У звіті АМКУ Верховній раді про діяльність у 2010 році відверто мовиться, що структурні передумови конкуренції в національній економіці погіршилися у порівнянні з попередніми роками.

Всього за рік частка ринків з конкурентною структурою зменшилася на 6%. Частка ринків "чистої монополії" збільшилася на 2%, а ринків з ознаками домінування - на 8%, пише DT.UA.

За даними Антимонопольного комітету, рівень монополізації зріс у 29 галузях, зменшення цього рівня спостерігалося тільки у 14 галузях. Частка "чистої монополії" збільшилася у всіх секторах економіки з 14,2 до 17,2%, ринків з ознаками домінування - з 36,6 до 64,5%.

Про тенденції концентрації, що прискорюється, говорять і цифри розглянутих у 2010 році заяв про видання дозволів на концентрацію суб'єктів господарювання, яких було 697. Що більше, ніж у 2009 році.

Але ж це стосується тільки суб'єктів, які бажають легально провести процедури з концентрації.

У результаті такої тенденції до списку найбагатших людей світу за версією журналу Forbes потрапили вісім українців.

Однак у цьому списку немає багатьох відомих в Україні та світі українців. А от у списку, можливо, більш проінформованого українського журналу "Фокус" вже 21 мільярдер.

Тільки за рік один з українських мільярдерів збільшив свій статок у три рази. Одночасно соціальні наслідки державної економічної політики проявилися в тому, що майже 10 мільйонів українців живуть на межі бідності.

Вперше з 2003 року в Україні їх відсоток знову почав збільшуватися. Так, якщо у передкризовому 2008-му лише 18,1% українців жили на доходи нижче прожиткового мінімуму, то в 2010-му цей показник зріс до 21,4%.

До цього треба додати й те, що Україна у 2011 року посіла 73-тє місце в рейтингу якості життя, 89-те - у рейтингу глобальної конкурентоспроможності, 162-ге - у рейтингу економічних свобод.

Українці знаходяться в лідируючій трійці громадян світу, які бажають отримати грін-карт для від'їзду до США. Половина молоді не від хорошого життя хоче виїхати з країни і більше не повертатися.

Таким чином, успішний економічний розвиток, влада і статус в Україні можливі перш за все для суб'єктів господарювання та підприємців, які є монополістами або близькими до цього.

Друга частина цього простого економічного закону полягає в тому, що одночасно погіршується економічне і соціальне становище решти, переважної частини населення.