"В законах есть "серые зоны" для недобропорядочных "ментов". Игорь Мазепа о давлении правоохранителей, земельных схемах и критике Зеленского

Джинси і шкіряна куртка на тремпелі. Сувенірні шпага, гітара і футбольні бутси. У кабінеті Ігоря Мазепи майже нічого не змінилося за останні роки. Однак щоб дійти до нього, треба перетнути весь офіс інвесткомпанії Concorde Capital, яку бізнесмен заснував ще 2004 року і досі є її незмінним власником.

Тут зміни більш помітні. В очі впадає майже порожній офіс: увімкнений лише кожен четвертий комп'ютер. Мазепа пояснює: "До великої війни в нас було 70 людей, зараз – 30". Здавалося б, це і є головний показник суперкризи в економіці держави. Герой інтерв'ю воліє називати це "ідеальним штормом", та чи змінює це суть?

Під час розмови з ЕП він кілька разів наголосив, що його група розвивається, готова підтримувати країну податками та є партнером цивілізованих ініціатив влади. Проте мовою бізнесу впевненість співрозмовника читається так: економіка тоне і ми разом з нею, але в нас немає іншого вибору, окрім як робити те, що можемо.

Безперечно, скласти руки – це найпростіший шлях, яким можна піти. Однак це не про Мазепу, який пережив уже кілька криз в Україні і залишається на плаву. З іншого боку, саме зараз відчувається факт залежності засновника Concorde Capital від влади. Якщо в перші роки свого існування інвестиційна компанія вкладала в ризикові проєкти іноземні кошти, то останній кількарічний період перед великою війною – здебільшого свої.

Наразі програма-мінімум Мазепи – зберегти те, що є. Можливо, саме тому герой інтерв'ю не готовий до гострих формулювань навіть після незабутніх подій, що відбулися на початку 2024 року. У січні "справа Мазепи" прогриміла на всю країну. Бізнесмена арештували в рамках справи Державного бюро розслідувань (ДБР) щодо незаконного придбання землі для котеджного містечка на Київщині. За кілька днів після цього згорів його приватний будинок.

Навіть після цього Мазепа прямо не називає прізвище замовника. "Я багато часу провів, роздумуючи про цю історію. Поки що для себе не можу скласти якийсь причинно-наслідковий зв'язок", – каже бізнесмен. Хоча ще рік тому інвестбанкір був більш категоричним, заявляючи, що в країні "вже з'явилися нові олігархи".

Мабуть, гроші дійсно люблять тишу, якщо ти мовчиш навіть після таких ударів від опонента. Нижче – про арешт Мазепи, його візити в Офіс президента і погляди на майбутнє економіки.

Про мотиви справи проти Мазепи, зв'язок влади з правоохоронцями та зустріч в ОП

— У січні стало відомо, що вас звинувачують в участі в злочинному угрупуванні. Ви відповіли, що це приклад тиску на бізнес. Хто на вас тисне?

— По-перше, Ігор Мазепа – це бізнесмен і ніколи в житті не був кимось ще. Щодо тиску, то, грубо кажучи, він був з боку деяких представників правоохоронної системи. До речі, там працюють і порядні люди, які чесно виконують роботу.

— Чи не краще чесно відповісти, що ви знаєте, але не хочете озвучувати?

— Я багато часу провів, роздумуючи про цю історію. Для себе поки що не можу скласти якийсь причинно-наслідковий зв'язок, тим більше – озвучити його на широкий загал.

— Якщо звужувати це коло, то, можливо, це якийсь конкретний орган у правоохоронно-силовій системі?

— Це посадові особи ДБР та прокуратури: старший слідчий Юрій Ковальчук та прокурор Євгеній Сльота. Для інформації: прямим керівником Ковальчука є Олександр Удовиченко (начальник головного слідчого управління ДБР), а керівником Удовиченка – голова ДБР Олексій Сукачов.

Переслідування чи справедливе покарання. У чому ДБР підозрює Мазепу в справі 10-річної давності

— Можливо, цей орган – лише виконавець чийогось замовлення проти вас?

— У мене поки що немає підтвердження цього сценарію, але те, що справа була сфабрикована, одразу видно за трьома критеріями.

Перше – це неспіврозмірна застава. Якщо я щось скоїв на 7 мільйонів, то як застава, про яку просили прокурори, може бути 700 мільйонів? Далі. Строк давності цієї справи – десять років (землі, про які йде мова в справі проти Мазепи забудовуються з 2012 року – ЕП). Також не було жодної ухвали суду для обшуків та арештів людей!

За роки незалежності в країні склався "зоопарк" законних та підзаконних нормативних актів. Я цей "зоопарк" називаю "сірою зоною". Залежно від того, який папірець слідчий підкладе в один чи інший бік, так він і вирішує, доброчесний ти бізнесмен чи злочинець. Саме такі "сірі зони" і є улюбленим місцем, де пасуться недоброчесні "менти".

У моїй підозрі слідчий так і пише: "Мазепа скористався неузгодженостями різних гілок влади, щоб придбати цю земельну ділянку". Категорично стверджую, що нічим не скористався, я просто йшов за законом, прийшов до нотаріуса, купив за гроші землю, отримав відповідне нотаріально засвідчене свідоцтво.

Навіть якби я скористався неузгодженостями, то до кого це питання? До Мазепи, який просто йшов єдиним законним шляхом, чи до тих державних органів влади, які це не узгодили? Концепція "сірих зон" – це про поле, де пасуться недоброчесні правоохоронці.

— Скільки шансів, що ДБР прийшло до вас як до засновника "Маніфесту 42", а не як до бізнесмена?

— Я не засновник "Маніфесту 42", а один з учасників. Засновники "Маніфесту" – це п'ять громадських організацій. Так, я не виключаю, що це може бути якоюсь реакцією правоохоронців на мою громадянську позицію.

— Навіщо вам підтримувати таку ініціативу?

— До того, як я туди потрапив, там вже було багато підписантів. У кожного була, напевно, своя історія. На когось тиснули, від когось вимагали гроші. Моя персональна історія була пов'язана з Майницьким газовим родовищем, коли головне слідче управління Нацполіції зухвало, скоріш за все, за гроші, втрутилося в звичайний комерційний спір…

— Ваша цитата щодо вашого арешту: "Ця історія не є прикладом конфлікту влади і бізнесу. Ми кажемо про недоброчесних силовиків". Як ви розрізняєте владу і силовий блок, який функціонує під владою?

— Ви мене вже двічі чи тричі перебили. Я хотів би розповісти про концепцію "ідеального шторму", у якому зараз перебуває український бізнес. Але якщо вам не цікаво… Влада – це президент, Верховна Рада, мери якісь там, усі ті, хто обираються. А всі ці міністри, ті, хто призначаються, у тому числі правоохоронці, це окремий пласт.

"Нові олігархи вже з'явилися, вони просто ще не проявилися". Власник Concorde Capital Ігор Мазепа про інвестиції та корупцію

— Ми хочемо зрозуміти логіку. ДБР працює шість років, п'ять з них – при цій владі. Тобто 90% свого існування ДБР працює за нинішньої влади, а значить, є її продуктом. Як можна відділити ДБР від влади?

— Я не знаю, продукт чи не продукт. Я не великий спеціаліст у цих підкилимних кабінетних розкладах. МВС – продукт влади чи не продукт влади? Цьому МВС уже сто років. БЕБ – продукт влади чи не продукт влади? Немає різниці, сьогоднішньої чи вчорашньої влади.

Річ тільки в тім, що всі без винятку правоохоронні органи, створені за часів усіх влад, не мають права використовувати свої повноваження для тиску на бізнес, який працює і сплачує податки, з яких, зокрема, фінансується боротьба за нашу Незалежність.

— Питання в тому, чи не є відокремлення вами правоохоронної системи від влади, по-перше, зрозумілим інстинктом самозахисту, по-друге, намаганням не сперечатися з "усім світом"? Після виходу із СІЗО ви в Facebook пишете: "Дякую президенту за оперативну реакцію на запит бізнесу". Ви ж розумієте, що президент Зеленський "народив" Олега Татарова? Той цементував правоохоронну систему, яка потім прийшла до вас.

— Я і дякував президенту Зеленському, і багато разів критикував. Не виключаю, що знову буду критикувати, якщо буде за що. Якщо є за що критикувати чиновника, я критикую. Якщо є за що дякувати, я по-чесному подякував. До речі, багато бізнесменів подякували, що нарешті може з'явитися шанс на діалог між платниками податків та державою.

Я та всі мої друзі дуже конструктивно налаштовані на відносини між бізнесом і владою, між бізнесом і судовою системою, між бізнесом і будь-ким.

— Це за принципом "поганий мир краще хорошої війни"?

— Ні, це через те, що в нас зараз є зовнішні екзистенційні виклики. Якщо ми не згуртуємося, то програємо. До речі, я завжди був переконаний, що саме бізнес є найбільшою опорою влади. Він платить податки, платить гроші людям, працевлаштовує їх, бізнесмени інвестують в нашу економіку. Бізнес найбільший союзник усіх. Особливо на фоні, коли не завжди зрозуміло, коли і в якому обсязі нам очікувати на допомогу від західних партнерів.

— Коли ви востаннє були в Офісі президента?

— Орієнтовно у вересні 2023 року.

— Говорили з Татаровим?

— Я з ним взагалі не знайомий.

— З Ростиславом Шурмою?

— Ні. З Шурмою я бачився на конференції.

— Що він каже?

— Він каже, що все нормально.

— У нього чи в нас?

— У нього, мені здається, точно все нормально.

— З ким тоді ви зустрічалися в ОП?

— Я не можу вам сказати.

Про "обнулення" історій з державною землею та хто буде наступний

— Завдання небізнесових проєктів, у яких ви берете участь, зокрема "Маніфесту 42", – усунути прогалини в законодавстві. Розберімося з цим на конкретному прикладі. Указом президента недавно була створена Рада з питань підтримки підприємців. Рада разом з владою працює над законопроєктом, яким хочуть врегулювати питання набуття у власність землі бізнесом у минулому.

Напевно, буде запропонований варіант "обнулення" усіх тих історій, коли раніше земля переходила в приватні руки через певні лазівки. Наведемо приклад: 20 років Держстат казав нам, що в держави 10 мільйонів гектарів землі, а потім виявилося, що 5 мільйонів – не державні землі.

Чимало землі виводили через схеми з використанням механізму безоплатної приватизації або виділення ділянок учасникам АТО. Тобто цим скористалася обмежена частина людей, які обходили правила, а зараз пропонується цей процес легалізувати.

— Мільйони людей у нас отримали землю. Це ж не обмежена частина?

— Ви маєте на увазі пайовиків.

— Пайовиків. У нас орієнтовно 40 мільйонів гектарів землі в Україні.

— Ми зараз говоримо про землю, яка була роздана вже після розпаювання, яка виводилася з державної власності в приватну. Як цю проблему вирішити?

— А як вирішити проблему справедливої чи несправедливої приватизації? Ви кажете, що сотні тисяч або мільйони гектарів виведені в незаконний спосіб, а хтось купив їх, наприклад, у законний спосіб і він свято в це вірить, має на руках відповідний витяг. Це факт життя, тобто воно вже так трапилося. Ти ж не підеш розбиратися та забирати зараз те, що колись було, як там комусь здається, незаконно приватизовано в 1997 році?

— А де межа? Зараз ми пропонуємо "обнулити" всі питання щодо землі, а потім можемо провести аналогічне рішення стосовно приватизації?

— Я вважаю, що право приватної власності на будь-що – це святе. Зараз Рада підприємців виходить з такою ініціативою: якщо ти другий чи третій набувач земельного активу або володієш ним понад три роки і за цей час ні в кого не було претензій, то подальші претензії щодо цього активу з питань його відчуження, наприклад, кримінальні справи, тебе не стосуються. Те саме потрібно зробити і з приватизацією: купив колись – усе, це святе.

Аграрного міністра підозрюють в оборудках із землею на 500 мільйонів. Що загрожує Сольському: деталі справи

— Можливо це не дуже релевантний приклад, але перенесімо це на побутовий рівень. Вкрадений автомобіль. За три роки він змінив кілька власників, а згодом знаходиться власник, у якого машину вкрали. І що?

— Якщо в мене його вкрали, то я подаю заяву в поліцію одразу і тоді запропоноване правило "обнулення" претензій через трирічний період не діє. Якщо протягом трьох років ніхто не поцікавився, куди ділося його авто, то як можна претендувати на нього через десять років? Три роки достатньо для того, щоб розібратися, якщо є якісь претензії.

— У випадку з тіньовими способами відчуження державної землі заяви не було, тому що власник цього "автомобіля" – усе населення країни, більшість якого навіть не знає, що втратило цю землю.

— Ні, не плутайте. Якщо це державна земля, у неї є орган, який розпоряджається: місцевий орган влади, державне підприємство або землі запасу. У будь-якому випадку завжди є прокуратура, яка оскаржує такі дії від імені держави.

— Все одно йдеться про землю, яка опосередковано належить населенню.

— Чому вона належить населенню? Якби ми писали наукову роботу, то так, можемо так сказати. Фактично ж вона належить державі. Ми так до абсурду дійдемо, хто власник: народ, територіальна громада чи держава.

— Чи можливий у питанні легалізації старих угод із землею консенсус між бізнесом, владою і населенням? Чи реально здійснити це "обнулення"?

— Звісно, реально. Верховна Рада ухвалює закон – і все.

— Мається на увазі, "піпл схаває" це рішення?

— А які варіанти? У моїй ситуації може опинитися і "піпл". Тільки до нього прийде не ДБР, а районний поліцейський чи прокурор і скаже: "Тобі 10 чи 15 років тому дали землю і в мене є підозра, що зробили це в "сірий" спосіб". ДБР Сухачова ставить під сумнів усю систему нотаріату. Тобто не важливо, що там нотаріус чи реєстратор завірили. Твоє право власності є в реєстрі, але може прийти ДБР і заявити, що ти щось придбав незаконно і ти злочинець.

Про "ідеальний шторм" у бізнесі, інвестиції в проєкти і чарівного "півня"

— Ваша цитата за 1 березня: "Зараз я на волі, займаюся тим, що вмію і люблю – інвестиційною діяльністю та створенням нових проєктів". Які проєкти створюються?

— Наприклад, наш заміський комплекс Shelest. Через нього щороку проходять 50 тисяч людей. За перший квартал цього року операційно ми йдемо на 50% краще, ніж минулоріч. З огляду на це вирішили збільшити номерний фонд проєкту Shelest з 80 номерів утричі. Тобто я хочу, щоб через рік там у мене одночасно жили не 160, а 500 людей. У грошах на це піде до 10 мільйонів доларів. Це так званий проєкт Shelest Hutir.

Ще один проєкт, який ми реалізовуємо з партнерами, – рекреаційний комплекс "Зорі" в Житомирській області. Він буде спрямований на ментальне відновлення та психологічну реабілітацію українців, у цьому його соціальна складова.

Ще з партнерами реалізовую проєкт "Батарейки". Мова йде про промислові накопичувачі енергії, завдяки яким можна буде балансувати частоту і навантаження в електричній мережі держави. Ми вже купили для цього землю і зараз займаємося питанням приєднання проєкту до електромереж. Це проєкт десь на 12 мільйонів доларів.

Ще планую розвивати проєкти з видобутку бурштину, бо зараз іде боротьба з росіянами за китайський ринок. Ми вже взяли в розробку другий кар’єр, можливо, купимо ще й третій. У цементному бізнесі розвиваємо історію енергонезалежності, особливо децентралізованої генерації. Кожен цей проєкт – це добра десяточка мільйонів доларів.

До речі, зараз є великий потенціал місцевих роздрібних інвесторів, які, наприклад, купують апартаменти в Буковелі, які готові інвестувати понад 100 тисяч доларів. Я готовий запропонувати співучасть у кожному нашому проєкті, у який інвестую сам. Спочатку ці інвестори зароблять з нами, а потім ми запропонуємо їм акції українських компаній, які будуть розміщуватися на українських біржах. Така моя амбіція.

— Через війну ціни на всі активи в Україні на мінімумі. Зараз краще інвестувати чи притримувати гроші?

— Хто має гроші, усі біжать в інвестиції. "Нова пошта", "Добробут", "Розетка", АТБ. Кожен цементує за собою місце. Коли закінчиться війна та прийдуть іноземні інвестори, буде велика конкуренція.

— На початку розмови ви хотіли розповісти про "ідеальний шторм", у якому опинився український бізнес. Що з "ідеальним штормом"?

— Перший момент – це "сірі зони" в законодавстві, якими користуються недоброчесні "менти". Наприклад, одна з концепцій "сірих зон" – це ФОП. Це легальна, законна історія – Верховна Рада прийняла податковий режим для ФОП. Не розумію, чому БЕБ та податкова приходять до підприємців, які користуються ФОПами, якщо це законно? Або, наприклад, оскарження рішень з приватизації, яка пройшла в прозорий, відкритий спосіб.

Другий момент – це військовий час, коли країні потрібно робити рішучі кроки, наприклад, забрати майно в "медведчуків", росіян і всяких російських церков. У цьому питанні влада спирається на правоохоронну систему, щоб реалізувати це в рішучий спосіб. Я це підтримую. Але деякі "реальні менти" думають, що, виконавши це завдання, вони купили індульгенцію у влади на те, щоб після завершення цієї важливої роботи почати кошмарити бізнес.

Третій момент – дуже активне скорочення економічної бази в країні. Ми бачили, як чиновники та правоохоронці роками паслися на державних компаніях. Зараз економічна база цих підприємств скорочується, тож вони йдуть доїти бізнесменів. Це все і є "ідеальний шторм" для підприємця. Можливо, бізнес так категорично відреагував на мою справу, бо кожен побачив себе на моєму місці.

Тігіпко продав "Кузню на Рибальському" Мазепі. Що робитиме інвестбанкір із 40 гектарами на березі Дніпра?

— Скільки у вас зараз співробітників?

— У центральному офісі зараз до 30. На кожному проєкті працює окрема команда. До війни в нас було близько 70.

— Тобто скорочення більш ніж вдвічі.

— Так, але зараз розширюємося. Зараз дуже складно знайти адекватних людей. Ми прийшли до того, що Concorde Capital розглядає стратегію інвестування в українську освіту.

— Це означає, що економіка "скукожилася" вдвічі?

— Наш бізнес не впав, він навпаки виріс. Може, ми навчились…

— Оптимізувати витрати?

— Так. Якщо півень приходить і клює тебе в дупу, ти швидше думаєш.

Сoncorde Capital Мазепи надає інвестиційні та брокерські послуги, допомагає реструктуризувати борги. Компанія володіє 21,5% в медичній мережі "Добробут", стартапом з продажу землі KupiPay, заводом "Хайдельбергцемент Україна", компанією "Центр "Сонячне ремесло" з видобутку бурштину, часткою в платформі MakeUp, має ліцензію на видобуток газу на Львівщині.

Мазепа є власником заміського комплексу Shelest та девелопером котеджного містечка Goodlife park. У 2022 році Concorde викупив активи і нерухомість заводу "Кузня на Рибальському" в Сергія Тігіпка. У 2023 році Мазепа разом з колишнім міським головою Ірпеня, а нині забудовником Володимиром Карплюком запустив проєкт будівництва котеджного містечка "О.Краса" в Ірпені.

Усі фото: Альона Рубель для "Економічної правди"