Два сценарії "зеленої" відбудови українських міст

У Берліні 11-12 червня відбулася Міжнародна конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference). Її мета – консолідувати підтримку для відновлення, відбудови, реформування та модернізації нашої країни. 

Серед важливих кроссекторальних питань, які обговорювалися, – захист клімату та "зелене" відновлення постраждалих від війни міст. 

Актуальність "зеленої" відбудови стрімко зросла – особливо після схвалення Плану України для реалізації ініціативи Європейського Союзу Ukraine Facility, що передбачає відновлення із фокусом на сталу, інклюзивну, конкурентоспроможну та готову до майбутнього економіку за принципом "Відбудувати краще та екологічніше, ніж було". 

Європейські кошти прив’язані саме до "зеленої" реконструкції. Партнери спонукають нас, у тому числі, проєктувати та зводити нові будівлі з урахуванням європейських норм та прогресивних технологій. 

Це важливо не лише для дотримання глобального принципу сталого розвитку, а й для декарбонізації економіки ЄС (зменшення викидів парникових газів, що утворюються внаслідок людської діяльності), до якого йде й Україна. 

Ба більше, після масованих російських ударів по енергетичному сектору країни стала очевидною необхідність децентралізації енергосистеми. 

На фоні дефіциту електроенергії важливість забезпечення автономності будинків та енергонезалежності на місцевому рівні зросла в рази.

Крім того, не пізніше 31 грудня 2027 року енергетична ефективність будівель, що приймаються в експлуатацію, повинна бути не нижчою за вимоги нового для України стандарту під назвою NZEB (Near-zero energy building – будівля з близьким до нульового рівнем споживання енергії), який вже є обов'язковим для усіх нових будівель в країнах ЄС з 2020 року. 

Це означає, що будівлі повинні бути спроєктовані та зведені таким чином, щоб мати високі енергетичні показники та дуже низькі потреби в енергії, які частково покриваються за рахунок відновлюваних джерел, розташованих на території будівлі та поблизу неї.

Таке рішення сприятиме зменшенню викидів вуглецю та забезпечить більш стійкий розвиток української інфраструктури. 

Однак, для успішної реалізації цього плану, потрібно вирішити кілька важливих питань, таких як фінансування, розробка технічних стандартів та підготовка кваліфікованих кадрів.

Тож уже зараз потрібно залучати уряд, представників місцевої влади, архітекторів і будівельний сектор до розробки та втілення проєктів з розвитку енергоефективності будівель. 

Це дозволить уникнути в майбутньому дороговартісної термомодернізації об'єктів, побудованих за застарілими стандартами.

Два сценарії "зеленої" відбудови: приклад Бучі

Згідно з дослідженням компанії Berlin Economics у партнерстві з ГО "Екодія", вартість відновлення пошкодженого житлового фонду Бучі до того ж рівня, який був до вторгнення, оцінюється в 106 млн євро. 

Більшість проєктів відбудови у 2022 році здійснювалися саме за принципом "відбудувати як було", адже люди прагнули якнайшвидше повернутися назад до своїх осель. 

При цьому "зелена" відбудова житлового сектору за сучасними стандартами — це більш складний і дорожчий шлях, яким пішло не багато мешканців. 

Згідно з оцінкою Berlin Economics, енергоефективна відбудова може відбуватися в Бучі за двома сценаріями, залежно від наявності інвестицій. Ось ці два сценарії:

Сценарій 1 "Мінімальні вимоги". Передбачає модернізацію усіх пошкоджених будівель до нинішніх українських норм — тобто стандартів енергоефективності будівель класів D і C. Для цього знадобляться додаткові 108 млн євро інвестицій.

Сценарій 2 "Near Zero". Передбачає дотримання вимог класу енергоефективності А з використанням відновлюваних джерел енергії. Потребуватиме додаткових інвестицій в розмірі 212 млн євро. 

Відтак, загальна вартість енергоефективної відбудови пошкоджених будівель міста коливається між 214 та 318 млн євро. Це величезна сума – непідйомна для більшості міст України. 

Але відбудова передбачає залучення інвестицій, тож в інвестиційні пропозиції варто включати вищі стандарти хоча б через ті вигоди, які від їхнього впровадження можуть отримати муніципалітети.

Економічні переваги "зеленої" відбудови житлового сектору Бучі:

• Підвищення енергоефективності при модернізації до "Near Zero" дозволить економити до 74% енергії порівняно з базовим сценарієм. Це означає менші платіжки за комунальні послуги для мешканців.
• Річна економія природного газу досягатиме більше 14 млн кубометрів, а викиди CO2 зменшаться на 31 тисячу тонн на рік.
• "Зелена" реконструкція дозволить створити від 350 до 690 робочих місць на локальному рівні, що дуже важливо для підтримки місцевої економіки.

Кожен проєкт відбудови має свої особливості, і для кожного потрібен окремий підхід щодо оцінки ризиків та термінів окупності. Проте дослідження надає загальні оцінки термінів окупності інвестицій у енергоефективність.

Наприклад, при низьких цінах на енергоносії, штучно контрольованих державою, середні терміни окупності модернізації коливаються від 27 до 33 років. Це означає, що для досягнення вигідних термінів окупності будівництва за екологічними стандартами, потрібна фінансова підтримка. 

При умовах, коли ціни на енергоносії будуть приведені до ринкових стандартів та покриватимуть витрати, періоди окупності скорочуються до 15 років для мінімальної модернізації та 19 років для модернізації за стандартом Near Zero.

Де брати гроші

Допомога міжнародних партнерів. Україна вже створила умови для відновлення інфраструктури за підтримки міжнародних партнерів і програм від різноманітних організацій, таких як NEFCO, Фонд енергоефективності, Європейський інвестиційний банк та інші. 

Ці програми є надзвичайно важливими для того, щоб відновлення відбувалося вже сьогодні. Разом з тим, вони поки що не вирішують питання повноцінної відбудови за сучасними стандартами ЄС та швидкого масштабування таких проєктів.

Співфінансування. Наприклад, у 2023 році у Києві на даху багатоповерхівки за власні кошти ОСББ встановило гібридну сонячну електростанцію потужністю 15 кВт та акумулятори на 30 кВт*год. 

У майбутньому за участі у міській програмі "70 на 30", мешканці планують збільшити потужність станції до 30 кВт та встановити тепловий насос для нагрівання гарячої води для всього будинку.

А зовсім нещодавно, у травні 2024 року, стартувала нова програма "ГрінДІМ" від Фонду енергоефективності, яка передбачає часткову компенсацію для ОСББ та житлово-будівельних кооперативів на встановлення теплових насосів та сонячних панелей. 

Приватні інвестиції. Водночас все більш очевидною стає важливість створення сприятливої нормативно-правової бази та фінансових стимулів для бізнесу, аби залучати приватні інвестиції.

Наприклад, інструмент енергосервісу, суть якого в тому, що енергосервісні компанії (ЕСКО — energy service company) власним коштом впроваджують проєкти з енергоефективності (та потенційно відновлюваної енергетики) в будівлях бюджетних установ й отримують прибуток за контрактом завдяки економії коштів на енергоресурсах. 

Хоча цей інструмент не здобув широкої популярності через високі ризики і недостатнє врегулювання відносин між ЕСКО-інвестором та співвласниками багатоквартирного будинку, завдяки ньому було здійснено низку проєктів з модернізації будівель бюджетної сфери.

Пільгові кредити для бізнесу. Також можна перейняти досвід Німеччини й розглянути можливість впровадження пільгових кредитів для будівельних компаній, які обирають будівництво саме за найвищими стандартами (або компенсацію частини коштів). 

Що важливо, дослідження про відновлення пошкодженого житлового фонду Бучі також підкреслює нагальну потребу у реформі тарифів на електроенергію, газ та теплопостачання, щоб вони відображали реальні витрати. 

А заміна субсидій на адресну підтримку для вразливих груп зменшить фінансове навантаження на державний та місцеві бюджети. Це зробить інвестиції в енергоефективність та використання відновлюваних джерел енергії більш привабливими фінансово.

Розробка нових законів, надання фінансової підтримки для використання енергоефективних технологій, навчання фахівців – це дієві кроки до "зеленої" відбудови українських міст, які маємо зробити вже зараз. 

Адже інвестуючи в енергоефективність будівель, ми зможемо зменшити витрати на їх експлуатацію в майбутньому, уникнути додаткових витрат на модернізацію та зміцнити інфраструктуру країни.