Правительство разрешило промышленности бесконтрольно травить украинцев

Українці роками втрачають здоров’я через понаднормові викиди від заводів із застарілим обладнанням, які часто перевищують й поточні українські, й проєктні норми радянських часів. 

При цьому забруднювачі недоплачують екоподатки до державного бюджету, а органи контролю та громадськість не мають доступу до реальних даних щодо викидів з конкретних труб, навіть найбільших промислових об’єктів. 

У цих проблем є спільний знаменник – відсутність так званого "моніторингу на трубі", за який багато років бореться українська екологічна громадськість та громадська організація "SaveDnipro". 

І от нарешті у цьому питанні міг статися прорив, адже на виконання змін до ЗУ "Про охорону атмосферного повітря" була підготовлена Постанова КМУ, яка мала регламентувати вимоги щодо встановлення та експлуатації обов’язкових автоматизованих систем контролю викидів забруднюючих речовин. Проте українська влада "злила" впровадження такого моніторингу. 

У чому ж полягає зрада? 

Згідно з офіційною заявою очільника Міндовкілля, ця Постанова начебто є важливим кроком на шляху до євроінтеграції, зменшення промислового забруднення та доступу громадян до екологічної інформації й цифрової взаємодії. Однак диявол криється в деталях:

- обов'язковим буде лише встановлення АСК (моніторингових систем) на нове обладнання. На діюче устаткування ця вимога не поширюється;

- обов’язок встановлювати системи на новостворені джерела викидів з’явиться за 5 років після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні.

По суті, надію на так званий "моніторинг на трубі", який роками адвокатує громадська екологічна спільнота, як один з основних інструментів спостереження за викидами, фактично знищено! 

Тобто насправді - це фіаско самої ідеї та індульгенція всім промисловим забруднювачам на безконтрольне отруєння українців. 

Що значить таке рішення Кабміну для громадян промислово навантажених регіонів та взагалі для Європи?

Старі радянські промислові об’єкти десятиріччями є головними та найбільшими генераторами викидів важких металів, дрібнодисперсного пилу та токсичних газів. 

А громади промислових регіонів ніколи не мали повноцінних інструментів для збору доказів понаднормових викидів, оскільки безперервний "моніторинг на трубі" не здійснювався. 

Тому разом із новоприйнятим порядком офіційну легалізацію отримали онкологічні, респіраторні, алергічні та інші гострі та хронічні захворювання! 

Разом із цим, фоновий державний моніторинг якості повітря в усіх навантажених містах, як от Кривий Ріг, Дніпро, Маріуполь, Запоріжжя, Київ та інші завжди демонстрував критичні перевищення вмісту газів та сполук, що продукуються промисловістю – оксидів азоту, сполук сірки, пилу, фенолу, формальдегідів тощо. 

Джерело даних: Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського

Станом на листопад 2022 року в Україні зареєстровано 369 підприємств першої групи забруднювачів, кожен з яких має від декількох до десятків джерел викидів в атмосферне повітря, які з легкої руки КМУ ніколи не матимуть обов’язку встановлювати датчики моніторингу. 

Це приводить до думки, що таке рішення продиктоване не євроінтеграцією і не метою зменшити промислове забруднення, а банальною неспроможністю протистояти жазі лобістів промислового комплексу до наживи.

Також Постанова не відповідає вимогам Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, бо інтегрований дозвіл для впровадження та використання найкращих доступних технологій та методів (НДТМ) повинні отримувати й наявні підприємства. 

Тож аргумент про те, що тільки новостворені потужності будуть відповідати вимогам НДТМ є нежиттєздатним та безпідставним.

Нові підприємства, які будуватимуться за новими нормативами та європейськими вимогами НДТМ - будуть на декілька порядків "чистішими" за наявних забруднювачів. 

Тож, створюючи законодавство для підприємств, які з’являться після війни, немає сенсу закладати відстрочення моніторингу.

Також незрозуміле відтермінування процесу встановлення систем моніторингу на 5 років після припинення воєнного стану, який може тривати й після закінчення воєнних дій ще невизначений строк. 

Разом із тим, громадськість не мала змоги заперечити ці норми під час громадського обговорення, що порушує Орхуську Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля. Такі формулювання просто були відсутніми в проєкті, розміщеному на сайті Міндовкілля 18 жовтня 2022 року. 

В опублікованому проєкті не було винятків для всіх старих\наявних промислових потужностей, а також не було умови про відстрочку на 5 років від моменту скасування воєнного стану. За своєю суттю - це інший нормативно-правовий акт. 

Нині практика органів виконавчої влади не враховує обмежений доступ громадськості до офіційних джерел інформації через постійні проблеми з роботою сайтів та відсутністю стабільного зв’язку, електроенергії. 

Зокрема, сайт Міндовкілля, який є ініціатором проєкту Постанови, має постійні технічні несправності й протягом жовтня 2022 року, коли проходило громадське обговорення, працював менше ніж 43% часу. А отже строки громадського обговорення – не дотримані. 

Зважаючи на порушення, які були здійсненні при прийнятті Кабміном цієї Постанови, ГО "SaveDnipro" ініціювала відкритий колективний лист до Офісу Президента, КМУ, Мін'юсту, Міндовкілля, комітету з екополітики та природокористування та Представництва ЄС в Україні з вимогами: 

1. Скасувати рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження цього Порядку.
2. Провести повторне громадське обговорення проєкту постанови з урахуванням інтересів мешканців промислово навантажених регіонів.
3. Провести додаткову/повторну екологічну та правову експертизи проєкту нормативно-правового акту.
4. Міністерству юстиції України не проводити державної реєстрації цього нормативно-правового акту.

У відповідь на суспільний резонанс щодо скандальної Постанови, Міндовкілля ініціювало зустріч зацікавлених сторін для обговорення затвердженого Порядку. 

На зустрічі були присутні як представники громадських екологічних організацій, так і представники органів влади й бізнесу. 

У результаті Міндовкілля готове напрацьовувати прийнятні для всіх сторін правки до Постанови КМУ №272. І цей процес вже запущений. Однак питання, хто став автором скандальних правок - залишається, на зустрічі громадськість не отримала на це відповідь. 

Водночас доки в Україні не з’являться вимоги до безперервного моніторингу (виробничого контролю) на об’єктах промисловості, бізнес не почне роботу над його появою, пошуком оптимальних рішень, навчання персоналу тощо. 

Адже, попри активний проєвропейський рух, українських промисловий бізнес і далі працює as usual: менше платити, більше забруднювати та заробляти. 

Відкритим залишається питання: чи готова українська влада працювати на користь власного народу? Це покаже те, чи буде врятований "моніторинг на трубі", що став лакмусовим папірцем у сфері довкілля у 2023 році.