Как Нацбанк возобновит кредитование экономики

Україна є частиною світової фінансової системи. Тому ми відчуваємо все, що відбувається в світі. 

Запровадження карантину в країнах призвело до глобальних скорочень економіки. Україна не виключення: у другому кварталі падіння нашої економіки становило 11%. За результатами 2020 року ми очікуємо зниження ВВП на 6%.

Але ми вже стали на шлях до відновлення. У III кварталі 2020 року помітно пожвавилася ділова активність бізнесу. 

Поступово відновлюється споживчий та інвестиційний попит. Починаючи, з липня зростає попит на кредити, як з боку населення, так і з боку бізнесу.

Саме про відновлення кредитного каналу я б хотів розповісти більш детально. Адже від цього залежить не лише зростання економіки, а й ефективність монетарної політики центрального банку.

Відновлення кредитного апетиту

Наше останнє опитування банків показало, що з пом’якшенням карантину, кредитування у III кварталі почало відновлюватися. 

Так, у липні-вересні чистий кредитний портфель бізнесу у гривні зріс на 3%, у іноземній валюті – на 1,1%. Водночас кредитування населення у гривні за три останніх місяці зросло майже на 4%.

Відчутно зросли кредитні портфелі компаній-постачальників електроенергії, перевізників, агропідприємств. Попит на кредити зростав і з боку малого та середнього бізнесу через реструктуризацію боргів, потребу в оборотному капіталі та інвестиціях.

Активізувалось і кредитування населення. З липня вперше від початку 2017 року іпотечні кредити росли швидше споживчих. Основні причини: відкладений попит на нерухомість, державні програми та зниження відсоткових ставок.

Якщо ще у грудні 2019 року ви могли взяти кредит на нерухомість під 19-20%, то сьогодні, враховуючи, що державні банки пропонують програми під 10%, середня ставка по ринку становить близько 12-13%.

Зниження ставок в Україні – це вже сталий тренд. Низька інфляція та зниження облікової ставки до рекордного для України рівня в 6%, дозволило закласти фундамент для низьких ставок. 

Сьогодні якісні позичальники можуть взяти доступний кредит, як на короткострокові потреби у гривні менше 10% річних. Нагадаю, що ще рік тому вартість нових кредитів була вищою – понад 18% річних.

Крім того, у вересні 2020 року вперше за довгий час частка непрацюючих позик у банківській системі значно зменшилася з 48% станом на 1 вересня до 45,6% — на 1 жовтня. 

Основна причина такої динаміки — державні банки виконують свої плани щодо очищення балансів шляхом врегулювання питання з проблемними активами.

Погодження планів щодо скорочення проблемних активів означає, що Україна виконала один з маяків програми співпраці України з МВФ. Очищення балансів державних банків позбавить їх від поганих активів та зробить більш привабливими для інвесторів.

Діалог з банками налаштований

Банки очікують, що до кінця року попит бізнесу та населення на кредити зростатиме. Проте, очевидно, що лише дешевого фінансування недостатньо, щоб спонукати банки видавати більше грошей. 

Тому у тісній співпраці з банками, ми шукаємо шляхи, як усунути незначні регуляторні перешкоди у їхній роботі.

За останні місяці ми напрацювали чимало послаблень для банків. Хотів би виділити такі:

1. Розширюємо перелік клієнтів, які можна буде оцінювати на груповій основі. Пропонуємо, щоб кредити розміром менше за 0,1% основного капіталу банку, оцінювалися за спрощеною процедурою;

2. Удосконалюємо підхід до оцінки кредитного ризику інвестиційних проєктів.

Ми запровадимо три види спеціалізованого кредитування: проектне, об’єктне фінансування та фінансування нерухомості, що генерує дохід.

Це дозволить зробити більш чутливою оцінку кредитного ризику залежно від виду спеціалізованого кредитування.

3. Буде уточнено коефіцієнт ліквідності муніципальних облігацій як забезпечення за банківськими кредитами.

4. Для іпотечних кредитів ми дозволимо враховувати доходи членів родини боржника-фізичної особи під час оцінки фінансового стану. Також плануємо відмінити вимогу для банків щодо огляду житлової іпотеки у разі її страхування.

Таким чином, ми розширимо можливості іпотечного кредитування та зменшимо операційні витрати банків.

Резюмуючи, вважаю, що сьогодні, якщо не враховувати невизначеність пов’язану з пандемією, суттєвих перешкод для відновлення кредитування немає. 

Монетарна політика Національного банку є стимулюючою, а вартість ресурсів продовжує знижуватися. Банки зуміли поступово адаптувати свої бізнес-моделі до кризових умов. Капіталу та ліквідності у них вистачає. 

Загалом, Національний банк готовий періодично змінювати нормативну базу у разі зміни зовнішніх обставин. 

Також важливо на рівні держави забезпечити дієвий захист прав кредиторів та справедливу судову систему. Саме це сприятиме подальшому зниженню вартості кредитів та більш стрімкому відновленню кредитування.