Они "приземляют" 99% дронов: история создания украинского антидрон-ружья
Для борьбы с квадрокоптерами-разведчиками используются антидроновые ружья. Уже пятый год их в Украине производит компания Kvertus, созданная луганчанином Андреем Знайченко. (укр)
Кожна війна має свої особливості. Більшість фахівців констатують, що російсько-українська війна – це війна артилерії та дронів.
Близько 70% смертей серед цивільного населення та військових спричинені артилерійськими ударами. Коригувати вогонь артилерії допомагають дрони – не лише військового призначення, а й цивільні невеликого радіусу дії.
Для боротьби з ними використовуються антидронові рушниці. Їх, зокрема, уже п'ять років виробляє українська компанія Kvertus.
За певними характеристиками її продукція перевершує західні аналоги, які Міністерство оборони України купувало у 2021 році і постачання яких блокувала колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель.
Як виникла компанія Kvertus, у чому сильні сторони її рушниць та яку користь вони приносять на фронті?
З чого все почалося
Підприємницький шлях власника компанії Kvertus луганчанина Андрія Знайченка почався у 2013 році. Тоді він, оформившись ФОПом, почав імпортувати китайські мобільні телефони.
З початком російсько-української війни у 2014 році він переорієнтував бізнес, зробивши ставку на пристрої пригнічення зв'язку – так звані глушилки. Підприємець налагодив партнерські відносини із сімома китайськими постачальниками.
"Я знав, що в Україні є велика техніка для радіоелектронної боротьби. Її возили на танках та БТРах. Однак армія потребувала чогось компактного", – пригадує Знайченко.
У 2015 році він поїхав у Китай і Тайвань, щоб побачити виробництво "глушилок". За тиждень підприємець побував на 15 фабриках з їх виробництва.
"Там у мене відбувся розрив шаблону. Я думав, що високоякісні "глушилки" виробляють заводи рівня Volkswagen чи Intel, а побачив іншу картину.
На деяких фабриках пристрої збирали буквально на колінах. В основному цим займалися команди з 20-30 осіб, у яких були власні цехи для складання", – розповідає Знайченко.
Після тієї поїздки в бізнесмена виникла ідея створити подібне виробництво в Україні. Через рік, 31 січня 2017 року, Зайченко зареєстрував ТОВ "Квертус".
Перше замовлення
На момент створення Kvertus бізнесмен був одним з постачальників обладнання для забезпечення технічного захисту інформації в Службі безпеки України.
Проте він прагнув рухатися далі: розробляти і виробляти системи блокування радіокерованих вибухових пристроїв, систем придушення зв'язку, зокрема, систем блокування дронів.
Поки шукали працівників, дослідження і розробку продуктів проводили на аутсорсі. На той момент для офісу і виробництва вистачало двох приміщень загальною площею 35 кв м.
Перше замовлення Kvertus отримала, перемігши на тендері СБУ. Його умови передбачали постачання двох генераторів блокування радіокерованих пристроїв – тих самих "глушилок" дронів.
Після цього почалося становлення компанії як надійного постачальника. На початку 2022 року виробничі площі Kvertus сягали 500 кв м, де працювали десять людей.
Оборот компанії за 2021 рік становив 13 млн грн. Лише за минулий рік засновник інвестував в станки, вимірювальні прилади та інше обладнання близько 300 тис дол.
Kvertus займається виробництвом і торгівлею. Виготовляє техніку для СБУ, Міноборони, Прикордонної служби, МВС.
За кордон і для ширшого кола покупців компанія продає "глушилки" диктофонів, генератори акустичного шуму, криптофони (телефони, захищені від прослуховування).
Головна антидрон-рушниця KVSG-6
Kvertus виробляє чотири моделі антидрон-рушниць. Вони відрізняються радіусом дії та кількістю частот, на яких працюють. Найпопулярніша модель "глушилки" компанії – KVSG-6.
Попит на неї формують українські військові, які борються з російськими коригувальниками вогню. Пристрій придушує канали керування дроном, що призводить до його вимушеної посадки.
За даними виробника, радіус дії KVSG-6 – до 3 км, тривалість безперервної роботи – 30 хв. Для примусової посадки дрона його потрібно безперервно "глушити" протягом однієї-трьох хвилин.
Кут променя випромінювача "глушника" – до 30 градусів, тобто для вдалого "пострілу" навички снайпера не обов'язкові.
Ідея створення антидронової рушниці в Знайченка виникла під час поїздки в Азію. Там він побачив прототип "глушника" у вигляді іграшкового автомата з навішеними на нього антенами та дротами, які тягнулися до рюкзака з акумуляторами.
Незважаючи на технологічну недосконалість побаченого пристрою, виявилося, що в Україні у 2015 році такого обладнання не було.
"У світі цей ринок тільки формувався. Я хотів створити щось "кльове", що допомагатиме боротися з негласним отриманням інформації за допомогою дронів", – розповідає засновник Kvertus.
Перший зроблений в Україні зразок, як і китайський прототип, мав антену та ранець для акумуляторів. Головна ціль була досягнута: це була "рушниця" українського виробництва.
"Ми були вражені результатами випробування. Ми змогли збити дрон на відстані 350-400 метрів. Для нас це був справжній фурор", – згадує Знайченко.
Створювати та вдосконалювати прототип підприємцю допомагав його партнер, інженер з радіотехнічною освітою Дмитро Кульбачий.
Вони придбали рюкзак та генератор, а компоненти "глушника" зібрали в єдину систему у формі рушниці. Далі почали з’являтися її модифікації: перша, друга, третя.
У 2017 році під час випробувань на базі Національної гвардії України антидрон-рушниця показала високу ефективність. Тоді на відстані 1,5 км була заблокована навігація дрона, а на відстані 1,2 км оператор втрачав управління пристроєм.
Литовський конкурент
За словами Знайченка, створені його компанію "глушники" приземляють 99% дронів. Річ у тім, що майже всі дрони працюють на одних частотах (433 MHz, 868 MHz, GPS L1, GPS L2, Glonass L1, Wi-Fi 2.4G, Wi-Fi 5G).
"Ми впливаємо на всі дрони, які працюють на цих частотах: цивільні, напівцивільні, військові", – каже підприємець.
Після подолання вето Німеччини на постачання зброї Україні наприкінці 2021 року ЗСУ отримали від литовської компанії NT-Servise десять антидрон-рушниць EDM4S.
Знайченко стверджує, що український виріб принципово відрізняється від литовської "глушилки" більшим набором частот.
Крім того, українська KVSG-6 зроблена в одному протиударному комплексі, тоді як у литовській рушниці окремо висять кабелі, які з'єднують генераторну частину з антенами.
"До початку масштабної війни за п’ять років ми виробили близько 100 рушниць. За два місяці війни відвантажили на фронт ще близько 50. Маємо багато зворотного зв'язку для вдосконалення продукту", – каже Знайченко.
Практика застосування
Українська антидрон-рушниця працює просто: у разі виявлення ворожого дрона візуально, через тепловізор чи прилад нічного бачення рушницю наводять у його бік, натискають кнопку і тримають наведеною на дрон.
У випадку безвітряної погоди дрон зависає, а потім іде на аварійну посадку. Військові можуть його забрати, скачати карту польоту і дізнатися, звідки злітав, де і що знімав. Дрон можна перепрошити і використовувати для боротьби з рашистами.
У вітряну погоду дрони зазвичай розбиваються. Відремонтувати їх не вийде, але можна отримати цінну інформацію.
Вартість і потреба на фронті
Ціна найбільш популярної антидрон-рушниці KVSG-6 – 12 тис дол. До війни вона коштувала 15 тис дол.
За словами Знайченка, компанія максимально знизила ціну без втрати якості і продає рушниці за собівартістю плюс витрати на зарплати працівникам та оренду приміщення.
До війни Kvertus виробляла 15 рушниць на місяць, зараз за наявності компонентів потужності дозволяють збирати пʼять одиниць на день.
Недавно український бізнесмен Макс Поляков оплатив 100 антидрон-рушниць для Збройних сил України. Це одна з найбільших партій, замовлених компанії за останній час, і невдовзі замовлення буде виконане.
За оцінками Знайченка, Сили оборони України потребують не менше 1 тис антидрон-рушниць.