Рост налогов: тактическая победа или стратегическое поражение?

Багато країн спостерігають за тим, наскільки адекватно поводить себе Україна, виконуючи зобов’язання перед міжнародними партнерами, зокрема перед МВФ. Від цього залежить наша співпраця з країнами G7 і ЄС.

Від нас не вимагають нічого екстраординарного: макрофінансової стабільності, антикорупційних дій і спроможності розвивати самозабезпечення. Ми виконуємо (іноді з певними затримками) більшість узятих на себе зобов’язань. Натомість часто під прикриттям міжнародних зобовʼязань ухвалюються руйнівні рішення, які викривляють вільну ринкову конкуренцію і погіршують бізнес-клімат.

Серед таких рішень – закон про "клуб білого бізнесу", ініційований комітетом з питань фінансової, митної і податкової політики парламенту, що посилює дискрецію в податковій сфері. Це точно не про детінізацію та економічне зростання. Є також інформація про можливість підвищення податків: ПДВ – на 2-3 в. п., військового збору – з 1,5% до 5% (у тому числі для ФОПів).

Це притому, що депутати рік не розглядають законопроєкт про реформу митниці, податкова система досі не реформована, а блокування податкових накладних вимиває з обороту бізнесу 40 млрд грн, спричиняючи значні фінансові втрати. Їх розмір значно вищий за ефект детінізації і збільшує корупційну ренту з економіки.

Схоже, комітет шукає будь-які рішення, окрім рішень для реальної боротьби з контрабандою, тіньовим сектором, низькою інвестиційною привабливістю України, тиском регуляторних і правоохоронних структур на бізнес.

Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України та більшість вітчизняних аналітичних центрів послідовно виступають проти заходів, спрямованих на збільшення податкового тиску на бізнес.

Ми впевнені, що збільшувати податкові надходження до державного бюджету треба через розширення податкової бази, тобто через стимулювання економічного зростання. Ось рішення, про яке ми постійно говоримо.

Цей рік показав, що це працює, але бізнес все ще потерпає від нестачі фінансів та кадрів, логістичних проблем, скорочення попиту. Отже, варто шукати першопричини негараздів, а не нищити пагони відновлення і потенціал інвестицій.

Збільшення ставки ПДВ

Збільшення ПДВ менше вплине на бізнес, але скоротить споживання. Своєю чергою, це знизить бізнес-активність. Думка про те, що це може сприяти зменшенню імпорту, не виправдана: підвищення "імпортного" ПДВ за умов нереформованої митниці призведе до зростання тіньових схем.

Підвищення ПДВ на 3% в короткостроковому періоді збільшить надходження до бюджету щонайбільше на 180 млрд грн з урахуванням інфляції, але тінізує частину економіки, пожвавить корупційні схеми і знизить економічну активність.

Згідно з аналізом Advanter Group та офісу шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України, максимальний ефект, на який можна розраховувати в річній перспективі від збільшення ПДВ, – це додаткові надходження 190 млрд грн з урахуванням інфляції у 2025 році.

У той же час частина бізнесу буде ухилятися від повної сплати податку. Це збільшить його витрати на купівлю обладнання і сировини, оплату послуг. Враховуючи високий рівень блокування податкових накладних, витрати підприємств зростуть ще більше, що буде штовхати їх до податкової мінімізації.

Втрати бюджету через додаткову податкову оптимізацію становитимуть близько 3%. Контрабанда у випадку підвищення ПДВ отримає додаткову вигоду, що призведе до її зростання. Збільшення ставки ПДВ також скоротить споживання. Загальний негативний наслідок для економіки оцінюється -1,5% до ВВП.

Збільшення ставки військового збору

Підвищення ставки військового збору збільшить оподаткування праці. Альянс аналітичних центрів, спираючись на розрахунки та моделювання, представив концепцію податкової реформи. У ній він наполягає, що податки на фонд оплати праці слід знизити для скорочення тіньового сектору і зростання економіки.

За даними моделювання Advanter Group, підвищення збору на 3,5 в. п. збільшить надходження на 104 млрд грн без урахування додаткової податкової оптимізації і з урахуванням інфляції. Проте це сприятиме суттєвій тінізації ринку праці, що значно загальмує розвиток економіки з максимальним ефектом у 2025 році.

Збільшення податкового навантаження на фонд оплати праці призведе до зростання тінізації зарплат на 2 в. п. до поточного показнику 34% (оцінка Advanter Group). Таким чином, втрати бюджету від тінізації становитимуть 16 млрд грн.

Крім того, підвищення зазначених податків скоротить прибутки бізнесу. Втрата податку на прибуток за таких умов оцінюється 18 млрд грн.

Стратегія чи тактика

Упродовж півріччя держбюджет виграє від зростання податкового навантаження, але в перспективі надходження суттєво скоротяться порівняно з очікуваними показниками. Бізнес піде в тінь попри елітні "білі клуби", точніше – завдяки їм.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, вплив ПДВ на зростання надходжень суттєво менший, ніж підвищення прямих податків. Чи існують інші можливості для збільшення надходжень до державного бюджету?

Звичайно. Це, наприклад, економічне бронювання, яке детінізує зарплати і дозволить залучити суттєво більше, ніж підвищення основних податків. Воно дає можливість протягом року залучити близько 170 млрд грн шляхом детінізації зарплат (без урахування інфляції). Кабмін міг ухвалити це рішення вже давно.

Одне це рішення, можливо, не вирішить проблему нестачі заявлених 400 млрд грн, але гарантовано покращить економічну та безпекову ситуації. Системними рішеннями мають стати реформа митниці та переформатування податкової, і це вже точно забезпечить суттєві надходження до державного бюджету.

Оптимізація витрат не на часі

Ситуацію з бюджетом може суттєво покращити оптимізація витрат, яка постійно відкладається. Важливо підвищити ефективність витрат в оборонній сфері. Ми досі не знаємо результатів аудиту застосування мільйона силовиків. Однак це політична проблема, на вирішення якої має наважитися керівництво країни.

Так само є питання до витрат в енергетичній сфері, інфраструктурних проєктах, освіті, державних закупівлях, у тому числі в оборонній сфері.

Отже, традиційно питань більше, ніж відповідей. Складається враження, що держава знову займається "симптоматичним лікуванням" замість ухвалення системних рішень в економічній сфері. При цьому ми точно знаємо, що існують інші способи вирішення нагальних проблем. Ось лише кілька з них.

1. Економічне бронювання ключового персоналу, яке сприятиме детінізації заробітних плат і збільшенню надходжень до бюджету на 170 млрд грн.
2. Перегляд СМКОР, яка повністю себе дискредитувала.
3. Проведення відкритої стратегічної партнерської роботи з міжнародними партнерами задля збільшення допомоги, у тому числі військової.
4. Митна реформа, яка рік перебуває в стані анабіозу, дозволить збільшити надходження на 100-160 млрд грн.
5. Реформа податкової системи.
6. Ухвалення змін до КПК щодо презумпції невинуватості бізнесу, перезавантаження БЕБ.
7. Оптимізація видатків державного бюджету. Потенціал є у сфері державних та місцевих закупівель, в освітній сфері. Зокрема – фіналізація аудиту ефективності використання людського і фінансового ресурсу у Збройних Силах.

Підвищення деяких ставок податків, зокрема поступове збільшення акцизів та податків на активи, може стати ефективним і виправданим кроком.

Натомість підвищення ПДВ та особливо ставок податків на фонд оплати праці і доходи уповільнить економічне відновлення. Водночас існує достатньо джерел збільшення надходжень до державного бюджету, зокрема детінізація, покращення бізнес-клімату і довіри до держави з боку інвесторів.