Видобуток нафти і газу в 2014 році. Огляд

2014 рік став справжнім випробуванням для української нафтогазової галузі.

Відбулося кілька значущих подій, які докорінно змінили ринок, передусім газовий.

Через окупацію Криму Україна втратила контроль над державною компанією "Чорноморнафтогаз" і над чорноморським шельфом, де працювали дві нові плавучі установки.

Україна втратила майже 2 млрд куб м газу щорічно або 10% видобутку.

Інша частина видобувних потужностей знаходиться на окупованій території Донбасу, тут втрати виявилися незначними - 50 млн куб м.

В цілому видобуток у 2014 році становив 19,8 млрд куб м, що на 460 млн куб м або 2,4% більше, ніж у 2013 році - без урахування "Чорноморнафтогазу".

Державні компанії

На державні компанії в 2014 році припало 16 850 млн куб м або 85% видобутку.

Рік став найскладнішим для "Нафтогазу України", який втратив контроль над "Чорноморнафтогазом".

У розвиток кримської компанії вкладалися значні кошти. Були закуплені дві самопіднімальні бурові установки, які почали роботи на Одеському та Безіменному родовищах. За рахунок введення в експлуатацію цих родовищ у 2013-2014 роках компанія збільшила видобуток на 40%.

На момент захоплення, у березні 2014 року, "Чорноморнафтогаз" мав найбільший приріст видобутку, і в 2014 році обійшов за обсягами видобутку газу "Укрнафту".

За неповний рік "Чорноморнафтогаз" кілька разів міняв керівництво. Зараз керівником компанії є Сергій Бейм, власник невеликої мережі АЗС в Криму без досвіду роботи у видобувній галузі.

Компанія працює лише на кримського споживача і поки їй вдавалося уникнути серйозних проблем, пов'язаних із захопленням майна України. Проте "Нафтогаз" неодноразово заявляв про намір через суд повернути захоплене майно.

У сьогоднішній ситуації про розвиток кримської компанії не може бути й мови, не кажучи вже про інвестиції у розробку шельфових родовищ. "Чорноморнафтогазу" і його керівництву залишається тільки чекати рішення суду, результат якого нескладно передбачити.

Складним виявився рік і для "Укргазвидобування". У 2013 році компанію залишив голова правління Юрій Борисов, близький соратник опального бізнесмена Дмитра Фірташа, який сьогодні перебуває під домашнім арештом в Австрії.

У березні "Укргазвидобування" очолив Сергій Костюк, який багато років працював у відділі реалізації компанії. Йому вдалося поліпшити ситуацію з продажем нафтопродуктів і скрапленого газу, які приносять фірмі основні дохід і прибуток.

Однак вже до літа стало зрозуміло, що "Укргазвидобування" позбавлена будь-якої підтримки уряду, Міненерговугілля і "Нафтогазу". Головне завдання - підвищення закупівельної ціни на газ - не було виконане.

"Укргазвидобування" просила підняти ціну до 800 грн за тис куб м, але в уряді порахували, що 349 грн без ПДВ  достатньо для розвитку видобутку.

Фото ugv.com.ua

Разом з тим, з 1 травня ціна на газ для населення значно зросла - від 1 089 грн до 4 011 грн залежно від обсягів споживання. Без зміни закупівельної ціни на газ для "Укргазвидобування" говорити про розвиток взагалі не доводиться.

У 2014 році видобуток державної компанії становив 15,1 млрд куб м - рівно стільки ж, скільки у 2013 році. Його частина, 800 млн куб м, припала на підприємства спільності діяльності - СД - з десятком приватних компаній. На найбільшу з них - "Карпатигаз" з "дочкою" шведської Misen Energy - припадає 80% видобутку СД.

Основні втрати видобутку "Укргазвидобування" припали на Луганську область, де у компанії кілька промислів. У квітні-травні озброєні бандити пограбували бурові. Співробітників довелося евакуювати, а всі роботи припинити. За оцінками компанії втрати видобутку становили 50 млн куб м або 0,3% усього видобутку.

Були проблеми у 2014 році і в сегменті спільної діяльності. Зміна керівництва в "Укргазвидобуванні" призвела до перегляду умов роботи СД. Були вимоги передавати весь видобутий газ "Укргазвидобуванню".

До літа проблеми було вирішено, і в червні-липні вдалося реалізувати кілька великих проектів з "Карпатигазом". Завершилися два раніше розпочаті проекти з будівництва дотискаючих компресорних станцій - ДКС - на Розпашнівському і Східнополтавському родовищах, обидва в Полтавській області.

Таким чином, спільна діяльність змогла значно збільшити видобуток газу. В "Укргазвидобуванні" вважають, що будівництво цих станцій - найшвидший спосіб наростити видобуток. За окремими проектами окупність становить менше року.

В "Укргазвидобування" близько 80 родовищ знаходиться на завершальній стадії розробки, де можна успішно впроваджувати ДКС. Оскільки грошей для будівництва ДКС у державної компанії нема, то ці проекти в основному реалізуються в рамках СД з приватною компанією "Карпатигаз".

Набагато гірші в "Укргазвидобування" справи з видобутком конденсату та нафти.

За останній рік видобуток впав на 110 тис тонн або більш ніж на 17% до 533 тис тонн. Це найгірший результат за останні 15 років. Падіння видобутку в компанії пояснюють виснаженням основних газоконденсатних родовищ.

Наслідком падіння видобутку рідких вуглеводнів стало різке зменшення виробництва нафтопродуктів на Шебелинському ГПЗ.

Ситуацію погіршила також зупинка поставок ресурсу з "Чорноморнафтогазу", який перероблявся на "Шебелинці". Сьогодні завод завантажений ледь на половину своєї потужності і перспектив модернізації все менше.

Обсяги видобутку газу в Україні, 2014 рік

Незважаючи на труднощі, 2014 року в "Укргазвидобування" були і хороші новини. Компанія відкрила два невеликих родовища.

У Харківській області - Малокринківське газоконденсатне родовище. За результатами оцінок фахівців Українського інституту природних газів загальні запаси ресурсів родовища становить 500 млн куб м газу.

У цій же області було відкрите Ольшичне родовище із запасами 500 млн куб м. Крім того, було пробурено 45 нових свердловин, з них три - високодебітні.

Інша державна монополія "Укрнафта" показала стабільно погані результати.

Видобуток нафти - 1,9 млн тонн, падіння 7%, газу - 1,7 млрд куб м, зниження майже 9%. Головні події навколо "Укрнафти" 2014 року були пов'язані із спробою уряду повернути контроль над компанією. Було кілька спроб провести збори акціонерів, але очікуваного результату уряд не досяг.

Також провалом закінчилося прийняття закону про акціонерні товариства, який повинен був допомогти державі поставити "Укрнатфу" під свій контроль. Закон у проголосували, але були допущені грубі помилки у формулюванні документа.

У 2014 році вдалі проекти реалізовані в рамках спільної діяльності. На Гніденцівському родовищі разом з компанією "Галс-К" завершене буріння семи свердловин. Дві з них мали початковий дебіт 40 тонн на добу, решта 10-20 тонн.

Хоча родовище експлуатується більше 50 років, видобуток нафти не знижується. Ще чотири свердловини заплановано пробурити у 2015 році. Однак це, мабуть, один з небагатьох вдалих проектів, у яких бере участь "Укрнафта". В цілому, обсяги буріння "Укрнафти" незначні. Звідси і невтішні результати у видобутку.

Приватні компанії

За підсумками 2014 року приватні компанії видобули 2 950 млн куб м газу, що на 622 млн або 27% більше, ніж у 2013 році. Видобуток нафти і конденсату зріс на 1,8% до 308 тис тонн. Видобуток конденсату збільшується, а нафти знижується.

Однак за хорошими результатами криються величезні проблеми галузі. Починаючи з серпня, податки для приватних компаній значно зросли. Рентні платежі збільшилися з 28% до 55% вартості газу при видобутку до 5 тис куб м та з 15% до 28% при видобутку понад 5 тис куб м.

Передбачалося, що підвищення ренти буде тимчасовим, але уряд продовжив дію цієї норми на 2015 рік, чим поховав останні надії приватних інвесторів.

Різке підвищення податків призвело до того, що з прибуткового бізнесу видобуток газу перетворилася на ризикований. Компанії зіткнулися з падінням прибутку, який слугував джерелом інвестицій. Без фінансування залишилося багато проектів, частина з них були закриті. До кінця року темпи зростання видобутку знизилися.

Фото unian.ua

Лідерство на ринку серед незалежних видобувників захопили дві компанії, на які припала половина всього приватного видобутку газу. Це "Нафтогазвидобування", яка входить у структуру ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, і Burisma Holdings екс-глави Мінприроди Миколи Злочевського.

Перше місце посіла "Нафтогазвидобування". Вона збільшила видобуток в півтора разу: газу - до 750 млн куб м, конденсату - до 30 тис тонн. Запорукою успіху стало восьмикратне збільшення буріння - 34 тис м проти 4 тис м у 2013 році, а також капітальний ремонт свердловин, яких у компанії 12.

Була введена в експлуатацію Олефірівська установка з підготовки газу, яка дозволила підключати нові свердловини і забезпечити стабільну роботу компанії.

За інформацією "Нафтогазвидобування" у 2014 році в розвиток було вкладено 1,4 млрд грн власних коштів, при цьому було сплачено 1,8 млрд грн податків - майже удвічі більше, ніж роком раніше. Слід зазначити, що практично весь видобуток газу ведеться з глибини більше 5 тис м, а рента становить 28%.

На другому місці за обсягами Burisma Holdings, яка наростила видобуток в півтора разу, майже до 700 млн куб м. На компанію припадає чверть обсягу всього приватного видобутку.

Холдинг об'єднує активи чотирьох видобувних підприємств: "Енергосервісної компанії "Еско-північ", "Парі", "Алдеа" і "Першої української газонафтової компанії".

У портфелі Burisma Holdings 20 ліцензійних ділянок, середньодобовий обсяг видобутку у листопаді-грудні становив 2,1-2,3 млн куб м на добу. Компанія багато бурила, більше всіх на ринку, і за рік приросла майже 20 свердловин.

Останній рік став для компанії переломним. Burisma затвердила нову стратегію розвитку, оновила управлінські склад. До ради директорів увійшли західні експерти. Динамічне зростання дозволило Burisma Holdings вийти в лідери ринку.

Хороші перспективи для розвитку видобутку забезпечені запасами компанії, які становлять 768 тис бар нафтового еквіваленту. Аудит запасів проводила міжнародна компанія DeGolyer & MacNaughton.

Третє місце серед незалежних компаній посіла "КУБ-газ", яка 2013 року обійшла "Гео-альянс". Компанія збільшила видобуток на 20% до 336 млн куб м. Основні роботи велися на Ольгинському і Макіївському родовищах в Луганській області.

Компанія "Тисагаз", що належить Cub Energy, освоювала Русько-комарівське родовище в Закарпатській області. Фірма пробурила дві свердловини. Обсяг видобутку поки незначний - 20 млн куб м на рік, але до кінця 2014 року добовий видобуток перевищив 100 тис куб м на добу. Це втричі більше, ніж у 2013 році.

На четверте місце опустилася "Гео-альянс", яку контролює "Природні ресурси". Компанія знизила видобуток на 15% до 250 млн куб м. Два роки тому 25% "Гео-альянсу" купила Arawak Energy. Були заявлені плани з модернізації та інвестицій, але поки що особливих досягнень в роботі компанії нема.

Обсяги видобутку нафти і газового конденсату в Україні, 2014 рік

Замикає п'ятірку лідерів "Полтавська газонафтова компанія", підконтрольна британській JKX, з видобутком 249 млн куб м газу. Приріст - 12%. Набагато гірші справи з видобутком нафти і конденсату - падіння до 43 тис тонн або майже 30%. Компанія не в змозі підтримувати видобуток на виснажених родовищах.

З важливих проектів 2014 року слід відзначити буріння глибокої свердловини на Єлизаветівському родовищі. Компанія постраждала від підвищення ренти.

Рада директорів JKX заявила про необхідність скоротити капітальні витрати, щоб компенсувати додаткові виробничі і податкові витрати в розмірі 10 млн дол у 2014 році. У 2015 році компанія згортає всі бурові роботи.

Ще одним великим гравцем на ринку є "Смарт-холдинг" Вадима Новинського. Холдинг представлений трьома видобувними компаніями: Regal Petroleum, "Пром-енерго продукт" і "Укргазвидобуток". Загальний обсяг видобутку в 2014 році - 190 млн куб м газу, що відповідає рівню 2013 року.

Трохи зріс видобуток конденсату. Заявлені амбіції "Смарт-холдингу" на нафтогазовому ринку залишаються нереалізованими.

З дрібних учасників ринку необхідно відзначити львівську компанію "Горизонти" бізнесмена Зиновія Козицького. Це цілий конгломерат компаній і фірм, який, крім видобувних активів, включає сервісні та геологічні підприємства.

Львівська обласна рада погодила афілійованим з "Горизонтами" фірмам шість нафтогазових ділянок у Львівській області. Обсяги видобутку поки незначні, близько 1 млн куб на місяць. Однак в кінці 2014 року компанія закінчила буріння двох свердловин, на яких після випробування почнеться видобуток.

Проекти УРП

Надії на реалізацію проектів з видобутку газу в Україні у 2014 році випарувалися.

У грудні 2014 року компанія Chevron заявила про вихід з України. Американці вирішили вийти з проекту угоди про розподіл продукції - УРП - з освоєння Олеської площі. Їх відмова від проекту в Україні стала повною несподіванкою, оскільки центральна і місцева влади заявляли про підтримку проекту.

Офіційно ні Chevron, ні уряд причину відмови не називали, але близькі до переговорів джерела вказують на одну головну причину: бажання української влади викинути з проекту компанію "СПК геосервіс", яку вважають дітищем колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Едуарда Ставицького.

Американці нібито визнали неможливим задовольнити вимогу української сторони і відмовилися переглядати умови підписаної угоди. Для іноземців перегляд угоди - справа копітка, оскільки необхідно узгодити всі нюанси на рівні ради директорів.

Крім того, важливим фактором є перспектива судових розглядів. Очевидно, у Chevron вирішили не ризикувати і просто відмовилися від проблемного проекту.

Недавно стало відомо, що проект УРП з освоєння Юзівської площі компанії Shell у Донецькій і Харківській областях призупинено. Цього разу це пояснюється військовими діями, що ведуться безпосередньо або близько до об'єктів.

Фото ugv.com.ua

У Chevron таких проблем нема. Західна Україна політично та економічно найбільш стабільний регіон країни. Місцева влада підтримує проект УРП, а ціни на газ, на відміну від нафти, залишаються високими. З іншого боку, економічна і політична ситуація в Україні вкрай складна і не сприяє роботі іноземних інвесторів.

Угода з розробки Олеської площі - одна з чотирьох підготовлених урядом Миколи Азарова і друга після УРП Shell на Юзівській ділянці, яку вдалося укласти. Ще дві такі угоди на шельфі не вдалося укласти, зважаючи на окупацію Криму.

Так чи інакше, жодну угоду не вдалося втілити в життя. Тут можна згадати і долю першої УРП на Прикерченській шельфовій ділянці американської компанії Vanco. Конкурс, організований урядом Юрія Єханурова у 2006 році, після багаторічних судів так і не зрушив з місця.

Останній приклад Chevron зайвий раз підтвердив, що Україна залишається вкрай ризикованою країною для інвестицій, особливо в енергетичний сектор. Тому будь-які плани Кабміну щодо залучення іноземних інвестицій викликають сумніви.

Задоволений рішенням Chevron хіба що представники екологічних організацій, які активно боролися проти УРП. Принаймні вони виправдали покладені на них надії.

Баланс газу

Зважаючи на ускладнення економічної ситуації та підвищення цін на газ для всіх категорій споживачів, в Україні різко знизилося його споживання - до 42,6 млрд куб м. Це на 16% менше порівняно з 2013 роком.

Найбільше падіння відбулося у промисловості - з 20,1 млрд куб м до 15,7 млрд куб м. Споживання газу населенням знизилося з 16,8 млрд куб м до 15,1 млрд куб м, підприємств теплокомуненерго - з 8,3 млрд куб м до 7 млрд куб м. Технологічні витрати при транспортуванні скоротилися з 4,3 млрд куб м до 3,7 млрд куб м.

Без урахування цих даних у Криму використання газу на решті території України скоротилося на 14%. Крім того, в "Нафтогазі" повідомили, що у 2014 році частка імпорту серед джерел газу, що використовується в Україні, скоротилася з 55% до 46%. Частина потреб була заповнена із запасів у підземних сховищах.

Тим не менш, 2014 рік став переломним для внутрішнього ринку газу. Зростання видобутку і зниження споживання привели до того, що частка українського газу в балансі наблизилася до 50%. Якщо тенденція збережеться, то обсяги власного видобування вперше за історію незалежності перевищать обсяги імпорту.

Однак загальний стан галузі залишається складним і невизначеним. Після короткочасного відродження видобувна галузь знову пішла на спад. Якщо ситуація не зміниться в найближчі місяці, то Україну чекає зниження власного видобутку. За таких обставин мови про енергетичну незалежність бути не може.

Опубліковано уривки з тексту

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.