"Печатный станок" запущен: как это может повлиять на курс гривни

Національний банк розширив інструменти підтримки ліквідності банківської системи, що дозволить кредитувати реальний сектор економіки у стресові часи.

Перші аукціони показали, що кредити рефінансування братимуть в тому числі державні банки для фінансування державних підприємств.

Рефінансування – це емісія грошей. З усього доступного інструментарію регулятор обрав саме такий спосіб "накачування" економіки грошима.

Канал рефінансування можна назвати найбільш "невинним" методом друку грошей, але у будь-якому випадку це емісія.

У разі неконтрольованого випуску незабезпечених грошей є ризик отримати високу інфляцію та девальвацію гривні.

Як друкують гроші

Незважаючи на слово "друк", гроші випускаються центральними банками винятково у безготівковій формі – натисканням клавіш на комп'ютері. Просто "надрукувати" гроші і передати їх населенню або уряду Нацбанк не може. Для цього потрібні інструменти.

Раніше ЕП детально розповідала про три канали грошової емісії: валютний, фондовий та рефінансування.

Перший. Коли Нацбанк купує валюту на міжбанку, він друкує нову гривню, а коли продає валюту – "зв'язує" зайву гривню.

Другий. Фондовий канал НБУ не використовує вже три роки. У портфелі НБУ перебуває велика частка державних цінних паперів, але вона постійно зменшується.

Третій. Коли стало зрозуміло, що карантин запустив нову економічну кризу, НБУ зробив значно гнучкішими умови третього інструменту – рефінансування банків.

Максимальний термін надання кредитів рефінансування було збільшено до п'яти років, а ставка за кредитом стала дорівнювати обліковій ставці НБУ.

У мейнстримній економічній політиці України останніх років емісія є небажаним інструментом. Досвід показує, що неконтрольоване збільшення пропозиції грошей призводило до високого рівня інфляції і навіть гіперінфляції у 1990-х роках.

Емісія – це погано, якщо вона не підкріплена зростанням економіки. Центробанк повинен забезпечити таку кількість грошей в обігу, яка б не призводила до їх знецінення.

"Тільки через наш труп": дилема НБУ

Антикризові заходи, запропоновані урядом, передбачають збільшення дефіциту державного бюджету у 2020 році. Згідно з ухваленими змінами до держбюджету, розмір дефіциту зросте з 96,2 млрд грн до 298,4 млрд грн.

Покрити дефіцит можна трьома способами: коштами від приватизації державного майна, кредитами донорів та емісією.

У 2020 році Фонд держмайна мав амбітні плани щодо "великої" приватизації, але їх довелося згорнути – в оновленому проєкті держбюджету план приватизаційних надходжень зменшений з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн.

Кредит від Міжнародного валютного фонду та інших західних партнерів лише частково покриє потребу у фінансуванні дефіциту. Фінальна сума отриманої допомоги повинна становити 8 млрд дол (близько 210 млрд грн), але поки що мова йде про перший транш в розмірі 1,9 млрд дол (близько 50 млрд грн).

Напередодні стало відомо, що Україна та МВФ погодили нову програму Stand-bу на 5 млрд дол, яка розрахована на 18 місяців.

Від Євросоюзу Україна розраховує отримати 1,2 млрд євро (близько 35 млрд грн). Проте цих коштів все одно не вистачить. 

Залишається емісія. Збільшення обсягів викупу валюти з міжбанку призведе до тиску на гривню, що може значно вплинути на курсові очікування населення та бізнесу і пришвидшити темпи зростання споживчих цін.

Купувати облігації Мінфіну і фінансувати уряд напряму забороняє законодавство. Навіть якби не забороняло, правління НБУ навідріз відмовляється від цього інструменту.

"Друк грошей на покриття дефіциту – це "дорога в нікуди". Я не хотів би знову випускати з пляшки "джина інфляції і девальвації", де гривня знецінюється, інфляція зростає, витрати бюджету збільшуються, а потім дефіцит знову фінансується за рахунок грошових коштів", – казав раніше член правління НБУ Дмитро Сологуб.

Через принципову позицію НБУ піддавався критиці з боку народних депутатів та Ради НБУ. Офіс президента та уряд не раз закликали правління НБУ бути більш поступливим в питанні прямого фінансування дефіциту держбюджету.

Що придумав НБУ

Регулятор обрав "найневинніший" спосіб: дозволити банкам брати рефінансування у майже необмежених обсягах.

Обсяги рефінансування будуть обмежуватися лише наявною в банків ліквідною заставою, до якої можуть входити ОВДП, депозитні сертифікати Нацбанку, іноземна валюта, а в найближчому майбутньому – корпоративні облігації, забезпечені державною гарантією, і муніципальні облігації.

НБУ розраховує, що банки нададуть перевагу кредитуванню довгострокових інфраструктурних проєктів, які допоможуть "запустити" економіку. Отримати рефінансування може будь-який український банк з прозорою структурою власності і без простроченої заборгованості перед НБУ.

Тендери з підтримання ліквідності банків строком до 90 днів проходитимуть щотижня, а з надання довгострокового рефінансування від року до п'яти років – раз на місяць.

"Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку Національний банк може змінити обсяги рефінансування, строки та параметри щодо надання кредитів рефінансування в подальшому, однак перегляд цих параметрів наразі не є актуальним", – повідомили ЕП у пресслужбі регулятора.

Там додали, що майбутні тендери дадуть змогу оцінити потенційний інтерес до цього інструменту з боку банків.

На думку гендиректора інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, до кінця 2020 року НБУ "надрукує" близько 100 млрд грн або 4 млрд дол.

Перші клієнти

30 квітня у присутності президента Володимира Зеленського державний Укрексімбанк підписав з Державним агентством автомобільних доріг України договір про надання першого траншу фінансування на оновлення доріг у розмірі 5,782 млрд грн. 

Саме на таку суму "Укравтодор" випустив гарантовані державою корпоративні облігації, які купив Укрексімбанк. Загальна сума фінансування становитиме 19,3 млрд грн.

Цього ж дня НБУ провів перший аукціон з надання "короткого" рефінансу за новими правилами, задовольнивши заявки дев'яти банків на загальну суму 6,9 млрд грн. З цієї суми 6 млрд грн отримав саме Укрексімбанк.

Несподівано слабким був інтерес банків до першого аукціону з "довгого" рефінансу. 11 банків отримали кредити рефінансування на термін від року до п’яти на загальну суму 2,4 млрд грн.

На думку співрозмовників ЕП, Укрексімбанк надав перевагу "короткому" рефінансу, оскільки з високою імовірністю Нацбанк продовжить знижувати розмір облікової ставки, що автоматично вестиме до зниження ставки рефінансування.

Державне підприємство "Гарантований покупець" стало другим у черзі на отримання від уряду державних гарантій.

8 травня під час наради в Мінекоенерго перша заступниця директора "Гарантованого покупця" Наталія Канарська повідомила, що держпідприємство хоче отримати держгарантії під кредити Ощадбанку та Укргазбанку на 3,4 млрд грн.

"Гарантований покупець" хоче отримати держгарантії для покращення свого фінансового стану та проведення розрахунків з генеруючими компаніями. Такий крок може допомогти підприємству розрахуватися з інвесторами у "зелену енергетику", але це заборонено законом.

Як зазначає Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки, закон про держбюджет-2020 дозволяє надавати держгарантії лише під здійснення інвестиційних проєктів, але не на покриття розривів ліквідності або розрахунки за старими боргами.

Утім, державні банки не зможуть брати кредити рефінансування безконтрольно в необхідних держбюджету обсягах – для цього необхідно мати дозволи наглядових рад.

Укргазбанк та Укрексімбанк отримали дозволи наглядових рад на отримання рефінансу в сумі на 60 млрд грн. Приватбанк такого дозволу ще не отримував.

ЕП опитала найбільші банки щодо їх інтересу до оновлених кредитів рефінансування. Фінустанови кажуть, що мають достатньо ліквідності, але не виключають, що потребуватимуть підтримки.

"Наразі банк не має потреби залучати додаткові кошти в НБУ, але враховуючи умови запропонованого ресурсу, зокрема строковість п'ять років та вартість залучення коштів, аналогів яким на ринку не існує, ми розглядаємо кредит від НБУ як цікавий і безальтернативний інструмент для довгострокового рефінансування", – прокоментували в пресслужбі Альфа-банку.

"Ліквідність Укргазбанку є більш ніж достатньою, що дозволяє нам повністю задовольнити попит державних та приватних компаній. Однак в разі необхідності залучення додаткового фінансування Укргазбанк має вагомий портфель ОВДП, які можуть бути використані як застава", – заявив ЕП голова правління банку Кирило Шевченко.

Альфа-банк та "Райффайзен банк аваль" наразі не ведуть перемовин з приватними або державними компаніями щодо фінансування під державні гарантії. У державних банках відмовилися коментувати потенційні угоди.

Прихований інтерес

У чому інтерес банків брати кредити рефінансування, враховуючи, що, за даними НБУ, у 2019 році жоден банк не звернувся за підтримкою ліквідності? Безперечно, на це вплинув початок кризи. Проте є й інші причини.

Облікова ставка вперше за тривалий період знизилася нижче ставок за короткими облігаціями держпозики. Банки можуть брати рефінанс під заставу ОВДП, ставки за якими під час передостанніх трьох аукціонів становили близько 11,25%. На останньому аукціоні 19 травня ставки за тримісячними паперами знизилися до 10,5%.

Попит на державні цінні папери відновився разом із зниженням облікової ставки на 2 відсоткові пункти до 8% річних та оголошенням про програму довгострокового рефінансування. До цього Мінфін упродовж чотирьох тижнів скасовував планові аукціони через відсутність попиту.

Відновлення інтересу банків до ОВДП пояснюється можливістю зробити прибуток "з повітря". Банки отримали можливість позичати гривню в Нацбанку під 8% річних і надавати її в позику уряду під 10,5-11%. Після погашення зобов'язань різниця, 2,5-3%, залишається на рахунках банку як дохід.

Таким чином, утворилася ситуація win-win. Банки отримали безризиковий інструмент для фінансових спекуляцій, Мінфін вирішить проблему з виконанням плану запозичень, уряд профінансує інфраструктурні проєкти, а НБУ всім допоміг, але ніби-то "не при справах".

Побічні ефекти

Єдиним "лузером" у цій ситуації найімовірніше буде населення. Побічними ефектами емісії можуть стати прискорення інфляції, девальвація гривні та порушення макрофінансової стабільності.

Це означатиме зростання цін на товари та послуги і зниження купівельної спроможності гривні при незмінних зарплатах.

На думку голови ради Незалежної асоціації банків України Романа Шпека, економічні суб'єкти в Україні характеризуються низьким рівнем довіри до гривні і під час кризових явищ намагатимуться обміняти її на іноземну валюту, послаблюючи національну валюту.

Необмежений доступ до найдешевшого за останні роки кредитного ресурсу в гривні створить спокусу для банків купувати іноземну валюту з метою хеджування ризиків або валютних спекуляцій.

Член правління НБУ Олег Чурій каже, що отриманий рефінанс банки можуть використовувати на власний розсуд.

"Ми не вводимо жодних обмежень на об'єми довгострокового рефінансування, які ми готові давати ринку. Також ми не питаємо у банків, як вони планують використовувати отримані кошти", – заявив Чурій.

У Національному банку ЕП розповіли, що прорахували ризики і не бояться, що банки направлять свіжонадруковану гривню на міжбанк.

"Власні операції банків з валютою обмежені лімітом 10% від їх регулятивного капіталу, тож запровадження довгострокового рефінансування не впливає на можливості банків здійснювати власні операції на валютному ринку", – запевнили в НБУ.

Другий ризик – не всі позики повертаються. Надаючи банкам гарантію за кредитами, держава ризикує коштами платників податків, вважає банкір Володимир Лавренчук. Він нагадує, що Україна залишається лідером на європейському континенті за рівнем проблемних кредитів, особливо в державних банках.

"Державні банки періодично докапіталізуються. Що це означає? Що втрачені кредити формують збиток і "з'їдають" капітал. За 2014-2017 роки направлено 57 млрд грн наших податків. Це і є ціна "заливання грошима", – написав він.

Скільки нової гривні буде емітовано у 2020 році – питання відкрите. Голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха вважає, що масштаби емісії повинні становити 200 млрд грн.

Фінальна цифра залежить від багатьох складових: масштабу кризи, кількості траншів від МВФ та інших донорів, зговірливості державних банків і того, чи добре пам'ятають члени правління НБУ наслідки рефінансування банків у 2014-2015 роках для економіки України.