Український астронавт на МКС – це реально. Що дасть Україні вступ до Європейського космічного агентства

"Жест доброї волі" від росіян у космічні галузі прийнято. Окупанти пообіцяли через рік завершити свою участь в Міжнародній космічній станції.

Поки цей процес триває, Україна отримала шанс підготувати власного астронавта і відправити його на МКС.

7 квітня 2022 року на 37-му Космічному симпозіумі в американському Колорадо Спрінгс генеральний директор Європейського космічного агентства Йозеф Ашбахер повідомив про отримання від українського уряду заявки на вступ до агентства.

Проте політ власного астронавта на МКС – далеко не єдина перевага членства в цій організації. Що може отримати Україна від вступу в Європейське космічне агентство і чи потрібна сама Україна цій організації?

Що таке Європейське космічне агентство

Не всі країни можуть витрачати мільярди на космічні дослідження. У розпал космічних перегонів між СРСР та США, коли перша відправила людину в космос, а друга – на Місяць, десять європейських країн у 1975 році заснували Європейське космічне агентство (ЄКА).

Метою була не конкуренція з учасниками "холодної війни", а спільний запуск супутників та дослідницькі цілі. Робити це самостійно кожній країні було дорого, а концентрація науковців та фінансів обіцяла великі відкриття.

За 47 років існування організації кількість її учасниць розширилося до 22 країн. Космічних масштабів набули й фінансові витрати на роботу агентства: бюджет організації на 2022 рік перевищив 7,2 млрд євро.

Витрачати більше дозволяють собі лише американська NASA (24 млрд дол) та Китайська національна космічна адміністрація (8,9 млрд дол у 2020 році).

Ключовий момент: ЄКА бере участь у будівництві та експлуатації запущеної у 1998 році Міжнародної космічної станції (МКС). Зокрема, агентство створило і доправило на станцію модуль наукової лабораторії Columbus та панорамний модуль Cupola.

На замовлення NASA підрядники агентства виготовили модулі МКС Harmony (стикувальний вузол) та Tranquility (житловий модуль). Поточні оцінки вартості розробки, будівництва та обслуговування станції наближаються до 100 млрд євро, з яких частка ЄКА – 8 млрд євро.

Завдяки фінансовій і технологічній участі агентства в розробці й обслуговуванні МКС на орбітальній станції побували 30 європейських астронавтів. Зараз на МКС перебуває італійська астронавтка Саманта Крістофоретті.

ЄКА готує дослідників у Європейському центрі підготовки астронавтів, розташованому в німецькому Кельні.

Крім МКС, ЄКА реалізувала чимало інших космічних проєктів.

Агентство брало участь у створенні телескопів "Джеймс Уебб" та "Габбл". Фахівці ЄКА працювали над проєктом "Кассіні-Гюйгенс" – автоматизованої міжпланетної станції, призначеної для дослідження Сатурна, його кілець і супутників.

Разом з NASA агентство розробило проєкт "Розетта" – автоматизовану міжпланетну станцію, призначену для дослідження комети Чурюмова-Герасименко.

Агентство має в експлуатації парк ракет-носіїв Ariane 5, Soyuz-2 і Vega з українським двигуном РД-843.

Чому вступати в ЄКА потрібно зараз

"Україна не має в космосі жодного астронавта. Як на мене, це болюче питання, бо астронавт – це така собі рок-зірка науки, тобто людина, яка могла б популяризувати науку.

Якщо Україна стане членом ЄКА, то отримає доступ до європейського сегмента МКС.

Це не забороняє Україні розвивати власну космічну програму, якщо вона знайде на це ресурс", – зазначає координаторка космічних програм групи проєктів Noosphere Наталія Боротканич.

Заснована у 2014 році Noosphere Ventures українським підприємцем Максимом Поляковим розвиває космічні технології. Невдовзі після космічного симпозіуму Боротканич підготувала звіт про можливості співпраці України та ЄКА.

Чому ця тема порушується саме під час війни? Для цього є дві підстави.

По-перше, вступ до ЄКА, як і вступ до Євросоюзу, – це багатоетапний і багаторічний процес. Проте російське вторгнення радикально пришвидшило вступу України до ЄС. Це дає підстави розраховувати на подібне і при вступі до ЄКА.

По-друге, Україні потрібно задекларувати курс на інтеграцію в європейський космічний простір. Річ у тім, що космічні проєкти дорогі і часто не під силу навіть NASA.

"Програма "Артеміда", яка передбачає політ людини на Місяць, американська, але туди залучають усі країни, які мають технології для реалізації проєкту. Тобто часи космічних перегонів давно минули", – пояснює Боротканич.

Іншими словами, оскільки вибір України – ЄС, то вона повинна інтегруватися з європейським космічним простором.

Що отримають ЄКА та Україна

Між Україною та ЄКА з 2008 року діє договір про співпрацю, але, на думку Боротканич, ця співпраця точкова. Через це обидві сторони втрачають можливості взаємної вигоди від використання своїх потенціалів.

У своєму звіті "Можливості співпраці українського космічного сегмента та Європейського космічного агентства" експертка дає такий перелік внесків, які може зробити Україна в інфраструктуру ЄКА.

♦ Україна увійде до десятка провідних країн ЄКА за розміром внесків у бюджет агентства.

♦ Агентство отримає доступ до сучасних і відносно дешевих українських RnD-центрів та виробництв.

♦ ЄКА отримає доступ до досвідченої та економічно ефективнішої робочої сили (вартість відповідної робочої сили в ЄС у сім разів вища).

♦ Спроститься інтеграція з українськими підрядниками.

♦ Україна може стати субпідрядником для таких важливих компонентів: традиційні, електричні та хімічні двигуни, супутникові адаптери.

♦ ЄКА отримає доступ до інтелектуальної власності на технологію повітряного запуску і технології запуску космічних апаратів на орбіти різного нахилу.

♦ Агентство отримає доступ до українських компаній, які створюють додану вартість на обробці субметрових супутникових зображень (точність геопозиціонування до 1 м) для військових потреб.

♦ ЄКА отримає доступ до досвідченого персоналу, залученого до міжнародних космічних проєктів.

Крім того, ЄКА зможе прискорити власні проєкти: з пошуку слідів життя на Марсі Exomars та з дослідження навколишнього середовища Землі Copernicus.

Натомість Україна, за прогнозами авторки звіту, може отримати від ЄКА значне прискорення розвитку власної космічної галузі за прикладом Польщі. До приєднання до агентства у 2012 році польська космічна галузь була представлена лише кількома науковими інститутами.

Вступ до ЄКА значно вплинув на космічну галузь Польщі.

♦ Польські компанії отримали доступ на європейський ринок, де можуть перевірити якість власних аерокосмічних технологій.

♦ ЄКА виступило ментором Польщі, завдяки чому в країні виготовляють наукові наносупутники, більші супутники дистанційного зондування (MikroGlob) та супутники зв'язку (EXATEL).

♦ Польські студенти отримали доступ до європейських програм космічної освіти.

♦ Комерціалізація польської космічної галузі привела до виникнення 66 приватних компаній.

♦ Польські компанії отримали доступ до тендерів ЄКА.

♦ Польща отримала доступ до європейської ракети-носія Vega для запуску свого першого супутника.

Експерти: переваги та недоліки вступу

Експерти неоднозначно оцінюють вступ у ЄКА. На їх думку, процес вступу займе багато років.

Ексголова Державного космічного агентства Володимир Усов підтверджує, що в разі вступу України в ЄКА українські приватні та державні компанії зможуть брати участь у програмах агентства. Фінансуватися вони будуть українськими коштами, але при співфінансуванні з іншими країнами в рамках великих міжнародних проєктів.

"Реалізовувати космічні проєкти тільки власним бюджетом майже неможливо. На це спроможні лише США та Китай. Для України це відчинить двері до серйозних проєктів, які самостійно ми б ніколи не реалізували", – пояснює Усов.

За його словами, переговори про вступ України в ЄКА йдуть давно. Зараз цей процес можна прискорити, але не радикально. ЄКА – не політична організація, тому взаємодія з нею складніша, ніж переговори України про вступ у ЄС.

Одночасно Україна веде перемовини з країнами-партнерами ЄКА щодо приєднання до програми European Cooperating State (ECS), призначеної для підготовки країн до вступу в агентство. Вона також дозволяє долучитися до проєктів ЄКА.

Однак для цього треба отримати підтримку всіх країн-членів агентства. Усов вважає, що Україна зможе приєднатися до ECS протягом року.

Водночас колишній радник голови Державного космічного агентства Андрій Колесник вважає, що ЄКА перебуває в стані пошуку шляху свого розвитку.

"Можемо сказати словами посадовців ЄКА, що Європа програла космічні перегони. Вона відстала сторона в цьому процесі. Структура агентства потребує змін, у тому числі в рамках загальної тенденції комерціалізації космічної діяльності", – пояснює експерт.

Країни-засновниці ЄКА можуть змінити роль агентства в об'єднаній Європі, тому, каже Колесник, приєднання до цієї організації не дасть Україні багато плюсів.

Він пропонує звернути увагу на досвід Канади. Ця країна розташована не в Європі, але співпрацює з ЄКА як асоційований член.

"Канада не витрачає кошти на підтримку штаб-квартири ЄКА та космічних центрів агенції, але має право брати участь в проєктах і витрачати на них кошти", – каже експерт.

Головна перевага вступу до ЄКА, за його словами, полягає в повній відсутності корупційної складової під час реалізації українськими підприємствами європейських контрактів у космічній галузі.

"Контракти будуть іти через структури ЄКА. Це означає, що корупційна складова виключається на 100%. Якщо ж ми будемо асоційованими членами, то самі платитимемо нашим підприємствам, і тут ціни можуть завищуватися", – пояснює Колесник.

Це міцний аргумент за вступ України в ЄКА з огляду за багатомільйонні корупційні оборудки на провалених космічних проєктах України.

Замість висновку

Вступ України до ЄКА відкриває гарні перспективи для вітчизняної аерокосмічної галузі, але чи залишаться після війни з Росією фінансові і технологічні ресурси для створення доданої вартості в європейських космічних проєктах?

Відповіді на це запитання поки ніхто не має.

Правда, процедура вступу України в ЄКА швидкою не буде. "Це велике рішення і це не те рішення, яке можна втілити дуже швидко", – попереджає голова ЄКА Йозеф Ашбахер. За його словами, вступ до агентства – це багаторічний процес.