Економіка спеки

Глобальне потепління вносить корективи в розвиток економіки. Десять років тому Верховна рада зібрала консультантів кількох комітетів з метою вивчення зв′язку потепління клімату та розвитку економіки.

На жаль, ця робота була згодом згорнута без пояснення причин.

В останні роки українці на собі відчули глобальне потепління, а в літні місяці жахливу спеку, яка призводить до зростання нещасних випадків, особливо серед літніх людей.

В липневі дні 2010 року в багатьох регіонах України температура сягнула позначки 35º.

Для тих, хто працює в офісах та виробничих приміщеннях з кондиціюванням повітря, будь-яких обмежень в роботі немає.

[B]

Але на виробництві без кондиціювання повітря, згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці (МОП), при досягненні температури повітря вище 28º час роботи повинен бути скорочений, а при певних умовах - вона взагалі повинна бути припинена.

Саме так в третій декаді липня було зроблено керівниками великих російських підприємств, попри великі збитки. Наскільки відомо, подібного в Україні не відбувалося.

Для проведення роботи без зупинки треба заздалегідь потурбуватися про створення спеціальних умов функціонування підприємства, в тому числі зібрати необхідні кошти.

Приблизний перелік заходів визначений рекомендаціями МОТ та вимогами "санитарних норм і правил".

Разом з тим, треба зважити, що по-перше, кондиціювання повітря на виробництві - це непроста і досить коштовна справа. Сума коштів залежить, головним чином, від характеру виробництва, площі і висоти стелі приміщення.

По-друге, свідомість більшості керівників підприємств ще не дійшла до розуміння необхідності кондиціювання приміщень.

По-третє, кондиціювання виробничих приміщень значно (на 5-12%) підвищує собівартість і ціну продукції.

Тому варто розглянути питання глобального потепління та його впливу на економіку пересічної родини та країни в цілому.

Для порівняння її нинішнього стану та досягнення бажаного в умовах щорічної спеки візьмемо, як приклад, українське місто Дніпропетровськ та ізраїльське місто Модиїн.

Незважаючи на їх суттєво різні територіальні розміри, структуру виробництва та чисельність населення, за відносно середнім рівнем доходів населення в своїх країнах вони приблизно однакові.

В Україні середні доходи мешканців Дніпропетровська оцінюються як "вище середніх". Так само за шкалою "вище середніх" оцінюються і доходи мешканців Модиїна.

Принципова різниця клімату між цими містами полягає в тому, що літо в Модиїні триває 6-7 місяців, в Дніпропетровську - 4. Модиїн розташований в горах, Дніпропетровськ - на низині, тому його середня літня температура приблизно на 1-2º більша, ніж в Модиїні.

Більшість мешканців Дніпропетровська не мають кондиціонерів, в Модиїні вони є майже у всіх.

При порівнянні поточних витрат за електроенергію були взяті трикімнатні квартири площею близько 70 квадратних метрів в Дніпропетровську без кондиціонерів та такі ж самі за площею квартири в Модиїні з кондиціонером.

Для зручності всі розрахунки наведені в гривнях.

Нині власник трикімнатної квартири в Дніпропетровську щомісячно сплачує за електроенергію в середньому 55-72 гривні, в залежності від споживання та тарифу.

Власник такої самої квартири в Модиїні сплачує в середньому 500 гривень, тобто в 7-9 раз більше.

Середня зарплата в Ізраїлі - 1800 доларів, в Україні - 280, в 6,5 разів менше. Тариф на електроенергію в Україні менший за Ізраїльський трохи більше, ніж в 6,5 рази. Але в обох країнах більшість статей собівартості електроенергії, виключаючи зарплату, майже однакові.

Виходячи з цього припускаємо, що в недалекому майбутньому вартість електроенергії в Україні буде рушити до ізраїльського рівня, а тому власнику квартири в Дніпропетровську теж доведеться сплачувати за електроенергію біля 500 гривень, з яких приблизно половина прийдеться на кондиціювання приміщення.

Тільки ці два фактори - поточні витрати на роботу кондиціонера та різниця в тарифах на електроенергію вимагають щомісячного зростання середньої зарплати українців на 430-450 гривень.

Вартість самого кондиціонера, найбільш придатного як для нових, так і особливо для старих будинків разом з його установкою складає мінімум 6500 гривень.

У розрахунку на роботу кондиціонера без обслуговування та ремонту протягом 3 років щомісячні витрати складуть 180 гривень.

Разом витрати на кондиціювання помешкання будуть становити 610-630 гривень. Саме на цю суму і повинна бути підвищена місячна середня зарплата власника квартири в Дніпропетровську.

Але це не все. Як відомо, в світі вартість електроенергії певним чином впливає на вартість холодної води. До недавнього підвищення тарифу на воду в зв'язку з її дефіцитом ціна його кубометра в Модиїні складала 40 гривень, що у 12-14 разів більше, ніж у Дніпропетровську.

При наявності лічильника середні щомісячні витрати холодної води на родину в трикімнатній квартирі складають близько 15 кубометрів. Ліквідація різниці вартості води в Модиїні та Дніпропетровську призведе до додаткових витрат української родини на 550 гривень.

Саме до цього об'єктивно  прийдуть тарифи на воду в Україні, оскільки за її якістю вона займає 143 місце в світі.

За даними науковців НДІ, в літній період якість питної води міського водогону у порівнянні з зимовим періодом знижується в декілька разів.

Більшість з них в оцінках досить категоричні: без додаткової обробки влітку її взагалі не можна пити.

На запит щодо вартості якісної води науковці відповідають по-різному. На їх думку, тариф на воду треба підняти у 5-10 разів.

Таким чином, в різних варіантах порівнянь та підходів додаткові витрати родин в трикімнатних квартирах Дніпропетровська, повязані з поліпшенням умов проживання вже в найближчому майбутньому, повинні складати, як мінімум, 1160-1180 гривень, тобто складати суму, в півтора рази більшу, ніж нинішня середня зарплата в Україні.

Звичайно, мова йде про реальну, а не номінальну зарплату. Адже на останню впливає рівень прямої або прихованої інфляції.

Для врахування ролі держави в процесі масового впровадження системи кондиціювання повітря в приватних помешканнях громадян, варто розглянути обсяги виробництва електроенергії в розрахунках на душу населення.

В Японії та Ізраїлі, на відміну від України, превалюють виробництва з низькими енерговитратами, питома вага яких в 4-6 разів менша. Незважаючи на це, виробництво електроенергії на душу населення в Ізраїлі на 16% перевищує український показник.

А в США, Франції та Швеції розрив показників цих країн з Україною набагато більший.

Кількість квартир в Україні перевищує 19 мільйонів, в одній квартирі, допустимо, варто встановити 1 кондиціонер з витратами влітку в 0,1 квт на годину, кількість годин його роботи за добу - 10, кількість днів роботи влітку - 120, то додатково треба було б виробити 2,3 мільярди кіловат-годин електроенергії.

Це приблизно 1% енергетичних потужностей України, які в кризовий період працюють на 80-90% своїх можливостей.

З точки зору виробництва електроенергії, масове розповсюдження кондиціонування приватних квартир, офісів та виробництв вимагатиме нарощування потужностей електроенергетики на 10%. На це потрібно приблизно 3 мільярди доларів, або 24 мільярди гривень.

Більш значні проблеми виникають на шляху передачі цієї електроенергії до розподільчих електропідстанцій, далі до будинків і до кінцевих споживачів. Поки що на цьому шляху втрачається до 15% виробленої електроенергії. Для вирішення цієї проблеми оціночно необхідно близько 300 мільярдів гривень.

А поки що застаріле обладнання районних та прибудинкових електропідстанцій все частіше не витримує додаткових навантажень і виходить з ладу. В старих будинках потребують замін будинкові та квартирні мережі, які в свій час не були розраховані на потужні електроприлади.

Це окрема і достатньо складна тема реформування української енергетичної системи, яка застаріла ще 20 років тому. Вирішувати її треба в поєднанні із зростанням матеріальних можливостей громадян в використанні на дому потужних електричних приладів.

Саме такий підхід був використанний в Каліфорнії після того, як спекотним літом 2000 року енергетикам, для уникнення аварії на електростанції та підстанціях, прийшлося відключати від споживання офіси та будинки одного з найбільших штатів.

Після цього в Каліфорнії розпочалася комплексна робота з реформування електроенергетики на довгострокову перспективу.

Подібний підхід не новий. Ще в кінці XIX та на початку XX століття виникла політологічна концепція, яка у подальшому отримала назву "геополітика".

Відповідно до неї, політика держав - на той період зовнішня - повинна визначатися географічними факторами: розташування країни, природні ресурси, клімат.

Як бачимо, роль клімату, як одного з основних факторів розвитку економіки, підкреслювалася ще більше ста років тому.

Тому, займаючись питаннями економічного розвитку, нинішній уряд України повинен не тільки латати поточні бюджетні дірки, а більш розгорнуто підходити до шляхів вирішення нагальних проблем пересічних громадян та виробництва.