Рейтинг всемогущий: почему власти не беспокоятся о будущем агропроизводителей
Почему "Укрзалізниця" достигла 97-процентной точности в убыточных пассажирских перевозках, а грузовые находятся на уровне такси прошлого века. (укр)
Українська влада турбується про свої рейтинги. У країнах ЄС влада теж переймається своїми рейтингами, але, як у відомому анекдоті, є нюанс.
Навесні в Польщі почалися протести фермерів проти ввезення українського зерна. Приводом стала "непатріотична" поведінка польських бізнесменів, які надали перевагу дешевшому українському зерну замість місцевого.
Переймаючись своїми рейтингами, польська влада оперативно пішла назустріч вимогам фермерів і закрила кордони українському зерну до 15 вересня. Заборона стосується не лише зерна, а й фруктів та ягід. За прогнозами, Польща має намір продовжити заборону на необмежений час.
Це означає, що український фермер більше не може продавати свою продукцію в Польщі і невідомо коли зможе. Проте український фермер не протестує, він взагалі не висловлює свого ставлення до цієї реальності.
Річ не у війні. Перед війною у виробників теж були великі проблеми з продажем продукції на експорт. Було абсолютно неможливо заздалегідь "купити квиток" для свого вантажу та спланувати витрати на виконання форвардних контрактів.
Це і зараз неможливо, бо на залізниці такої можливості не існує. Коли "квиток" можна дістати тільки в останній момент, він коштуватиме дуже дорого.
Що робили наші виробники? Як реагували? Що говорили владі? Мовчки переплачували і не висловлювали невдоволення тодішнім становищем. "Найуспішніші" йшли домовлятися, щоб "купити" найкращі конкурентні умови з темною надією з'їсти сусіда, який покірно живе згідно з правилами та статутами.
У 2021 році агровиробники вдвічі переплатили за користування парком вагонів-зерновозів порівняно з 2020 роком і ніяк не обурилися. У воєнний 2022 рік взагалі рекордно переплатили своєму, державному залізничному монополісту – 4,24 млрд грн порівняно із сплаченими 1,5 млрд грн у 2021 році.
Зауважте: ці рекордні переплати відбувалися, коли ще не були закриті кордони з Польщею та іншими країнами Євросоюзу і коли ще можна було вивозити продукцію чорноморським "зерновим коридором". Нині ці шляхи закриті.
Порівняно з логістичними артеріями 2022 року, доступні для експорту продукції шляхи 2023 року – тоненькі капіляри. Якою буде ціна перевезень?
Як бізнесмен-практик у сфері логістики і як затятий мандрівник у житті я вивчив усе, що міг, про вантажні та пасажирські перевезення. Коли я порівнюю організацію пасажирських та вантажних перевезень у світі з тим, як організовані перевезення в Україні, я зневіряюся та жахаюся одночасно.
Що було б, якби в розкладі пасажирських перевезень фігурував лише місяць відправлення поїзда без будь-яких інших параметрів і на пероні натовпу пасажирів влаштовували аукціон? Хто більше зараз заплатить, той і поїде. Саме так влаштовані вантажні перевезення, якими керує "Укрзалізниця".
Це та сама "Укрзалізниця", яка досягла 97-відсоткової точності у відправленнях та прибуттях пасажирських поїздів, де для користувачів доступні система раннього планування поїздки та гідна система онлайн-бронювання пасажирських квитків.
Це неправда, що у вантажних перевезеннях неможливо розпланувати рух, відкрити розклад для широкого доступу та продавати квитки заздалегідь. Результат самої "Укрзалізниці" в пасажирських перевезеннях це спростовує.
Усі ці роки я намагався достукатися до влади та "Укрзалізниці" з ідеями, як покращити перевезення вантажів, зробити їх прогнозованими та доступними. Спершу я вважав, що вони просто не розуміють, як шкодить бізнесу застаріла система. Потім я пояснював кожному керівнику УЗ, що саме потрібно змінити.
Потім я вирішив, що треба не просто давати поради, а реально допомогти щось зробити. Я продумав і з вченими прописав технологію раннього планування перевезень, найняв розробників, які зробили для неї інформаційну систему, та запропонував її безплатно – тільки беріть та запроваджуйте.
Однак спершу потрібно було зрозуміти, чому одна і та ж компанія "залізно везе" і продає квитки за технологіями 21 століття в сегменті пасажирських перевезень, а бізнеси обслуговує втридорога на рівні служб таксі минулого століття?
Річ ось у чім: влада в Україні і влада в країнах Євросоюзу переймаються про свої рейтинги, але є нюанс. Коли в країні влада не виконує обіцянок перед бізнесом, який приносить гроші і від якого залежить добробут нації, вона втрачає рейтинг.
Коли в Україні влада заплющує очі на проблеми бізнесу, який приносить гроші або заробляє на цих проблемах, її рейтингам це все, даруйте, до одного місця. Електорат цієї влади, населення, не розуміє причинно-наслідкових зв'язків в економіці та оцінює все лише за зовнішньою оболонкою та гарними гаслами.
"Укрзалізниця" та її "акціонер" це знають, тому інвестиції та інновації йдуть у сегмент пасажирських перевезень. Це генерує компанії збитки, але забезпечує рейтинги. Купуються нові вагони за 100 млрд грн, відкриваються нові маршрути, з'являються нові опції для пасажирів в онлайн-додатку.
В українських реаліях здоровий глузд – ніщо, рейтинг – усе, а бізнес нехай сам викручується. Він уміє і навіть готовий "поділитися". Звучить гасло: годі торгувати сировиною, створюймо продукти переробки. Панове, а звідки така впевненість, що червоне світло перед поїздом із зерном автоматично перетвориться на зелене, якщо в цьому поїзді будуть борошно, комбікорм та інші продукти?
Польські фермери та переробники і система взаємин, у якій польська влада захищає їхні інтереси та закриває ринки від чужої продукції, нікуди не дінуться. Те саме стосується всіх інших суміжних країн, де влада захищає інтереси свого виробника, у тому числі виробника борошна та макаронів.
Результати соціологічного дослідження до Дня Незалежності засвідчили, що в головах українців існують непоєднувані речі. 69% українців упевнені, що в найближчі пʼять років на нашу країну чекає економічне зростання. При цьому 61% опитаних є прихильниками безплатної медицини, 57% – безоплатної вищої освіти, 57% розраховують на заборону продажу української землі іноземцям.
Ось що хочу на це сказати: першопричина всього, що відбувається в економіці країни, – винятково в головах нашого українського виборця, у його нерозумінні основ економіки та у безвідповідальності за свій вибір.
Поки в головах співгромадян буде повна каша, ми не зможемо навіть мріяти про рівень організації життя, який мають Польща та інші країни Європи. До речі, щодо заборони продажу землі іноземцям. Загляньте в реєстри і побачите, скільки зневірених аграріїв пішли з бізнесу і кому вони продали землю.
Українські виробники – такі ж виборці, у їхніх головах такий же вінегрет взаємозаперечних очікувань, що і в звичайного українця. Однак на відміну від електорату, який всіляко задобрюють, виробник розплачується за свої омани та ілюзії в буквальному значенні – своїми ресурсами та своїм майбутнім.
Може, час почати думати про причини та наслідки своїх дій та рішень, панове виробники? Звісно, якщо ви бачите своє майбутнє в Україні.