"Система работает так, чтобы население сжигало больше газа". Интервью с энергоаудитором о подготовке к зиме

Ця зима буде холодною. Холодною не з точки зору температурних мінімумів, про що у вересні не скаже жоден метеоролог, а з точки зору можливостей обігріву будинків.

Про це влада попереджає населення ще з червня, але не дає жодних інструкцій, як громадянам підготуватися до найважчого зимового випробування в історії країни.

Проблему зменшення температури українці традиційно вирішують простим способом: збільшенням елементів, які виробляють тепло.

Натомість в енергоаудитора протилежне завдання: вказати на те, як за наявних елементів обігріву зберегти тепло і при цьому зекономити.

Напередодні зимового сезону ЕП поговорила з головою правління Асоціації енергоаудиторів Вадимом Литвиним про те, як зберігати тепло в будівлі, як зігрітися у випадку зникнення електроенергії і чому держава провокує збільшення споживання газу населенням.

Хто такі енергоаудитори і що вони роблять

— Ви є головою правління Асоціації енергоаудиторів. Чим займаються енергоаудитори?

— Завдання енергоаудитора – проаналізувати об’єкт (будівлю чи підприємство), який споживає паливо чи енергію, визначити, чи недоцільно витрачати на нього стільки енергії, тобто чи можна зекономити ресурси, і обґрунтувати необхідність впровадження енергоефективних заходів з точки зору окупності та технічної доцільності.

Об’єкт або ефективний, і нічого не треба міняти, або він неефективний, і якщо впровадити перший, другий і третій заходи, то можна отримати таку-то економію, а вкладені кошти повернуться за такий-то період. А от четвертий, п'ятий та шостий заходи вже нема сенсу впроваджувати.

Наприклад, ви можете встановити новий котел, який окупиться за 30 років, а термін його експлуатації 20 років. Отже, немає сенсу це робити.

Тобто енергоаудит дозволяє зрозуміти, як з мінімальними зусиллями й коштами знизити споживання. Іноді стоїть інше завдання – покращити комфорт: "У мене холодно, що зробити, аби було тепло і не за всі гроші світу".

Зараз тема енергоефективності дуже популярна, на цьому багато спекулюють.

Наприклад, "тут пофарбуйте і буде краще за утеплення" або "поставте 28 електрообігрівачів і менше платитимете за газ". А потім виявляється, що ефект від цих дій мізерний або нульовий.

Голова правління Асоціації енергоаудиторів Вадим Литвин

джерело: Youtube

— Чи може власник квартири скористатися послугами енергоаудиторів? Хто ваш кінцевий споживач?

— Як правило, це той, хто платить за енергоресурси. Умовно – мешканець житлового будинку, для якого робиться енергоаудит.

Замовниками аудиту для багатоквартирних будинків зазвичай є ОСББ. Для підприємств замовник – керівництво, яке бачить, що вартість газу й електроенергії зросла, собівартість їх продукції збільшилася, і їм треба зрозуміти, як, відносно небагато інвестувавши, зменшити споживання.

Щодо квартир, якщо це багатоквартирний будинок, основні заходи комплексні, на рівні всього будинку. Тобто в одній квартирі щось можна зробити, але це недоцільно і дорого.

Про економію на опаленні, окупність металопластикових вікон та зацікавленість держави, щоб населення споживало більше газу

— Яка вартість енергоаудиту середньостатистичного дев’ятиповерхового будинку?

— 30-40 тисяч гривень коштуватиме більш-менш якісний аудит. Більший будинок – трохи дорожче, бо часу піде більше. Якщо невеличка п’ятиповерхівка, то може бути менше.

— Яка підсумкова економія?

— Потенціал у наших плюс-мінус стандартних будинках, якщо реалізувати всі заходи, 50%. Тобто 40-60% залежно від поточного стану. Але це комплексні заходи, які достатньо дорогі. А в рамках порівняно недорогих заходів можна зекономити до 20%.

У першу чергу, потенціал зниження енергоспоживання в будинку пов’язаний з теплопостачанням. Якщо взяти енергоресурси, то десь 80% у загальному балансі ідуть на опалення та гаряче водопостачання.

— Які слабкі місця у квартирах українців з точки зору енергоефективності та як їх виправити?

— Якщо беремо те, на що можна повпливати, то це вікна та двері, а для нових будівель – опалювальні прилади з терморегуляторами.

Уваги потребують навіть металопластикові двері та вікна. Вони не завжди гарної якості або неякісно встановлені, а іноді просто не відрегульована фурнітура. Те саме можна говорити про вхідні двері – там часто відсутні ущільнювачі.

Далі питання радіаторів. Їх могли поміняти, але не завжди розуміючи, як працює система, і через це холодно.

Ну й освітлення. Перехід на світлодіодні освітлювальні прилади замість люмінесцентних ламп і ламп розжарювання. Усе це комплекс, який можна робити на рівні квартири, а інше – рівень будинку.

З точки зору окупності та ефективності найкращі заходи стосуються системи регулювання подачі теплоносія і тепловтрат з трубопроводів. Тобто якщо опалення централізоване, то мова йде про утеплення трубопроводів на горищах і в підвалах, а також про погодне регулювання.

Добре було б зробити утеплення всього будинку, але це дорожчий захід з окупністю, як правило, понад десять років.

— Регулювання фурнітури у вікнах – швидкий процес. За скільки часу можна реалізувати комплексні заходи?

— Якщо говоримо про будинок, то, як правило, на їх реалізацію йде пів року. Це якщо швидкоокупні заходи: утеплення труб, система регулювання теплопостачання.

А якщо говоримо про комплексні роботи – утеплення, заміну вікон, модернізацію мереж, то потрібно рік-півтора з урахуванням необхідності розробки проєктної документації та її експертизи.

Швидкі заходи іноді можна зробити за місяць, якщо це утеплення трубопроводів, встановлення доводників, ущільнювачів у дверях та вікнах у місцях загального користування.

— Як можна охарактеризувати наші житлові будинки з точки зору енергоефективності?

— Вони гірші, ніж чинний норматив, у півтора-два рази.

У багатьох будинках не реалізовуються заходи, які порівняно небагато коштують. Наприклад, погодне регулювання (регулювання температури в будинку залежно від температури на вулиці). Це будинки до 1990-х років.

У Києві є багато новобудов з класною автоматикою, яка зменшує споживання мінімум на 10%. Але цим особливо не займаються, тому рахунки значно вищі, ніж могли би бути. Частково це пов’язано з низьким тарифом на теплову енергію і низькою мотивацією.

З десяти будинків, які обходиш, в одному-двох ця автоматика в нормальному стані. В інших – ОСББ та керівні компанії при необхідності вкласти 20-30 тисяч гривень та отримати економію в середньому 50 тисяч гривень щомісяця нічого не роблять.

Частково – бо не знають, але здебільшого – бо власники квартир цього не вимагають. А зараз це особливо важливо.

Якщо реалізувати заходи, на які підуть кілька тижнів і небагато коштів, то у великих житлових комплексах це дасть економію 10% газу. Цього вистачить для забезпечення теплом менших будинків.

— У межах країни це матиме великий ефект.

— Так. Коли в нас говорять про енергозбереження, то чомусь згадують вікна. При цьому металопластикові вікна в кращому випадку окуповуються за 15 років. Особливо при співвідношенні їх вартості й тарифу на опалення для населення.

У деяких випадках, якщо мінялися дуже старі вікна, може бути десять років, але точно не сім.

Якщо на старі вікна наклеїти по периметру ущільнювач за 30 гривень і відрегулювали, щоб вони щільно прикривалися, то ефект той самий, як від заміни на порівняно дешеві металопластикові вікна (більшість ставить якраз такі, а не ті, що вимагаються нормативами).

Якщо вже вкладати кошти та міняти, то на якісні, з теплотехнічними характеристиками відповідно до нормативів. А з цим проблема. Якщо навколо вікна виглядає піна, то це значить, що через відкоси ви втрачаєте те, що мали зекономити.

Усі говорять про вікна, а тимчасом у підвалах голі труби. За кілька років їх можна утеплити та зекономити 2-3% і це окупиться за рік.

Завдяки регулюванню та модернізації мереж у підвалах та на горищах ми за порівняно невеликі кошти зекономили б 10-15% теплової енергії, а отже, і газу, що витрачається на житлові будинки.

Це б дозволило навчитися реалізовувати проєкти з підвищення енергоефективності, підготуватися до комплексної термомодернізації наших будівель у майбутньому. Але зараз державна політика завдяки дотаціям на газ стимулює не економію газу, а збільшення його споживання.

— Досі?

— 111 мільярдів гривень – компенсація населенню різниці газових тарифів. Переказується "Нафтогазу". Бюджет Міністерства оборони на 2022 рік був 133 мільярди.

Немає мотивації. Хтось був готовий розвивати твердопаливні котельні. Тверде паливо в нас є, але зараз вони в багатьох містах простоюють.

Чому? Газ для потреб населення продається по 7,4 гривні за кубометр. Виходить, що вартість тепла з цього газу, умовно, 1500-2000 гривень за гігакалорію. А вартість тепла зі щепи, яка не дотується, – 2500 гривень.

Тобто система працює так, що вигідно спалювати газ. Ми виводимо гроші за кордон, які потім потрапляють і в Росію.

— Скільки має коштувати газ, аби люди задумалися про підвищення енергоефективності?

— Удвічі більше. Це було б плюс-мінус ближче до ринку. З іншого боку, заходи з підвищення енергоефективності окупалися б удвічі швидше.

Питання, яке часто порушується: українці бідні, їм немає чим платити. Але ж є система субсидій. Як вона працює? Якщо в бабусі недостатньо коштів, то вона платить не більше 15% пенсії, а все інше покривається з бюджету.

Але якщо ми маємо низьку ціну на газ та електроенергію для всіх, то умовний дядько з будинком 800 "квадратів" платить у рази менше. Ті ж 7,4 гривні за газ чи 1,68 гривні за електроенергію. Він субсидію не отримує, але йому все одно дешевше, ніж платити за ринковими цінами.

— Повернемося до прикладу з металопластиковими вікнами. З чим ви порівнюєте їх вартість, щоб вийти на окупність 15 років?

— Є закони фізики: старе вікно з такою-то рамою і з такою-то відстанню між склінням за певний час пропускає стільки-то тепла.

Якщо ставимо нове вікно з кращими характеристиками, то пропуск тепла зменшується на стільки-то відсотків. Як правило, це мінус 30%, у кращому випадку – мінус 50%.

Маємо площу вікна, втрати за сезон для одного і для іншого вікна.

Скажімо, мінус 1 гігакалорія за сезон на всіх вікнах. Одна гігакалорія коштує 2 тисячі гривень, а замінити таку-то площу вікон коштуватиме, умовно, 30 тисяч гривень. 30 тисяч ділимо на 2 тисячі, які економимо, і отримуємо 15 років окупності.

Це якщо дуже просто пояснювати.

Про паніку населення, реальні температури у квартирах узимку та буржуйки в будинках

— Чи помітили ви якісь зміни в поведінці українців у підготовці до опалювального сезону?

— Зміни – так. Паніка. Причому паніка обґрунтована. Хтось уже пожив без газу, тепла, електрики, а хтось розуміє, що може з цим зіткнутися. Усе пішло за принципом "рятуйся, хто як може".

На 40% зросли продажі електрообігрівачів, бо всі злякалися, що зменшуватимуть температуру. У приватному секторі всі почали скуповувати дрова, бо можуть бути питання щодо газу.

Це зміна поведінки не з точки зору енергоефективності, а з точки зору "підстрахуватися".

Хто трошки розумніший, той робить раціонально з точки зору підвищення енергоефективності, а хтось побіг купляти електрообігрівачі. Ніхто ж не думає, що провід, який заходить у квартиру, може витримати один чи максимум два.

— Що станеться, коли температура у квартирах знизиться до 17 градусів, як попереджає Кличко, і мешканці почнуть грітися електрообігрівачами?

— У кращому випадку почнуть вибивати автоматичні вимикачі.

— У квартирах?

— У квартирах і будинках. Коли всі в будинку увімкнуть обігрівачі, навантаження на загальну щитову збільшиться, і світло пропаде. Це кращий випадок, коли автомат спрацює.

Можна всім сказати: вмикайте по одному. Визначтеся з кімнатою, де ви будете грітися, і підтримуйте там 20 градусів, а у всіх інших приміщеннях хай буде 16 градусів.

У гіршому випадку, якщо автоматика не спрацює, будуть коротке замикання та пожежа. Проводка, яка заходить у квартиру, а іноді і в будинок, не витримає.

— Заяви про нижчу середню температуру стосуються квартир у будинках з централізованим опаленням. Скільки таких будинків?

— У Києві – більшість.

— А у відсотках?

— У Києві багатоквартирних будинків понад 90%. Є міста, де не залишилося будинків з централізованим. Закарпатська область майже вся відійшла від централізованого опалення – перейшла на газ. На мій погляд, це було неправильно.

Якщо є котельня для централізованого нагрівання води, то для неї існують варіації палива: деревина, вугілля, мазут. Якщо відключать газ, Київ зможе без нього певний час обійтися, во він закупив мазут для ТЕЦ.

А коли газовий котел у квартирі, і відключили газ, то все – мазут туди не заллєш, дрова не накидаєш.

Країни ЄС ідуть шляхом більшої варіативності, коли можна підключати різні джерела. Зараз, наприклад, газ відключили – вони ставить твердопаливні котли, закуповують щипу і продовжують працювати.

— У прифронтових містах – Харкові, Миколаєві – висотні будинки заселені на 20%. Скоро зима, і влада постане перед вибором: вмикати там опалення чи не вмикати.

— Якщо залишилося 20% мешканців, то на цю зиму електричного обігріву їм має вистачити. Треба злити воду із системи опалення, щоб вона не замерзла. При цьому треба подбати про підігрів системи водопостачання та каналізації.

Для кожного будинку треба рахувати відсоток заселеності. Якщо це 60%, то централізоване опалення буде більш ефективним.

— Влада попереджає, що температура у квартирах взимку буде на 4 градуси менша, ніж рік тому. Імовірно, такий розрахунок зроблений на основі того, що на відповідні градуси зменшать температуру в батареях.

Зменшення температури в батареях на 4 градуси призведе до падіння температури в приміщенні на ті ж 4 градуси чи різниця може бути більшою?

— Це не лінійна залежність, не можна точно сказати. Точніше, так: це розраховується, але залежатиме від співвідношення внутрішньої і зовнішньої температур, температур у батареях і типів будинків.

Зниження на 1 градус температури в батареях для різних будинків, залежно від того, як спроєктована внутрішня система, матиме різні наслідки. Може бути так, що в кого було 26 градусів, стане 22, а в кого було 18, стане 14 чи 15.

— Десь буде 22 градуси, а десь і 15?

— Саме так. Мешканці мають давати зворотний зв'язок, мовляв, у нас зовсім холодно, прийдіть щось зробіть.

— Люди ще влітку почали купувати електрообігрівачі. Скільки електроенергії споживатиме масляний обігрівач в однокімнатній квартирі, аби компенсувати зменшення температури на 4 градуси?

— Усе залежить від будинку: вікна хороші чи погані, стіни продуваються чи ні. Аби сказати точну цифру, треба робити обрахунок. Питання в тому, чи вистачить потужності.

Однокімнатна квартира, особливо в старих будинках, – це 3 кіловати дозволеної потужності. Обігрівач споживає 1-2 кіловати. Тобто працювати можуть один-два пристрої.

Коли на вулиці не дуже холодно, дешевше й ефективніше грітися кондиціонером. Він споживає у два рази менше електроенергії, має в півтора-два рази меншу потужність, ніж електрообігрівач.

Єдиний момент: коли на вулиці мінус 20, то, скоріш за все, він уже не впорається.

— Чи можна для обігріву квартири встановити буржуйку або електрогенератор?

— Ні. Буде тепло, але можна померти, бо у квартирах нема можливості нормально відводити димові гази. Що в одному, що в другому випадку.

— А у витяжку?

— У витяжку – сусіди помруть. Або сам потрапить у лікарню, або сяде в тюрму за те, що зробив сусідам.

— А якщо вибити дірку в стіні для відведення димових газів на вулицю?

— Щоб зробити це технологічно, ви маєте по фасаду будинку з квартири вище даху витягнути димохід.

Правила написані не тому, що хтось хотів трубу продати. Якщо ви зробите нижче, то дим залетить сусіду через вікно, або тяга буде недостатня. Тоді чадний газ, який ви не бачите і не відчуваєте, може вас отруїти. Заснете і не прокинетеся.

Якщо ви доходите до такого варіанта, то краще пошукати в областях якусь хатку з піччю, переселитися туди, пережити кілька місяців, а потім повернутися.

— На всіх киян будиночків в областях не вистачить. Що робити, коли немає електроенергії і тепла?

— Стовідсоткового хорошого варіанта немає.

Перше: мати теплі речі. Будинок швидко не охолоне. Необхідно смикати владу своїх міст, щоб готувалися, щоб були резерви.

Друге: якщо будинок багатоквартирний, варто визначитися з місцем, де ви могли б пересидіти.

Наприклад, у найближчій школі можна організувати пункт обігріву, щоб люди, поки ремонтують мережі, могли там більш-менш комфортно провести час.

— Це питання не індивідуальне. Це питання влади.

— Влади і колективу. Якщо ви вибрали для життя багатоквартирний будинок у місті, то логіка і філософія такі, що ви не можете думати одноосібно.

Варіант, мовляв, я у квартирі щось зроблю, а що за її межами – мене не обходить, не працює. Слід домовлятися із сусідами.

Наприклад, у будинку є приміщення, яке можна відгородити. На кожну квартиру потужності обігрівачів не вистачить, але можна разом купити генератор і поставити в це приміщення. У цій кімнаті можна буде погрітися і зарядити телефони.

— Якщо вимикається опалення, то до якого рівня падає температура в приміщеннях і за який час?

— Залежить від будинку. У будинку температура може падати на кілька градусів протягом кількох днів. Умовно кажучи, у вас було 20 градусів. Вимкнули опалення – і через чотири доби буде 15 градусів.

— До нуля вона не опуститься?

— Опуститься, але це довгий процес. Якщо це старий будинок зі щілинами, які продуваються, то температура може опускатися на три-чотири градуси за добу і навіть більше.

— Наскільки ефективне утеплення стін квартир, яке проводять у багатьох будинках?

— Слід робити повністю, тоді це правильно та ефективно.

— А конкретну квартиру?

— Конкретна квартира – це як людина, яка вийшла на вулицю, одягнувши теплу жилетку, але з голими руками і в шортах. Приблизно такий ефект.

Якщо подивитися на окупність цього заходу, то в більшості випадків це ніколи не окуповується. У деяких випадках це допомагає підвищити температуру в квартирі, але часто зі зворотним ефектом: від цього може бути проблема з грибком.

На сонці зовнішня неутеплена стіна прогрівається сильно, а утеплена – ні. Виникає конденсат, починають руйнуватися зв’язки між елементами. Це поганий варіант.

Я ще не бачив жодного утеплення, зробленого за нормативами. Тобто утеплювач такої-то густини, нанесена певна кількість клею, певна кількість дюбелів, протипожежні пояси, навколо вікон певним чином зроблені відкоси. Ніде цього не зроблено.

Якщо говоримо про комплексне утеплення, то це мінус 40% споживання енергії будинком, це зменшення рахунків. Однак окупність такого заходу перевищує десять років.

Про вартість заходів енергоефективності та найдієвіший спосіб зігрітися взимку

— Скільки коштуватиме для власника хрущовки переобладнати квартиру, аби вона стала енергоефективною?

— Я би говорив не про квартиру, а про будинок. Переобладнати будинок в енергоефективний коштуватиме, залежно від глибини, 100-200 євро за квадратний метр. Для кожного будинку енергоаудитор рахує точно, але порядок цифр такий.

— Що в підсумку отримають мешканці?

— Мінус 50% у рахунках. Цього не роблять, бо в нас тариф на тепло в три-чотири рази менший, ніж це насправді коштує. Значить, окупність переобладнання – 20-25 років. Якби тариф був ринковий, це було б сім-десять років.

Хороший енергоаудитор розуміє, де взяти кошти на такі заходи.

Наприклад, у Києві працює програма "70 на 30". Якщо треба поміняти вікна в місцях загального користування будинку, три міняють мешканці, а сім – місто. Тобто окупність вікон для людей буде не 15 років, а пʼять.

Раніше працювали ще "теплі кредити". Залишився Фонд енергоефективності, де теж є компенсація. Завдання енергоаудитора – розписати звіт таки чином, аби були мінімальні навантаження на мешканців і максимум ефекту.

Свого часу, коли працювали одночасно "теплі кредити", програма "70 на 30" і додатково компенсація з міського бюджету в Києві за "теплими кредитами", можна було реалізувати проєкт вартістю мільйон гривень, узявши в кредит 150-200 тисяч гривень, а відсотки і тіло позики покривати з фактичної економії.

— Усі аудитори дають такі рекомендації у звітах?

— Хороші роблять це за замовчуванням, тому такі аудити коштують 30 тисяч, а не 10 тисяч. У підсумку вийде дешевше, бо не доведеться платити за неефективні заходи і можна буде отримати заявку на компенсацію частини коштів.

— Які є найпростіші способи зігрітися взимку?

— Визначитися, у якій кімнаті ви будете жити, тобто використовувати електрообігрівач або кондиціонер у режимі обігріву. Максимально ущільнитися в цій кімнаті.

— Наскільки ефективно та економічно доцільно купувати зараз кондиціонер, тепловий насос, теплову пушку або теплогенератор для обігріву квартир?

— Кондиціонер з функцією обігріву – це тепловий насос. Він найбільш ефективний. Недолік – при низьких температурах він або не працює, або працює неефективно. Плюс у тому, що він вас підігріє взимку та охолодить влітку.

Електрообігрівачі незалежно від типу – конвектори, радіатори, масляні, теплові пушки – з точки зору енергоефективності чи кількості енергії, яку ви витратите на обігрів, однакові.

Часто розповідають, що "наш електрообігрівач утричі ефективніший, ніж інший". Це суперечить законам фізики, краще з такими продавцями не мати справи.

— Що робити людям, які мешкають у приватних будинках?

— Я би підстрахувався дровами, палетами, твердим паливом. Якщо стоять сучасні котли з насосами і котли, які потребують електроенергії, то ще б запасся хорошим електрогенератором.

Минула зима показала: власники газових котлів через відсутність електроенергії не могли їх запустити.

— Послугами енергоаудиторів зараз частіше користуються?

— Попит збільшується.

— Я маю на увазі останній рік.

— Тоді я б так не сказав. Зараз більше звертається комерційний сектор. Населення не стало більше звертатися. Більше питань не до підвищення ефективності, а до того, як пережити зиму, хоча ці питання взаємопов’язані.