"Теплі кредити": чи варто державі продовжувати витрачати кошти на програму

Програма "Теплі кредити" досі була єдиним інструментом державної підтримки населення в питанні енергоефективності. Започаткована у 2014 році, вона швидко набула популярності серед ОСББ, ЖБК та громадян завдяки зручності і простоті.

Разом з функціонуванням "Теплих кредитів" держава вирішила створити Фонд енергоефективності, який повинен займатися комплексними проєктами. Закон про фонд був ухвалений у 2017 році, однак працювати установа почала з вересня 2019 року, оголосивши прийом заявок від ОСББ за програмою "Енергодім".

Тепер є дві загальнодержавні програми з підвищення енергоефективності житлового фонду: "Теплі кредити", якою опікується Держенергоефективності (ДАЕЕ), та програма Фонду енергоефективності "Енергодім".

У 2019 році в Україні також діє 171 місцева програма. Більшість з них пропонують додаткове відшкодування за "теплими кредитами". Переорієнтація цих програм на Фонд енергоефективності — справа майбутнього.

Чим відрізняються програми

Покриття "Теплих кредитів" значно ширше, адже ця програма працює з ОСББ, ЖБК та громадянами. Фонд енергоефективності працює лише з ОСББ. Водночас, фонд має значно більше коштів, ніж "Теплі кредити". Створений за фінансової підтримки ЄС та уряду Німеччини, фонд накопичив близько 4 млрд грн.

У 2020 році фонд планує отримати 1,6 млрд грн, а "Теплі кредити" — лише 400 млн грн при потребі 2,2 млрд грн за розрахунками Держенергоефективності.

Суттєва перевага "Теплих кредитів" — простота процедур. Учасники готують мінімум документів і не контактують з чиновниками — усе здійснюється через уповноважені банки. Процедури фонду, зазначають експерти, складні і тривалі.

"Теплі кредити" надаються здебільшого на фрагментарні заходи — заміну вікон чи дверей, а фонд спрямований на комплексні проекти термомодернізації. Перед впровадженням проекту фонд вимагає проведення енергетичного аудиту будинку. Це складніше, проте дозволяє більш системно підійти до потреб власників житла.

Ще однин зворотний бік простоти "Теплих кредитів" — умовна верифікація, тобто перевірка результатів програми. Ключовим показником тут повинне бути зменшення споживання енергії, однак без проведення енергетичного аудиту, як цього вимагає фонд, отримати точні результати економії вкрай складно.

Крім того, "Теплі кредити" відшкодовують лише витрати на матеріали, а фонд компенсує й витрати на аудит, проектно-кошторисну документацію та роботи.

Утім, є ще одна важлива відмінність: програма "Теплі кредити" має величезну довіру населення, якої поки не має Фонд енергоефективності. Унаочнити цю довіру допоможе статистика програми за останні п'ять років.[BANNER1]

Результати програми "Теплі кредити"

За даними Держенергоефективності, за 2014-2019 роки програмою скористалися понад 700 тис українських родин. Сума приватних інвестицій в енергоефективність становила 8,2 млрд грн, з яких 2,7 млрд грн повернуто за кошт програми. Тобто на кожну взяту з програми гривню українці вклали три гривні власних коштів.

За перший рік роботи програмою скористалися 67 тис родин, у наступні роки ця кількість становила не менше 140 тис, а за неповний 2019 рік — 188 тис.

Попит з боку ОСББ ще більш показовий. За перші три роки проєктом скористалися 1 200 об'єднань, які отримали в банках близько 220 млн грн. Показник 2018 року перевершив сукупно усі минулі роки: 1 600 об'єднань залучили 420 млн грн позик.

За неповний 2019 рік спостерігається рекордний попит ОСББ на програму: понад 2 100 ОСББ отримали 700 млн грн "теплих кредитів". Загалом за час дії програми нею скористалися майже 5 тис ОСББ по всій країні, використавши понад 1,3 млрд грн "теплих кредитів" на енергоефективні заходи у багатоповерхівках.

Середній обсяг "теплого кредиту" для ОСББ за час дії програми збільшився майже у чотири рази: з 85 тис грн у 2015 році до 335 тис грн у 2019 році. Отже, ОСББ здійснюють все більш комплексні заходи з утеплення будинків.

Якою ж була економія? Держенергоефективності наводить дані 82-х підприємств теплокомуненерго, обленерго та облгазів: економія енергоресурсів учасниками програми становить 20-70% залежно від реалізованих заходів. Про такі ж відсотки економії говорять учасники програми щодо оплати комунальних послуг.

Успішність програми "Теплі кредити" визнає і міністр розвитку громад Альона Бабак. "Я вважаю цю державну програму однією з найуспішніших. За гривню бюджетних коштів в економіку України спрямовано три гривні приватних інвестицій. Програма відкрила нові можливості енергоефективності", — каже вона.

Погоджуються з міністром і більшість експертів. "Програма популяризувала сферу енергоефективності. Вона показала, що це реально", — говорить виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.

На думку координаторки житлово-комунальних та енергетичних програм мережі "Опора" Тетяни Бойко, успішність програми можна оцінити попитом на її продукти.

Бойко підкреслює, що річний бюджет програми вичерпувався протягом перших місяців року. Тобто власники житла готові вкладати власні кошти в енергоефективність, відчуваючи підтримку держави у вигляді "теплих кредитів".

Головним досягненням програми часто називають участь громадян у процесах досягнення енергоефективності. Водночас, вимірювання реальних результатів витрачених коштів спричиняє найбільше питань. Бабак вважає, що держава не може оцінити ефективність заходів, профінансованих за кошти програми.

Більшість експертів теж сумніваються у точності даних, які наводить Держенергоефективності. "Питання до результатів залишаються", — говорить експерт з енергозбереження Центру екологічних ініціатив "Екодія" Анна Акерманн. Вона підкреслює, що ДАЕЕ надавало лише розрахункові, а не фактичні дані.

Погоджується з колегою експерт Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні Валентина Гуч-Денисенко: "ДАЕЕ звітує про результати, але достовірність цих результатів породжує багато питань і ставить їх під сумнів".

Бабак стверджує, що саме через наявність питань до результативності "Теплих кредитів" Фонд енергоефективності переорієнтувався на проведення енергетичного аудиту будинку до початку виділення коштів.

"Аудит чітко показує пріоритетні енергоефективні заходи, на них держава і виділяє кошти. Саме це є ключовим аспектом зміни: цільові показники, які повинні бути досягнуті в результаті державної підтримки", — підкреслює Бабак.[BANNER2]

Чи варто залишати

На думку Бабак, тримати дві державні програми з аналогічним фокусом недоцільно, бо відбувається "канібалізм" однієї державної програми іншою. Ключова річ — ОСББ повинні мати один інструмент. Позиція міністра щодо ЖБК та фізичних осіб, яких поки не покриває Фонд енергоефективності, така.

"Житлово-будівельний кооператив — це структура з управління багатоквартирним будинком, а не структура, яка відображає систему власності. ЖБК мають зареєструватися як ОСББ і користуватися можливостями фонду", — каже вона.[L]

Власники приватних будинків після закриття програми "Теплі кредити" залишаться без підтримки, тому, на думку міністра, треба переглядати законодавство про фонд та розширювати коло осіб, яким він надає підтримку.

"Якщо ми не встигнемо внести зміни до закону про фонд, нам доведеться залишити програму "Теплі кредити", але не для ОСББ, а лише для тих, хто не охоплений програмою фонду", — підсумовує Бабак.

Тимчасом Держенергоефективності підготувало проект нової державної цільової програми на 2021-2025 роки, де пропонує залишити "Теплі кредити" до 2025 року. Проект розглядають міністерства, після чого його опублікують і надішлють на погодження іншим органам. Отже, проєкт може залишитися і після 2020 року.

За програмою "Енергодім", яка працює з вересня, фонд отримав п'ять заявок з регіонів. На думку Бойко, такими темпами у 2020 році фонд реалізує лише кілька проектів. Вона наголошує, що повинен бути вибір інструментів, який дозволить громадянам обирати найбільш вигідний, тому "Теплі кредити" згортати не варто.

"Програм енергоефективності повинно бути багато", — вважає й Акерманн. Вона додає, що ці програми можуть діяти і в рамках Фонду енергоефективності, якщо будуть якісно покривати всі цільові аудиторії.