Регулирование цифровых активов: как не упустить шанс на развитие

Масове використання блокчейн-технології й криптовалют у світі – це питання часу. Криптовалюти все глибше проникають в усі звичні нам сфери життєдіяльності людини. Це те, куди рухається світ. Це розуміють усі, навіть скептики. 

Разом з тим, стрімкий розвиток криптовалют ставить перед світом одне з ключових завдань – необхідність регулювання індустрії. Саме від регулювання залежить, що ми отримаємо: розвиток технологій, економіки, інновації та прогрес чи стагнацію й тупцювання на місці. 

Забороняти чи регулювати?

У той час, коли все більше розвинених держав відкривають широкі можливості для крипти, деякі країни, від нерозуміння чи від бажання тотального контролю над фінансовою сферою, вдаються до заборон. Наприклад, Китай ще у 2021 році оголосив, що криптовалюти є поза законом. 

Нове регулювання, фактично, заборонило використання всіх бірж криптовалют (іноземних і внутрішніх). Через це, криптобіржі, які виникли в Китаї, не працюють на китайську економіку, а Пекін втрачає значні кошти. Болівія, держава в центральній частині Південної Америки, теж повністю заборонила криптовалюти та біржі, а Еквадор — обіг усіх криптовалют, окрім випущеного державою токена SDE (працював з 2014 по 2018 рік). 

Вважаю, що стратегія заборони криптовалют абсолютно помилкова і недалекоглядна. Це шлях в нікуди. Країни, які йдуть шляхом заборон втрачають можливості й,через певний час, будуть далеко позаду інших. 

Цю тезу підтверджують навіть спеціалісти з досить консервативного міжнародного валютного фонду (МВФ), які дійшли висновку, що "заборона цифрових активів може виявитися неефективною у довгостроковій перспективі, що завадить країнам отримати пов'язані з ними вигоди".

Прогресивні держави, навпаки, розуміють усі переваги криптовалют та активно працюють над впровадженням на своїй території регулювання ринку цифрових активів. Однак цей процес поки не можна назвати системним і уніфікованим. І в цьому ключова проблема, бо головне завдання регулювання – формування правил гри для ринку, створення відповідної "рамки" діяльності й відповідальності. 

Ці правила різні в різних країнах. Цілком логічно, що криптокомапанії йдуть працювати туди, де для цього створені сприятливі умови. Так відбувається у будь-якій сфері.

Візьмемо, до прикладу, Європейський Союз. Ще рік тому на рівні всього ЄС не існувало правової класифікації цифрових активів, а ринок орієнтувався на законодавство окремої країни. Через це в одних країнах процес отримання ліцензій чи дозволів на криптовалютну діяльність був суттєво ускладнений. 

З іншого боку, наприклад Литва, Естонія, Португалія, Іспанія постійно модернізовували законодавство. Це, безумовно, привабило криптоінвесторів. Сьогодні ці країни отримують зиск від криптовалютної діяльності, бо вони раніше за інших зуміли розгледіти перспективи блокчейн-технології та адаптувалися до вимог часу.

За рік ЄС здійснив значний прогрес у регулюванні ринку криптоактивів. Нещодавно в ЄС підписали закон "Про ринки криптоактивів", MiCA (Markets in Crypto assets), створивши таким чином єдину правову базу для криптовалютного сектору на території 27 країн. 

Цей закон спрямований насамперед на боротьбу з відмиванням коштів за допомогою криптовалют, захист інвесторів та створення стабільних умов для ринку. Він істотно розширює вимоги для постачальників послуг у сфері ЦА (VASP). Нормативно-правова база MiCA сприятиме створенню "рівних умов гри", здоровій конкуренції та інноваціям у сфері криптовалют.

Однак MiCA не є догмою, а радше базисом, "каркасом", який кожна країна член-ЄС імплементуватиме окремо. Це доволі стандартний документ, але від нього більше і не треба. Проте MiCA дає можливості європейським державам залучити капітал. І це – круто. Також важливо розуміти – криптоіндустрія розвивається дуже стрімко, а значить буде змінюватись. 

Низка експертів, і я з ними погоджуюсь, вважають, що важливо дати галузі час для адаптації до нової нормативно-правової бази та оцінки її ефективності. Не виключено, що для кращого регулювання з часом доведеться вносити зміни або розробити щось на кшталт MiCA 2.0. Це природно, враховуючи перманентний розвиток технологій. 

Чому регулювання – це шанс для України

Очевидним є одне. Адекватне регулювання ринку цифрових активів, яке враховуватиме інтереси всіх гравців: держави, інвесторів, криптокомпаній і бірж, користувачів – це не просто вимоги часу, ринку та життя загалом, а й колосальні можливості. 

Сьогодні у світі немає ідеальної моделі регулювання ринку цифрових активів. Є окремі, і часом досить вдалі кейси, але ось такого прикладу, щоб сказати: "вау, ось саме так і потрібно" – немає. І саме в цьому особисто я бачу великі можливості для України. 

Ми маємо унікальний шанс, який насправді буває раз на 100 років, бути на вістрі трендів у сфері законодавства для криптовалют, інновацій і технологій. 

Що ми маємо на сьогодні? 

8 вересня 2021 Верховна Рада ухвалила закон "Про віртуальні активи". 17 лютого 2022 року його підписав Президент України. Проте наразі закон не діє. Це станеться, коли набере чинності закон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні". Зміни поки не були прийняті, але вже є проєкт. 

За основу проєкту законодавці взяли Регламент ЄС MiCA, який імплементують в українське законодавство. У цілому, документ окреслює механізм правового регулювання, обсяг юридичних зобов’язань для учасників ринку, яких необхідно дотримуватись, концепцію оподаткування, а також питання захисту прав інвесторів від шахрайства та інших неправомірних дій на ринку. 

Зокрема, ключове із нового проєкту закону:

1. Регуляторами крипторинку будуть Нацбанк (НБУ) і Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
2. Усі криптовалюти будуть поділені на 3 категорії. Це токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активів та інші віртуальні активи.
3. Емісію віртуальних активів може проводити тільки юрособа, зареєстрована в НКЦПФР.
4. Прибуток від криптоактивів оподатковується податком 18% і військовим збором 1,5%.

При цьому податок 19,5% стосується тільки самого прибутку. Наприклад, якщо інвестор купив актив за 10 000 гривень, а потім продав за 11 000, то він заплатить податок лише з 1 тисячі гривень.

З позитивного: узгодження українського законодавства з MiCA є беззаперечною перевагою. Однак, там є низка дуже дискусійних положень. Наприклад, 5% податку з транзакцій в криптовалюті, або заборона таких видів операцій, як нарахування відсотків. Це означає, що всі програми стейкінгу, ернінгу планують заборонити на законодавчому рівні. І це зовсім не круто. 

На мою думку, у такому варіанті цей закон створює ризики для багатьох криптоінвесторів в Україні та не сприятиме розвитку та розширенню крипторинку. Дуже сподіваюсь, що він буде доопрацьований.

Україна дійсно може залучити міжнародний криптокапітал та міжнародні криптокомпанії. Для цього потрібно максимально демократичне і просте законодавство. Зараз Україна стає одним зі світових лідерів з цифровізації й я вірю, що Україна зможе задавати рівень всьому світу в розвитку ринку цифрових активів. 

Ми маємо всі шанси стати потужним хабом, або ми можемо спостерігати, як цей капітал залучатимуть інші країни. Питання в тому, що ми оберемо?