Украинская правда

Книжный бизнес – это бизнес?

Процесс формирования книжного рынка продолжается. От чего зависит его развитие? (укр)

Книжковий ринок зростає. Особливо зріс попит на україномовні книги після початку великої війни.

Більшість українців перейшли на читання українською, були запроваджені обмеження на російські книги, підвищилася увага до книг серед інших способів дозвілля.Під україномовними я маю на увазі і переклади закордонних бестселерів, і книги українських авторів.

Попри ці позитивні зрушення, ринок не надто привабливий для іноземних інвестицій. Потенціал для зростання значний, але він залежить від загальної економічної ситуації в Україні. Спойлер: книги – це бізнес, але видавничий ринок в Україні залежить від загального стану економіки та доходів покупців.

Ми реінвестуємо 100% зароблених коштів і за потреби залучаємо власні ресурси, що дозволяє підтримувати розвиток навіть у складних умовах. Зовнішніх інвестицій у нас немає, бо стан ринку поки не дозволяє планувати ризики та можливості. Залучаючи зовнішні фінанси, слід розрахувати всі перспективи та ризики на термін понад пʼять років.

Книжковий ринок залежить від купівельної спроможності клієнтів, а на неї впливають усі можливі фактори: від розміру доходу з урахуванням інфляції до динаміки боїв. При всій повазі до читачів та власної діяльності, книга – це не хліб.

Український книжковий ринок значно відрізняється від європейських аналогів за кількома параметрами. Передусім – різні масштаби та прозорість ринку. В Україні процес формування ринку триває, але динаміка позитивна.

Важливими є також порядність гравців та рівень довіри. У країнах ЄС фейкові банкрутства для уникнення сплати боргів – рідкісне явище, хоча факти реального банкрутства дистриб'юторів або книжкових мереж були. Для розуміння: у 2021 році загальний дохід книговидавців ЄС від продажів становив 23,6 млрд євро.

Найбільші ринки – Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія. Тобто ті, де велика кількість не просто населення, а й активних читачів.

Релокація частки активних читачів з України за кордон вплинула на продажі в окремих нішах, особливо в категорії книг для дітей. Дорослі українці за кордоном почали віддавати перевагу електронним книгам, а також купувати книги мовами країн перебування. Замовлення з-за кордону є, але їх частка невелика.

У деяких країнах, переважно Європи, є магазини з асортиментом україномовних книг. Також українці відкрили інтернет-книгарні майже в усіх країнах перебування значної кількості мігрантів, але обсяги експорту зараз незначні.

Навіть є невеликий тренд на зниження обсягів експорту книг, але це частково пов’язано з розширенням покриття логістичних сервісів для читачів, коли вже не так дорого та не так довго чекати замовлену книгу з України.

Залучення зовнішнього фінансування залежить від можливості прогнозувати розвиток ринку: ємність, CAGR, ризики, юніт-економіку (дохід і витрата в розрахунку на клієнта або одиницю товару (юніт) за все життя клієнта – ЕП).

З боку покупця (особливо з великого українського міста) книжковий ринок переживає бум. Відкриваються нові книгарні, збільшується асортимент. Читати тепер модно. Як наслідок, активізувалися навіть невеликі видавництва. Багато книг, які не додруковували останні три-пʼять років, знову з’явилися на полицях.

Близько 30% українців не читають і не купують книги. Про це свідчить дослідження, яке у 2023 році провела агенція Info Sapiens на замовлення Українського інституту книги. На початку 2022 року населення України становило 41 млн, зараз – 32-34 млн, якщо брати до уваги показники міграції від ООН.

Третина цих людей не читає, тож маємо близько 20 млн потенційних клієнтів видавництв та ритейлу. Я говорю про ринок, гроші та інвестиції.

Щодня читають книги 17% респондентів, свідчить опитування, замовлене у 2023 році Українським інститутом книги. Водночас 62% опитаних протягом минулого року не придбали жодної книги. Отже, ємність ринку – від 5,6 млн людей (17%, що читають щодня) до 12,5 млн (що придбали хоча б одну книгу на рік).

Чому такі різні цифри – від 5,6 млн до 20 млн? Пояснення просте: наявність контрафакту та піратських електронних книг. Читачі не обов‘язково купують книги, видані в Україні, з яких сплачені податки, гонорари та зарплата.

Хоча піратські книги існують всюди, в Україні їх частка значно більша, а відповідальність за їх продаж або купівлю – мінімальна. Цей стан похідний від загальної проблеми захисту прав інтелектуальної власності в Україні.

Впливає й бідність, бо не кожен може купити всі книги, які хоче. Достатньо мати смартфон і розумітися в доступі до піратських сайтів. Доступність зручних сервісів впливає на обсяги легального ринку електронних книг.

Смаки і тренди в літературі мають деякі спільні риси з євросоюзівськими країнами, хоч і залежать від конкретної держави. В Україні перекладена література продається значно краще, ніж твори місцевих авторів, тоді як у ЄС та Північній Америці ситуація часто зворотна. Можливо, популярність українських авторів збільшить проєкт із сертифікатами на книги, що їх отримують українці при досягненні 18 років. 900 грн можна буде витратити на україномовні книжки.

Український ринок має шанси на успішний розвиток та залучення іноземних інвесторів. Для цього потрібно забезпечити прозорість сектору, підвищити рівень довіри та відповідальності гравців, боротися з піратством та контрафактом.

Із зростанням популярності читання та підтримкою місцевих авторів Україна може стати привабливою для інвестицій і здатна досягти євросоюзівського рівня розвитку книжкового ринку. Це станеться за умови економічного росту та збільшення доходу громадян. Ми ж будемо робити все можливе для збільшення видання цікавих та корисних книг і дякуємо ЗСУ, що в нас є така можливість.

Колонка представляет собой вид материала, отражающего исключительно точку зрения автора. Она не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь. Мнение редакции "Экономической правды" и "Украинской правды" может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственности за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.
бизнес ЕС культура