"Зеленый" газ из отходов: когда биометан поможет Украине стать энергонезависимой
В Украине до конца года планируют запустить первые заводы по производству биометана. Может ли этот вид топлива заменить природный газ? Пока нет, но через пять-семь лет это станет возможным. (укр)
Паралельно з вторгненням Росії в Україну та анексією українських територій Кремль почав посилювати енергетичний шантаж Європейського Союзу.
З кожним днем ситуація погіршуватиметься, і повна зупинка поставок російського газу в ЄС – лише питання часу.
Цивілізований світ змушений терміновою переглядати свої енергетичні стратегії та шукати альтернативу поставкам енергоносіїв з Росії. Суттєву роль у цьому процесі можуть відіграти вуглецево-нейтральні гази, зокрема, біометан.
Україна з її потужною аграрною галуззю та газотранспортною системою має значний потенціал для виробництва цього виду палива та його експорту в Євросоюз. Підвалини для реалізації цього потенціалу закладаються зараз.
Від електроенергії до газу
Біометан – це екологічний газ з відходів харчової промисловості й тваринництва, осаду стічних вод та органічної фракції побутових відходів.
Оскільки Україна має найбільшу в Європі площу сільськогосподарських земель, то потенціал його виробництва великий.
"Для України з її сильною аграрною галуззю біометан – це можливість розвивати новий експортний напрямок, перетворити непотрібні залишки виробництва та побутові відходи на новий експортний продукт", – каже директор групи компаній з іноземними інвестиціями ЕРУ Віллєм Коппульс.
За поточної цінової ситуації на газовому ринку, коли через дії РФ вартість блакитного палива коштує понад 1 тис дол за тис куб м, економічно доцільним є не тільки будівництво заводів, а й модернізація біогазових установок (паливо з них спалюється для виробництва електроенергії) для виробництва біометану.
Біометан – це очищений біогаз, який можна закачати в українську ГТС та використовувати як природний газ.
За словами голови Біоенергетичної асоціації України Георгія Гелетухи, у країні працюють 77 біогазових установок. Вони виробляють до 260 млн куб м палива на рік, які можна переробити на майже 150 млн куб м біометану.
Ці проєкти орієнтовані здебільшого на виробництво електроенергії та її продаж за "зеленим" тарифом. Завдяки цьому в останні роки цей сектор активно розвивався.
Утім, останні події на енергетичному ринку змусили власників біогазових установок переглянути бізнес-модель і задуматися про виробництво біометану замість електроенергії.
По-перше, з початку великої війни держава з об’єктивних причин скоротила виплати за "зеленим" тарифом і здійснює їх за довоєнним курсом євро. Інвестори ж зобов’язані повертати кредити в іноземній валюті за ринковим курсом.
По-друге, спровокована Росією енергетична криза призвела до рекордного зростання цін на газ і зробила виробництво біометану та його постачання споживачам більш привабливим.
"В умовах поточної кон’юнктури біометанові проєкти надзвичайно цікаві", – вважає голова Держенергоефективності Валерій Безус. Показовим для України може стати досвід Євросоюзу, який активно розвиває цей напрямок.
Скільки біометану виробляє Євросоюз
За даними нафтогазової компанії Shell, у 2021 році виробництво біометану у світі становило близько 4,3 млрд куб м, з них понад 3 млрд кубометрів на рік – у європейських країнах.
Однак навіть у ЄС реалізуються лише 2% потенціалу, а в інших регіонах – тільки 0,5%, підрахували експерти. Загальний потенціал виробництва біометану у світі, кажуть у Shell, становить 1,15 трлн куб м на рік.
За даними Європейської біогазової асоціації, у 2020 році біометан виробляли у 20 країнах ЄС.
У кінці 2020 року в ЄС було 880 біометанових заводів.
У 2020 році відкрилися 163 біометанові виробництва – майже вдвічі більше, ніж у 2019 році. У кінці 2021 року загальна кількість заводів перевищувала 1 тис. Україна порівняно з такими показниками пасе задніх.
Який потенціал біометану в Україні
До кінця 2022 року в Україні запрацюють перші два біометанові заводи.
Один, потужністю до 3 млн куб м палива на рік, запускає компанія "Галс-агро" в Чернігівській області, інший, потужністю до 10 млн куб м на рік, – Юзефо-миколаївська біогазова компанія у Вінницькій області.
У масштабах України такі обсяги – це крапля в морі. Утім, переконують експерти, це тільки початок.
"У 2023 році до них доєднаються ще п'ять виробників. Після завершення воєнного стану ми очікуємо бум розвитку біогазових установок в Україні", – каже Гелетуха.
За розрахунками Біоенергетичної асоціації, до 2030 року Україна здатна повністю замістити імпортований природний газ в обсязі до 10 млрд куб м на рік і в цій частині стати енергонезалежною.
На думку директорки з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями "Оператора газотранспортної системи" Ольги Бєлькової, у найближчі роки в Україні можна виробляти 1 млрд куб м біометану на рік.
Коли чекати на експорт
"Галс агро" спільно з РГК та нідерландською компанією STX 1 жовтня підписали тристоронній меморандум про співпрацю з метою продажу біометану до Євросоюзу.
На думку Коппульса, наявність довгострокових контрактів із споживачами з ЄС дозволить фінансувати проєкти з біометану банкам та інвесторам і залучати інвестиції навіть під час війни.
"Ось чому важливо гарантувати можливість експорту біометану. Ми сподіваємося, що запуск перших біометанових установок і перші експортні операції стануть можливими у 2023 році", – заявив він.
"Серйозно про вихід на ринок ЄС можна буде говорити за наявності суттєвих потужностей та реальних товарних обсягів, що дадуть змогу брати на себе зобов’язання за експортними контрактами", – каже голова Безус.
За словами Гелетухи, Євросоюз зацікавлений купувати український біометан, причому за ціною природного газу плюс премія за відновлюваність.
"Якщо біометан вироблений з відходів, то тільки премія може становити до 400 євро за тисячу кубометрів, а якщо із силосу кукурудзи, жому цукрових буряків та інших "не відходів" – до 100 євро за тисячу кубометрів", – зазначив він.
Утім, про біометановий бум в Україні мова може йти тільки після війни. "В умовах воєнного стану інвестори не наважуються масово будувати заводи", – підсумував Гелетуха.