Прощай, русский газ. Как страны ЕС ищут поставщиков в Африке

Газова війна росії проти Європейського Союзу, постійний шантаж та маніпуляції принесли результати. Але не такі, про які мріяли росіяни.

За даними європейського центру Bruegel, частка російського газу в імпорті ЄС за рік зменшилася з 41% до 19%, а частка скрапленого газу зросла з 17% до 34%.

У 2022 році Євросоюз став найбільшим у світі покупцем LNG, обігнавши колишніх лідерів – Китай, Японію та Південну Корею.

Експорт російського газу зменшився на рекордні 46%. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, поставки викопного палива з рф уже ніколи не повернуться на довоєнний рівень.

Частка росії в міжнародній торгівлі газом до 2030 року зменшиться вдвічі – до 15%, а за умови виконання країнами кліматичних зобов’язань може скоротитися до 10%.

Після вторгнення росії до України ЄС почав шукати надійних постачальників енергоресурсів. У фокусі уваги опинилися країни Близького Сходу та Африки.

Щоб збільшити імпорт газу з цього регіону, ЄС зосередився на будівництві інфраструктури. У 2022 році Німеччина, яка історично була найбільшим імпортером російського газу та єдиною країною ЄС без LNG-терміналу, за рекордні терміни запустила перший термінал, а в середині січня ввела в роботу другий.

До кінця 2023 року країна має намір збудувати п'ять терміналів.

Розширювати потужності також будуть Італія, Албанія, Греція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Хорватія. На 2023 рік плани ЄС масштабні: вісім LNG-терміналів, п'ять з яких – плавучі установки з регазифікації і зберігання зрідженого природного газу (FSRU), що збільшить загальні потужності на 42 млрд куб м.

Ці проєкти разом з існуючими покриють 75% обсягу споживання газу в ЄС.

Чим багата Африка і що вона може запропонувати Європі?

У 2010-2020 роках на африканський континент припали 40% виявленого газу у світі завдяки серії відкриттів родовищ у Мозамбіку й Танзанії і розробці проєктів у Єгипті, Сенегалі та Мавританії. Газовидобувний сектор Африки має хороші перспективи для розвитку: загальні запаси палива становлять 13-17,5 трлн куб м, понад 75% доведених запасів розташовані на території Алжиру, Єгипту і Нігерії.

Згідно з аналітичними даними, попит на бурові установки в регіоні у 2022 році зріс на 20% порівняно з 2020 роком і збільшиться ще на 30% у 2023 році порівняно з 2022 роком. Загалом же видобуток газу в Африці у 2022 році становив близько 240 млрд куб м і до 2030 року він може зрости до 340 млрд куб м.

У короткостроковій перспективі Алжир, Єгипет та Нігерія мають шанси очолити потоки африканського газу до Європи, адже на континент приходять світові нафтогазові мейджори (велика фірма, що посідає провідну позицію на ринку – ЕП).

Алжир – найбільший та давній постачальник палива в Європу. Країна посідає десяте місце у світі за підтвердженими запасами газу, шосте – за обсягом експорту, третє – за запасами сланцевого газу. Країна багата на природні ресурси, але дві третини алжирської території залишаються недослідженими.

Оскільки більшість родовищ в Алжирі виснажені, країна намагається розширювати партнерство з іноземними інвесторами: 80% загального видобутку вуглеводнів у країні припадають на державну нафтову компанію Sonatrach, 20% – на міжнародні.

Алжир видобуває 78-90 млрд куб м газу на рік, з яких 80% експортуються переважно до європейських країн: трубопроводами до Іспанії та Італії, а також танкерами з двох заводів LNG. Місцеві термінали використовувалися на 50-60%.

До початку великої війни в Україні Алжир забезпечував 11% потреб Євросоюзу в природному газі. Тепер цей відсоток буде значно вищим.

У 2022 році в алжирській пустелі відкрили родовище, мінімальні запаси якого оцінені 340 млрд куб м газу. Це найбільше відкриття за останні два десятиліття. Видобуток почнеться у 2023 році. Ще одне перспективне родовище, Ain Tsila, мають запустити в першому кварталі 2023 року в обсязі 3,5 млрд куб м на рік.

Розробка цих проєктів може забезпечити експорт додаткових 10 млрд куб м газу у 2023 році і компенсувати природне падіння поставок через виснаженість родовищ.

Після відмови ЄС від російського газу державна нафтогазова компанія Алжиру уклала угоду з італійською ENI щодо поступового збільшення експорту газу до 9 млрд куб м через трубопровід Transmed – Enrico Mattei до 2024 року. Окрім Італії та Іспанії, партнерство з цією країною налагоджують Німеччина та Польща.

Єгипет – другий після Алжиру виробник природного газу в Африці. Доведені запаси палива в країні становлять 2,1 трлн куб м. Ключовим родовищем, яке забезпечило рекордне зростання видобутку газу, є глибоководне середземноморське родовище Зохр із запасами в обсязі 850 млрд куб м.

Країна видобуває 60 млрд куб м палива на рік і планує нарощувати цей показник. Країна уклала угоду з Італією про збільшення експорту LNG до 3 млрд куб м.

Єгипет також підписав тристоронній меморандум про взаєморозуміння між ЄС, Єгиптом та Ізраїлем щодо розширення поставок скрапленого природного газу. Так, за 2022 рік експорт газу з Єгипту зріс на 14% до рекордних 8 млрд куб м.

Показово, але для збільшення експортних поставок LNG в країні скоротили власне споживання газу для виробництва електроенергії та перейшли на мазут, споживання якого зросло в п’ять разів у першій половині 2022 року.

Також було оголошено про прискорення розвитку потужностей вітрової та сонячної генерації, щоб вивільнити більше природного газу для експортних ринків.

Нігерія посідає дев'яте місце у світі за доведеними запасами газу, які становлять 5,5 трлн куб м. Запаси вуглеводнів у цій країні найбільші на африканському континенті: 29% припадають на нафту, 21% – на природний газ.

Основними інвесторами в сектор видобутку є National Petroleum Corporation (NNPC), Shell PLC, TotalEnergies SE, Chevron Corporation і ExxonMobil Corporation.

Щорічно Нігерія видобуває 50 млрд куб м газу на рік, 30% ідуть на внутрішній ринок. Газ для країни є найбільшим експортним товаром після нафти.

Нігерія – лідер континенту з експорту LNG, 60% ресурсу у 2022 році спожив ЄС.

Країна нарощує потенціал для виробництва і транспортування скрапленого природного газу. Для цього вона реалізує амбітний проєкт Nigerian LNG train 7, який передбачає розширення терміналу в Бонні. Інвестиції в проєкт становлять 6,5 млрд дол, роботи планують завершити протягом чотирьох років.

Після розширення виробнича потужність терміналу зросте на 35% до 30 млн тонн на рік (близько 31 млрд куб м після регазифікації). За прогнозами KPMG, у майбутньому Нігерія зробить основний внесок в нафтогазовий потенціал Африки.

Ангола – другий за величиною виробник нафти в Африці. У країні працюють світові гіганти – BP, Chevron, Eni, ExxonMobil, Petrobras, Statoil і Total.

Багато років країна виробляла лише нафту, вважаючи газ марним побічним продуктом через непомірно дороге транспортування з морського шельфу або віддаленість родовищ, до яких треба було вести окремі газопроводи.

На більшості офшорних проєктів газ закачували в пласти в процесі інтенсифікації видобутку нафти або спалювали. Високі ціни, збільшення попиту на неросійський газ та енергетична криза посприяли запуску низки інвестиційних проєктів у секторі газовидобутку, адже запаси газу в країні оцінені понад 800 млрд куб м.

У липні державна компанія Sonangol в партнерстві з BP, Eni, Chevron і TotalЕnergies вирішили почати розробку шельфових родовищ Кілума і Мабокейро. Це перший у країні самостійний газовидобувний проєкт. Перші кубометри газу планують отримати у 2026 році, потужності оцінюють 4 млрд куб м на рік.

Крім того, Chevron та ангольська дочірня компанія Sanha Lean Gas Connection будують морську систему газопроводів для транспортування газу до LNG-терміналів. Ідеться про газ, який буде видобуто вдруге. Обсяги поставок у 2023 році становитимуть 5 млрд куб м, потенційна потужність – майже 11 млрд куб м.

Рішення щодо реалізації ще одного проєкту, PAJ, ухвалюватимуть у 2023 році. Початок промислової розробки планують на 2025-2026 роки, щорічні обсяги видобутку прогнозують на рівні 5 млрд куб м.

Ангола має один завод LNG. Він один з найбільших на континенті і переробляє газ із семи морських родовищ. У планах країни стати глобальним експортером LNG. З цією метою планують збільшувати капітальні інвестиції.

Нафтогазові проєкти також можуть реалізувати Танзанія і Мозамбік.

Запаси газу на офшорі Танзанії оцінені 111 млрд куб м. У 2023 році країна починає будувати свій перший LNG-термінал вартістю 30 млрд дол.

Мозамбік планує розширити проєкт Rovuma LNG і побудувати другий плавучий завод. Інвестиційне рішення мають ухвалити у 2023 році. Інвестиції становитимуть 30 млрд дол. Проєкт має три блоки, запаси газу оцінені 2,5 трлн куб м.

Масштабна розробка родовищ та реалізація нових проєктів в Африці можуть забезпечити ЄС мільярдами кубометрів газу, які замінять кривавий ресурс з росії.

Довгострокова перспектива газовидобутку в Африці передусім буде залежати від експортного попиту. Очікується, що обсяги виробництва газу на континенті зростуть на 30-40% у найближчі десять років завдяки новим видобувним проєктам.