Отголоски пенсионной "реформы": чего стоит бояться 50-летним

Згідно з рейтингом, складеним американським виданням US News і бізнес школою Wharton i BAV Group, Україна посіла 72 місце з 80 країн за показником "Найкращі країни для комфортної пенсії".

За рівнем пенсійного забезпечення ми опинились між Анголою та Алжиром. Тим часом уряд продовжує вдавати, що внесенням змін до наявної солідарної системи можна виправити ситуацію.

Минулого року добірка таких змін пафосно була названа пенсійною реформою. Так звана реформа не надала інструментів для вирішення головних проблем пенсійного забезпечення українців, і  якщо негайно не вжити невідкладних заходів, ситуація буде стрімко погіршуватися.

Під час планування дохідної та видаткової частини бюджету Пенсійного фонду (ПФУ) з урахуванням осучаснення пенсій, уряд допустив значні прорахунки. Справді, декілька мільйонів громадян отримали відчутну надбавку (1,2 млн людей отримали підвищені пенсії від 500 до 1000 грн, для 2 млн людей підвищення склало 1000 грн і більше).

Але осучаснення було реалізовано з помилковими обчисленнями, в результаті чого прорахунки урядовців склали мільярди бюджетних коштів. Замість запланованих 12 млрд грн для осучаснення в останні 3 місяці 2017 року знадобилось 22 млрд.

Перший місяць нового року продемонстрував: ситуація ускладнюється. В січні ПФУ вже довелось залучати кредитні позики розміром 10,2 млрд грн. Попри повернення цієї суми ще майже 7 млрд грн ПФУ залишився винен за позиками.

Це означає, що сума дефіциту бюджету ПФУ, вказана у трирічній бюджетній резолюції (139 млрд грн), не остаточна. Якою вона буде вже наприкінці цього року — невідомо, але тенденція йде на збільшення.

Сьогодні уряд має потребу в тому, щоб правильно обрахувати поточний рік і внести відповідні зміни до бюджету.

Під час бюджетного процесу і до моменту прийняття ми неодноразово наголошували на нереалістичності макроекономічних показників, відображених у проекті бюджету та його додатках. Прорахунки уряду були передбачувані. Як і те, що подальше нічим не обґрунтоване штучне підвищення мінімальної заробітної плати буде провокувати збільшення інфляції, яка поглине осучаснені пенсії.

Уникнути інфляції як наслідку можна лише тоді, коли процес підвищення мінімальної заробітної плати буде відбуватись відповідно до рівня зростання економіки.

Середня українська пенсія після осучаснення складає близько 2,5 тис. грн, тоді як фактичний прожитковий мінімум у цінах грудня 2017 року — 3,544 тис. грн. Надалі осучаснені пенсії будуть тільки втрачати за рахунок подорожчання вартості споживчого кошика.

У 2017 році споживча інфляція становила 13,7%, попри заплановану НБУ інфляційну ціль у 8%. На 2018 рік НБУ планує показники 8,9%, але тільки у разі, якщо уряд не буде посилювати інфляційний тиск своєю нерівномірною та необґрунтованою фіскальною політикою.

Збереження загальних макрофінансових показників не видається можливим без стабілізації бюджету ПФУ, а очікувати стабілізації не доводиться, адже його видаткова частина має ще збільшитись. Сьогодні залишається дві категорії, які потребують перегляду моделі обчислення їх пенсій — це сільські та військові пенсіонери.

Радянська модель солідарної системи не зазнала значних змін у процесі реформування, як підсумок — попри наявний стаж 35 років та вище, сільські пенсіонери отримують низьку пенсію (і мізерні надбавки до неї) з причини невеликих ставок і коефіцієнтів, які використовуються у моделі обчислення пенсії.

Стосовно зміни тарифних ставок для військових пенсіонерів уряд у черговий раз не виконав своє "домашнє завдання", не напрацювавши проект закону про пенсійне забезпечення військових пенсіонерів. Тільки під тиском самих пенсіонерів урядовці спромоглись підвищити пенсії військовим в середньому на 1500 грн. Яка формула розрахунку, і чому саме на 1500 грн —  пояснень немає.

Продовжується улюблена політика Кабміну — ручне регулювання фінансами замість реального забезпечення прав військових пенсіонерів на законодавчому рівні.

Тож видаткова частина бюджету ПФУ зростає. За цієї умови основна база його дохідної частини (надходження від ЄСВ) також має демонструвати динаміку зростання, але поки що вона слабка.

Минулого року план надходжень від ЄСВ становив 136 млрд грн, фактично платники ЄСВ сплатили 156 млрд. Так сталось за рахунок підвищення офіційної заробітної платні удвічі —  до 3200 гривень.

На 2018 рік уряд у дохідній частині бюджету Пенсійного фонду запланував надходження ЄСВ розміром 199,7 млрд грн. При цьому мінімальна заробітна плата з 1 січня 2018 року зросла до 3723 грн (на 16.3%). На чому базується такі завищені очікування щодо надходжень від ЄСВ —  залишається загадкою.

Практика і досвід демонструють, що 100-відсоткове підвищення розміру мінімальної заробітної плати збільшило надходження від ЄСВ всього на 14.7% (у грошовому еквіваленті —  на 20 млрд грн).

Кількість зареєстрованих ФОП після їх масового закриття на початку 2017 року стабілізувалась на рівні 1,7-1,8 млн осіб і не має тенденції до збільшення. Продовжує скорочуватись кількість економічно активного населення.

Згідно з даними НБУ, у ІІІ кварталі 2017 року відбулось падіння ще на 0,5%, в результаті чого кількість економічно активних українців становить всього 18 млн осіб. Серед головних причин — трудова міграція.

Так, за звітом Міністерства сім'ї, праці та соціальної політики Польщі, у I півріччі 2017 року кількість заяв українських громадян, зареєстрованих службами зайнятості Польщі, становила 905 тис. Це —  95,5% загальної кількості всіх дозволів на працевлаштування, виданих Польщею.

Слід розуміти, що масштаби трудової міграції у рази більші, ніж зафіксовано офіційною статистикою. За даними дослідження, проведеного соціологами групи "Рейтинг", тільки 35% опитаних українців працюють за кордоном офіційно.

Трудова міграція та тіньова економіка, безумовно, не сприяють збільшенню платників ЄСВ, навпаки. А тим часом, для виплати пенсій українцям у 2018 році потрібно вже 345,812 млрд грн (хоча первинні розрахунки КМУ, відображені у трирічному плануванні бюджету ПФУ, зазначали 326 млрд грн на ці потреби).

Один з небагатьох виходів в обставинах, що склалися, — це впровадження обов'язкового другого рівня пенсійного забезпечення. Без накопичувальної системи пенсій притомного коефіцієнту заміщення досягти не вдасться.

Принципово важливі вимоги для впровадження другого накопичувального рівня наступні.

Перше. Ключову роль у процесі впровадження другого накопичувального рівня пенсійного забезпечення зіграє вибір регулятора. Наявна система державного управління сьогодні не має єдиного органу, який сконцентрував би у собі функції державного регулятора всіх учасників системи.

В цих умовах регулятором може виступити НБУ та НКЦПФР у форматі проекту SPLIT. Також можливий сценарій утворення нового регулятора з нуля.

Друге. Держава має виступити у ролі законодавця, який визначить ефективного незалежного регулятора, адміністратора, їх функціонал, а також у юридичному полі забезпечить умови для розвитку ринку страхування і фондового ринку, як частини ринку капіталів.

В іншому випадку сама ідея впровадження другого обов'язкового накопичувального рівня пенсійного забезпечення буде спотворена та не результативна.

Третє. Часу для впровадження другого рівня пенсійного забезпечення залишилось вкрай мало, буквально до вересня 2018 року. Далі Україна увійде у президентську та парламентську виборчі кампанії, і питання із впровадженням реальної пенсійної реформи буде перенесене на невизначений строк.

Якщо не розпочати цей процес зараз, ті, кому сьогодні 50 років, за настанням пенсійного віку можуть отримати в рази меншу пенсію, ніж та, на яку вони мають право.