З думкою (не) про кожного. Чому уряд дозволив продавати ліки на АЗС?
Уряд дозволив продавати безрецептурні ліки на АЗС. Дослідження ЕП вказує на те, що досягти поставленої владою мети можна іншим шляхом.
26 грудня 2025 року уряд Юлії Свириденко дозволив продавати безрецептурні лікарські засоби на автозаправних станціях (АЗС), в тому числі через спеціальні вендингові автомати. Це рішення у владі обгрунтували підвищенням доступності ліків, зокрема на прифронтових територіях.
Фармацевтична спільнота обурилась відсутністю обговорень зміни правил гри на ринку – їх ухвалили менш ніж за місяць. Втім, схоже що це не останні зміни – невдовзі умови продажу ліків для АЗС пом'якшать, що ще більше може вдарити по аптеках.
Чи дійсно дозвіл продавати препарати на заправках збільшить доступність ліків та як реагують на рішення представники фармринку та мереж АЗС?
Що передбачають нові правила
За новими правилами дозволяється відпуск винятково безрецептурних ліків на заправних станціях за умови дотримання умов зберігання, визначених виробником. Ліки мають зберігатися окремо. За оцінкою директорки Асоціації працівників фармгалузі Ірини Суворової, це орієнтовно 35% від усіх зареєстрованих препаратів в Україні.
У ліцензійних умовах виробництва, продажу та імпорту лікарських засобів прописано, що відпускати ліки пацієнту має право відповідальна особа, тобто фармацевт, який має проконсультувати клієнта. Отже, такі правила діють і щодо АЗС.
Окрім цього, на АЗС дозволили продавати ліки у спеціальних вендингових апаратах за умови дотримання умов зберігання. Усі нові правила набувають чинності через два місяці після ухвали – тобто наприкінці лютого.
Всі ці зміни Кабмін обґрунтував рішенням РНБО про забезпечення доступності ліків, йдеться у пояснювальній записці до проєкту постанови. Документ розроблявся Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками.
У Держлікслужбі вважають необхідним дозволити продавати ліки на АЗС через обмеженість роботи аптечних мереж, нестачу кваліфікованих кадрів та нерівномірне розміщення аптечних закладів на території України.
"У багатьох населених пунктах, зокрема у сільській місцевості та вздовж основних транспортних маршрутів, відсутні стаціонарні аптеки або їх робота може бути нестабільною, що унеможливлює своєчасне отримання необхідних лікарських засобів", – йдеться у пояснювальній записці.
До постанови виникли питання з боку народних депутатів. Зокрема очільниця тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства щодо лікування Юлія Тимошенко 26 грудня написала на імʼя премʼєр-міністерки Юлії Свириденко листа (копія є в розпорядженні ЕП), у якому розкритикувала рішення уряду та зазначила, що документ "виходить за межі чинної правової моделі".
Окрема критика, вже з боку бізнесу, стосується швидкості прийняття постанови та відсутність широкого обговорення її проєкту: ухвалений документ опублікували 26 грудня 2025 року, тоді як термін громадського обговорення мав закінчитись 16 січня 2026 року. Свої заяви щодо цього, зокрема, опублікували Спілка українських підприємців, Асоціація фармацевтів України та Асоціація працівників аптечної галузі.
Ще один цікавий момент – до Державної регуляторної служби (ДРС) проєкт урядової постанови на погодження надійшов 25 грудня, тобто за день до ухвалення. Відповідного висновку досі нема.
При цьому, як стверджують співрозмовники ЕП на фармринку та у регулюючих органах, в ліцензійні умови невдовзі знову вноситимуть зміни. Зокрема щодо наявності фармацевта на кожній АЗС.
Враховуючи дефіцит кадрів, через який навіть аптеки іноді наймають некваліфікованих працівників, виконати таку вимогу буде складно. На фармринку кажуть, що у майбутньому уряд може дозволити одному фармацевту відповідати за певну кількість АЗС.
"У нас зарегульований сектор. Чому ми як аптеки маємо відповідати жорстким вимогам до логістики, вхідного контролю, умов зберігання, кваліфікації фармацевта та їх кількості, а АЗС – ні?", – запитує виконавча директорка мережі аптек "911" Юлія Клименюк.
Що кажуть продавці пального
АЗС мають досвід торгівлі біологічно-активними добавками, на заправках можна побачити пластирі, вітаміни, краплі для очей та носа, йод. Однак до ліків існують суворіші вимоги: частину безрецептурних препаратів не можна класти на поличку з іншими, а деякі ліки мають особливі умови зберігання, які буде неможливо забезпечити на кожній заправці.
У відповідь на запити ЕП представники мереж АЗС повідомили, що більшість заправок в Україні не прилаштовані для продажу усього переліку "безрецептурки". Швидше за все, у продажу на більшості АЗС буде доступний базовий перелік ліків: цитрамон, анальгін, парацетамол. На препарати з особливими вимогами до зберігання зможуть клієнти лише преміальних заправок, приміщення яких відповідатимуть вимогам законодавства.
У мережах АЗС UPG та ОККО повідомили, що зацікавлені у продажі ліків, але наразі лише аналізують свої можливості та чекають кінцевого варіанту правил. "Конкретні терміни запуску, формати продажу, потенційна частка АЗК, залучених до продажу лікарських засобів, а також інші операційні рішення формуватимуться після фіналізації регуляторних вимог і на основі внутрішнього аналізу з урахуванням інтересів клієнтів", – повідомили ЕП в UPG.
Фармринок нововведень не зрозумів
Рішення Кабміну не здивувало фармринок, адже чутки про можливість його ухвалення ширились з початку грудня. Однак учасників ринку здивувала швидкість та легкість ухвалення нових правил, які перегортають фармринок з ніг на голову.
Одним із нововведень, до прикладу, є дозвіл на торгівлю безрецептурними ліками у вендингових автоматах. За даними ЕП протягом останніх років до Міністерства охорони здоров'я та Держлікслужби звертались приватні структури з пропозиціями продавати ліки в автоматах. Втім їм відмовляли.
МОЗ та інші держоргани наголошували, що забезпечити належне зберігання препаратів буде вкрай складно, або навіть неможливо. Ще одна проблема – забезпечити фізичну присутність фармацевта. Виконати цю вимогу через вендінговий апарат, з очевидних причин, неможливо.
У 2025 році ЕП ознайомилась з одним із проєктів такого апарату. Компанія-розробник запропонувала вирішити проблему із фармацевтом, інтегрувавши в апарат кнопку звʼязку, через яку можна викликати працівника, однак за чинним законодавством таку схему наразі неможливо реалізувати.
Не менш важливою перепоною раніше вважали позицію аптек, для яких продаж ліків у автоматах – удар по бізнесу. Аптека – це заклад охорони здоровʼя, який, принаймні раніше, мав ексклюзивне право на продаж ліків.
Регуляція захищала аптеки від експансії зі сторони великих гравців ритейлу, тому конкуренція на фармринку відбувалась винятково між собою. Право продавати навіть обмежений перелік ліків через автомати, які можна поставити будь-де, створюють нерівні правила гри, вважають представники мереж. Як мінімум тому, що новим потенційним гравцям не потрібно буде орендувати велике приміщення, інвестувати в умови зберігання, наймати кваліфікованих працівників.
Наразі про продаж ліків через вендингові апарати будь-де мова не йде. Такий дозвіл стосується винятково території АЗС, але він створює прецедент. Якщо такі автомати можна ставити на АЗС, чому не можна у супермаркеті, на поштовому відділенні, у торгівельному центрі, біля будинку? Рано чи пізно влада зіткнеться з такими питаннями, кажуть керівники аптек.
Фармдистрибʼютори рішення влади сприйняли як "сире". Представники "БаДМ" під час комунікації із представниками влади наголошували, що без зміни законів дистриб'ютор не зможе продавати ліки операторам автозаправних станцій.
"Законодавством прямо заборонено продаж лікарських засобів суб'єктам господарювання (зокрема АЗС) з метою їх подальшої реалізації кінцевому споживачу. Наразі ми можемо відпускати лікарські засоби підприємствам без ліцензії тільки для власних потреб, а не для перепродажу", – наголошували у "БаДМ".
Чи врятують АЗС здоровʼя нації
Щоб перевірити, де саме таке рішення може реально щось змінити, ЕП використала дані з програми "Зроблено в Україні/Нацкешбек". Перевага цього джерела – воно дає великий, стандартизований перелік точок національних мереж: аптек і АЗС, а також відділень "Укрпошти". Це не "всі аптеки й заправки країни", а саме учасники програми та великі мережі, які там представлені.
Усього в масиві – 17 тис. записів: 10 тис. аптек (з 18 тис. на країну), 2,7 тис. АЗС (з поміж 7 тис.) та понад 4 тис. відділень "Укрпошти". Ці записи розподілені за 2,7 тисячами унікальних населених пунктів – тобто по тих місцях, де хоча б одна з трьох інфраструктур присутня в даних.
Ключовий висновок: населених пунктів, де продаж ліків на АЗС потенційно може "закрити прогалину" саме через відсутність мережевих аптек, не так багато. У вибірці лише 332 населені пункти мають АЗС, але не мають аптек.
Натомість 585 населених пунктів мають аптеки без АЗС, а 395 – мають і те, і те. Найбільша ж категорія – 1334 населені пункти, де є "Укрпошта", але немає ні аптек, ні АЗС. Тобто, наймасштабніший "канал присутності" у слабко покритих місцях – це не АЗС, а пошта.
Унікальні населені пункти, де перетинаються національні мережі АЗС, аптек та відділення "Укрпошти"
Це добре видно і на мапі нижче: сірі точки (аптеки) густо вкривають великі міста й компактні агломерації, а червоні (АЗС) найчастіше "витягуються" вздовж транспортних коридорів і концентруються біля західного кордону. Саме там найчастіше трапляється сценарій "АЗС є, аптек (принаймні мережевих у вибірці) немає".
Сині крапки на мапі – ті населені пункти, де немає аптеки з Нацпереліку
Найбільше населених пунктів з АЗС без аптек знаходиться у типових транспортних вузлах: Краковець на Львівщині (7 АЗС) за кількасот метрів від КПП "Ягодин", Соломоново на Закарпатті (5), Кіпті на Чернігівщині (5), Старовойтове на Волині (5) та інші. Це радше історія про траси, КПП і придорожні кластери сервісу, ніж про "типові віддалені села без доступу".
Крім того, подекуди адміністративні межі населених пунктів погано відповідають реальній географії доступу: приміські села можуть формально не мати аптек, але фактично знаходитись в лічених хвилинах від міської інфраструктури. Так, зокрема Струмівка, яка де-факто є частиною Луцька, чи Зарічани, що прилягають до Житомира, не мають власних аптек. Фактично аптеки й магазини розміщені на в'їздах у ці населені пункти – так само, як і АЗС.
Зауважимо, що ми враховували насамперед національні мережі, представлені в програмі уряду, тому локальні аптеки або немережеві АЗС могли не потрапити в дані.
Інший момент – прив'язка точки до населеного пункту також не гарантує, що об'єкт фізично в межах села і доступний. Приклад – Нове Запоріжжя, де формально "приписані" кілька АЗС, але вони фактично стоять на шосе за 5–6 км, на під'їзді до Запоріжжя, тоді як у самому селі немає ні аптек, ні заправок.
У підсумку виходить наступна ситуація: рішення про продаж безрецептурних ліків на АЗС справді може додати зручності в окремих точках, особливо вздовж трас і на прикордонній території, де АЗС багато, а аптек із національних мереж немає. Але аргументація про "масовий ефект для прифронтових територій" у межах вибірки ЕП виглядає непереконливо: найбільш виразні "червоні без сірих" зони – це не прифронтові райони, а транспортні коридори й західний кордон.
І нарешті – найбільш промовиста альтернатива, яку складно ігнорувати. Якщо метою уряду є саме доступність у місцях, де звичної інфраструктури немає, то найбільший потенціал дає не масштабування АЗС як "аптечних точок", а робота через мережі поштових операторів.
У половині населених пунктів вибірки "Укрпошта" присутня там, де немає ні аптек, ні АЗС. Як згадане Нове Запоріжжя, де є відділення "Нової пошти" і пересувне відділення "Укрпошти", що обслуговує Воздвижівську громаду (раніше Гуляйпільський район).
17 тис. поштових відділень цих двох операторів здатні не просто розширити доступність ліків, а і взагалі похитнути позиції аптек на ринку.