Скупой платит трижды. Как западные компании, которые цепляются за Россию, теряют рынки, бизнес и репутацию

Путінська армія веде війну на знищення українців шістнадцять місяців поспіль. Світовим брендам уже немає сенсу приховувати свій бізнес у Росії.

Список західних компаній, які обрали роботу на державу-спонсора тероризму, загальновідомий. Багато з них чітко дали зрозуміти, що виходити з російського ринку не збираються.

У 2022 році здавалося, що для світових компаній ведення бізнесу в Росії залишиться безкарним. Низка компаній навіть не виключала повернення на російський ринок. Однак війна триває і з кожним днем стає більше жертв.

Громадськість та окремі союзники України роблять усе, аби цим компаніям стало некомфортно працювати в РФ, а в майбутньому вони стали токсичними для інвесторів та державних замовників в усьому світі.

Це дає перші плоди. Один з найбільших світових виробників харчових продуктів Mondelez зіткнувся з бойкотом своєї продукції в західних країнах після потрапляння до українського списку міжнародних спонсорів війни.

Зміна ставлення до західних фірм у Росії поступово перетворюється на тренд.

Водночас добросовісні компанії, які вийшли з РФ у перші місяці великої війни, можуть отримати вигоду за свій вибір під час стягнення російських активів та відбудови України.

Допомога Росії не лише податками

На початку великої війни більшість західних компаній шукали можливості пересидіти бої, не виходячи з російського ринку. Вони посилалися на "відповідальність" за своїх російських працівників, контракти та продовольчу безпеку.

У Кремлі теж вдавали, що залишать бізнес поза політикою, але це виявилося брехнею. Дедалі більше податків у Росії тепер іде на армію, і дедалі менше – на гуманітарні потреби.

Уся російська економіка почала працювати на війну, тож західні компанії в РФ перетворилися на співучасників агресії. 

У 2022 році бюджетні витрати на армію та силовиків у Росії зросли на 60%. Тепер щонайменше кожен третій рубль західних компаній, сплачений у федеральний бюджет, іде на вбивство українців та підтримку путінського режиму.

Понад 1000 компаній вийшли з Росії, але не всі зупинили бізнес

Порахувати суми спонсорування російської армії західними компаніями нескладно.

Лише австрійський "Райффайзен банк" у 2022 році сплатив у бюджет РФ 560 млн євро. Принаймні третина від цієї суми могла піти на закупівлю ракет або виплату зарплат російським військовим.

"Через втрату клієнтів на світових ринках Росія дедалі більше фінансує війну коштом внутрішніх резервів, зокрема податками західних фірм.

Ми порахували, що податків міжнародних компаній, а це 18 мільярдів доларів на рік, достатньо для повного фінансування двох місяців війни в Україні", – сказала ЕП співзасновниця коаліції В4Ukraine Наталя Попович.

Мілітаризація російської економіки змусила покинути Росію навіть ті компанії, які спочатку прикривалися гуманітарними цілями.

Наприклад, німецький нафтогазовий гігант Wintershall Dea спочатку відмовлявся виходити з РФ, бо його присутність нібито важлива для енергетичної безпеки Європи.

У січні 2023 року фірма оголосила про вихід, бо "агресивна війна Росії не сумісна з цінностями компанії".

Проте є корпорації, які приймають кремлівські правила гри та своєю діяльністю допомагають окупантам, і не лише наповнюючи російський бюджет податками.

Угорський банк OTP та австрійський "Райффайзен банк" видають військовим пільгові позики і надають їм кредитні канікули. Французька мережа супермаркетів Auchan постачала російським військовим продукти на фронт.

Кредитні канікули мобілізованим та сотні мільйонів євро на війну Путіна: чому "Райффайзен" досі в Росії

Американська Schlumberger обслуговує російські родовища з нафтою та газом. Це велика допомога для Росії, адже країна не навчилася самотужки бурити складні свердловини.

Зрештою, майже всі західні компанії, які навіть з гуманітарних міркувань не вийшли з Росії, беруть участь у мобілізації, роздаючи повістки своїм співробітникам та зберігаючи за ними робочі місця.

Сотні західних фірм займали вичікувальну позицію та обіцяли покинути РФ в майбутньому або суттєво скоротити діяльність. Серед них – Philip Morris, "Райффайзен банк", Mondi, Mondelez, Unilever.

Однак робота в РФ залишалася безкарною, тож компанії не поспішали виконувати свої обіцянки. До того ж Кремль ускладнював виведення капіталу, даруючи цим фірмам аргумент для подальшої роботи на російському ринку.

Російський ВПК нарощує оберти. Звідки гроші та хто допомагає РФ будувати ракети?

В один момент топменеджери низки західних корпорацій ніби вирішили, що виходити взагалі не обов’язково.

Репутаційні втрати деякі компанії компенсують значним нарощенням прибутків на російському ринку. Простір для зростання продажів у Росії з’явився після виходу звідти конкурентів та зниження імпорту.

За даними Київської школи економіки (КШЕ), у 2022 році Ritter sport збільшила виручку на 91%, Mondelez – на 38%, Japan tobacco – на 26%, Mars – на 20%, Mondi – на 15%.

Найбільшу вигоду отримав "Райффайзен банк", який за рік війни наростив прибутки в Росії вчетверо.

Хвиля бойкотів

З кожним місяцем масштаб злочинів росіян зростає.

Прагнення компаній попри все продовжити заробляти на ринку РФ починає конвертуватися в реальні проблеми для бізнесу. Перш за все – у тих країнах, які найбільше підтримують Україну.

Яскравий приклад – данська компанія Rockwool, яка постачала звукоізоляцію Міноборони РФ. Узимку в Данії розгорівся скандал через те, що ця компанія продовжує працювати в Росії.

У травні парламент Копенгагена проголосував за вилучення з муніципальних тендерів компаній, які працюють на РФ, включаючи Rockwool.

Намагаючись зберегти російський ринок, виробник теплоізоляції втратив замовлення від одного з найбільших забудовників на батьківщині.

"Ми прийняли понад 3 тисячі українців і стали містом-побратимом Києва, що зробило наші зв’язки тіснішими. Ми зобов’язані не вести справи з компаніями, які ведуть бізнес у Росії", – сказав мер Копенгагена Крістіан Люткен.

Ефект може бути сильнішим, якщо до бойкоту долучаться інші великі міста, що підтримують Україну: Париж, Берлін, Лондон, Нью-Йорк.

Наслідки рішення залишитися в Росії відчуває і данський виробник взуття Ecco. Як пише газета Copenhagen post, на річницю вторгнення в Україну штаб-квартира компанії зазнала нападу.

Улюблений бренд фінансує російський тероризм? ChatGPT пропонує альтернативи

Для того, аби компанії-спонсори путінського режиму стали відомими на весь світ, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) створило список міжнародних спонсорів війни.

До нього увійшли корпорації, які прямо чи опосередковано підтримують Росію.

Потрапляння до цього списку не призведе до перевірок компаній, обшуків або конфіскації майна, але спонукає до бойкоту громадськість та дружніх до України західних політиків.

Саме так сталося з американською корпорацією Mondelez, якій належать бренди Oreo, Jacobs, Milka. Це один з найбільших у світі виробників харчових продуктів.

Компанія не тільки залишилася в Росії, а й наростила там діяльність. Потрапивши до списку спонсорів війни НАЗК, вона зіткнулася з бойкотом своєї продукції у Швеції та Норвегії.

Вести справи з виробником солодощів відмовилися найбільші парки розваг, футбольні асоціації, залізничні, суднохідні та авіаційні компанії, ритейлери, муніципалітет міста Гетеборга та меблевий гігант IKEA.

Розуміючи ризики, компанії, які залишилися в РФ, намагаються уникнути потрапляння до "чорного списку" НАЗК.

За даними співрозмовників ЕП в українській владі, головні офіси кількох західних компаній після внесення до списку спонсорів війни зверталися до НАЗК з пропозицією вилучити їх в обмін на "добрі справи", наприклад, за донати ЗСУ.

Одна з торговельних мереж, намагаючись компенсувати негатив від свого потрапляння в список, зібрала великих українських постачальників продовольства і запропонувала їм "найкращі полиці у європейських супермаркетах на пільгових умовах". Українські виробники від пропозиції відмовилися.

Продовольчих торговельних мереж у списку НАЗК лише дві: "Ашан" та "Метро".

Ставлення до спонсорів війни змінюється не тільки в споживачів та підрядників, а й в інвесторів. Вони бачать в роботі на російському ринку ризики і враховують це у своїх фінансових планах.

"Активність компанії на російському ринку – це її вразливість. Непередбачуваність політики Росії з кожним місяцем зростає і це ризик для західних компаній, які досі там залишаються і можуть у будь-який момент втратити бізнес.

Усі очікували, що акції компаній, які вийшли з Росії, падатимуть через збитки, але вийшло навпаки. Акції добросовісних компаній стали більш стабільними, бо вони пережили вихід з РФ.

Тимчасом цінні папери компаній, що залишилися в Росії, стали більш ризиковими", – пояснює заступниця керівника апарату НАЗК з питань санкційної політики Агія Загребельська.

Ставлення до окремих компаній-спонсорів війни на Заході стає гіршим, але вийти з РФ з малими втратами вже не вийде.

З грудня 2022 року для продажу бізнесу в Росії треба отримати дозвіл Мінфіну РФ, зробити знижку на активи 50% і сплатити додатковий податок.

Виходить, що західні компанії, які одразу засудили Росію як агресора і вийшли з російського ринку, таких проблем не мають. А ті, що займали проміжну позицію, приречені принижуватися перед російською бюрократією і терпіти репутаційні удари на Заході.

Вийти з Росії – вигідно

У 2022 році Росія поставила західні компанії перед вибором: або стати співучасником злочинів проти України, або вийти з ринку і терпіти збитки.

За даними КШЕ, близько 1 500 міжнародних компаній обрали останній варіант. Вони покидали стратегічні ринки, вимушено продавали заводи за безцінь або просто недоотримували прибутки.

Фактично ці компанії зазнали збитків через свою соціальну позицію та державний рекет з боку Кремля.

"Росія творить не тільки військове та гуманітарне, а й економічне лихо – і для України, і для фірм, які покинули Росію. І саме за її кошти можуть бути компенсовані всі збитки" - вважає бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

"Країна-агресор має розплатитися не лише за збитки, а й за неотримані прибутки. Західні компанії, які постраждали внаслідок агресивних дій російської влади, мають право претендувати на відшкодування цих збитків.

Їхні юристи можуть допомогти урядам розробити рішення для конфіскації російських грошей", – наголошує співзасновник ГО "Мережа захисту національних інтересів "АНТС" Ярослав Сидорович.

Коли Україна отримає заморожені російські активи, почнеться масштабний процес відбудови з багатомільярдними проєктами, до якого будуть залучати великі міжнародні компанії.

Витрати сотень мільярдів доларів на зведення будинків та інфраструктури може принести західним фірмам неабиякі прибутки. Американська газета The New York Times називає Україну "найбільшим у світі будівельним майданчиком", за який готуються конкурувати тисячі компаній.

Gillette – найкраще для російських ракет. Чому Procter&Gamble спонсорує війну

Однак великі замовлення отримають не всі. Відсутність у компаній бізнесу в Росії може стати одним з головних критеріїв допуску до проєктів відбудови.

Важко уявити, щоб, наприклад, італійського виробника цементу Buzzi Unicem, який працює з Міноборони РФ, допустили до контрактів з відновлення житлових кварталів Маріуполя.

Компанії не повинні заробляти і на агресії проти України, і на її відбудові, тож західним фірмам уже зараз потрібно робити вибір.

"Ми закликаємо компанії, які покидають Росію, уже зараз робити бізнес з українцями та пріоритезувати Україну як напрям для інвестицій серед своїх груп компаній.

Інвестувати у вільну, демократичну та процвітаючу Україну після перемоги – привабливо і прибутково", – сказав президент Американської торговельної палати Андрій Гундер.

Однак "золотої лихоманки" може не статися, якщо заморожені російські гроші не будуть конфісковані на користь України. Активи центробанку РФ досі захищені суверенним імунітетом, а яхти олігархів – правом власності.

Україна матиме набагато більше шансів на отримання репарацій, якщо заручиться підтримкою інших зацікавлених сторін.

"Залучення міжнародних компаній, які вийшли з РФ, до дискусії про стягнення російських грошей на користь постраждалих могло б суттєво посилити позиції українського народу та наблизити момент настання справедливості. Українські дипломати та НАЗК уже працюють над цим", – сказала Загребельська.

З іншого боку, західні компанії не захочуть працювати в Україні та докладати зусиль для стягнення репарацій, якщо не будуть проведені реформи для поліпшення бізнес-клімату. Тому велика частина відповідальності лежить на українській владі.

"Україна могла б створювати символічні та практичні заохочення для тих, хто виходить з РФ: від пом’якшення податків у майбутньому до залучення в привабливі інвестиційні проєкти, пов‘язані з відбудовою інфраструктури та підсиленням людського капіталу.

Зокрема, шлях цьому могла б відкрити реформа, над якою наша країна працювала перед вторгненням: концесія та державно-приватне партнерство", – зазначила Попович.

Матеріал створений у рамках проєкту АНТС "Російські активи як джерело відновлення української економіки", що реалізується в співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).