Тайны пенсий: о чем молчит правительство

Останніми місяцями преса часто пише про пенсійне забезпечення і пропоновані урядом зміни у цій сфері.

Новин і презентацій від міністерств багато, але чіткої інформації нема. Ні парламент, ні громадянське суспільство не бачили офіційної версії законопроекту.

Лише після засідання Нацради реформ стало відомо, що законопроект буде внесений у Верховну Раду 19-20 червня. Наразі текст не оприлюднений.

За такої таємничості не підготовлені жодні альтернативні варіанти. Суспільство і депутати опинилися в заручниках однієї конструкції, підготовленої кількома службовцями. А якщо вони помилилися або вибрали не найкращий варіант?

Недавно мої батьки-пенсіонери, як і велика кількість інших пенсіонерів України, знайшли у своїх поштових скриньках листівку від прем'єр-міністра за його підписом з певними поясненнями та тезами щодо прийдешніх пенсійних змін.

З тексту виходить, що уряд взяв курс не на радикальну реформу та створення накопичувальної пенсійної системи, а на ремонт окремих недоліків солідарної системи. Розберімося, за чий кошт її покращуватимуть.

Перша теза прем'єра — осучаснення пенсій. Уряд хизується, що хтось додатково отримає 200 грн, хтось — 500 грн, а хтось — 1 тис грн на місяць. Збільшення торкнеться майже 9 млн пенсіонерів із загальної кількості близько 12 млн.

На жаль, чітких критеріїв збільшення не наведено, аналізувати нічого. Однак після нескладних підрахунків робимо висновок, що для такого збільшення уряду потрібно близько 3,3 млрд грн на місяць або близько 40 млрд на рік.

Пенсії не збільшувалися з 2012 року і за цей час купівельна спроможність пенсіонерів сильно впала. Завдяки такому заморожуванню не сильно зростали і витрати Пенсійного фонду: 253 млрд грн у 2013 році і 284 млрд грн у 2017 році. Проте, схоже, цей період закінчився і тепер видатки почнуть стрімко зростати.

Однак оголошене підвищення пенсій кардинально не поліпшить якість життя пенсіонерів, а ледь покриє інфляцію. Бачимо те, про що давно кажуть експерти: солідарна пенсійна система ніколи не забезпечить належну якість життя.

Подальшу індексацію пенсій уряд планує проводити за швейцарською формулою: залежно від інфляції і мінімальної та середньої зарплат. Тобто 50% підвищення буде залежати від збільшення зарплат і 50% — від зростання цін.

Однак за інсайдерською інформацією у проекті закладена можливість для уряду зменшувати індексацію вручну. Якщо це правда, то таке право треба прибрати. Також вважаю, що закон повинен містити обов'язок уряду індексувати пенсії у визначений законом строк: наприклад, не пізніше 1 липня кожного року.

Друга важлива теза в листі прем'єра — підвищення пенсійного віку не буде. На графіку нижче бачимо прогноз вітчизняного Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи. Одиниці вимірювання — тисячі осіб.

Синя лінія — це кількість осіб у віці 25-59 років. За розрахунками науковців до 2051 року їх кількість впаде з 18,5 млн до майже 12,5 млн. Помаранчева лінія — це очікувана кількість пенсіонерів віком 60-100 років. Якщо така динаміка збережеться, то кількість молодих і пенсіонерів зрівняється десь у 2075 році.

Це означає, що підтримувати солідарну пенсійну систему для бюджету з кожним роком буде все важче. Причиною мізерних пенсій є, в першу чергу, неможливість солідарної системи самотужки впоратися з демографічними викликами.

Простіше кажучи, пенсіонерів завтра буде гарантовано більше, ніж було вчора. Натомість працюючих людей, за яких сплачується ЄСВ, завтра буде менше.

Пенсійний вік уряд не підвищує, але підвищується стаж роботи, необхідний для виходу на пенсію. Зараз цей стаж дорівнює 20 рокам. У проекті пропонується протягом десяти наступних років підвищити його до 35 років. Кожний відпрацьований рік після 35 років стажу буде збільшувати пенсію на 6%.

Нині середній стаж людини, яка виходить на пенсію, — 32,5 року. Це означає, що більшості осіб, які досягнуть пенсійного віку, не вистачить стажу для пенсії. Їм доведеться працювати в середньому ще 2,5 року або купувати стаж, якщо є гроші.

Також уряд розглядає можливість скасування прив'язки пенсії до прожиткового мінімуму у віці 60-65 років. Начебто вона буде здійснюватися лише після 65 років за наявності необхідного трудового стажу. Як це можна назвати, якщо не прихованим підвищенням пенсійного віку?

Хоча офіційний вік виходу на пенсію зараз 58,5 року для жінок і 60 років — для чоловіків, у середньому жінки виходять на пенсію у 54 роки, а чоловіки — у 51 рік. Причини — достроковий вихід на пенсію за вислугою (спеціальна вислуга правоохоронців) та достроковий вихід на пенсію за шкідливі умови виробництва.

Загалом в цьому нема нічого поганого. Питання в тому, хто це буде оплачувати. Цілком логічно перекласти такі витрати на власника підприємства з шкідливими умовами виробництва через систему компенсаційного менеджменту, визначену соціальним діалогом між роботодавцем та найманими працівниками.

Щодо спеціальних пенсій і спеціальної вислуги уряд пише, що всі спеціальні пенсії, крім військових, будуть скасовані. Це гарно звучить, і ніхто поганого слова проти військових у час війни не скаже. Однак уряд забуває повідомити своїм громадянам, що до військових прирівнюються усі силовики.

Є великий ризик, що спеціальні пенсії залишаться у колишніх міліціонерів, поліцейських, співробітників податкової міліції, СБУ. Вони ледь не в 40 років йдуть на пенсію і ще матимуть підвищену спецпенсію. Так влада "задобрює" силовиків?

Теза третя — уряд скасовує зменшення пенсії працюючим пенсіонерам на 15%.

Це правильна ініціатива, яка прибирає дискримінацію, встановлену попереднім урядом. Тоді уряд казав, що не може це собі дозволити, МВФ проти, близько 2 млрд грн втрат бюджету. Що зараз змінилося? Чи це та "солодка приманка", що попри інші болючі речі стимулюватиме депутатів голосувати за урядовий проект?

Четверта теза із звернення прем'єра до пенсіонерів — Пенсійний фонд у середньостроковій перспективі стане бездефіцитним.

Проте ми знаємо, що коштів, які роботодавці перераховують як ЄСВ за найманих працівників, не вистачає на всі витрати ПФ. Дефіцит покривається з державного бюджету. Якщо у 2004 році дефіцит фонду становив 6 млрд грн, то до 2017 року сума дефіциту зросла до 141 млрд грн і продовжує збільшуватися.

Як видно з наведеного вище графіка, є очевидна причина: пенсіонерів все більше, працюючих людей все менше. Можна тільки здогадуватися, що уряд планує покрити дефіцит Пенсійного фонду через посилення податкового тиску на економіку та підвищення ставки ЄСВ для окремих категорій.

Однак є документальний доказ, що уряд збирається просто стабілізувати цей дефіцит на рівні приблизно однієї цифри, а не зменшити його.

Так, звіт Country report, який влада надала МВФ і який є додатком до меморандуму з МВФ, містить всі головні економічні макропоказники: прогноз щодо видатків Пенсійного фонду та прогноз розміру дотацій з бюджету. Обидва показники продовжують зростати, і 2021 року вже становитимуть 256 млрд грн.

Шкода, що кроки із зміни пенсійної системи уряд не почав з аудиту Пенсійного фонду, скорочення витрат на утримання його апарату і передавання фінансування невластивих йому виплат іншим соціальним фондам. Досі не створено реєстр фізичних осіб, зокрема отримувачів соцвиплат і пенсій, не проведена верифікація отримувачів пенсій на померлих за вкраденими чи втраченими документами.

Ці прості заходи зекономили б державі мільярди гривень, завдяки яким пенсії можна підвищити не лише на 200 грн. Однак найгірше те, що уряд не надав суспільству структурну модель реформи, не обрахував моделі з накопиченням і не створює передумов для впровадження другого рівня пенсійного забезпечення.

Пенсії виплачує не держава, вона лише збирає і розподіляє ці кошти. Як бачимо, робить вона це не надто ефективно. Проте всі уряди використовували пенсійну систему для електоральних цілей. Вочевидь, нинішній уряд — не виняток.