Державні пільги металургів не врятують?

Пошук шляхів виходу підприємств гірничо-металургійного комплексу України з економічної кризи триває. Наприкінці минулого тижня Мінекономіки подало на розгляд Кабміну остаточний текст меморандуму про порозуміння між урядом та галузевими компаніями, підписати який планують найближчими днями.

Це не перша спроба сторін вийти з кризового тупика. У листопаді 2008 року вони вже підписували подібний документ.

Тоді підприємства ГМК обіцяли зберегти робочі місця, завантажити не менш ніж 50% виробничих потужностей, знизити собівартість металургійної продукції, купувати переважно вітчизняні сировину та товари, реалізовувати продукцію на внутрішньому ринку за цінами, не вище експортних.

Уряд же пообіцяв через програми розвитку машинобудівної та будівельної галузей збільшили попит на вітчизняний метал, постачати підприємствам ГМК газ за ціною іноземного постачальника з урахуванням витрат на його транспортування, утриматися від підвищення тарифів на електроенергію і залізничні перевезення.

1 червня 2009 року термін дії меморандуму завершувався, тож його продовжили до 1 січня 2010 року. Пролонгації меморандуму передували чутки про те, що Кабмін начебто позбавить металургів пільг, оскільки ті продають свою продукцію за кордон на 15-20% дешевше, ніж українським споживачам.

Втім, як повідомив "Економічній правді" виконавчий директор Федерації металургів України Сергій Притоманов, 8 липня уряд розглянув питання внутрішніх цін на метал, однак фактів зловживань не виявив.

Більш того, на його думку, уряд не може мати претензій взагалі.

"У меморандумі цей пункт звучить так: прискорити завершення переговорів з власниками сировини, феросплавів та паливних ресурсів щодо реалізації на внутрішньому ринку продукції за ціною, не вище від світової", - сказав він.

Справді, останнім часом ціни на експортні і внутрішні відвантаження продукції у галузі вирівнялися. Зокрема, і через посилення контролю за ними з боку Мінекономіки. Відтак уряд може надати металургам додаткові преференції.

По-перше, скасувати штрафи за перевитрату енергетичних ресурсів при виробництві сталі. За низьких обсягів виробництва енергетичні затрати значно зростають, і дотриматися прийнятих норм важко.

По-друге, знизити для металургів тарифи на перевалку вантажів у морських портах, що зробить експорт більш привабливим.

Усе це мало б допомогти підприємствам ГМК пережити кризу.

Наразі ж, за оцінками виробничо-господарського об'єднання "Металургпром", збитки сектора у першому півріччі 2009 року склали близько 4,5 мільярда гривень. Втім, якби не меморандум, втрати були б на 1 мільярд більшими, кажуть у Федерації металургів України.

У той же час, інші галузі скаржаться, що зменшення втрат металургів досягнуто за їхній рахунок. За даними Мінпромполітики, тільки на залізничних тарифах підприємства ГМК у першому кварталі заощадили близько 150 мільйонів гривень.

Справді, 14 жовтня 2008 року уряд прийняв постанову, якою надав галузі знижки на перевезення вантажів. На перевалку руди та коксу - майже 18%, вапняку - 17%. Транспортувати чорні метали та брухт стало дешевше на 8,8%.

У підсумку, стверджують в "Укрзалізниці", з вересня 2008 року по червень 2009 року через надання знижок підприємствам ГМК та хімічної промисловості компанія недотримала майже 371 мільйон гривень.

В обмін на заборону підвищення тарифів "Укрзалізниця", зі свого боку, очікувала, що металурги знизять вартість продукції на внутрішньому ринку хоча б на 30%.

Однак, за даними підприємств, ціни на металопродукцію у першому кварталі 2009 року порівняно з тими, які діяли у серпні 2008 року, були понижені далеко не за всіма позиціями, а за деякими - навіть виросли.

"Жоден з меткомбінатів не підтвердив існування прямих контрактів з "Укрзалізницею". Вона виставляє фірми-посередники, які роблять метал для неї більш дорогим. Усі звернення комбінатів з пропозиціями укласти прямі угоди залишилися без уваги", - заступається за металургів Притоманов.

Вирішуючи, кому з учасників ринку зменшити збитки, уряд обрав металургів. Тим не менш, незважаючи на позитивні для них наслідки дії меморандуму, претензії до чиновників вони таки мають. Зокрема, досі відсутня програма розвитку внутрішнього ринку споживання металу, не кажучи про її реалізацію.

Зокрема, так і не запрацювала обіцяна Кабміном програма активізації будівництва, що дозволило б завантажити металургійні комбінати.

У підсумку, каже заступник гендиректора "Металургпрому" Віктор Лісовий, якщо у першому півріччі 2008 року експорт металу складав 68% від вироблених об'ємів, то зараз - 78,5%.

"От Китай збільшив інвестиції і стимулює внутрішній попит. Прискорив будівництво житла, інфраструктурних об'єктів, залізниць та аеродромів", - розповідає керівник департаменту з питань металургійного комплексу ДП "Держзовнішінформ" Володимир Піковський.

Крім того, незважаючи на обіцянки, прописані у меморандумі, держава і далі погано повертає ПДВ. За даними "Металургпрому", заборгованість казни перед галуззю складає 2,8 мільярда гривень, з них 1,5 мільярда - прострочена заборгованість.

Металурги ж, у свою чергу, не змогли виконати основну вимогу уряду - не скорочувати працівників.

"У четвертому кварталі 2008 року меморандум виконувався чітко. Але з січня 2009 року підприємства були вимушені за узгодженням з профспілками почати поступове скорочення персоналу", - каже Притоманов.

Так, якщо у січні 2009 року у чорній металургії працювало 213,7 тисячі осіб, то у травні ця цифра скоротилася до 203 тисяч.

Навряд чи змінить ситуацію і пролонгація урядом пільг для металургів.

"Будь-які прямі дії держави допомагають лише зменшити розмір збитків. На крупні державні інвестиційні проекти немає коштів. Крім того, їх важко реалізувати через повний параліч законодавчої влади", - скаржиться Притоманов.

За даними Мінпромполітики, у червні вітчизняні металургійні підприємства були завантажені на 59%, тоді як у травні 2008 року, на підйомі ринку, цей показник сягав 95%.

Рентабельність підприємств галузі, відзначають у "Металургпромі", з вересня 2008 року скоротилася з 9,1% до мінус 8,9%. Дебіторська заборгованість за цей час зросла на 50%, кредиторська - на 70%.

На думку експертів, нормальна робота підприємств галузі почнеться у 2010 році, коли зросте попит та підвищаться світові ціни на метал.

"Становище ГМК за існуючої структури споживання, а її не змінити швидко, найбільше залежить від зовнішніх ринків", - підсумував Притоманов.