Українська правда

Аграрне рейдерство: чи пожнуть бурю ті, хто сіє вітер?

Про збільшення кількості рейдерських захоплень не говорить тільки лінивий, але чи всі такі злочини є рейдерством?

Щороку під час сівби та жнив частота вживання слова "рейдерство" в інформаційному просторі стрімко зростає.

Ним розкидаються політики, громадські активісти, представники профільних асоціацій та фермери.

На жаль, часто роблять це, не розуміючи до кінця конотацію цього слова і доречність його вживання для опису тієї чи іншої ситуації.

Звідси і з'являються цифри про тисячі рейдерських захоплень в аграрному секторі.

Хоча, за даними ГПУ, рейдерських захоплень у 2017 році було близько 400. Скільки з них стосувалося агросектору — невідомо. Водночас до антирейдерських аграрних штабів, які відновили роботу в усіх областях, з квітня по серпень 2018 року надійшло 133 звернення щодо випадків, які мають ознаки рейдерства.

Багато це чи мало для великої аграрної країни — питання риторичне. Тим не менш, шквал заяв про рейдерство створює певну апокаліптичну картину. З одного боку, це негативно впливає на внутрішній ринок, з іншого — є потужною антирекламою для іноземних інвесторів.

Якщо ж подивитися на прийняте у світі визначення "рейдерського захоплення", то можна зробити просте узагальнення: рейдерське захоплення — це неправомірне заволодіння майном проти волі власника за допомогою різних юридичних інструментів. Слово "юридичних" тут ключове. Спробуємо розібратися, чому.

Юридичні схеми та злочинні дії

Аналіз роботи комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мін'юсті (в народі — антирейдерська комісія) демонструє, що всі скарги, які вона отримує, можна розділити на дві групи: ті, які мають ознаки рейдерських захоплень, і ті, які можна назвати незаконними, злочинними діями.

До першої групи можна включити випадки, коли майно, в тому числі майнові права, переходить до нового власника, наприклад, за умови існування у старого власника прострочених боргових зобов'язань. Зазвичай це кредитні зобов'язання перед банком або іншими кредиторами.

Невиконані вчасно грошові зобов'язання створюють умови для стрімкого збільшення боргів, що закінчується конфіскацією майна для їх погашення.

Крім того, інструментом, який використовують спритники для рейдерських захоплень, можуть стати конфлікти між учасниками та акціонерами підприємств, суперечки між власниками паїв та підприємством-орендарем.

До другої групи можна зарахувати підробку документів та рішень судів, виконання реєстраційної дії на основі неіснуючого рішення суду, крадіжку врожаю, самовільне захоплення землі, неправомірне зняття реєстраторами арештів, навіть в рамках кримінальних проваджень, підпис власником землі кількох договорів оренди.

Це сценарій, який найчастіше реалізовують шахраї. Проте ці дії не можна назвати рейдерським захопленням. Це крадіжка, підробка документів, шахрайство, розбій, тобто правопорушення, які мають чітке визначення у кримінальному кодексі.

Коли хтось називає крадіжку врожаю рейдерством, то сіє вітер, який призведе до бурі, бо такими темпами скоро рейдерством будуть називати всі майнові злочини.

Фактор реєстраторів

У цих історіях свою роль відіграють реєстратори, які свідомо чи ні сприяють злочинцям. До слова, у реєстрі речових прав на нерухоме майно та єдиному державному реєстрі відбувається близько 12 млн реєстраційних дій на рік. З них в антирейдерській комісії оскаржується менше 1%.

Мін'юст бореться з такими реєстраторами: позбавляє доступу до реєстру на певний термін, у випадку серйозних порушень — анулює доступ до реєстру і позбавляє нотаріусів ліцензії. Список покараних реєстраторів є на сайті Мін'юсту.

Однак досі у головах багатьох існує стереотип, що реєстратори підпорядковуються Мін'юсту і що лише наше міністерство має на них вплив.

У рамках децентралізації в країні з'явилося майже 10 тис реєстраторів. Частина з них є працівниками сільських рад та державних адміністрацій. У такому випадку саме ці органи відповідають за шкоду, завдану їхніми діями. Частина є комунальними підприємствами, які також є власністю територіальної громади.

Якщо діяльність такого підприємства викликає нарікання, незаконна чи сумнівна — ліквідуйте таке підприємство! Це ваш обов'язок.

Наслідком передавання повноважень на місця для представників громади є не лише преференції у вигляді додаткової адміністративної послуги та додаткових надходжень до місцевого бюджету, але і юридична відповідальність за дії своїх реєстраторів.

Як показує практика, єдиний дієвий спосіб відбити у реєстраторів бажання порушувати закон — кримінальні справи і судові вироки. Тільки усвідомлення невідворотності покарання змусить їх поважати закон і не вчиняти злочини.

Фактор мораторію

Впливає на ситуацію з правопорушеннями в аграрній сфері і мораторій на продаж сільськогосподарських земель. За законом пріоритетне право на викуп ділянки має її орендар, тому і почалися орендні війни. Багато хто за будь-яку ціну хоче мати в оренді землю, щоб у випадку зняття мораторію мати право її викупу.

Для власника землі важливо мати надійного орендаря, який буде вчасно виплачувати орендну плату і чесно виконувати умови договору. З іншого боку, власники, які переважно є людьми похилого віку, бояться втратити право власності, бо не розуміють що буде після зняття мораторію.

Кандидати в орендарі застосовують усі доступні методи: підробляють договори оренди, застосовують психологічний тиск, залякують власників ділянок тим, що після зняття мораторію їх землю примусово викуплять за смішні гроші.

Зараз важко прогнозувати, коли скасують мораторій. Рішення за політиками, але всі повинні розуміти, що цей захід тимчасовий. Тому головним завданням органів виконавчої влади був і є захист права власності людей на землю.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
агросектор земля Мін'юст рейдерство мораторій