Кожа из грибов. Как украинский стартап производит экологический материал

Виробництво традиційної шкіри тваринного походження шкодить довкіллю. По-перше, для випасу худоби потрібні великі поля і тоді люди вирубують ліси. По-друге, виробництво такої шкіри забруднює воду та ґрунт хімікатами. По-третє, тваринництво є одним з найбільших джерел викидів парникових газів.

Створення штучної шкіри з нафтопродуктів – полівінілхлориду (ПВХ) чи поліуретану (PU) – навряд чи розв'яже проблему негативного впливу на довкілля, оскільки її виробництво забруднює планету пластиком.

В останні десятиліття науковці активно розробляють альтернативу шкірі. Однією з них є міцелій грибів – природний матеріал, який потребує менше ресурсів для виготовлення, але має властивості, подібні до шкіри. При цьому його виробництво не супроводжується шкідливими викидами.

Одними з перших над розробкою шкіряних виробів з грибів працювали американські компанії MycoWorks та Ecovative Design. В Україні теж є біотехнологічний стартап з виготовлення шкіри з грибів – Mycelia Tech. Його засновниця Марта Кондрин залучила в проєкт близько 60 тис. дол. З інноваційного матеріалу вона шиє сумки та інші вироби.

Раніше ЕП писала про інший український стартап – S.Lab, який виготовляє екологічну упаковку з технічних конопель та грибів. Вона може замінити пінопласт або інше шкідливе для навколишнього середовища пакування.

Від редакції. Малий та середній бізнес формує понад половину економіки. Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але вони завжди пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.

ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому редакція ділиться їхніми цікавими історіями. Ці історії – не про приголомшливий успіх та великі статки. Ці історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.

Шкіра з грибів

За кордоном технологія виготовлення замінника шкіри з міцелію грибів (коріння грибів, яке має мережеву структуру) доволі поширена. Вироби з мікошкіри (термін, яким позначають матеріал з міцелію грибів) можна придбати на ринку.

У 2020 році міжнародна група вчених з Австрії, Іспанії, Австралії та Великої Британії звернула увагу на те, що шкіра з грибів може стати хорошою альтернативою натуральним та штучним замінникам.

Тоді ж шкірою з грибів зацікавилися світові бренди: Adidas, Kering, Lululemon і Stella McCartney. Вони інвестували кілька мільйонів доларів у біотехнологічну компанію Bolt Threads, яка створила міцелієву шкіру під брендом Mylo.

Мікошкіра має гладку текстуру, подібну до натуральної, та є екологічною альтернативою для індустрії. Компанії інвестували кошти в стартап, щоб вивести екологічну шкіру з грибів на масовий ринок та зробити її доступною.

Для України замінник шкіри з міцелію грибів – новий продукт, який виготовляє лише згаданий стартап з Івано-Франківська. Кондрин каже, що зацікавилася матеріалом з міцелію грибів під час подорожі до Індонезії. Там вона познайомилася з власниками компанії, що виготовляє мікошкіру та вироби з неї.

Кондрин також є співзасновницею майстерні Shuflia в Івано-Франківську, де шиють вироби з натуральної шкіри. Частину товарів вона експортує за кордон. У зв’язку із збільшенням попиту на дружні для навколишнього середовища матеріали вона шукала натуральні замінники шкіри.

"Я довго спостерігала за тенденціями в цій сфері і побачила, що світ поступово переходить на сталі матеріали. Молоде покоління працівників уже не хоче працювати з шкідливими матеріалами, а молодь свідоміша та обирає екологічні речі. Я бачу великий запит від клієнтів та брендів, тому шкіра з грибів – це те, у що хочеться інвестувати час та гроші", – пояснює підприємиця.

Від лабораторії до швейної машинки

Процес виготовлення шкіри з грибів триває до двох місяців. Матеріалом є міцелій гриба, який утворює природне сплетіння "ниток". Вирощують його в лабораторних умовах на основі субстрату з відвареної пшениці і тирси. Також для цього потрібен спеціальний вид неїстівного гриба – "рейши" (трутовик лакований).

У промислових масштабах для вирощування підійде основа з тирси, кавової гущі, соломи. "За оптимальних умов термін вирощування міцелію для шкіри з грибів – близько 45 днів. Це за умови, що буде електропостачання, бо цей процес потребує тепла та певного рівня вологості", – пояснює Кондрин.

На термін вирощування впливають якість субстрату і навколишнє середовище. У теплі періоди року матеріал росте швидше. Технологія вирощування та перетворення грибного міцелію на замінник шкіри запатентована. Патент на корисну модель підприємиця отримала в лютому 2024 року.

"Ми співпрацюємо з науковцями Івано-Франківська та Києва, у нас є команда маркетингу, яка допомагає позиціонувати продукт, і є відділ пошиття. Найбільше ресурсів вкладаємо в біотехнологічний процес", – каже Кондрин.

Щоб така шкіра була довговічною, еластичною та міцною, після вирощування грибниці її кілька разів пресують, сушать та замочують у пластифікаторах. Фінальний етап – обробка під термопресом (аби надати матеріалу вигляду справжньої шкіри) та фарбування. Наразі доступний лише чорний колір.

"Наші потужності дозволяють виготовляти одночасно до 50 квадратних метрів шкіри. Ми не прагнемо збільшити об’єми, бо матеріал ще вдосконалюємо. Коли зробимо це, тоді зможемо говорити про більші потужності", – каже Кондрин.

Для виготовлення шкіри з міцелію грибів не потрібно стільки води та інших ресурсів, як для матеріалів тваринного чи штучного походжень. Крім того, цей процес дружній до природи. Готова шкіра з грибів схожа на натуральну, при цьому вона еластичніша та приємніша на дотик, аніж штучна.

На відміну від закордонної мікошкіри, яка позиціонується як біорозкладна, матеріал від Mycelia Tech потрібно утилізувати так, як тваринну шкіру. Команда намагається зробити матеріал біорозкладним без втрати властивостей.

"Ми продовжуємо вдосконалювати продукт і сподіваємося, що довговічність буде вимірюватися десятиліттями. Матеріал поки не біорозкладний. Він може бути біорозкладним, коли буде не пофарбований і міститиме лише природні елементи. Ми до цього йдемо", – зазначає співзасновниця стартапу.

Готові вироби з шкіри на основі грибів уже продаються. З цього матеріалу виробляють картхолдери та сумки. Стартап шукає для співпраці бренди, які шиють одяг і будуть зацікавлені у використанні інноваційного матеріалу.

60% фінансування стартапу – гранти

На розвиток стартапу підприємиця витратила близько 60 тис. дол. Вона брала участь у програмах, які підтримують розвиток інновацій у сфері сталого розвитку.

"Ми почали проєкт за власні кошти. Значною була підтримка міжнародних організацій та українських грантових програм. Також нас підтримала іноземна приватна компанія, яка допомогла вдосконалити процеси. Близько 60% фінансування – це грантові кошти", – пояснює співзасновниця стартапу.

За її словами, залучених коштів замало для виведення продукту на масовий ринок. Для цього потрібно мінімум 200-300 тис. дол.

Собівартість готового матеріалу з міцелію грибів, за підрахунками Кондрин, – до 32 євро за кв м. При масштабуванні виробництва і впровадженні промислових технологій цю вартість можна зменшити, адже основними матеріалами для виробництва є електроенергія та відносно дешева сировина. Порівняно з натуральною шкірою преміального сегменту ціна мікошкіри нижча.

Вироби з мікошкіри, які виготовляє підприємиця, на 10-15% дорожчі, ніж аналогічні речі з матеріалу тваринного походження. Наприклад, традиційна шкіряна сумка коштує 1 700 грн, а сумка з інноваційного матеріалу – 2 100 грн. Співзасновниця стартапу підкреслює, що наразі ця ціна нижча від собівартості.

"Завдяки грантам ми можемо поставити таку ціну для українського ринку. За кордон виробів з нового матеріалу ще не відправляли, але думаємо про це. Якби не було грантової підтримки, то ціна була б у рази вища", – каже підприємиця.

На її думку, ринок товарів на основі грибного міцелію має потенціал для розвитку і в недалекому майбутньому така шкіра може замінити натуральну.