Перші у світі. Як український стартап Rekava створює свічки та стаканчики з кавової гущі

Україна наближається до європейських екологічних стандартів. Зокрема, 1 січня набув чинності закон про заборону використання поліетиленових пакетів.

Співзасновник cleantech-проєкту Reкava Юрій Тустановський, вважає, що українці – лише на початку шляху до свідомого виробництва та споживання.

Серед основних кроків на цьому шляху – створення інфраструктури, у межах якої можна було б регулювати й сертифікувати екологічні продукти, долати проблеми "гринвошингу", сортувати сміття на органічне та неорганічне.

Reкava – український екологічний бренд, що виробляє продукти з переробленої кавової гущі, зокрема ароматичні свічки. Зараз компанія готується до випуску одноразових біорозкладних стаканів та горщиків для розсади.

Співзасновник проєкту Дмитро Бідюк – кандидат технічних наук та інженер-дослідник у харчовій галузі. Його досвід допоміг навчитися переробляти кавову гущу. Тустановський – кандидат економічних наук. Разом з командою вони тестують технологію, розробляють прототипи і запускають продукти.

Дмитро та Юрій розповіли ЕП про створення Reкava, особливості технології переробки кавової гущі та необхідність свідомого виробництва в Україні.

— Що надихнуло вас створити проєкт Rekava?

— Юрій: Збіг багатьох факторів. По-перше, проєкт має на меті мінімізацію негативного впливу на довкілля завдяки інноваціям. По-друге, мене завжди цікавила циркулярна економіка, альтернативна модель якої базується на ощадливому споживанні ресурсів, зокрема сировинних та енергетичних.

Звісно, наша любов з Дмитром до кави теж дала поштовх народженню проєкту (сміється). Свідомо назвали бренд Reкava, а не Recoffee, щоб неймінг асоціювався з Україною. Як ви помітили, назва пишеться з кириличною "к".

Дмитро: Для мене як науковця та підприємця важливо зберігати довкілля. У Сумах я працював викладачем і разом із студентами досліджував властивості кавової гущі. Після вживання кави її накопичується багато.

Кавову гущу звикли викидати, але вона має прикладне значення. У Reкава ми залучаємо її потенціал як вторинної сировини і виготовляємо з неї посуд.

— Що виробляєте та плануєте виробляти з кавової гущі?

— Юрій: У нас є кілька біорозкладних продуктів, виготовлених з переробленої кавової гущі. Це Reкava Cups – одноразові стаканчики, Reкava Pots – горщики для розсади, яку можна висаджувати в ґрунт разом з цим горщиком, та Reкаva Candles – декоративні ароматичні свічки із символічними ароматами міст України. Наприклад, Херсон пахне кавуном, а Луганськ – абрикосом.

Горщики та стаканчики ми поки що не виготовляємо серійно, тому Reкava в цьому сенсі є класичним стартапом. Натомість Reкava Candles уже вийшли на ринок і в Україні, і за кордоном. З огляду на це ми є мікробізнесом.

Дмитро: Ключовим продуктом є посуд. Технологія переробки кавової гущі дозволяє робити не лише стаканчики, а й тарілки, ложки та виделки. У майбутньому такий посуд стане альтернативою або замінить пластиковий.

Reкava Cups – це ємності, розроблені для споживання холодних та гарячих напоїв. Основний матеріал – кавова гуща. Крім неї, використовуємо вторинну сировину з кукурудзи, яєчну шкаралупу, інші натуральні харчові компоненти.

Вторинна сировина – це те, що залишається після вироблення основного продукту, має потенціал для використання та, як правило, невисоку ціну.

Reкava Cups мають покриття, яке ми розробили самі. Стакани розкладаються без шкоди для довкілля за півтора-три місяці залежно від погоди. Утилізувати їх можна і у вигляді корму для свійських тварин, добрив або пелет для опалення.

Поживна цінність стаканів висока, бо кавова гуща, кукурудзяні відходи та яєчна шкаралупа – продукти, потрібні для тварин як джерело поживних речовин.

— Як ви плануєте утилізувати стакани?

— Дмитро: Це має бути централізований збір. Наприклад, ми забираємо з кав'ярень відпрацьовані кавову гущу та посуд і утилізуємо їх.

Юрій: Наше завдання полягає не лише у виготовленні інноваційного посуду, ми розглядаємо життєвий цикл цього продукту загалом. Ми прагнемо співпрацювати з провідними гравцями ринку – Starbucks чи McDonald’s.

В ідеалі ці франшизи мають усвідомити необхідність заміни паперових стаканчиків на біорозкладні. Якщо на біопосуд перейдуть ці монстри, до них приєднаються інші мережі, бо такі компанії задають тренди. Після цього можна підключати сервіс із збору й утилізації біопосуду, про який казав Дмитро.

— Що потрібно для запуску такого сервісу?

— Юрій: Передусім – налагодити серійне виробництво стаканів. Для цього треба залучити інвестиції, купити обладнання. Візьмімо середню міську кав’ярню, яка продає каву з собою. Обсяги споживання – 10-15 тисяч стаканів на місяць. Великі ж бренди або мережі АЗС купують десятки мільйонів стаканів.

Зараз ми орієнтуємося на невеличкі кав’ярні, але наша глобальна мета – запустити масштабне виробництво і почати співпрацю з великими компаніями.

— Як кавова гуща переробляється для виробництва посуду?

— Дмитро: Технологію розробляли протягом трьох років. Кожен продукт має свої властивості. Кавова гуща волога, пахне кавою, містить певну кількість залишкових речовин, що надають їй характерні смак та запах. А посуд не має нічим пахнути, щоб не передавати напоям та продуктам запахи або смаки.

Процес переробки передбачає прибирання з гущі сторонніх ароматів і частково кольору, тому наш посуд не пахне кавою. Максимальне очищення робимо для посуду. Для горщиків і свічок такої вимоги немає, вони можуть пахнути кавою.

Відходи, що утворюються під час очищення, використовуємо як вторинні продукти. Зокрема, залишається кавовий екстракт, яким ми забарвлюємо паперовий наповнювач для свічок. Кавову олію плануємо використовувати як пальний елемент у свічках. Її також можна переробляти на біопаливо.

— Хто ваші клієнти?

— Юрій: Зараз у вільному продажі є Reкava Candles. Це унікальний товар. Нам невідомі інші проєкти, що виробляють декоративні свічки в біорозкладних контейнерах на основі кавової гущі. Можливо, є подібні крафтові вироби.

Свічки ми почали виробляти після релокації у Львів. Продаємо їх на нашому сайті, у соцмережах, певних офлайн-місцях. Запустили продажі за кордон.

Днями закінчилася престижна виставка в США, де ми були представлені. Наразі провадимо комунікацію з чималою кількістю іноземних компаній, які зацікавилися нашими біорозкладними ароматичними свічками.

Дмитро: Наші моделі продажів – B2C (вроздріб), B2B (корпоративні замовлення). Географія наших клієнтів наразі – Україна. У найближчому майбутньому плануємо виходити на європейський ринок та ринок США.

— Скільки коштують ваші продукти?

— Юрій: Ціну на свічки в Україні свідомо не завищуємо. Вроздріб свічка коштує 600 гривень. Зважаючи на інноваційність продукту та складності процесу виробництва, товар має бути дорожчим мінімум на 40%.

Посуд ми серійно не виробляємо, працюємо над питанням закупівлі обладнання. Ціна наших стаканчиків буде дорожчою за ціну найпопулярніших паперових не менше, ніж удвічі. Ми не прагнемо належати до елітного сегмента і плануємо зменшити собівартість товару, щоб зайти в доступний сегмент.

Дмитро: Рік тому ми аналізували модель ціноутворення для стаканів. Тоді була одна ціна. Тепер курси євро і долара підвищилися, зросли інфляція, витрати на комунальні послуги, сировину, оплату праці, і продукція подорожчала на 50%.

— Чому на Заході більший попит на біорозкладні товари, ніж в Україні?

— Юрій: Тема екологічності актуальніша передусім у найбільш економічно розвинених країнах. У ЄС уже півтора року діє заборона на використання одноразового пластику, зокрема, закладами громадського харчування.

Це означає, що ЄС створює умови на ринку, які спонукають кав’ярні шукати виробників альтернативного посуду. А виробники, що виготовляли пластикові товари, мають переорієнтовувати свої технології та виробництво.

В Україні ці процеси ще не почалися. Були певні кроки щодо заборони використання поліетиленових пакетів. Зміни мають бути послідовними та глобальними, починаючи з переробки відходів і роздільного сортування сміття.

На Заході суспільство пройшло цей шлях. Зараз там актуальні питання відповідального виробництва, перевірки компонентів та впливу на довкілля.

— Чи досі серед світових та українських брендів поширений "гринвошинг" (маркетинговий прийом, завдяки якому продукт позиціонується як більш натуральний та екологічний, ніж він є насправді, заради збільшення прибутку)?

— Дмитро: На жаль, випадки "гринвошингу" досі трапляються серед українських брендів. Випадків стає менше завдяки екологічним активістам, громадським організаціям та законодавчій базі. Одна відома українська ритейл-мережа писала на пакетах, що вони біорозкладні, а тепер ці пакети зникли.

Юрій: У межах імплементації найкращих законодавчих практик ЄС в Україні зроблено багато, але треба рухатися далі. Я кажу про роль держави в процесі контролю виробництва стосовно захисту прав споживачів.

Це стосується не лише маркування. Треба створити інфраструктуру, у межах якої можна було б перевірити, проінспектувати технологію та її впровадження. Нам не відомі в Україні державні чи приватні компанії, що досліджують продукти та їх поведінку після потрапляння в ґрунт або на звалища.

Reкava займається темою сертифікацій продуктів. Цей процес здебільшого відбуватиметься в ЄС, бо в Україні з цим майже ніхто не працює.

Немає інфраструктури. Якщо виробник щось напише на своєму продукті про екологічність – як можна об’єктивно перевірити його відповідність? Як такого виробника притягнути до відповідальності за обман споживача?

— Які плани на 2023 рік?

— Юрій: У 2023 році наша команда презентувала розробки Reкava у Сполучених Штатах. Нам вдалося залучити багато гарних контактів і розширити нетворкінг. Ми зрозуміли, що в сенсі продукту ми на правильному шляху.

Було б чудово, якби в Україні з’явилося більше державних програм підтримки бізнесів на ранній стадії, акселераторів для early-stage-стартапів (на початковій стадії створення – ЕП) зі сфери cleantech (чисті технології – ЕП).

За останні дев'ять місяців ми отримали урядовий мікрогрант у розмірі 250 тисяч гривень. Це чудово, але хотілось би більше таких можливостей. Наприклад, необхідний нам у виробництві прес коштує близько 1 мільйона гривень.

Думаю, поява нових грантових програм буде актуальна в період післявоєнного відновлення країни. Банківський та фінансовий сектори, державні установи мають творчо підійти до створення можливостей для мікробізнесів.

Наші основні цілі на 2023 рік – масштабувати та запустити серійне виробництво посуду, збільшити частку експортних продажів.

Дмитро: Таким чином ми сприятимемо відновленню економіки України в післявоєнний період. Також прагнемо допомагати ЗСУ. Ми запустили волонтерську ініціативу – виробництво окопних свічок. Зараз, узимку, вони вкрай необхідні на фронті, щоб зігрітися і приготувати їжу.

Наші окопні свічки теж зроблені з кавової гущі й безпечні для довкілля, що особливо актуально на фоні погіршення його стану через повномасштабне вторгнення РФ. Є партнери, які постачають нам залишки свічок з Києва, гофрокартон для пакування. Свічні ємності робимо самостійно.

Зараз працюємо над новою партією окопних свічок для військових. Підтримуємо постійний зв’язок з кількома підрозділами на передовій.

— Що б ви порадили споживачам, що бажають дбати про довкілля?

— Дмитро: Я почав думати про довкілля й відповідно будувати побут у сім’ї недавно – останні три роки. Почніть з малого, із себе. Ознайомтеся з правилами, що допомагають раціонально використовувати сировину.

Не купуйте багато, стежте, щоб у холодильнику не псувалася їжа, сортуйте відходи хоча б за двома критеріями: органічне сміття та неорганічне. Бажаєте вдосконалитися – стежте за екологічним слідом, який залишаєте по собі.

Юрій: Подумайте, як продукт впливатиме на вас і ваших близьких. Практикуйте вдумливе споживання. Перевіряйте склад продуктів. Знайте права споживача.

Створюючи наші свічки, ми перевіряємо кожен їх компонент та інформуємо споживача про його склад, а складові купуємо тільки сертифіковані. Обирайте відповідальних виробників. Гривнею вирішуйте, хто вартує вашого гаманця.