Что Украине принес Давос, и какую стратегию по санкциям выбрать в 2023 году

Під час Економічного форуму в Давосі я багато спілкувалася з людьми, аби зрозуміти, як змінилося сприйняття України за цей час. У мене склалося і позитивне, і негативне враження.

Негативне, тому що на основній частині форуму все ще лунало багато наративів на кшталт того, що вплив повномасштабної війни в Україні на Європу є не таким уже й великим, інфляція менша, ніж очікувалось, а зелена енергетика — наше світле майбутнє. 

Про війну ж говорилося насправді мало. І це погана тенденція, адже виглядає так, що політики в інших країнах переймаються питання війни в Україні та її наслідків, бізнес та інвестиційні банки — вже на іншій хвилі. 

І це контропродуктивно, адже не можна говорити про інвестиції та розвиток у Європі, поки в центрі континенту триває повномасштабна війна. 

Звісно, на Україну сильно впливає, що інвестиції важко заводити. Але на європейські країни це також впливає, адже великі інвестори обирають — Америка чи Європа. 

І питання війни, яка вочевидь може поширитися і далі, якщо Україну зараз не підтримувати озброєнням, сильно впливає на ці великі інвестиції. Тож, на мій погляд, це не зовсім об’єктивне сприйняття того, що відбувається.

Але є і позитив у тому, що ми бачимо більшу зацікавленість інвесторів та бізнесу  до України. Вони проводили зустрічі з Міністерством економіки України, яке опікується інвестиціями. 

Уже є більш конкретна співпраця та домовленості. Тобто зараз, через майже рік війни, інвестори почали більш серйозно включатися в процес. 

Коли в Україні почнеться відновлення, це буде величезний ринок. І чим раніше інвестор зайде до нас у країну, тим вигідніше потім буде і для нього.

Міністерство економіки зараз створює правильний наратив, кажучи іноземним партнерам "Ви будете частиною Перемоги". 

Однак ми точно не повинні думати, що вже виграли з комунікацією про те, що війну треба закінчити швидко. Адже думки про можливість відступу України або інших домовленостей з Росією все ще мають місце. 

Кожного дня ми повинні підтримувати наратив про швидке завершення війни для міжнародної спільноти, підтримувати зв’язки і шукати нові аргументи. 

Адже в один день інвестори можуть сказати, що Україна це цікаво, тут зрозумілий проєкт, на другий день вони подивляться на корупційні скандали. Кожен день новини впливають на ці рішення. І звичайно "слон в кімнаті", який багато обговорювали — це гарантування інвестицій та їх страхування. 

Боротьбу за інтерес великих бізнесів, які так само є електоратом, що впливає на політику, треба вести щодня.

Головний меседж на Давосі цього року

Україна намагалася донести, що війну потрібно закінчувати швидко і санкції потрібно накладати швидко і зараз, щоб від цього був агресивний ефект. І у відновлення потрібно вкладати вже зараз, не відтягуючи на потім. 

Українська делегація підкреслювала терміновість цих питань, демонструючи вже існуючі напрацювання. 

Затишшя з міжнародними санкціями

Зараз існує певне затишшя з боку міжнародної спільноти щодо нових санкцій проти Росії. Всі великі санкції "нібито" запроваджені, далі важко щось проштовхувати. 

І таке відчуття, що зараз багато урядів і Єврокомісія, крім цінової стелі енергетичних санкцій, займається менш важливими обмеженнями проти РФ, на кшталт, санкцій проти Алегрової чи Газманова, або заборони в Швейцарії російського телеканалу Sputnik. Але це хибно. 

В Україні великі амбіції, яка вона комунікувала і в Давосі і на різних міжнародних зустрічах щодо реальних санкцій, які потрібно накласти в цьому році, аби й ефект був цьогоріч. 

Наприклад, у Давосі була окрема панель, де йшла розмова про розширення санкційної коаліції. Якщо не буде якоїсь зради з ціновою стелею, то на російську економіку це матиме величезний вплив, який змінить ситуацію. 

Але за цим треба слідкувати. І потрібно, щоб країни, бізнеси і люди в третіх країнах не допомагали Росії протистояти цим обмеженням. 

В Давосі було багато тестувань і обговорень, чому і як треті країни повинні приєднуватися до санкційної коаліції. Були аргументи не тільки про те, що "Україна — це добро, а Росія — зло". Їм потрібен третій або іноді й четвертий прагматичний аргумент, аби почати діяти. 

З пріоритетів на цей рік треба відзначити візові санкції, індивідуальні санкції і продовження енергетичних санкцій.

Крім того, санкції на російську атомну енергетику, адже це ще один важіль, яким Росія тримає багато країн в залежності. 

Торгівля. Майже вся торгівля з Росії ще не заборонена. Потрібне продовження фінансових санкцій, бо є багато несанкціонованих банків і це створює дірки. 

Технологічні санкції. Цього ще багато і рух через природу цього юридичного процесу накладання санкцій він повільний, що треба все обґрунтувати важким пакетом документів і доказів. Стратегія у нас амбіційна і має допомогти захисникам України на полі бою.

Про які треті країни йдеться в контексті санкцій? По-перше, Китай, який у цій групі країн, з яким Америка не хотіла б почитати війну чи сваритися. Другий тип країн — такі як Індія. 

Вони дбають про людей і в принципі готові кооперуватися з міжнародною спільнотою, якщо це буде вигідно для їхніх громадян, не буде потрібно йти на великі жертви. 

Є також країни глобального півдня. У них є питання продовольчої безпеки і через те, що Росія впливає на них своїми наративами, вони починають схилятися до неї. 

Виглядає так, що країни Центральної Азії хотіли би бути на стороні добра. Їхні уряди і громадяни багато роблять всередині країн, аби позбавитися впливу Росії і не бути з ними взагалі асоційованими. 

Але це непросто, оскільки вони завжди тісно співпрацювали з Росією. Багато бізнесів співпрацюють. Росія спеціально заводить туди якісь інвестиції.

Але до всіх цих країн хоч і різна стратегія підходу, повідомлення одне — усім вигідно закінчити війну швидше. Оце те, що має всіх об'єднувати і мені здається вдається в контексті новини про погодження Німеччині щодо передачі Україні танків і їх реекспорт з Польщі. 

Про ефективність Давосу для України 

Щодо ефективності переговорного майданчику в Давосі, то моє враження, що офіційні представники України не мають проблеми з відсутністю майданчика для комунікації. Тобто у них налаштований переговорний процес з тими, хто приймає рішення. 

Однак такі події як світовий економічний форум чи Давос дуже корисні для роботи з бізнесом. І треба завжди пам'ятати, що політики і глави дуже залежні від свого електорату, в тому числі, великого бізнесу, який підтримує різні політичні групи. 

І ось на таких бізнес-майданчиках збираються такий рівень людей, які також впливають на наративи всередині своїх країн. Для інвестиційних і бізнес-проєктів це дуже корисна платформа.

Є бізнеси, з якими можна порівнювати український ВВП. У таких корпорацій інша ментальність, вони думають, що Україна десь далеко. Їм потрібно пояснювати чому буде погано, якщо країна визнає. 

На жаль, аргументи, що не можна порушувати міжнародно визнані права, суверенітет, не можна вбивати людей, не працюють — їм потрібні прагматичні аргументи, які нам потрібно давати. 

Геополітика і лідерське місце України

В геополітиці є правила гри. Якщо країна хоче бути суб'єктом на великій геополітичній арені, мати ділові стосунки з іншими країнами і бізнесом, потрібно показувати лідерську позицію, розуміти, що де відбувається і проактивно будувати діалог.

Україні дуже добре мати взагалі геополітичну стратегію, як ми будуємо зв'язки і з ким, вкладатися у це набагато більше часу і ресурсів, ніж раніше ми це могли робити. 

Крім того, Китай це країна, яку побоюється Америка, і багато в чому Україні потрібно виділити свою суб'єктність від західного світу. Є процеси, які відбуваються між США і Європою, між США і Китаєм. Нам важливо бути суб'єктом, у нас така політика, і ми хочемо ось цього. 

Щоб це не виглядало як підкріплення російського наративу проксі війну. І завжди, коли ми упускаємо можливість проявити свою суб'єктність, мені здається, ми цей наратив підтримуємо. 

Тож цілком здорова поведінка намагатися ці зв'язки будувати. Чи дасть це ефект — ми бачили, що Президенту Зеленському вдалося вже зробити ті речі, в які ніхто не вірив. Те, як на Україну дивилися до війни та як дивляться зараз – це дві великі різниці.

Більш детально про головні висновки Давосу-2023 можна послухати у подкасті Економічної правди з Наталією Шаповал.