Отстроим Украину в духе "Нового европейского Баугауза"

Ініціатива "Новий європейський Баугауз", яку в січні 2021 року започаткував Євросоюз у рамках європейського "зеленого" курсу, виходить на етап реалізації в містах по всій Європі. У чому суть і чому це важливо?

"Новий європейський Баухауз" є частиною більших зусиль Європейської комісії щодо підвищення енергоефективності будівель та раціонального використання ресурсів для досягнення цілей європейського "зеленого" курсу.

Зокрема, у рамках реноваційної хвилі для Європи Єврокомісія має на меті принаймні подвоїти темпи реконструкції будівель протягом десяти років.

Це покращить якість життя людей, зменшить викиди парникових газів у Європі, сприятиме цифровій трансформації, повторному використанню та переробці матеріалів. До 2030 року планується реконструювати 35 млн будівель та створити до 160 тис додаткових "зелених" робочих місць.

"Ми відбудуємо Україну. Це не тільки в наших інтересах, це наш моральний обов’язок. Коли ми будемо це робити, робімо це правильно. Зробімо це в дусі "Нового європейського Баугауза", – з такою заявою виступила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"Новий європейський Баугауз" надихається прогресивним німецьким рухом Баугауза початку 20 століття, який ввів концепцію функціональної естетики в архітектуру та побут. "Новий європейський Баугауз" прагне зробити функціональну естетику ще й екологічною.

У контексті відновлення та наполегливого поступу до набуття членства в ЄС важливо, щоб якомога більше українських міст долучилося до цієї історичної ініціативи. Це цілісне бачення, що поєднує ідеї сталого розвитку, естетики та інклюзивності для покращення якості життя всіх громадян Європи.

Інклюзивність розуміється в широкому сенсі зміни місцевих економік та просторів на такі, де прибуток та вигода окремих осіб обмежується для загального блага, де є рівний доступ суб’єктів з неоднаковим економічним, освітнім і культурним бекграундами.

"Новий європейський Баугауз" визначає потребу в новому архітектурно-будівельному стилі через поняття прекрасного, сталого та спільного і пропонує впровадження інклюзивних економік на місцях.

Ця ініціатива мобілізує ресурси і таланти для напрацювання та втілення ідей, які створять основу для єдиної архітектурно-будівельної концепції реновації та зведення будівель. Як багаторічна програма, яку фінансує Євросоюз, "Новий європейський Баухауз" поєднує кілька напрямів діяльності:

– створення лабораторії для розробки підходів до трансформації міст та відповідних політик ЄС;

– фінансування ініціатив у країнах ЄС для будівництва соціального житла;

– проведення конкурсів та фестивалів;

– підтримка наукових досліджень.

Євросоюз розгортає програму трьома етапами. Першим етапом стало напрацювання ключових засад, підходів та формування руху. Другий етап передбачає реалізацію пілотних проєктів у різних державах-членах ЄС.

Усі проєкти Баугауза спрямовані на сталий розвиток у поєднанні з мистецтвом та культурою. Проєкти пристосовані до місцевих умов і мають наголос на використанні природних будівельних матеріалів, максимальній енергоефективності, сталій мобільності, ефективному використанні ресурсів, цифрових інноваціях та опорі на актуальні демографічні показники.

Третій етап –  поширення ідей, адже європейський Баухауз прагне розвиватися й виходити за межі Європи. Один з головних фокусів – на Україні, адже це майданчик не тільки масштабного відновлення, а й широкого впровадження інновацій, коли багато структурних зв’язків у містах можна вибудувати наново.

Це відкриває додаткові можливості для відбудови України. З початком повномасштабного російського вторгнення та виникнення потреб повоєнного відновлення України в межах "Нового європейського Баухаузу" започаткована ініціатива для України. Вона включає три основні напрями роботи:

– вирішення нагальних проблем будівництва житла;

– запровадження підходів циркулярної економіки в повоєнній відбудові;

– розвиток потенціалу місцевих громад в Україні.

Наразі "Новий європейський Баугауз" проводить технічно-економічні дослідження проєктів циркулярного будівництва і готується до запровадження пілотних проєктів у Запоріжжі, Миколаєві, Бучі та Рівному.

Поза пілотними проєктами українським містам потрібне бачення відбудови, яка приведе до більш сталого та інклюзивного майбутнього, підтримуючи почуття ідентичності та приналежності, укорінене в нашій національній культурі.

Європейський Союз готовий усіляко підтримати такий процес відновлення українських міст через "Новий європейський Баугауз". Поряд з цим, попри всебічну підтримку Євросоюзу і прогресивної світової спільноти, відбудова України – справа нас самих, адже жити тут нам, українцям.[BANNER1]

Україна не може залишитися на других ролях у власній відбудові, оскільки є ризик, що поодинокі показові проєкти відновлення будівель або міст можуть бути не узгоджені. Також може бути відсутня єдина стратегія відродження і проігнорована участь передмість та периферії.

Для створення єдиної стратегії необхідне глибинне вивчення взаємозв’язків, культурного середовища і контексту. Є і соціальна та суспільно-політична сторони процесу відновлення. Це питання пріоритетності та долання стереотипів, що "велике відновлення не на часі", "краще після війни".

Відновлення вже йде на різних рівнях, а війна вочевидь закінчиться нескоро. Там, де немає активних воєнних дій, має бути активна реконструкція забудови з урахуванням контексту. "Новий європейський Баугауз" може стати платформою для впровадження стійкої, екологічної та відповідальної архітектури.

Такий підхід наблизить економіку нашої держави до концепції сталого розвитку, а в ширшому розумінні – до побудови стійких спільнот замкнених циклів.

Сучасні цифрові технології дають нові виміри для збору інформації, аналізу й ухвалення зважених рішень у містобудуванні. Із системами моніторингу кожна будівля стає живим експериментом, надаючи важливу статистику.

Комплексні "зелені" та цифровізовані будівлі стають дедалі поширенішими завдяки ефективним показникам життєвого циклу, зменшенню експлуатаційних витрат, високій функціональності та здоровішому довкіллю.

Як Баугауз на початку 20 століття зруйнував світові стереотипи щодо архітектурного стилю, "Новий європейський Баугауз" прагне зруйнувати ізоляцію та стереотипи односторонньої, лише урядової реалізації політики в сфері розвитку міст та інфраструктури, масштабувати посилення обміну знаннями між людьми по всій Європі та напрацювати колективні рішення.

Це саме те, що потрібно новій Україні, яка має постати з попелу війни більш демократичною, стійкою та "зеленою". Для цього потрібне активне залучення громад до втілення цієї концепції під час будівництва та реконструкції в Україні.