Зеленський: "Не час для перекладання бруківки". Хто не почув президента?

30 липня на засіданні Конгресу місцевих та регіональних влад в Івано-Франківську президент Володимир Зеленський заявив: "Зараз точно не час для заміни бруківки. Бруківкою ми ворога не виженемо з нашої держави".

Цим словам передувала серія скандалів щодо нераціонального, з точки зору багатьох українців, витрачання коштів під час війни. Усе почалося навесні із закупівлі овочерізок і барабанів на сотні тисяч гривень.

Частину подібних тендерів скасували, але не завдяки тому, що в розпорядників бюджетних коштів прокинулася совість.

Вирішальним став публічний розголос цих історій і тиск громадськості на владу. Іноді такі платежі блокувала й Державна казначейська служба, за правилами якої першочергово оплачуються рахунки, пов'язані із забезпеченням оборони країни.

Проте це були, швидше, винятки, ніж системне розв'язання проблеми неефективного витрачання коштів під час війни. Наприклад, тендери з придбання овочерізок і барабанів оформлялися як закупівлі для укриттів і саме через це формально мали виконуватися попри всі сумніви в їх доцільності.

У країні війна, а влада робить ремонти. Чи можна витратити ці гроші на армію?

Час ішов, а проблема набувала дедалі більших масштабів. Особливо це стосувалося будівельної сфери, для якої характерні різні зловживання. Саме в ній чиновники різних рівнів почали активно діяти.

За підрахунками ЕП, з початку 2023 року на державному рівні було оголошено тендерів на проведення будівельних робіт на 161 млрд грн, на рівні місцевих громад – ще на 70 млрд грн. Звісно, це ніщо порівняно з 2021 роком, коли на будівництво витратили рекордні 800 млрд грн.

Проте в низці громад є зайві гроші, які "впали на них" завдяки виплатам військовослужбовцям. Річ у тім, що 64% від податку на доходи фізосіб (18% від офіційних виплат) залишаються в місцях реєстрації юридичних осіб, тобто там, де розташовуються військові частини чи інші підрозділи ЗСУ.

Отримавши понаднормові надходження, деякі представники місцевої влади вирішили зводити стадіони на сотні мільйонів гривень (наприклад, у Ківерцях на Волині за 145 млн грн), а столична влада відновила будівництво розв'язок на мільярди гривень і почала перекладати бруківку в центрі Києва.

Держава витратила понад 19 мільярдів з бюджетів громад, які перебувають у тимчасовій окупації. На що пішли гроші?

Такі історії характерні не лише для місцевих органів влади. У скандалах відзначилася й центральна влада, як у випадках з наміром підконтрольного уряду ДП "Льодовий стадіон" побудувати тенісні корти за 300 млн грн або з бажанням ДП "Олімпійський навчально-спортивний центр "Конча-Заспа" облагородити територію за 162 млн грн.

Після суспільного резонансу деякі з цих тендерів скасували або розірвали підписані договори з підрядниками. Влада Києва пообіцяла не починати нові масштабні будівництва.

Та чи почули Зеленського центральні та місцеві органи влади? Зібрані ЕП за два місяці, що минули з того часу, відкриті дані системи "Прозорро" щодо всіх будівельних тендерів свідчать: лише частково.

Замовники від центральної влади в серпні та вересні оголосили тендери із закупівлі будівельних робіт на суму, удвічі меншу, ніж до оголошення президентом своєї заяви.

Місцеві органи влади слова Зеленського інтерпретували інакше. У вересні сума оголошених ними тендерів на нові будівництва стала рекордною з початку 2021 року: 13 млрд грн.

Будівельні тендери, які оголосили центральна влада та місцеві органи влади

Звісно, в оголошених тендерах не всі роботи стосуються бруківки й стадіонів. Серед них є необхідні під час війни замовлення: ремонти лікарень, будівництво захисту електропідстанцій, реконструкція бомбосховищ у школах.

Аби розібратися, що саме будують і як змінюються пріоритети замовників, ЕП поділила перші дві тисячі найбільших за сумою очікуваної вартості закупівель 2023 року за категоріями згідно з описом в оголошенні тендеру (докладніше – нижче в примітці "Методологія").

ЕП виявила близько пів сотні оголошених тендерів закупівель, які можна віднести до спортивної інфраструктури і на які планували витратити 2,5 млрд грн. Хоча саме такі закупівлі стали тригером для суспільства, на них припадає мізерна частина видатків з бюджетів різних рівнів.

Чи стали під час війни краще боротися з корупцією?

Якщо до великої війни більшість грошей ішло на "Велике будівництво", то у 2023 році найбільшою статтею витрат є енергетичний напрямок, зокрема, ремонт енергетичної інфраструктури та будівництво захисту від російських атак. З проаналізованих двох тисяч тендерів на ці цілі передбачені майже 33% будівельного бюджету. Дороги та мости на другому місці – 27%.

Як видно з графіків, зменшення замовлень від центральних органів влади в серпні-вересні було пов'язане із скороченням видатків на енергетичний напрямок.

Річ у тім, що в червні Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало прямі угоди на будівництво захисних укриттів від повітряних атак (бюджет на два роки становив 76 млрд грн), а в липні зробило позапланові замовлення на будівництво водогонів після підриву росіянами каховської дамби.

Дорожній сегмент за останні три місяці критично не змінився. Серед позитивних змін – суттєве збільшення витрат на ремонт лікарень, хоча і тут не обійшлося без скандалів.

Що будують і ремонтують

Однак у Зеленського знайшли рішення: ручне керування коштами. У Міністерства відновлення Олександра Кубракова забирають дві третини бюджету на 2024 рік. Ці кошти у форматі окремих рішень уряд виділятиме колегіально.

У місцевої влади заберуть ПДФО, тому у 2024 році у громад навряд чи будуть гроші на стадіони та бруківку.

Методологія. Відкриті закупівельні дані з порталу bi.prozorro.org, які відносяться до "робіт", з початку 2021 року по 30 вересня 2023 року. Закупівлі поділені на два типи залежно від того, яким бюджетом розпоряджаються замовники.

Список громад (місцевих бюджетів) узятий з порталу використання публічних коштів spending.gov.ua.

Для другого графіка відібрані 2 тис найбільших за сумою очікуваної вартості у 2023 році будівельних закупівель. У системі "Прозорро" немає поділу будівельних тендерів на типи чи види за функціональним призначенням, тому їх поділили на сім категорій згідно з текстовим описом тендеру.

Поділ здійснений автоматично за допомогою ChatGPT, тому в класифікації присутні дрібні неточності, які суттєво не впливають на пропорції категорій.