Почему важен качественный диалог между государством и бизнесом

Відносини держави й бізнесу в Україні ніколи не були простими, варіюючись від тиску та конкуренції до корупційного симбіозу. Зараз держава проходить фундаментальні трансформації, вибудовуючи правильну політику в різних сферах, зокрема і в економіці. 

В умовах війни кожна вада державного управління, помилки та короткозорість стають в рази більшою загрозою, бо впливають і на нашу можливість протистояти ворогу. Це стосуватиметься і часу відбудови — ми маємо обмежені ресурси, і повинні використати їх з найбільшою користю. 

Всі розуміють, що стоїть на заваді розвитку. Не повинно бути тиску на бізнес, не повинно бути корупції, тіньових схем, ухилення від відповідальності. 

Повномасштабна війна запустила невідворотні зміни не тільки в Україні. Трансформуються міжнародні звʼязки, ланцюги постачання, перебудовується світовий ринок. 

Відбувається зміна цінностей, вибудовуються пріоритети, в яких безпека та спільне бачення майбутнього починають переважати над голими цифрами на папері та обіцянками не використовувати економіку для тиску в геополітичній боротьбі. 

Внутрішні зміни в Україні та нові глобальні тренди — це час можливостей для нашої держави. Здобувши перемогу у війні Україна має бути готова до швидкої відбудови та розвитку, до глибинної інтеграції у світову торгову систему. Це посилить нас та наших союзників. 

Після оголошення у червні нової програми фінансової підтримки від Європейського Союзу Ukraine Facility, Уряд на чолі з Міністерством економіки розпочав підготовку Плану України — дорожньої карти реформ та розвитку держави на наступні 4 роки. Важливою складовою цього процесу стала робота секторальних груп з бізнесом при міністерстві. 

Групи, створені за підтримки Київської школи економіки та колективу KSE Institute Recovery Team, допомагають зрозуміти стан, потреби та перспективи різних галузей, а також отримати від бізнесу рекомендації щодо необхідних реформ та стимулів для зростання. 

Ці напрацювання будуть враховані профільними міністерствами при розробці Плану України та довгострокових секторальних стратегій. 

Тож чому для держави важливий діалог з бізнесом, які саме можливості відкриваються перед Україною та як використати цей історичний шанс — розберемо нижче. 

Як влаштовані секторальні групи

На Лондонській конференції з відбудови України Європейська комісія оголосила програму фінансової підтримки — Ukraine Facility. Згідно з програмою, до 2027 року Україна може отримати €50 млрд. З цих коштів €39 млрд будуть спрямовані на підтримку держбюджету, що частково покриватиме дефіцит у ці роки, а також забезпечить фінансування необхідних реформ та державних трансформацій. 

Ще один компонент UF — інвестиційна рамка України на €8 млрд. Ці кошти ЄС спрямує на гарантії для інвестицій, щоб стимулювати розвиток бізнесу в Україні. Фінансування надаватиметься через банки або фінансові установи для пріоритетних секторів та підсекторів, які будуть визначені у Плані України. За розрахунком, гарантії від ЄС дозволять додатково залучити більше €20 млрд інвестицій.

Тож секторальні робочі групи з бізнесом виконують два завдання: 

По-перше, групи допомагають зрозуміти, що саме потрібно бізнесу для розвитку. Які реформи, регуляторні зміни, програми підтримки. Це відвертий діалог, який допомагає зрозуміти, що зараз гальмує розвиток, і що може його серйозно прискорити. 

Учасники груп подають власні напрацювання, які потім будуть систематизовані та подані профільним міністерствам та держорганам. 

По-друге, вони допомагають визначити, на які інвестиційні блоки роблять ставку представники бізнесу та асоціацій в тих чи інших секторах економіки, які є більш пропрацьованими, а які ще досі перебувають на стадії ідей, а також які інфраструктурні проєкти необхідно реалізувати для розвитку галузей тощо. Це певна діагностика ринку. 

Також це дозволяє Міністерству економіки України правильно розставити пріоритети та акценти при розробці механізмів фінансування приватного сектору в майбутніх періодах, в тому числі через механізми Ukraine Facility від ЄС.

Перспективні напрями мають потенціал для перевищення середніх показників зростання серед країн ЄС, наприклад переробна промисловість в агросекторі або ж розвиток відновлюваної енергетики чи інформаційних технологій. 

Є і галузі, які довго залишалися за бортом, але тепер — з розвитком технологій та при достатньому фінансуванні — можуть показати високі результати. Це безумовно індустрія критичних матеріалів, зелена металургія та інші. 

Робота секторальних груп розпочалася у серпні. Подати заявку та долучитися до роботи могла будь-яка компанія. Усього ми отримали понад 500 відгуків у спеціальній формі, яка була доступна на сайті Міністерства економіки та КШЕ. 

За місяць відбулися установчі зустрічі перших шести груп за пріоритетними секторами: "Енергетика", "Агропромисловий комплекс", "Транспорт та логістика", "IT та комунікації", "Машинобудування" та "Критичні матеріали". У вересні відбулась сьома зустріч групи "Зелена сталь".

Окрім бізнесу, Мінекономіки та КШЕ, до роботи у групах залучені представники профільних міністерств та інституцій, зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства енергетики України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Офісу Президента, Державна служба геології та надр, а також українські представництва провідних світових консалтингових компаній. Це дозволяє забезпечити координацію напрацювань в роботі різних груп, а також відповідність загальним пріоритетам держави. 

Формат роботи в середині груп може відрізнятися, враховуючи специфіку секторів, відповідні підгрупи та інші фактори. Але в цілому вона відбувається за наступним алгоритмом: 

1. Визначення пріоритетів та формату роботи
2. Розподіл на підгрупи: в енергетиці це можуть бути: електроенергія, нафта та газ, теплопостачання, тоді як в групі АПК — це рослинництво, тваринництво, переробка, малі фермерські господарства, агрохімія тощо. 
3. Надання пропозицій реформ, регуляторних змін, пріоритетних напрямів розвитку, а також проведення консультацій з профільними міністерствами.
4. Далі пропозиції опрацьовуються та систематизуються для подальшого розгляду всередині груп. 
5. Після обговорення та погодження, з пропозицій буде сформовано підсумковий документ, який надалі передається профільним держорганам. 

Перспективи українського бізнесу

Війна пригнічує бізнес-активність, особливо в регіонах бойових дій та близьких до них. Купівельна спроможність громадян відчутно впала, інвестиційний клімат "похмурий". Все це не додає оптимізму приватному сектору.

Разом з тим в перспективі 5-10 років ми бачимо великі можливості для вітчизняного бізнесу. Ми отримуємо доступ до ринків ЄС та G7. Членство України в ЄС та НАТО закріпить наші позиції на світовій арені та стане потужним сигналом для інвесторів — в Україну можна і потрібно вкладати кошти.

Для прикладу, український агропромисловий комплекс вже зараз забезпечує значну частку економіки держави. Безумовно, російські удари по інфраструктурі, мінування полів, руйнування іригаційної системи Півдня та інші злочини завдають величезної шкоди галузі. Проте Путіну не вдасться знищити наш аграрний сектор. 

В перспективі десяти років Україна може не тільки відновити, але й наростити обсяги виробництва аграрної продукції, це дозволить забезпечити продовольством понад 600 мільйонів людей у світі. 

Найбільші перспективи для нас має розвиток переробної промисловості, розвиток інноваційних технологій в аграрному секторі. Водночас відходи галузі можуть використовуватися для виробництва до 10 мільярдів кубометрів біометану. Серед інших тем, це те, що ми обговорювали на зустрічі з аграрним бізнесом. 

Індустрія критичних матеріалів є не менш перспективною. Україна володіє запасами 22 корисних копалин, визначених в ЄС критично та стратегічно необхідними. Це ресурси, необхідні для виробництва акумуляторів, сонячних панелей, високотехнологічної електроніки. 

Наразі більшу частину цієї техніки ЄС отримає від одного виробника — КНР. У затвердженій цього літа стратегії ЄС щодо критичних матеріалів визначена мета — диверсифікувати канали постачання. Україна може стати ключовим гравцем у відповідній індустрії всередині ЄС. 

І бізнес має можливість не лише налагодити видобуток сировини, а розвивати виробництво продукції з вищою доданою вартістю, наближаючись до найбільш вартісних кінцевих продуктів — акумуляторних батарей, енергетичного обладнання, транспортних засобів тощо. 

На засіданні групи з критичних матеріалів урядовці й представники бізнесу приділили увагу питанням імплементації європейського досвіду у сфері вторинного перероблення і розвитку кроссекторальних зв’язків суміжних галузей.

Це лише кілька прикладів тем, які ми розглядаємо у секторальних групах. Та навіть з них можна зробити висновок, що діалог між бізнесом та державою потрібний. Він приносить результати та обов'язково матиме продовження. 

Робота в групах — це співпраця з двостороннім рухом. Представники бізнесу допомагають зазирнути всередину власних індустрій, сформувати реальне уявлення про стан речей. Водночас урядовці допомагають підприємцям адаптуватися до змін, розповідають про можливості в широкому контексті та спонукають до відповідного розвитку. 

Програма Ukraine Facility має стати базисом такого розвитку. Її реалізація наблизить нашу державу до рівня країн членів Європейського Союзу, а також завдяки реформам, змінам політик та регулювання допоможе створити умови для розвитку бізнесу. 

Перші результати зустрічей урядовців і бізнесу

Наразі ми завершили збір пропозицій від учасників першої черги секторальних груп і перейшли до їх обробки та систематизації. Всього надійшло 268 проєктів політик та законодавчих змін, а також 368 пропозицій інвестиційних проєктів. 

Після обробки, найбільш перспективні з них будуть винесені на розгляд всередині груп. В разі затвердження обрані пропозиції будуть внесені до Плану України та відображені у секторальних стратегіях розвитку. 

Водночас у вересні-жовтні відбудуться установчі зустрічі наступної черги секторальних груп: "Фармацевтика", "Будівництво", "Креативні індустрії" і "Фінанси та страхування". Їх пропозиції також будуть завершені й передані до профільних органів до кінця жовтня. 

Після завершення цього етапу роботи, ми зосередимося на секторальних стратегіях розвитку, які затверджуватимуться профільними міністерствами на наступні 10 років. 

Зараз відбувається переформатування стосунків держави та приватного сектору, відхід від усталених і застарілих практик. Ми будуємо нову систему взаємодії, засновану на діалозі та конструктивному партнерстві. 

Створення секторальних робочих груп є однієї з активностей проєкту Good Governance Fund "Економічний хаб: ефективна політика управління публічними фінансами та візія зростання", який реалізується за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid). Імплементаторами проєкту є Abt Britain та Київська Школа Економіки.