Київ знову "торгуватиметься" з Євросоюзом
Україна і Європейський Союз поки остаточно не погодили умови торгівлі за кількома сотнями найменувань товарів, в основному аграрної продукції, що необхідно для підписання угоди про зону вільної торгівлі.
Про це в інтерв'ю Reuters заявив заступник міністра економіки Валерій П'ятницький, який відповідає за переговори з ЄС.
"Зараз не стоїть питання про якусь конкретну дату, але йде робота, щоб максимально швидко вирішити багато технічних деталей, їх узгодити. Врешті, як правило, залишаються якісь питання, які можна віднести до питань для політичного рішення", - сказав П'ятницький напередодні запланованого на 22 листопада саміту Україна-ЄС у Брюсселі.
За його словами, зустріч у Брюсселі навряд чи приведе до прориву, однак Київ має намір знову продемонструвати свою зацікавленість.
"У нас існують поруч два великих ринки. Наше завдання - навчитися працювати з одним та іншим. І чим більше буде правил роботи з одним і іншим, тим буде краще. Ми настільки маленькі, що ми в правилах зацікавлені більше, ніж великі", - сказав П'ятницький, зазначивши, що Україна не хоче бути в торгівлі з ЄС "молодшим братом" і розраховує на статус партнера.
За словами заступника міністра економіки, Київ і Брюссель уже погодили умови торгівлі за тисячами товарних позицій, взаємні поставки переважної більшості яких будуть здійснюватися без мит і обмежень.
Ці домовленості стосуються ключових для Києва галузей - сталі, текстилю, основної частини промислових товарів, проте сторонам ще необхідно узгодити кілька сотень спірних позицій, з яких 400 належать до "чутливого" і для України і для ЄС аграрного сектора.
"Усе, що за межами цих кількох сотень, це все вже погоджено. Зараз іде розмова про близько чотири сотні позицій. З них деякі охоплені секторальними ініціативами, за деякими ми маємо з боку ЄС пропозиції про тарифну квоту, вони запропонували певну лібералізацію. Жодна (товарна) позиція не буде виключена хоч з якоїсь лібералізації ", - сказав П'ятницький.
Україна, традиційно сильна в аграрному виробництві, є нетто-експортером сільськогосподарської продукції, маючи значні можливості у виробництві зерна, олійних і м'ясо-молочних товарів, нагадує агентство.
Проте застаріле обладнання, низькі стандарти якості та високі митні збори заважають українським товарам потрапити на європейські ринки.
Додатковою перепоною є і значний обсяг державної допомоги, яку ЄС надає своєму сільському господарству.
"Коли ми говоримо про сільське господарство, то тарифи - це лише один елемент і не найскладніший. У сільському господарстві сходяться питання державної допомоги. ЄС від випадку до випадку відновлює свої субсидії на ті чи інші види продукції при експорті. У нас такої можливості немає ", - сказав П'ятницький.
"Ми ставимо питання, що у випадку, якщо аграрна продукція надходить до нас, то приберіть експортні субсидії. Їх не повинно бути, інакше ми вступаємо в умови нерівноцінною конкуренції", - зазначив він.
За словами заступника міністра економіки, сторонам необхідно узгодити мита на конкуруючу з європейською українську продукцію - зернові, м'ясо птиці та свинину.
Україні також належить приділити увагу якості продукції для її відповідності санітарних норм ЄС, а також охороні інтелектуальної власності, зокрема, на використання зареєстрованих у Європі географічних назв - вин, коньяку, шампанського, сказав він.
Іншими спірними моментами є імпорт на Україні автомобілів і доступ українських автоперевізників на європейський ринок.
Україна хотіла б захистити своїх автовиробників, поступово знизивши імпортне мито до 5% з нинішніх 10%, а ЄС поки не лібералізував повністю сектор наземних перевезень.
Як відомо, товарообіг між ЄС і Україною досяг в 2008 році 40 млрд. доларів, однак у 2009 році знизився до 22 млрд. доларів через світову економічну кризу.
При цьому Євросоюз залишається одним з основних торговельних партнерів - на його частку припадає близько чверті всього українського експорту і третина імпорту.
Україна, яка прагне до інтеграції з ЄС, веде переговори про зону вільної торгівлі з 2008 року, проте поки не зрозуміло, коли ця угода, ключовий елемент стратегічно важливого для Києва договору про асоціацію, може бути підписана.