Протягом 2011 року для українських виробників феросплавів кілька разів підвищувався тариф на електроенергію. Зокрема, він виріс на 5% з 1 листопада. Потім підвищення відбулося 1 січня 2012 року - теж на 5%.

Враховуючи, що у виробництві феросплавів витрати на електроенергію становлять приблизно 50%, це серйозно знизило прибутковість.

Феросплави - це сплави заліза з іншими елементами, наприклад, з марганцем або кремнієм. Вони використовуються для розкислення та легування сталі (ферохром, феросиліцій).

В Україні феросплави виробляють, зокрема, Нікопольський завод феросплавів (НЗФ, контролюється Віктором Пінчуком і Ігорем Коломойським), Запорізький завод феросплавів і Стахановський завод феросплавів (ЗЗФ і СЗФ, контролюються Коломойським).

Об'єднавшись в лобістську Українську Асоціацію виробників феросплавів (УкрФА, в Асоціацію входять НЗФ, ЗЗФ, СФЗ), підприємства хочуть домогтися від уряду серйозних послаблень. Крім зниження тарифів на електроенергію, вони вимагають обмежити імпорт феросплавів в Україну.

Як аргумент Асоціація вказує на статистику внутрішнього виробництва та імпорту за останні кілька років. Вона показує, що Україна стрімко втрачає свій власний ринок феросплавів.

Подібні вимоги заводи, зокрема, ЗЗФ, висували ще рік тому. Парадоксально, але, перебуваючи у власності олігархів, вони вже більше року не в змозі пролобіювати справедливі, на їхню думку,  ціни на струм.

У грудні 2011 року голова правління ЗЗФ Павло Кравченко, він же голова ради директорів УкрФА, заявив, що частка імпорту феросплавів досягла 50%, тоді як в 2010 році вона не перевищувала 25%.

Днями УкрФА оприлюднила дані про рівень виробництва всередині країни. За підсумками 2011 року сумарно три виробники порівняно з 2010 роком знизили обсяги на 17% до 1,189 млн тонн.

Що ж до зниження виробництва по кожному підприємству окремо, то картина виглядає так:

- НЗФ - на 15,8%

- ЗЗФ - на 29,2%

- СЗФ - 5,2%

При цьому, як кажуть в УкрФА, за перші шість місяців минулого року імпорт зріс більш ніж в два рази у порівнянні з тим же періодом 2010 року.

"В 2010 році частка імпорту становила 24,75%, у першому півріччі 2011 року обсяг ввезеної продукції у фізичному виразі становив 51,38% вітчизняного ринку", - повідомляє УкрФА.

Феросплавні заводи виробляють кілька видів продукції, серед яких силікомарганець, феромарганець, феросиліцій і марганець металевий. Найбільший спад виробництва припав на феромарганець - на 35,6% до 180,5 тис т. Він використовується для підвищення міцності сталі.

Основна причина скорочення виробництва полягає в тому, що Нацкомісія регулювання ринку електроенергетики (НКРЕ) з початку 2011 року перевела ЗЗФ з тарифу першого класу на другий. Різниця між ними становить 35%. І при кожному підвищенні тарифів на 5% зберігається різниця між двома класами.

Враховуючи, що в структурі витрат на виробництво феросплавів половина припадає на електроенергію, зниження виробництва було питанням вирішеним і гарантованим.

Крім того, ЗЗФ позбувся оренди розташованої на території заводу електропідстанції Ф-2, яка в свою чергу належить компанії "Запоріжжяобленерго", контрольованій державою в особі НАК "Енергетична компанія України" (ЕКУ).

Перше, що зробило керівництво ЗЗФ, - почало умовляти уряд здати Ф-2 йому в оренду або продати. Міністерство палива та енергетики обіцяло вирішити це питання, але так і не вирішило.

Через різке зниження рентабельності, ЗЗФ звільнив 1400 робітників. Після звільнення вони кілька разів пікетували Кабмін і Запорізьку обладміністрацію, вимагаючи відновити їх на роботі. Для цього, зрозуміло, потрібно все те ж - знизити вартість електроенергії або здати в оренду чи продати ЗЗФ підстанцію. Цього теж не відбулося.

На сьогодні після декількох підвищень тарифу для ЗЗФ він досяг 89,62 коп. за 1 кВт (без ПДВ). Для порівняння: підприємства, які відносяться до першого класу, платять 69,81 коп. (без ПДВ).

Як наслідок, за словами Кравченко, частка електроенергії в собівартості феросплавів досягла 54%. Для порівняння: середня частка електроенергії в собівартості феросплавів у зарубіжних виробників складає менше 30%.

ЗЗФ активно лобіював запровадження індивідуальних тарифів для підприємства. Як вважають "запорожці", оптимальним тариф має становити 32 коп. за 1 кВт-ч.

Але у цієї ідеї є багато противників, бо введення таких послаблень обурить інші підприємства. Крім того, є побоювання, що недоотримані кошти держава буде компенсувати за рахунок з інших підприємств.

Експерти пропонують інший шлях вирішення проблем феросплавників. Зокрема, вважають вони, необхідно провести реформу ринку електроенергетики, виключивши систему перехресного субсидування на енергоринку, яка змушує промисловість переплачувати за електроенергію.

Також вони пропонують скасувати дотування населення, на що навряд чи готов піти уряд. Крім того, впровадження ринку двосторонніх контрактів могло б сприяти підвищенню конкуренції на електроенергетичному ринку, а, отже, склалися б передумови для зниження ціни електроенергії.

Тим часом саме звільнені робітники, явно добре організовані, продовжують активно домагатися послаблень для ЗЗФ. На яких засадах вони діють і чи отримують винагороду за свою діяльність, невідомо, хоча виключити такий варіант неможна.

23 січня група робітників оприлюднила черговий відкритий лист - на цей раз на ім'я президента. Група звинуватила чиновників Мінпаливенерго та НАК "ЕКУ" в небажанні передати заводу підстанцію Ф-2.

У листі говориться, що напередодні нового року міністр енергетики Юрій Бойко і його заступник Сергій Чех пообіцяли вирішити це питання, тому була надія на те, що в кінці березня запрацюють закриті цехи ЗЗФ.

"Однак 17 січня 2012 пан Сергій Чех заявив, що не володіє ситуацією з цього питання, а 18 січня керівник одного з департаментів" ЕКУ "Олександр Білецький повідомив, що хоча НАК "ЕКУ" і не заперечує проти продажу підстанції Ф-2 ЗЗФ, але саме цю проблему не вирішує. Питання продажу або передачі підстанції в оренду може вирішити тільки "Запоріжжяобленерго". Але до завершення приватизації "Запоріжжяобленерго", яка йде зараз і буде продовжуватися все перше півріччя поточного року, ні про який продаж майна компанії не може бути й мови ", - йдеться в листі.

Робочі (як виразники інтересів ЗЗФ) звинувачують Бойка і Чеха в тому, що через цю проблему держбюджет не отримав 708 млн гривень. "У Китаї за набагато менші прорахунки чиновників розстрілюють!", - сказано в листі.

Активне лобіювання не пройшло непоміченим. Як заявив голова НКРЕ Сергій Титенко виданню "Комерсант Україна", "власники заводу розгорнули велику актівність у ЗМІ і організували розсилку безлічі листів у всі інстанції".

Дійсно, цей лист - далеко не перший. І влада висуває свої контраргументи.

Зокрема, Титенко вважає ці листи політикою. Він також зазначає, що ЗЗФ у 2010 році отримав 107 млн гривень чистого прибутку, але не став направляти ці гроші на будівництво електропідстанції. Як уже писала "Економічна правда", ЗЗФ також вирішив у 2010 році виплатити дивіденди акціонерам. Правда, за різними оцінками, на будівництво аналогічної підстанції піде близько 350 млн гривень, а зведення об'єкта займе не менше трьох років.

Як кажуть на ЗЗФ, активність робочих пов'язана з тим, що "їхні інтереси збігаються з інтересами власників".

Але згідно з дослідженням УкрФА, ринок феросплавів України дійсно заповнює імпорт.

Частка українського ринку феросплавів в період з 2009 по 2011 рік змінилася так:

УкрФА намагається лобіювати блокування імпорту на урядовому рівні - шляхом спецрозслідувань. 14 грудня 2011 Асоціація оскаржила в суді рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) "Про недоцільність порушення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну феросплавів незалежно від країни походження та експорту".

Асоціація у своїй позовній заяві до Окружного адміністративного суду Києва зазначає, що відмова від розслідування щодо імпорту феросплавів була незаконною.

Зокрема, УкрФА заявляє, що МКМТ відмовила у розслідуванні на підставі того, що "товаром, який є об’єктом розгляду є феромарганець, є феросилікомарганець та феросиліцій. … Однак у досліджуваний період феромарганець не вироблявся ПАТ "Стахановський завод феросплавів", а феросиліцій не вироблявся ПАТ "Нікопольський завод феросплавів".

Асоціація каже, що, згідно закону "Про застосування спеціальніх заходів щодо імпорту в Україну", українським виробником вважається сукупність всіх виробників товару.

Крім того, як це не дивно, насправді феромарганець випускають на Запорізькому і Нікопольському, а не на Стахановському заводі, а феросиліцій виробляється на Запорізькому і Стаханівському, а не на Нікопольському заводі. В Комісії, схоже, переплутали, хто і що робить.

Також відмову в розслідуванні МКМТ мотивував і тим, "що у Заяві відсутня інформація стосовно загальних обсягів прибутку національного товаровиробника, вартості продажу продукції на експорт, експортних цін, що не дає можливості достатньо оцінити становище національного товаровиробника на підставі даних Заявника, оскільки переважна частка продукції виробництва Заявника експортується".

В УкрФА кажуть, що закон не вимагає такої інформації для початку спецрозслідування проти імпорту.

Рішення суду поки немає.

Тому, що НАК "ЕКУ", Мінекономіки та уряд в цілому не йдуть на поступки феросплавним заводам, є пояснення (коментарі НАК і профільного відомства отримати не вдалося). Колишній заступник міністра промполітики і заступник голови Міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі Сергій Грищенко вважає, що причина розбіжностей криється у відносинах між двома ФПГ.

"Вважаю, що причина у відносинах, що склалися між фінансово-промисловими групами, які працюють на вітчизняному металургійному ринку. Відносини ці далекі від суто виробничих", - сказав Грищенко.

Ці відносини розгортаються в двох площинах.

Площина перша - металургійна.

Справа в тому, що феросплави використовуються для виробництва різних сортів сталі. Але вже кілька років металургійні заводи Ріната Ахметова не хочуть купувати феросплави у підприємств Пінчука і Коломойського. Так і виходить, що в Україні три феросплавні заводи, але вони значну частину продукції продають за кордон. У той же самий час, місцеві металурги ввозять імпортні феросплави. Іноді так дійсно дешевше, але іноді вигідніше купити їх усередині країни, чого якраз не робиться. Блокування імпорту, якого домагається УкрФА, направлено саме на підштовхування до дружби двох таборів.

Друга площина - енергетична.

Очевидно, що генерація в значній мірі належить Ахметову. Як писала "Економічна правда", "Запоріжжяобленерго", від якої залежить доля Ф-2, належить державі, але готується до приватизації. В даний час, в ході останньої хвилі приватизації енергокомпаній, переможцем конкурсів, що відбулися, переважно є компанія ДТЕК Ахметова. Крім того, "ЕП" в минулому році помічала, що дії НАК "ЕКУ" іноді збігаються з інтересами ДТЕК.

Простими словами, електроенергетика не згодна отримувати менше грошей, а феросплавні заводи - витрачати більше. Як відомо, Коломойський і Ахметов не пов'язані партійними узами. Але Ахметов сьогодні в більш привілейованому положенні, тому донецька ФПГ може собі дозволити заробляти на дніпропетровській.

Поки що конфлікт двох груп не виходить за межі зали суду та вуличних протестів робітників. Оскільки ці два напрями виявилися не дуже успішними, в найближчому майбутньому феросплавники, можливо, вигадають ще одну лінію атаки.