Довкілля без міністерства і закону

Ліквідація Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів у липні 2025 року викликала значне занепокоєння. Це виглядає як крок назад у момент, коли Україна має посилювати екологічну політику. Цей факт лише підкреслює нагальність системних змін. Україна має адаптувати своє екологічне законодавство до євросоюзівських стандартів, адже це ключовий крок на шляху до вступу в ЄС.

Призупинення процесу ухвалення законопроєкту "Про паковання та відходи паковання" – перешкода для виконання євроінтеграційних зобов'язань України. Відновлення роботи над цим документом має стати пріоритетом державної політики у сфері управління відходами, адже саме на його основі має бути запроваджена розширена відповідальність виробника паковання.

Наразі в Україні зареєстровані три різні законопроєкти, та жоден з них не ухвалений. У липні поданий Кабміном законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки" відкликали і зняли з розгляду через відставку уряду.

Згодом на сайті екологічного комітету Верховної Ради опублікували повідомлення про відновлення роботи над законопроєктом і запросили зацікавлені сторони подавати пропозиції у зв’язку з впровадженням регламенту ЄС про паковання.

Packaging and Packaging Waste Regulation (PPWR) – це новий регламент, який активно впроваджується в Європейському Союзі. Він замінює попередню директиву і встановлює обов’язкові правила для всіх країн-членів.

Чим регламент відрізняється від директиви

Раніше Україна мала адаптувати законодавство до директиви Європарламенту і Ради про паковання та відходи паковання. Вона дозволяла державам-членам ЄС самостійно вирішувати, як реалізовувати її положення у своїх національних законодавствах. Директива встановлювала загальні цілі та вимоги, але країни самі обирали спосіб досягнення через власні закони. Отже, це могло призвести до відмінностей у підходах між країнами та уповільнити процес імплементації.

На відміну від директиви, регламент PPWR однаковий для всіх країн. Він містить норми прямої дії і не потребує додаткової імплементації країнами ЄС. Акт встановлює ключові вимоги до запобігання утворенню відходів, повторного використання та переробки. Крім того, регламент передбачає інструменти, які країни повинні використовувати для зменшення обсягів відходів паковання.

Що вимагає регламент

Зменшення небезпечних речовини та мікропластику в пакованні.

Регламент PPWR зобов’язує виробників зменшувати кількість шкідливих хімічних речовин у пакованні, особливо тих, що впливають на здоров’я, ускладнюють повторне використання чи переробку, а також роблять вторинну сировину токсичною. Особливий акцент роблять на PFAS – хімічних речовинах, які зазвичай називають "вічними хімікатами". Вони не розкладаються в природі і водночас широко використовуються в пакованні харчових продуктів.

Застосування PFAS буде заборонене у випадку перевищення дозволених регламентом лімітів. З 12 серпня 2026 року забороняється введення в обіг паковання, що контактує з харчовими продуктами, якщо воно містить пер- та поліфторалкільні речовини (PFAS) у концентрації, що дорівнює або перевищує такі граничні значення, якщо тільки введення в обіг такого паковання з відповідною концентрацією PFAS не заборонене іншим актом права Європейського Союзу. ЄС має забезпечити лабораторний контроль, аби ця заборона працювала ефективно.

PPWR закликає замінювати небезпечні речовини безпечнішими альтернативами. Це стосується і первинної, і переробленої сировини. Країни Євросоюзу мають вживати низку заходів для боротьби з шкідливими речовинами.

Зокрема – вчасно виявляти небезпечні речовини та повідомляти про них Єврокомісії та Європейському хімічному агентству, аналізувати речовини, що шкодять здоров’ю або довкіллю, не допускати продажу нових матеріалів без перевірки на безпечність, встановлювати національні заборони на небезпечні хімікати в пакованні, поширювати відкриту інформацію про хімічний склад паковання, підтримувати оновлення законодавства про матеріали, що контактують з їжею, розробляти стандарти для виявлення мікропластику.

Запровадження роздільного збору та переробки.

Правила про переробку Єврокомісія планує затвердити до кінця 2026 року, але країни вже зараз можуть запроваджувати власні додаткові заходи.

Зокрема – визначати, яке паковання можна переробити безпечно та вигідно, контролювати, що вважається "інноваційним пакованням", вимагати незалежного підтвердження заяв про використання вторинної сировини, покращувати переробку з урахуванням екологічних критеріїв і місцевих потреб, координувати з державами-членами перевірки імпорту вторинної сировини з-за меж ЄС.

Запобігання утворенню відходів.

PPWR визначає чіткі цілі скорочення відходів паковання: зменшити обсяг на 5% до 2030 року, на 10% – до 2035 року, на 15% – до 2040 року.

Цього можна досягти завдяки уникненню надмірного паковання, створенню продукції без паковання або з меншим його обсягом, впровадженню багаторазового паковання та систем повернення тари, економічним стимулам (знижки, податкові пільги за використання багаторазового паковання).

Зменшення одноразового паковання.

PPWR обмежує певні види одноразового паковання, особливо пластикового. Заборонене групове паковання, яке об’єднує кілька одиниць товару для зручності транспортування, у сфері готельно-ресторанного бізнесу та харчових послуг.

Важливо, аби пластик не замінювали на папір. Таке паковання впливає на довкілля – для його виробництва потрібно вирубувати ліси. Паперове паковання може мати хімічні покриття і не підлягати переробці. Тому головна мета – загалом скоротити обсяги паковання, а не просто змінити матеріал.

Повторне використання і наповнення.

PPWR запроваджує обов’язкові цілі стосовно повторного використання паковання. Наприклад, для транспорту і торгівлі до 2030 року 40% паковання має бути багаторазовим, а до 2040 року – 70%. Також документ закликає створювати станції повторного наповнення, де споживачі можуть наповнити власну багаторазову тару продуктами або рідинами замість купівлі товарів в одноразовій упаковці.

Заклади громадського харчування з 2027 року мають забезпечити таку можливість для своїх клієнтів, а великі роздрібні магазини повинні до 2030 року виділити щонайменше 10% площі під станції повторного наповнення.

Депозитно-поворотні системи (DRS).

Для досягнення високих показників роздільного збору паковання PPWR вимагає від усіх країн Євросоюзу запровадити депозитно-поворотні системи (DRS) для пластикових пляшок і бляшанок. DRS – це механізм, за яким споживач сплачує додаткову суму (депозит) при купівлі товару в багаторазовій упаковці, а після повернення тари в спеціальний пункт отримує цю суму назад. До 2029 року країни мають забезпечити щонайменше 90-відсоткове повернення цієї тари.

DRS – найбільш ефективний спосіб зібрати чистий матеріал для переробки, зменшити засмічення і підтримати повторне використання в разі введення багаторазової тари в систему. Більшість країн ЄС уже використовують DRS.

Придатність до переробки та вторинна сировина.

PPWR передбачає, що все паковання на ринку ЄС має бути придатне до вторинної переробки або повторного використання. Європейська комісія розробляє чіткі вимоги до дизайну паковання з урахуванням перероблення, які дозволять не лише технічно переробити матеріал, а й зробити це безпечно без токсичних домішок.

Регламент вводить цілі стосовно вмісту вторинної сировини в пластиковому пакованні, щоб зменшити залежність від первинного пластику. Усі заяви про використання переробленого матеріалу повинні бути прозорими, з чіткими методами незалежних перевірок. Зараз система стороннього аудиту відсутня.

Як це працює в країнах Європи

Досвід країн показує, що найкращий спосіб боротьби з відходами – не допускати їх появи. Естонія заборонила одноразове паковання на публічних заходах, у Бельгії підвищили податок на одноразове паковання, а Швеція зобов'язала виробників покривати витрати на прибирання сміття, яке утворюється з їхньої продукції.

Франція, Німеччина, Люксембург та Естонія запроваджують правила для повторного використання паковання на громадських заходах або в держустановах. Ця система показала результат: кількість відходів значно скоротилася.

PPWR – це спроба зменшити кількість паковання і змінити підхід до його виробництва, використання та утилізації. Україні потрібно якнайшвидше відновити процес ухвалення законопроєкту "Про паковання та відходи паковання", базуючись на цьому регламенті. Це дозволить запобігати утворенню відходів, впровадити євросоюзівські стандарти і забезпечити євроінтеграцію в екологічній сфері.

Матеріал підготовлений за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Вступаємо в ЄС разом". Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".