Приватизація майже стоїть, ФДМУ хоче управляти основними держпідприємствами і може отримати нового голову

Корпоративне управління держпідприємств

ФДМУ презентував концепцію Українського суверенного фонду. 8 листопада 2023 року в.о. Голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Олександр Федоришин представив Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України концепцію Українського суверенного фонду.

[На момент написання цього дайджесту концепції у публічному доступі не було. – SOE Weekly.]

За словами Федоришина, до суверенного фонду поетапно мають увійти всі стратегічні держкомпанії, які не підлягатимуть приватизації. Він зазначив, що завданням фонду буде підготовка стратегій розвитку не лише окремих держкомпаній, а й цілих галузей, а також пошук інвестицій під їх реалізацію.

Федоришин розраховує, що фонд почне свою роботу у 2024 році.

У ФДМУ також зазначили, що наразі вони разом з консультантами працюють над законопроєктом, який визначить основні засади роботи Українського суверенного фонду. Також у ньому буде окреслено критерії, за якими державні активи включатимуться до фонду.

Структура фонду має бути побудована за міжнародними стандартами і нормами, зокрема, МВФ та OЕСР, а сам фонд працюватиме як холдинг, який включатиме від 6 до 11 галузевих субхолдингів, додали у ФДМУ.

[Невідомо, про які стандарти МВФ щодо суверенних фондів ідеться. Водночас щодо стандартів ОЕСР, найімовірніше, йдеться про Принципи корпоративного управління G20/ОЕСР та Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами. ОЕСР не має окремих стандартів для суверенних фондів. – SOE Weekly.]

За словами ФДМУ, фонд очолить генеральний директор, який призначатиметься наглядовою радою. [Із цього можна зробити висновок, що концепцією фонду пропонується створення одноосібного виконавчого органу, а не колегіального – такого, як правління. – SOE Weekly.]

Гендиректор, на основі затвердженої наглядовою радою галузевої стратегії, втілюватиме дорожню карту залучення інвестицій та зростання вартості активів фонду. У свою чергу, гендиректор звітуватиме про результати виконання стратегії та діяльності фонду перед наглядовою радою.

[ФДМУ не надав інформації щодо пропонованого порядку формування наглядової ради суверенного фонду, зокрема співвідношення незалежних членів та представників держави, а також щодо порядку обрання членів цієї наглядової ради. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що ФДМУ розробляє плани централізації управління держвласністю, які включають створення суверенного фонду.

За словами ФДМУ, він слугуватиме єдиним інструментом для довгострокового управління держкомпаніями, включатиме стратегічні активи, які розвиватимуться з метою отримання прибутку та збільшення добробуту для майбутніх поколінь. Детальніше про цю ініціативу, включно з міжнародним досвідом та попередніми планами щодо створення таких фондів в Україні, читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Названо кандидата на посаду нового голови ФДМУ. 8 листопада 2023 року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що цього тижня Верховна Рада планує призначити очільника Рівненської ОВА Віталія Коваля головою Фонду державного майна України (ФДМУ).

Пізніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль офіційно запропонував Верховній Раді кандидатуру Коваля на посаду нового голови ФДМУ.

[За даними "Чесно", Віталій Коваль обіймає посаду очільника Рівненської області з 2019 року. У 2020 році він був кандидатом у мери міста Рівне від "Слуги народу". У першому турі Коваль набрав 13,52% голосів вибоців, посівши третє місце.

У 2020 році Коваль був обраний депутатом Рівненської міськради від "Слуги народу".

Також Коваль є членом Національного олімпійського комітету України та першим віцепрезидентом Федерації греко-римської боротьби України.

У 2006-2019 роках очолював та був співзасновником підприємств в аграрній, транспортній та будівельній галузях: ТОВ "Атлант-транс", ТОВ "Інвесттрейдсервіс", ТОВ "РГС-Логістикгруп", ТОВ "ВВВ Монтаж" та ТОВ "Санако".

Нам невідомо, чи має Коваль інвестиційно-банківський досвід або досвід управління державним майном. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що колишній голова ФДМУ Рустем Умєров подав у відставку, щоб замінити Олексія Резнікова на посаді міністра оборони 6 вересня.

Також ми писали, що Умєрова на посаді голови ФДМУ може замінити Ольга Піщанська, колишня очільниця Антимонопольного комітету (АМКУ). 5 вересня 2023 року Верховна Рада схвалила відставку Піщанської з АМКУ, призначивши на її місце ексголову Донецької ОВА Павла Кириленка.

Тоді Піщанська не підтверджувала і не спростовувала плани призначити її головою ФДМУ. За словами джерел УП, Піщанська про такі перестановки дізналася ледь не з новин у медіа й не має бажання очолювати ФДМУ.

5 вересня 2023 року голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія підтвердив, що посада голови ФДМУ поки залишається вакантною.

Наразі виконувачем обов'язків голови ФДМУ є Олександр Федоришин, який раніше обіймав посаду заступника голови Фонду.

Заступник міністра Соболев дав інтерв'ю. Цього тижня заступник міністра економіки Олексій Соболев дав інтерв'ю "Економічній правді" (ЕП). Ми відібрали ключові моменти щодо держпідприємств у контексті чотирирічної програми ЄС Ukraine Facility для України на суму 50 млрд євро.

Про управління державним майном:

• "Державний сектор збільшується, у тому числі через те, що ми санкціонуємо російські активи. Тому ми кажемо, що потрібно і далі приватизовувати компанії і посилювати корпоративне управління. Також потрібно централізувати управління для частини компаній, які лишаються. Створимо фонд з незалежною наглядовою радою, який професійно займеться цим. Ми обговорюємо з МВФ та СБ, як це краще зробити… І ми, і ЄС, здається, сходимося на тому, що частину державних активів потрібно буде консолідувати під одним дахом."

[Раніше ми повідомляли, що ФДМУ розробляє плани централізації управління державною власністю, які включають створення суверенного фонду. Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

• "Для компаній, які залишаються державними, потрібно йти в напрямку залучення конкуренції в сектори, у яких вони працюють. Тобто будувати такі процеси або регуляції, щоб приватний капітал міг заходити на ті ринки, де зараз переважно працює лише держава."

Про скорочення державного сектору економіки:

• "Скорочення державного сектору є однією з вимог цього плану. Це важлива частина, адже державний сектор у нас дійсно великий."
• "Потрібно законодавчо визначити стратегічні компанії. Ми гадаємо, їх буде близько сотні. Найбільші – "Нафтогаз", "Укрзалізниця", "Укренерго", "Енергоатом". Багато стратегічної державної енергетики. Війна показала, що там є не лише бізнесові завдання. Дуже багато оборонних компаній і дуже багато технічних компаній, які виконують державну функцію, як "Прозорро.Продажі"."
• "Ми розглядаємо варіант входження іноземних компаній в капітал цих стратегічних підприємств. Сподіваємося, що парламент або уряд затвердять перелік компаній, для яких можна це робити. Наприклад, говорили, що для "Укрпошти" та "Укрзалізниці" можна знайти стратегічного інвестора."
• "Мені здається, що корпоративна реформа запрацює тоді, коли в людей буде грошова частка. Тобто коли не просто є незалежний член наглядової ради, а є третя сторона, яка туди інвестувала багато грошей і їй не байдуже. Їй важливо, щоб там було все добре, жодної корупції, усе суперефективно.

Тому розділяємо кампанії на стратегічні та нестратегічні. Нестратегічні – приватизувати. Над сотнею стратегічних – консолідувати управління."

ФДМУ оголосив конкурсний відбір на незалежних членів наглядової ради Демурінського гірничо-збагачувального комбінату. 2 листопада ФДМУ повідомив про початок відбору двох кандидатів у незалежні члени наглядової ради Демурінського гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК), який раніше був конфіскований у  підсанкційного російського олігарха Міхаіла Шелкова.

З умовами участі можна ознайомитися на сайті Кадрового резерву ФДМУ.

За словами ФДМУ, до наглядової ради Демурінського ГЗК, який зараз на 100% належить державі, увійдуть два незалежні члени та один представник держави, термін повноважень яких становитиме три роки.

[Незрозуміло, навіщо Демурінському ГЗК – конфіскованому активові, який зазвичай повинен спрямовуватися на якнайшвидший продаж – потрібна наглядова рада, і в чому буде полягати її роль. З наведеного повідомлення незрозуміло, чи планує ФДМУ продавати Демурінський ГЗК у найближчі три роки.

З цих та попередніх повідомлень ФДМУ також випливає, що призвело би до зупинки приватизації "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії" ("ОГХК"), про що ми говорили у одному з попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що 3 лютого 2023 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив апеляцію Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський ГЗК, який раніше належав Шелкову.

Згодом ми писали, що Кабмін передав ФДМУ активи Шелкова, в тому числі "Інвестагро" та Демурінський ГЗК.

Також ми писали  що, в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що ФДМУ планує продати Демурінський ГЗК як об'єднаний об'єкт із іншим держпідприємством, "ОГХК". Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Банки

НБУ закликає держбанки не інвестувати в облігації країн G7. Як повідомила ЕП, 25 жовтня Національний банк України (НБУ) розіслав всім п'яти держбанкам листа з порадою інвестувати в українські цінні папери, а не в облігації країн G7.

"НБУ звертає увагу на збільшення кількості ухвалених державними банками рішень щодо використання вільної валютної ліквідності в придбання паперів країн G7. При цьому банки не використовують усі наявні можливості інвестування в інструменти, емітовані Міністерством фінансів", – зазначається в листі.

За словами ЕП, держбанки сприйняли зміст такого листа від НБУ неоднозначно.

Зокрема, незрозуміло чи має таке попередження юридичну силу.  У свою чергу сам НБУ зазначив, що його лист мав рекомендаційний характер.

"Лист відображає позицію НБУ щодо важливості актуалізації стратегій діяльності державних банків, зокрема в частині політики управління активами та пасивами в умовах воєнного стану і необхідності ухвалення важливих інвестиційних рішень банками відповідно до таких актуалізованих стратегій", – пояснили ЕП в регуляторі.

"Позиція НБУ проста: ресурси та можливості державних банків набагато важливіші для економіки нашої держави і мають працювати максимально ефективно. Саме тому Національний банк вбачає, що такі інвестиції повинні здійснюватися максимально виважено, у контексті стратегій банків у воєнний час, у повній відповідності до державних інтересів", – зазначили в НБУ.

НБУ регулює всі банки в країні, як державні, так і приватні. Тому дивно, що центральний банк намагається вказувати деяким з цих банків – на підставі того, що вони належать державі – як їм інвестувати, додає ЕП.

У вересні 2023 року українські банки придбали облігацій західних країн на 78 млрд грн (близько 2 млрд дол.). З початку повномасштабної війни обсяг таких вкладень зріс у понад 14 разів.

Що стосується доларових рахунків, то банки вкладають частину коштів у казначейські зобов’язання США. Відсоткові ставки за цими інструментами становлять 5,2-5,4% річних. Тому якщо держбанки утримуватимуться від таких інвестицій, це надаватиме конкурентну перевагу приватним банкам.

Видання також зазначає, що хоча інвестиції українських банків (крім державних) в іноземні облігації зростають безпрецедентними темпами, вони не порівнюються із такими інвестиціями самого НБУ, який фактично є найбільшим інвестором в такі цінні папери в Україні.

Більша частина валютних резервів НБУ зберігається у формі цінних паперів. Станом на 1 листопада НБУ тримав у цих інструментах понад 26,2 млрд дол. Більшість цих цінних паперів – це державні облігації США, додає ЕП.

Енергосектор

Компанія "Українські розподільчі мережі" отримала державні частки у п'яти обленерго. 6 листопада 2023 року Міністерство енергетики повідомило, що компанія "Українські розподільчі мережі" набула права акціонера державних пакетів акцій ще п'яти операторів системи розподілу (обленерго): "Запоріжжяобленерго", "Тернопільобленерго", "Черкасиобленерго", "Харківобленерго" та "Сумиобленерго".

Зараз "Українські розподільчі мережі" управляють державними пакетами акцій семи обленерго в різних регіонах країни. [На момент створення у листопаді 2022 року до складу компанії входили "Хмельницькобленерго" та "Миколаївобленерго". – SOE Weekly.]

За словами оглядачів, об'єднання державних обленерго в єдиний державний холдинг ініціював заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма. До цього ці обленерго готувалися до приватизації. Оглядачі також відзначають, що зараз "Українські електромережі" є другим найбільшим гравцем на ринку розподілу електроенергії в країні після "ДТЕК Мережі" Ріната Ахметова.

На ринку електроенергії утворився ланцюжок боргів "усіх перед усіма" на 60 млрд грн. За даними ЕП та Forbes Україна, на ринку електроенергії утворився ланцюжок боргів "усіх перед усіма". На кінець жовтня він сягав десятків мільярдів гривень.

У переліку боржників і тих, кому винні, – усі найбільші гравці, включно з держпідприємствами: "Енергоатом", "Укренерго", "Гарантований покупець" та "Центренерго".

За словами ЕП, є три джерела цих боргів, про які йдеться нижче.

Перше джерело – це спеціальні обов'язки (ПСО). За даними ЕП та Forbes Україна, структура боргів виглядає наступним чином: "Енергоатом" недоплачував державній компанії "Гарантований покупець", та – постачальникам універсальних послуг (компанії, які постачають електрику населенню), ті – "Укренерго" та операторам систем розподілу (колишні обленерго), а останні – "Укренерго".

["Енергоатом" та "Укргідроенерго" отримали право продавати електроенергію на ринкових умовах з 1 жовтня 2021 року. Згідно з новою фінансовою моделлю ПСО, отримані кошти спрямовувалися на компенсацію постачальникам електроенергії різниці між регульованими тарифами для населення (1,44 грн/кВт-год та 1,68 грн/кВт-год залежно від обсягу споживання) та ринковими цінами.

З жовтня 2021 року Кабінет Міністрів неодноразово продовжував дію механізму ПСО, зберігаючи тарифи на електроенергію для населення незмінними. Механізм ПСО діяв до 30 квітня 2023 року – ціна на електроенергію для населення залишалася незмінною до кінця попереднього опалювального сезону.

30 травня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив підвищення тарифу на електроенергію для населення до 2,64 грн/кВт-год з 1 червня 2023 року. – SOE Weekly.]

Раніше ми писали, що після накопичення великих боргів через втрату Запорізької АЕС, "Енергоатом" з вересня 2023 року знову може виконувати всі ПСО.

Станом на 24 жовтня 2023 року "Енергоатом" покрив 76% витрат на постачання доступної електроенергії для населення, що еквівалентно 9 млрд грн. Витрати за ПСО за вересень – 8,4 млрд грн – були сплачені в повному обсязі.

"Енергоатом" також погасив 2,1 млрд грн боргів у вересні та повторно у жовтні.

Однак, за словами голови правління "Енергоатома" Петра Котіна, до кінця 2023 року борг "Енергоатома" залишиться на рівні 17 млрд грн.

Щоб закрити дірку, "Енергоатом" закликав уряд виділити з бюджету на 2024 рік 34,9 млрд грн на компенсацію витрат компанії на підтримку низьких тарифів для домогосподарств.

Однак, як повідомив Forbes Україна міністр енергетики Герман Галущенко, ані на 2023, ані на 2024 рік грошей у держбюджеті на субсидії для "Енергоатому" не передбачено. "Всі гроші йдуть на війну", – сказав міністр.

Другим джерелом боргів є "зелене" ПСО, повідомила ЕП. Між великими виробниками відновлюваної електроенергії та її покупцями є посередник – "Гарантований покупець", який купує "зелену" електроенергію і продає її на відкритому ринку.

Проблема в тому, що від продажу електроенергії держпідприємство заробляє лише частину грошей, необхідних для розрахунків із "зеленими" виробниками. Решту "Гарантованому покупцю" має компенсувати "Укренерго" з тарифу на передавання електроенергії. Однак "Укренерго" не вистачає коштів, адже з цією державною компанією не розраховуються інші учасники ринку, пояснює ЕП.

За словами ЕП, борг "Укренерго" перед "Гарантованим покупцем" за "зеленим" тарифом становить 29,9 млрд грн. Як наслідок, у 2023 році виробникам електроенергії з ВДЕ буде виплачено близько 50% від необхідної суми.

За словами голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького, єдиним джерелом коштів для компенсації "зеленого" тарифу є тариф на передачу, який мають сплатити компанії, що постачають електроенергію домогосподарствам, обленерго, водоканали та вугільні шахти, пише Forbes Україна. У своєму інтерв'ю для "БізнесЦензора" Кудрицький заявив, що тариф "Укренерго" має бути підвищений, а учасники ринку повинні платити вчасно, щоб не допустити накопичення боргів.

Тариф "Укренерго" встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка не погоджується з тим, що він є збитковим для компанії, додає Forbes Україна. Вирішення проблеми боргів – у налагодженні "Укренерго" ефективної претензійно-позовної роботи з повернення боргів, а не у тарифі, йдеться у заяві регулятора.

І третім джерелом боргів є балансуючий ринок, зазначає ЕП. Видання пояснює, що це ринок, на який потрапляють компанії, що не змогли точно спрогнозувати обсяг власного виробітку електроенергії або обсяг її споживання.

Той, хто не зміг продати якісь обсяги електроенергії, реалізує їх на балансуючому ринку значно дешевше від ринкових цін, а той, хто купив менше необхідного, повинен докуповувати набагато дорожче. Через це балансуючий ринок також називають ринком фінансових санкцій або ринком покарання, додає ЕП.

За словами радника прем'єр-міністра Юрія Бойка, на балансуючому ринку є багато споживачів, які не платять – серед них і постачальник "останньої надії" (ПОН) "Укрінтеренерго". Споживачі, які не купили електроенергію в іншому місці, автоматично закріплюються за ПОНом. Раніше залишатися з таким постачальником можна було не довше 90 днів, але на час воєнного стану Міністерство енергетики зняло це обмеження. Це законний спосіб споживати електроенергію, не сплачуючи за неї, зазначив Бойко.

За його словами, найбільшими боржниками "Укрінтеренерго" є державні вугільні шахти, водоканали та обленерго. Якщо споживач не платить ПОНу, останній не платить "Укренерго". У результаті борг перед "Укренерго" на балансуючому ринку перевищує 27 млрд грн, а сама компанія винна 16 млрд грн, додає ЕП.

Експерти та учасники ринку, опитані ЕП, кажуть, що простого рішення не існує. За словами джерела ЕП в Кабміні, вирішення проблеми потребує непопулярних рішень з боку Міненерго, НКРЕКП, Кабміну, а також покращення платіжної дисципліни генеруючих компаній, споживачів, постачальників та експортерів.

"Необхідно подивитися на економіку "Енергоатома", визначити його спроможність виконувати соціальну місію – ПСО, переглянути рішення Міненерго, які дозволяють окремим споживачам не платити. "Укренерго" має налагодити роботу з боржниками, а Кабмін – переглянути тариф для населення", – заявив співрозмовник ЕП.

"У мене є відчуття, що боргами зараз не дуже хочуть займатися", – також заявив співрозмовник ЕП.

Оборона

Гендиректор "УОП" дав інтерв’ю. Цього тижня ЕП взяло інтерв’ю у генерального директора "Української оборонної промисловості" (УОП) Германа Сметаніна. Ми вибрали ключові моменти.

Про своє призначення:

• "Під час воєнного стану конкурси скасували. Першим, з ким я проходив співбесіду, був наш міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін, бо це його компетенція. Потім була ще низка співбесід, у тому числі з президентом."
• "[Президент поставив такі завдання]: реформування концерну, боротьба з корупцією та найголовніше – нарощування виробництва техніки й озброєння, у тому числі за стандартами НАТО."

[Раніше ми повідомляли, що  у червні 2023 року "Укроборонпром" було офіційно перетворено на акціонерне товариство під назвою "Українська оборонна промисловість" ("УОП").

Також ми писали, що гендиректор "Укроборонпрому" Юрій Гусєв подав у відставку, а Кабінет Міністрів призначив Германа Сметаніна генеральним директором новоствореної "УОП". Детальніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Про виробництво зброї:

• "У нас є укладені з Міністерством оборони контракти з чіткими графіками постачання, а Міноборони отримує запит від Генерального штабу, який точно знає, що потрібно ЗСУ. Наш перший пріоритет – боєприпаси, другий – безпілотники, третій – бронетехніка. Ну і, звісно, ПТРК та ППО."
• "Нам вдається виконувати план виробництва. Ми готові виготовляти ще більше озброєння, тож очікуємо нових контрактів. Якщо говорити про обсяги, то за чотири квартали 2023-го збільшимо випуск продукції на 62% порівняно з минулим роком."
• "Безпілотник-камікадзе, здатний пролетіти 1000 км, серійно виготовляється, зокрема, у співпраці з іноземними партнерами. Я не скажу, де саме – з міркувань безпеки. Головне – що вони літають і вибухають, а Сили оборони їх замовляють."

[Раніше ми повідомляли, що "Укроборонпром" прозвітував про успішне застосування безпілотника українського виробництва з дальністю польоту 1000 км. – SOE Weekly.]

• "В Україні багато державних та приватних виробників. У нас є аналог "шахеда", а є і більш потужні моделі, бо "шахеди" так далеко не літають. Ми зосередилися на виробництві більш складних та дорогих проєктів з високими характеристиками."
• "FPV-дронів потрібно дуже багато. Ми допомагаємо приватним фірмам масштабувати їхні розробки. Підписали ліцензійні угоди з трьома великими компаніями на виробництво їхніх моделей. У нас є люди, приміщення, нам завозять компоненти і ми виробляємо."
• "Ми успішно виробляємо в співпраці з іноземними партнерами мінометні міни, артилерійські й танкові снаряди. Наші виробничі потужності розташовані не тільки в Україні, а і за її межами."
• "В Україні є виробництво патронів, але не наше, і його недостатньо, щоб покрити потреби Збройних Сил. На 2024 рік з бюджету буде виділено в сім разів більше коштів на освоєння, модернізацію і розвиток оборонної промисловості, ніж цьогоріч. Частина цих грошей піде на розвиток спроможностей з виробництва патронів."

Про корпоратизацію Укроборонпрому:

• "28 наших підприємств уже перетворені на господарські товариства, ще сім перебувають у стані трансформації. Велике досягнення останніх місяців – створення на місці державного концерну "Укроборонпром" акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" і випуск його акцій, які перебувають у власності держави."
• "Концерн не міг створювати спільні підприємства із західними партнерами або обмінюватися технологіями. Поява спільного підприємства з німецьким Rheinmetall стала можливою лише після перетворення "Укроборонпрому" на акціонерне товариство."

[Раніше ми повідомляли, що "УОП" оголосила, що створила спільне підприємство з одним із провідних світових оборонних виробників, німецьким концерном Rheinmetall AG.

• "Зараз формуються наглядові ради в "Укроборонпромі" та на його підприємствах. Як керівник товариства я не беру безпосередньої участі в цьому процесі. Щодо "Укроборонпрому" це має робити Кабінет Міністрів, щодо конкретних підприємств – новообрана наглядова рада концерну."
• "Створення наглядових рад на підприємствах стане наступним кроком після формування наглядової ради "Укроборонпрому". Сподіваємося, що до кінця року їх оберуть."
• "Якщо іноземець бажає взяти участь у конкурсі та відповідатиме критеріям, які встановлює законодавство, його кандидатура буде розглянута. Не менше третини складу наглядової ради мають становити незалежні члени. Однак треба враховувати, що, за законом, іноземець не може стати незалежним членом наглядової ради "Укроборонпрому", лише представником держави."

Приватизація

ФДМУ планує приватизувати компанію "Аерок", яка раніше належала підсанкційному російському олігарху Молчанову. 7 листопада 2023 року ФДМУ оголосив, що 2 листопада взяв під своє управління компанію "Аерок" після того, як її було вилучено у "Групи ЛСР" Андрєя Молчанова. Підприємство входить до переліку об'єктів великої приватизації на 2024 рік.

"Аерок" виробляє газобетонні блоки в Обухові та Березані, хоча все виробництво зупинилося в липні 2022 року. Ще один завод будується у Стрию (Львівська область). Перед продажем ФДМУ хоче "провести повну інвентаризацію, перезапустити виробництво та покращити інвестиційну привабливість" об'єкту.

Раніше ми повідомляли, що на початку липня Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про арешт активів Молчанова.

Згодом ми писали, що наприкінці серпня ВАКС ухвалив рішення про арешт цих активів.

Пізніше ми повідомляли, що у жовтні Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність рішення про конфіскацію "Аероку".

ФДМУ не вдалося продати контрольний пакет акцій Рівнерадіозаводу. За даними "Прозорро.Продажі", перший аукціон з продажу державного пакета 50% + 1 акція Рівненського радіотехнічного заводу, запланований на 7 листопада, не відбувся через відсутність претендентів. Стартова ціна становила 121,6 млн грн.

[На момент написання дайджесту публічного коментаря від ФДМУ не було. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли раніше, 20 жовтня 2023 року ФДМУ оголосив аукціон з продажу пакета 50% + 1 акція Рівнерадіозаводу.

З початку року надходження від приватизації становлять 2,92 млрд грн євро – це менше половини від плану на 2023 рік. 8 листопада 2023 року ФДМУ повідомив, що заробив для держави понад 6,2 млрд грн (близько 161 млн євро). Цей результат включає надходження від приватизації (у т.ч. сплачений покупцями ПДВ) та оренди, а також сплачені держпідприємствами дивіденди та податки.

Найбільшу частину коштів ФДМУ залучив від приватизації – 2,92 млрд грн (близько 73 млн євро). Переможці аукціонів також сплатили 0,5 млрд грн (13 млн євро) ПДВ.

ФДМУ також повідомив, що з початку 2023 року отримав 0,6 млрд грн (15 млн євро) від оренди державного майна.

Також з початку року підприємства, що перебувають в управлінні ФДМУ, сплатили 2,12 млрд грн (близько 53 млн євро) дивідендів та податків.

Як ми писали раніше, ФДМУ повідомив, що у січні-вересні 2023 року до державного бюджету від приватизації надійшло 2,7 млрд грн (близько 66 млн євро).

Перед цим ми повідомляли, що ФДМУ залучив 1,82 млрд грн (близько 44 млн євро) від приватизаційних аукціонів у першому півріччі 2023 року. Це означає, що в третьому кварталі приватизація принесла близько 0,9 млрд грн (близько 22 млн євро).

У держбюджеті на 2023 рік надходження від приватизації закладалися на рівні 6 млрд грн (близько 147 млн євро). Ця сума становить 0,45% – тобто менше піввідсотка – від загальних надходжень держбюджету, запланованих на 2023 рік.

Надходження від приватизації за перші дев'ять місяців – 2,7 млрд грн – становлять 0,2% від загальних доходів бюджету, запланованих на 2023 рік.

Нещодавно ми також писали, що ФДМУ планує виставити на приватизацію ще майже 200 об'єктів загальною балансовою вартістю понад 1,36 млрд грн (34 млн євро).

Команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління щотижня готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.