Кого слухають українці? ЕП підбила музичні підсумки 2024 року
Кого слухали українці 2024 року, якою є частка російської естради, яким містам України ще важко з нею розпрощатися і що окрім лише географії на це впливає?
У 2021 році частка російськомовних пісень у щотижневих чартах українського YouTube становила 75%. Україномовною була лише кожна десята композиція.
Після 24 лютого 2022 року це радикально змінилося: українські виконавці відвоювали більшу частину давно окупованої росіянами вітчизняної музичної території.
У 2023 році близько 65% пісень у чартах – українські, решта, як правило англомовні, і лише на третьому місці – росіяни. Їх частка в стрімінгах Apple Music чи Spotify дещо вища ніж в YouTube, але не принципово.
Цей розклад залишається незмінним, свідчать складені стрімінгами списки пісень і виконавців за підсумками 2024 року. Отже, революція на музичному ринку завершена: вплив російської естради впав втричі, але вона залишила шпарину в приблизні 20%.
Одна з можливих причин – регіональні патерни, які, як свідчить аналіз ЕП, дійсно впливають на музичні вподобання.
Є група виконавців, які є, умовно об’єднуючими для всієї країни. Їх однаково слухають в найбільших містах без якихось регіональних закономірностей, тому на графіку вони знаходяться в самому центрі.
Це KALUSH, Jerry Heil, KOLA, Klavdia Petrivna, Артем Пивоваров і YAKTAK. Останній займає перше місце за кількістю переглядів в означених містах: 133 млн за останні 365 днів.
В центрі знаходиться Київ, який, як мультикультурна столиця, де зібрані музичні вподобання з усієї країни.
Менш очікувано поряд Львів, який став повноправним мегаполісом після початку великої війни, і містом, яке чи не найбільше зросло по населенню і мультикультурності. Згідно з даними YouTube, періодично в топ-15 виконавців у місто Лева "залітають" музичні зірки з Росії, хоча за підсумками всього року – жодної позиції.
Проте для останніх є стабільні місця в містах на сході. Це Дніпро, Одеса, Полтава, Харків і Запоріжжя. Серед топ-15 виконавців, яких там слухали найбільше, дві-три позиції за росіянами або артистів з близькосхідних країн, для яких московський ринок є основним.
Та чи лише мова впливає на музичні вподобання? Видання Texty на початку 2024 року досліджувало, чому російська естрада остаточно не зникла з українського простору, проаналізувавши щоденні чарти на Spotify (Daily Top Songs Ukraine) за 2023 рік. Виявилось, що значна частина пісень російською, які потрапляли до чартів, містила матюки.
Ймовірно, саме ненормативна лексика дає змогу набирати сотні тисяч прослуховувань щомісяця і належати до найпопулярніших жанрів серед українських слухачів. Яскравий приклад Гіо Піка, який в цьому році входить в топ-15 виконавців за даними YouTube одразу в чотирьох східних містах України і про якого Wikipedia пише, що це "російський репер, добре відомий у вузьких колах ув'язнених і справжніх "пацанів з району".
Ще одна причина, чому російські виконавці не зникають – алгоритми стрімінгів, які (свідомо чи ні) пропонують українцям російський контент, і принцип роботи яких нікому не відомий.
Збереження російської естради в українських стрімінгах питання не лише смаку і культурної гігієни під час війни. Більше місць у чартах і кількість переглядів – більше грошей. До великої війни основним джерелом доходу українських виконавців були концерти, співпраця з брендами і далеко позаду – стримінгові платформи. Війна це змінила.
За даними видавництва Best Music, виконавці, які нині потрапляють до десятки найпопулярніших, на стримінгах заробляли щокварталу до 18 тис дол. Ті, що не були на найвищих сходинках чартів, проте входили до топ-100, отримували 3-7 тис дол.