Європа домовилася про єдиний механізм порятунку банків
Міністри фінансів країн-учасниць Євросоюзу домовилися про загальний механізм порятунку і підтримку банків, що знаходяться на межі банкрутства.
Про це пише "Лента.ру" з посиланням на агентство Bloomberg.
Як повідомляється, документ дозволив державам націоналізувати кредитні установи в разі, якщо їх загибель загрожує серйозними потрясіннями для всієї фінансової системи.
Крім того, передбачається, що у разі виникнення у банків труднощів, основні втрати будуть нести його кредитори на суму до 8% від загального обсягу зобов'язань кредитної установи. Тільки після цього буде включатися допомога з боку держави.
У той же час договір передбачає виключення із загального правила. Деякі країни, зокрема, Великобританія, Франція і Швеція наполягали на більш гнучкому механізмі визначення цих винятків, тоді як Німеччина, Нідерланди і Фінляндія виступали на підтримку чітко прописаних критеріїв. Компромісне рішення схиляється на бік першої групи держав.
Також передбачається створити фонди дозволу банківських криз, які будуть акумулювати кошти, що направляються з податків з кредитних організацій. Обсяг коштів в цих інститутах повинен становити мінімум 1,3% від обсягу застрахованих у місцевих банках депозитів. При цьому не допускається виділяти на порятунок банків більше 5 відсотків від їх зобов'язань.
Рішення міністрів фінансів має бути схвалено Європарламентом, пише видання.
Фінансовий комісар ЄС Мішель Барньє вже закликав парламентаріїв досягти домовленостей до кінця року. Угода означає більшу централізацію управління банківськими кризами в рамках ЄС, причому роль ЄЦБ і стабфонду єврозони буде істотно розширена.
Необхідність підписання такої угоди лідери ЄС виправдовують тим, що під час європейської боргової кризи багато банків опинилися в складному становищі через паніку на ринку.
Зрештою держави надали підтримку майже всім великим фінансовим організаціям, близьким до банкрутства, але невпевненість інвесторів в урядовому втручанні призвела до додаткових втрат як банків, так і держав позичальників, оскільки ставки по їх борговими зобов'язаннями різко виросли.