Кирило Шевченко

фото нбу

Голова Національного банку заявив, що на валютному ринку не спостерігається панічних настроїв, а адміністративне регулювання не розглядається.

Про це очільник НБУ Кирило Шевченко розповів під час пресбрифінгу з монетарної політики 20 січня.

Він вважає, що Нацбанку цілком достатньо монетарних інструментів, і регулятор надалі дотримується політики плаваючого курсу та політики інтервенцій.

"Тому про жодні адміністративні обмеження наразі не йдеться", – додав голова НБУ. "Наразі ми не бачимо жодних ознак панічної поведінки".

Водночас зазначається, що НБУ ухвалив рішення в найближчі квартали утриматися від планових щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку для поповнення резервів.

За майже пів року, з серпня 2021 року, НБУ викупив на міжбанку 5 млн доларів в рамках інтервенцій.

Також в НБУ додали, що облікова ставка перебуватиме на рівні не нижче нейтрального впродовж цього та наступних років. 

Для посилення процентного каналу монетарної трансмісії Національний банк підвищить у лютому на 2 в. п. норматив обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні, а також за коштами в іноземній валюті. 

Такий крок спрямовано на управління структурним профіцитом ліквідності в банківській системі, що дозволить стимулювати більш строкові залучення за одночасного збереження ролі обов’язкових резервів у дедоларизації. 

Психологічний фактор на тлі загрози з боку РФ впливає не лише на курс. ЕП детально розповідала про це: Українські активи та гривня стрімко падають на тлі загрози РФ: які наслідки?

Нагадуємо:

Курс гривні почав значно слабнути від початку року внаслідок загрози з боку РФ – на понад гривню за долар за три тижні.

Як наслідок, Національний банк протягом тижня 10-14 січня продав на міжбанківському валютному ринку 330,7 млн доларів. Від початку року було продано 752 млн доларів, розповіли в НБУ.

Національний банк ухвалив рішення підняти облікову ставки на 1 в.п. до 10% - НБУ продовжуватиме цикл посилення монетарної політики й готовий діяти рішуче в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників.

Економічна правда