Українська правда

Про Україну, Росію, АСЕАН і мільярд доларів на рік

Що ж це виходить: нас будуть товкти, а ми будемо щоки підставляти, посміхатися і розводити руками?

На початку 2016 року я винесла в публічну площину тему розвитку торговельних взаємовідносин з нетрадиційним для українських експортерів партнером - АСЕАН.

Не буду знову розповідати про перспективи цього великого ринку, який стрімко розвивається. Нагадаю лише кілька цифр.

Економіки країн АСЕАН разом становлять сьому за розміром економіку світу. За прогнозами, у 2050 році вона буде четвертою.

ASEAN - це 7% світової торгівлі. Понад 67 млн сімей вже зараз є частиною класу споживачів. У 2025 році таких сімей буде 134 млн. В регіоні стрімко розвиваються онлайн-технології та урбанізація.

Це один з найперспективніших регіонів у світі щодо майбутнього експорту українських товарів, і наші експортери потроху його освоюють.

Про перемоги

Спочатку про успіхи. На початку 2016 року я прогнозувала, що через три-чотири роки український агроекспорт до країн регіону може вийти на позначку 1 млрд дол.

Це реально, зважаючи на наші можливості і попит на українську продукцію в Індонезії, Малайзії, Філіппінах, В'єтнамі, Таїланді.

Результати агроекспорту на початку 2016 року тільки підтвердили мої оцінки.

У першому кварталі відбувся значний позитивний зсув у торговельних відносинах між Україною і країнами АСЕАН. Загальний ріст агроекспорту становив 64%! І це при нинішніх цінах на агропродукцію.

За результатами чотирьох місяців ріст ще більший. Україна подвоїла показники агроекспорту. Тільки за чотири місяці 2016 року експорт до країн АСЕАН приніс нашим експортерам 183 млн дол.

Найкращу динаміку демонструє агроекспорт до Сингапуру, Індонезії, Таїланду. Є позитивні зрушення у торгівлі з В'єтнамом і Мянмою. Найбільші ж об'єми продукції йдуть в Таїланд, Індонезію і Малайзію. На ці три держави припадає 85% усього експорту в регіон.

Що ж постачає Україна в АСЕАН? В основному - зернові, зокрема пшеницю. Проте експортується й інша агропродукція, в тому числі - з високим рівнем доданої вартості.

Так, українські експортери збільшили поставки в Індонезію борошномельної продукції, круп, яєць птиці без шкаралупи та яєчних жовтків. У В'єтнам - м'яса, субпродуктів, насіння льону. У Малайзію - згущеного молока, борошна та круп. У Сингапур - борошна, олії та макухи. У Таїланд - макухи, яєць птиці без шкаралупи, яєчних жовтків та олії.

Однак попри ці тактичні перемоги ринок АСЕАН для українських експортерів усе ще terra incognita. Українці тільки починають робити перші кроки. Багато залежить від активності та підтримки держави.

Про Росію

Здавалося би, до чого тут Росія? Однак перспективи українського експорту до АСЕАН напряму пов'язані саме з нашим агресивним сусідом.

Кремль давно активізувався у цьому регіоні, розуміючи його перспективи і переваги. Було підписано ЗВТ між ЄАЕС і В'єтнамом. Лунали заяви про підписання ЗВТ із Сінгапуром, одним з ключових торговельних хабів у тихоокеанському регіоні.

Нарешті, на недавньому саміті Росія - АСЕАН в Сочі на найвищому рівні йшлося про створення ЗВТ "Росія - АСЕАН". Звичайно, до цього ще далеко: існує чимало геополітичних нюансів в питаннях міжнародної безпеки і розбіжностей у самому АСЕАН.

Однак факт залишається фактом: Росія нарощує представництво в регіоні, і це не є гарною новиною для України.

Багато російських товарів є прямими конкурентами українським. Вони будуть представлені в тих нішах, які могли б зайняти українські експортери. Агросфери це стосується меншою мірою.

На згаданому саміті були озвучені, наприклад, позиції Національної м'ясної асоціації Росії, яка хоче збільшити свою присутність в регіоні.

Отже, Росія активізується в АСЕАН економічно. У Москви значно більше можливостей для "пакетних" домовленостей щодо вільної торгівлі, які б включали авіабудування, торгівлю зброєю, атомну сферу, АПК.

Однак це не означає, що Україна повинна просто спостерігати за цим процесом і відмовитися від цієї надцікавої частини глобального ринку.

Про майбутнє

На просторах інтернету я не раз зустрічала думку щодо звуження меж впливу держави у зовнішній торгівлі. Адепти цієї тези стверджують, що держава мусить перестати втручатися у геоекономіку і просто надавати елементарні сервіси представникам бізнесу.

Можливо, я здамся старомодною, але в нинішніх умовах це програшний концепт.

Всі світові країни-лідери на державному рівні відстоюють інтереси і частки ринків для своїх експортерів і виробників. Це називається "державний протекціонізм національних виробників на зовнішніх ринках".

Як можна конкурувати за принципом "вільної торгівлі і нижчої ціни" з тією ж Росією, яка всіма правдами і неправдами, використовуючи брудні прийоми, з напором ведмедя і хваткою бульдога намагається просунути свої товари?

Що ж це виходить: нас будуть товкти, а ми будемо щоки підставляти, посміхатися і розводити руками?

Україна не може вдавати, що її не цікавлять зовнішні ринки. Наша держава не може брати участь в геоекономічному спарингу без правил в бальних пуантах, боячись продемонструвати інтерес до ринків і захистити своїх виробників.

Нам потрібно активізувати свою присутність скрізь, де є потенційний інтерес для українських експортерів. Нам потрібна ЗВТ з однією з держав АСЕАН. Це може бути Сингапур, може бути В'єтнам, може бути хтось інший.

Ми повинні активізувати роботу в цьому напрямі. Нам треба просувати інтереси українського бізнесу, розширювати свою присутність на ринках та асортимент продукції на експорт.

Вважаю, що саме на східних ринках знаходиться чи не найбільша перспектива для українських виробників через 10-15 років. Переконана, що 1 млрд дол від агроекспорту в АСЕАН - це програма-мінімум, якщо ми всі разом, кожний на своєму місці і в своїй компетенції, почнемо рухатися до поставленої цілі.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
торгівля АПК