За спекуляции с ценами на гречку или молоко – тюрьма

"Кому війна, а кому – мати рідна!" — на жаль, в Україні непоодинокими є випадки до яких можна застосувати цей вислів. 

Прикладом цього став обурливий інцидент, коли в "Епіцентрі" продавали бронежилети, які були виготовлені в Україні однією з громадських організацій, і через Черкаську військову адміністрацію мали бути передані на потреби оборони. 

Наслідки спекуляції з цінами на пальне українці могли побачити на багатьох АЗС, коли ціна дизелю перевищувала 80 гривень.

Радикально боротися з такими явищами запропонував народний депутат Сергій Кузьміних, який зареєстрував відповідний законопроєкт. 

Ідея проєкту — встановити кримінальну відповідальність за правопорушення у сферах формування та застосування цін і тарифів на соціально значущі товари, а також незаконного придбання та подальшого збуту продукції, що має ознаки товару військового призначення.

Аналітичний центр Інститут законодавчих ідей проаналізував проєкт та розібрався за що і як законодавці пропонують карати та чи стане запропонований механізм ефективним у боротьбі з тими, то наживається на війні.

Відповідальність за 20% націнки на базові товари

Пропонується доповнити Кримінальний кодекс (далі — КК) новою ст. 236 та встановити відповідальність за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, а також знижок, націнок і доплат до них, вчинені в умовах надзвичайного або воєнного стану на товари, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, якщо ціна перевищила більше ніж у 1,2 рази рівень ціни, визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар.

Одним словом, каратиметься націнка більш як на 20% на певні товари.

До товарів, що мають істотну соціальну значущість згідно з Постановою КМУ №341 від 22.04.2020 р. відносяться, наприклад, борошно пшеничне вищого сорту, молоко пастеризоване жирністю 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птиця (тушка куряча, четвертина тушки курячої). 

Пунктом 41-12 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р. граничний рівень торговельної надбавки (націнки) на вказані товари має бути не більшим ніж 10%.

Таким чином, якщо підприємець встановить ціну, наприклад, на борошно пшеничне вищого сорту на 20% вищу від оптово відпускної ціни такого борошна, йому загрожуватиме позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Є у переліку товарів, які мають істотну соціальну значущість і дизельне пальне з бензином. Однак за накручування цін на них, така відповідальність наразі не загрожуватиме, адже в травні уряд тимчасово припинив регулювати ціни на пальне.

Насправді в Україні уже є відповідальність для спекулянтів — адміністративна. За накрутку цін на соціально значущі товари за ст. 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення можна отримати штраф до 4 250 грн.

Визнаючи неприпустимість отримання надприбутків шляхом завищення цін, особливо під час війни, пропозиція карати за це тюрмою є досить спірною. 

Вчинення цього порушення навіть в умовах надзвичайного або воєнного стану не досягає того рівня суспільної небезпечності, який би вказував на необхідність застосування кримінальної репресії. 

На практиці, внаслідок такого діяння об’єктивно не може бути завдана істотна шкода суспільним відносинам. 

Тому, запропоновані зміни є проявом надмірної криміналізації. Якщо є необхідність посилити відповідальність, то можна для початку збільшити існуючий адміністративний штраф. 

Оскільки автор законопроєкту не наводить об’єктивних даних які б свідчили про недостатність адміністративного стягнення за такі діяння, можна говорити про порушення принципу ultima ratio, відповідно до якого кримінальна відповідальність має запроваджуватись лише тоді, коли інші способи впливу на негативну поведінку виявились недієвими чи недостатніми.

Перепродаж амуніції

Також у законопроєкті пропонується доповнити Кримінальний кодекс ст. 201-3, яка каратиме за незаконне придбання та збут продукції, що має ознаки товару військового призначення.

Під такою продукцією пропонується розуміти бронежилети, пластини для бронежилетів, захисні шоломи, речове майно та іншу екіпіровку (крім зброї), закуплені централізовано за кошти державного бюджету для потреб Збройних Сил України та/або інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, або передані в якості допомоги від міжнародних партнерів чи благодійних організацій.

Не зважаючи на беззаперечну підтримку боротьби з розкраданнями військової амуніції, запропонований підхід має істотні недоліки, які можуть створити проблеми при правозастосуванні.

По-перше, надане визначення продукції, що має ознаки товару військового призначення позбавлене юридичної визначеності, оскільки неможливо однозначно встановити, що розуміється під "речовим майном та іншою екіпіровкою". 

Особа не зможе передбачити, чи притягнуть її до кримінальної відповідальності за незаконне придбання та збут переданих благодійниками шнурків до берців, так само, як визначити, чи вважатимуться екіпіровкою окуляри чи шкарпетки. 

Передбачуваність є одним з елементів юридичної визначеності, котра повинна бути дотримана при формуванні кримінального закону.

По-друге, фактично, йдеться про перепродаж: купівлю військової продукції, яка була придбана за бюджетні кошти або була передана як допомога на безоплатній основі та подальший її збут. 

Тому, хоча й диспозиція не містить посилання на мету отримання прибутку, вона випливає із тлумачення цієї норми. У зв’язку з цим, створюється штучна конкуренція зі ст. 201-2 КК, яка встановлює відповідальність за незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги. 

У більшості випадків, діяння, описані в запропонованій ст. 201-3 КК будуть підпадати під ознаки ст. 201-2 КК, що створить проблеми для правозастосування та взагалі ставить під сумнів необхідність такого нововведення. 

Окрім цього, оскільки санкції у цих статей різні, створюються підстави для зловживань при кваліфікації вчиненого, коли за неправомірну вигоду будуть інкримінувати більш "легку" статтю.

Як висновок

У підсумку маємо не зовсім якісний законопроєкт, який є проявом надмірної криміналізації та може створити проблеми при його застосуванні. 

Безумовно, факти спекуляцій повинні жорстко присікатися. Але для цього уже є інструмент — адміністративні штрафи. Для початку слід ефективно використовувати цей механізм, дотримуючись принципу невідворотності покарання. 

Кожен з нас при виявленні фактів спекуляцій з цінами у випадку їх збільшення на понад 20% може викликати поліцію для складення адміністративного протоколу. Лякати бізнес відразу тюрмою є ненайкращим виходом, тим більше в умовах війни його нормальне функціонування є критично необхідним для країни.

Цікавим є той факт, що ув’язнювати за завищення цін більш ніж на 20% пропонує народний обранець, який, за версією слідства, бере відкати в 30%. 28 січня детективи НАБУ спільно з ДБР викрили Сергія Кузьміних на отриманні хабаря. 

Депутат гарантував місцевій фірмі перемоги на тендерах щодо постачання медичного обладнання в державні лікарні, а натомість вимагав 30% від суми контрактів.

Щодо окремої статті за перепродаж військової продукції, то запропонований механізм може стати проблемним у застосуванні та створює корупційні ризики.

Без сумніву, війна вимагає жорстких засобів боротьби з порушниками закону. Однак кримінальний закон повинен бути якісним і ефективним та не стати інструментом надмірної репресії. 

Вирішувати усі проблеми тюремним ув'язненням на довгі роки є методом наших "недобрих" сусідів, тому не треба вчитися поганому у ворогів.

Інститут законодавчих ідей продовжує аналізувати законодавство прийняте під час війни і слідкувати аби кожен закон був ще одним кроком на шляху до нашої перемоги.