Продать по 29, купить по 38. Как политика НБУ сдерживает поток валюты в Украину

Валютні обмеження, своєчасно введені НБУ 24 лютого, допомогли банківській системі вистояти і забезпечили фінансову оборону України. 

ІТ-індустрія забезпечила рекордні $2 млрд надходжень в Україну за І квартал 2022 року, не зважаючи на воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію. І продовжує активно працювати.

Але чим сильніші валютні обмеження, тим вищий ризик різкого зниження експортної виручки до кінця 2022 року.

Коли температура пацієнта різко зростає вище 38°C і є загроза життю, то потрібно швидко її збивати жарознижувальними препаратами. Втім, якщо не лікувати хворого, то побічні ефекти будуть вилазити. І доведеться постійно шукати нові і нові ліки для нових проблем зі здоров’ям. 

Так, під час воєнного стану, ІТ-індустрія готова потерпіти задля фінансової оборони України. От тільки терпіння не безмежне, а їх, висококваліфікованих спеціалістів, платників податків, радо кличуть до себе Польща, Канада, Португалія і багато інших країн.

Ось кілька історій ІТ-спеціалістів та ФОПів із сектору креативної економіки. 

Юрій працює програмістом. До війни він отримував виплати від компанії з реєстрацією в Естонії (власники українці) на свій ФОП. 

Після введення обмежень Іван більше не може купити валюту онлайн через український банк. 

Тож Юрій відкрив собі рахунки у платіжних системах Wise та Revolut, і купував валюту за курсом 30-32 з допомогою операцій квазі-кеш. 

Після заборони НБУ на такі операції, Іван відкрив собі бізнес-акаунт ФОПа у Wise і тепер всю валютну виручку він отримує за кордоном. 

В українську банківську систему він заводить тільки 5%, щоб заплатити єдиний податок. До речі, Іван вирішив не переходити на ставку єдиного податку 2%, але з початку війни добровільно передає армії та волонтерам 25% свого щомісячного доходу. 

Нашу другу героїню звуть Катерина, вона менеджер проєктів в американській продуктовій компанії. Працівникам в перші дні допомогли евакуюватися в Краків, де зараз працює тимчасовий офіс. 

Зарплату Катерина продовжила отримувати на ФОП в Україні напряму зі США, сплачуючи 5% єдиного податку.

Катя продає валюту з ФОП за курсом 29,25 у необхідних їй на життя обсягах. А також раз на місяць знімає готівку з гривневої картки, щоб заплатити за оренду квартири. 

Курси списань з картки і зняття готівки в перші місяці війни були 30-32, тож її така різниця цілком влаштовувала. 

Однак після постанови НБУ від 20 травня, виходить, що курси будуть ринкові, це може бути і 36, і 37 гривень за долар. А продавати потрібно за 29,25. 

Катерина ще не знає, чи буде повертатися після перемоги України у війні. Однак після рішення НБУ вона вирішила стати податковою резиденткою Польщі, відкрити там ФОП і рахунок в банку. 

Буде платити 12% податку з обороту. Вона не готова продавати долар з ФОП в Україні за 29,25, а розраховуватись за курсом 35-37. 

Хоча Катерина з початку війни віддавала на ЗСУ 10% своїх доходів, вона не розуміє, чому має покривати таку дику курсову різницю і в чиїй кишені вона осідає. Тож категорично не сприймає її як підтримку держави. 

Дизайнер Ярослав живе і працює у Львові, він фрілансер. Здебільшого, має іноземних замовників зі США. Раніше він отримував від них виплати через Payoneer, і потім виводив на рахунок ФОП в Україні, щоб працювати повністю легально і мати офіційні доходи. 

Після валютних обмежень він вирішив залишати валютну виручку на картці Payoneer і розрахуватися нею при потребі. Оскільки ситуація, коли на ФОП продає валюту за 29,25, а купує на чорному ринку за 37 його не влаштовує. 

Ярослав активно підтримує волонтерський рух, багато свого часу сам працює як волонтер і у дизайні, і допомагаючи внутрішнім переселенцям у Львові. 

Він ще не знає, чи буде далі щось заводити на ФОП в український банк, вирішив дочекатися закінчення війни і тоді вирішити. 

Всі імена та історії вигадані. Втім, якщо почитати форум DOU.ua, то бачимо, що наші герої існують. І оцінюють, чи дозволить валютна політика НБУ їм жити, працювати і сплачувати податки в Україні. Адже їм потрібен принцип — заплати податки, і далі розпоряджайся своїми коштами як хочеш. 

Тож пропоную підписати петицію до НБУ, щоб валютна політика стала більш сприятливою для креативної економіки в Україні.