Большая инвентаризация государственного имущества

Нещодавно Фонд держмайна провів глобальний аудит об’єктів держвласності та виявив в Україні 28 млн м2 приміщень, що не використовуються або здаються в тіньову оренду. 

Для порівняння, це 175 столичних ТРК Lavina Mall або 200 стадіонів "Олімпійський". Колосальна кількість приміщень, які не приносять відповідних надходжень до держбюджету.

Більше того, ці приміщення завдають збитків на рівні 500 млн гривень щорічно.

Як довідались в StateWatch, більшість об’єктів, що знаходяться на балансі органів влади, є непрофільними для відомств, які їх утримують. Корупція та неефективність управління і конвертуються у півмільярда збитків. 

Частина з них взагалі знаходяться у вкрай занедбаному стані, є предметом судових спорів, там постійно "годуються", ніби з корупційної годівнички, різні управлінці, чиновники та правоохоронці. 

Повертаючись до базового процесу, Фонд держмайна ініціював кампанію "Велика інвентаризація країни". Ця процедура має на меті виявити і передати Фонду всі непрофільні активи для майбутньої приватизації. 

Для цього було проведено глобальний аудит, що дозволив окреслити масштаби майбутньої інвентаризації та подальшої приватизації. 

В свою чергу, регіональні відділення Фонду проводять перевірку зазначених об’єктів, щоб виявити саме ті, що є непрофільними. Для забезпечення більш ефективного проведення кампанії було залучено органи центральної (виконавчої) влади та місцевого самоврядування. 

Тепер перейдемо до потенційних переваг, якщо Фонд реалізує взяті на себе зобов’язання. Цьогоріч очікуваний дохід від приватизації має досягнути 12 млрд гривень. 

Саме цьому має сприяти "Велика інвентаризація". Прозора оренда та приватизація дозволять перетворити збиткові або малоефективні об’єкти непрофільного державного майна на джерело стабільного наповнення бюджету за рахунок податків. 

Між тим, отримані від приватизації кошти можна ефективно спрямувати на розвиток відомств, що донедавна несли тягар утримання проблемного майна. Тягар у вигляді колосальних витрат на утримання непрофільних активів. 

Занедбані об’єкти, що знаходяться в державній власності, повинні бути відновлені. Або на їх базі розвинути новий, більше ефективний, бізнес. Це, в свою чергу, створить нові робочі місця. 

Все логічно, як написано в базових книжках з економічної науки. Держава завжди менш ефективно управляє майном, особливо в пострадянських республіках. 

Саме тому майже в усіх областях запущено відповідні робочі групи з питань ефективного використання державного майна при облдержадміністраціях. Ці групи розглядають інформацію про об’єкти, що не використовуються державою, а також ініціюють пропозиції до балансоутримувачів щодо передачі на приватизацію. 

Сподіваюсь, на місцях не саботують процес передачі непрофільних активів через процес приватизації в приватні руки. 

Нагадаю, досвід проведення кампанії "Велика приватизація в’язниць" продемонстрував, як завдяки приватизації непотрібних площ державного майна, вдалося зняти з Міністерства юстиції тягар опіки над ними, а також залучити до державного бюджету сотні мільйонів гривень. 

Про відповідний кейс я вже писав в одній з попередніх колонок. Тоді мова йшла про приватизацію Львівської в’язниці, продаж якої конвертувався в більше, ніж 400 млн гривень. 

За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, 70% виручки від продажу пенітенціарних закладів направлять на адаптацію до європейських стандартів функціонуючих в’язниць, а 30% — до державного бюджету. 

Для розуміння, владні чини на місцях є важливим рушієм для проведення кампанії з інвентаризації. Саме завдяки їхній роботі лише від початку цього року на приватизацію було додано понад 200 нових об’єктів. 

Ще 150 заявок надійшло від громадян та підприємств. Головне подолати ключовий опір з боку забюрократизованих органів управління. 

У проведенні інвентаризації не зацікавлені ті, хто десятки років паразитували на державному майні: від чиновників та керівників підприємств до олігархічних кіл. 

Організація StateWatch якраз започаткувала аналіз непрофільних активів, як-то готелі та бази відпочинку. Але всі потуги Фонду держмайна можуть розбитися об "скелю провалу", якщо вище політичне керівництво держави прямолінійно не підтримає цю ініціативу. 

Політична воля подеколи нагадує своєрідний флюгер, який розвертається через черговий вітер з боку фінансово-промислових груп чи їхніх сателітів. 

Наостанок нагадаю, нещодавно Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроект №4572, що передбачає нові підходи до передачі майна через приватизацію чи оренду держмайна, а також запроваджує нові форми контролю за ефективністю використання відповідних об’єктів. Більше про це, знову ж таки, описано в попередній колонці.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Приватизація + демонополізація = економічне зростання"