Схвалені Кабміном зміни до бюджету 2015, що базуються на рекомендаціях МВФ, містять лише косметичні правки, але не міняють суть документа.

Про це в статті для ZN.UA пишуть Юлія Самаєва іЮрій Сколотяний.

Закладаючи відносно реальні макропоказники, уряд продовжує наполягати на нереальних обсягах наповнення бюджету, геть відмовляючись урізати його видаткову частину.

Незважаючи на те, що експерти в один голос назвали вже прийнятий бюджет-2015 "роздутим і нездійсненним", Мінфін порахував раціональним його збільшити, а не зменшити. Збільшилися і доходи, і витрати, і дефіцит, і держборг, і валютний курс, і інфляція.

Дохідна частина збільшена без малого на 22,2 млрд грн порівняно з чинним держбюджетом і на 134 млрд (37%) - з торішнім його варіантом.

При цьому очікується падіння реального ВВП на 5,5% і збільшення номінального - на 22% (до 1,85 трлн грн).

"Важливо відзначити, що в 2014-му, коли зростання споживчих цін згідно з навіть офіційною статистикою розкрутився до 24,9%, бюджетні доходи зросли лише на 24,4 млрд грн (всього 5,51% до" факту "2013-го). При цьому за минулий рік економічна ситуація суттєво погіршилася, впало виробництво, припинилися інвестиції, завмерло кредитування. Де ж планує Мінфін взяти ще 22 млрд до тих 475 млрд грн, джерела яких також неясні", - йдеться в статті.

В основному, очевидно, ставка зроблена на інфляцію, яка, зокрема, дозволить збільшити надходження внутрішнього ПДВ на 4,9 млрд грн, а імпортного - на все 8,9 млрд.

"Теоретично, при не падаючому попиті інфляція дійсно повинна працювати, адже, купуючи кілограм гречки за 8 грн, українець платив у казну 1 гривню 30 копійок ПДВ, а купуючи цей же кілограм крупи за 25 грн - вже 4,16 грн. Однак експерти в один голос говорять про те, що спрогнозувати рівень інфляції скільки-небудь точно зараз просто неможливо. МВФ вважає, що це будуть 27%, НБУ- 19%, в діючий бюджет закладали 13%, а в нинішні поправки - вже 26%", - йдеться в статті.

Крім розкручування інфляції, у бюджеті вкрай погано проглядаються джерела, на які могли покладатися в Мінфіні та уряді, закладаючи таке підвищення надходжень.

"Навіть якщо у нас буде гіперінфляція (що виглядає дуже ймовірно), і номінальний ВВП дасть заплановане зростання доходів бюджету, на момент, коли такий результат стане реальністю, наші зобов'язання у гривні виростуть на незрівнянно більшу суму і вимагатимуть ще більшої емісії гривні. Тому дуже сумно, що Кабмін вирішив піти таким шляхом", - вважає економіст Дмитро Боярчук.

При цьому та сама підтримка МВФ, на думку експерта, від галопуючої девальвації не рятує.

Витрати навіть у відкоректованому варіанті випереджають доходи і настільки істотно, що дефіцит бюджету, в разі прийняття поправок, перевищить 76 млрд грн, або 4% від ВВП.

У порівнянні з грудневою версією видаткова частина бюджету збільшилася на 34,7 млрд грн, 21,5 млрд з яких - це обслуговування зовнішнього боргу, збільшення витрат на яке обумовлено девальвацією. Ще 12,5 млрд грн - субсидії для населення, 2,9 млрд - допомога переселенцям із зони АТО.

Економія виразилася в зменшенні трансферту Пенсійному фонду майже на 4 млрд грн. Умовно позитивним можна вважати зменшення бюджетних зобов'язань НБУ на 4,5 млрд грн (з 65 до 60,5 млрд).

Фінансування НАК "Нафтогаз України" також поки запланували зменшити - на 1,8 млрд грн (з 31,5 до 29,7 млрд).

Всього за різними статтями уряд заощадив близько 7,8 млрд грн. Це, звичайно, якийсь результат, але принципово ситуацію не міняє, зазначають автори статті.

При цьому план запозичень збільшено на 35,3% (до 397,4 млрд грн - сума еквівалентна майже 80% не боргових надходжень держбюджету), у тому числі у валюті - на 58,4% (до 286,740 млрд у гривневому еквіваленті).

"Завищивши плани ще більше з урахуванням непрогнозованої, але неминучої інфляції, уряд остаточно прирікає бюджет на провал", - резюмують автори статті.