Субсидия-2019: чем грозят монетизация и ставка на наличку
Уряд змінив свої плани щодо монетизації субсидій. У березні 2019 року 6 млн українців отримають приблизно по 1,5 тис грн готівкою.
За офіційною версією, Кабмін вирішив провести експеримент: виплатити українцям субсидії "живими" грошима, щоб стимулювати їх до економії енергоресурсів і зрозуміти, наскільки дисципліновано громадяни витратять отримані кошти на оплату комунальних послуг.
Проблема в тому, що українці отримають готівку напередодні виборів президента — 31 березня. Такий "збіг" розділив експертне середовище на прихильників та противників нового підходу.
В бік уряду почали звучати звинувачення у неприкритиму підкупі виборців.
Плани уряду щодо виплати субсидій викликали обурення і в банківському секторі — банкіри звинувачують міністра соціальної політики Андрія Реву в порушенні конкурентного законодавства.
Що спричинило негативну реакцію фінансового сектору і до яких наслідків може призвести виплата субсидій готівкою?
Зміна курсу
Монетизація субсидій планувалася давно і стартувала 1 січня. Вона передбачала, що гроші субсидіантам будуть нараховуватися на спецрахунок в Ощадбанку, з якого споживачі оплачуватимуть комунальні послуги.
Якщо після завершення опалювального сезону на рахунку залишаться кошти, їх можна буде використати на власний розсуд. Кошти з цього рахунку можна витратити лише на оплату комунальних послуг, на інші цілі банк переказати їх не зможе.
Однак пізніше у Мінсоцполітики змінили свої плани і вирішили виплачувати субсидії ще й готівкою.
У 2019 році в Україні паралельно працюватимуть два механізми монетизації субсидій: безготівковий та готівковий. ЕП разом з Мінсоцполітики уже роз’яснювала, як працюватиме безготівковий варіант.
Готівковий механізм виплати субсидій поки не затверджений. Як повідомив ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, Кабмін може ухвалити рішення 30 січня. Що він передбачає?
"75% тих, хто отримує субсидію, — це пенсіонери. Відповідно, виплата їм субсидій відбуватиметься через Пенсійний фонд одночасно з виплатою пенсій і в той спосіб, у який вони отримують пенсію.
Тобто якщо пенсіонер отримує пенсію через банківський рахунок, то готівкова субсидія нараховуватиметься йому на рахунок у тому банку, де він отримує пенсію. Якщо пенсію доставляє "Укрпошта", то "Укрпошта" буде одночасно доставляти і субсидію", — зазначає міністр.
За словами фінансового директора "Укрпошти" Артура Муравицького, на "Укрпошту" припаде близько одного мільйона субсидіантів, точні цифри будуть відомі пізніше.
Ті субсидіанти, які не є пенсіонерами, зможуть пред’явивити паспорт і отримати субсидію в Ощадбанку.
У прес-службі Ощадбанку уточнили: механізм виплати субсидій готівкою поки обговорюється і всі роз’яснення своїм клієнтам банк дасть після того, як механізм остаточно затвердять.
"Не виключено, що виплати будуть проводиться в тому числі і через систему термінових переказів "Швидка копійка" Ощадбанку", — повідомили ЕП у прес-службі банку.
"Укрпошта" має свої ідеї щодо механізму виплати субсидій. "Ми пропонуємо використовувати і нашу систему грошових переказів для виплати субсидій непенсіонерам", — повідомив Муравицький.
За його словами, мова йде про осіб з обмеженими можливостями для пересування, про громадян, які проживають у невеликих віддалених селах.
За словами Реви, виплата субсидій готівкою не потребує збільшення видатків — усе відбуватиметься в рамках запланованих ресурсів. Узгодження з МВФ також не потрібне, оскільки збільшення видатків та посилення фіскальних ризиків не передбачається.
Тим не менш, за інформацією ЕП у фонді звернули увагу на дії уряду. Монетизація залишається важливою для кредитора, але тепер з‘явилась нова підстава для занепокоєня: важливо, щоб виділена на оплату компослуг готівка надійшла за призначенням.
Суперечливі наслідки
Плани уряду щодо виплати субсидій можуть стати як козирем в боротьбі за електорат та інструментом стимулювання українців до енергоефективності, так і призвести до негативних наслідків.
Наслідок перший — клінч з банкірами. За інформацією джерел ЕП, Незалежна асоціація банків України звинуватила уряд в порушенні конкурентного законодавства.
У розпорядженні ЕП опинився лист асоціації до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.
"Запровадження механізму виплати субсидій населенню винятково через один банк змушує одержувачів субсидій, управителів об'єднань та виконавців комунальних послуг відкривати поточні рахунки у цьому банку.
Встановлені правила монетизації позбавляють усіх цих осіб права вибору банківської установи і створюють нерівні умови конкуренції серед банків", — йдеться в листі.
Мінфін регулярно обирає банки для виплати пенсій, грошових допомог та зарплат працівникам бюджетних установ. Зараз уповноваженими є 39 банків.
"75% субсидіантів — це пенсіонери. Половина з них отримують пенсію через різні банки. Ті банки, які виплачують людям пенсію, виплачуватимуть і субсидію. Це при готівковому варіанті.
Що стосується безготівкового, то я не виключаю, що в майбутньому ми відберемо банки на конкурсних засадах і вони також зможуть виплачувати субсидії", — заявив ЕП Рева.
Зараз, додав він, уряд цікавить саме тестовий режим і відпрацьовувати його одразу на багатьох банках немає сенсу.
Наслідок другий — втрата контролю за витратою коштів українцями. Готівковий механізм не дозволить уряду побачити, як субсидіанти використають отриману допомогу.
Як не парадоксально, Рева це усвідомлює, однак перекладає відповідальність за цей ризик на президента.
"Контроль за коштами — ключове питання, яке стимулювало нас розробити безготівковий варіант. Я як міністр бачу ризики, люди можуть не спрямувати кошти на комунальні послуги…
Президент запитав нас, чому ми не хочемо спробувати готівковий варіант, як цього вимагає суспільство. Чому ми не довіряємо людям? Я сказав йому, що бачу ризики.
Президент запевнив, що уряд має його політичну підтримку щодо цього варіанта", — так Рева описав процес перемовин з Петром Порошенком.
Протягом трьох місяців уряд планує виплачувати субсидії готівкою, а потім недобросовісних отримувачів може перевести на безготівковий варіант, а добросовісні залишаться на готівковому.
Наслідок третій — можливе зниження платіжної дисципліни.
За даними Держстату, 1 листопада 2018 року борг населення з оплати за газ, опалення та гарячу воду становить 35,7 млрд грн. Рівень оплати комунальних послуг за газ та опалення — 78,3% та 91,1% відповідно.
За відсутності контролю з боку держави нема жодних гарантій, що українці спрямують отриману готівку на оплату підвищених тарифів чи почнуть економити енергоресурси.