Секретаріат президента наприкінці минулого тижня запропонував власний рецепт усунення майже 30-мільярдного дефіциту бюджету НАК "Нафтогаз України".

За словами заступника голови секретаріату Олександра Шлапака, робоча група під його керівництвом працювала над цими пропозиціями три тижні.

Вона вигадала 17 заходів, більшість яких треба здійснити у липні. Тоді прибутки НАКу мають зрости щонайменше на 31,9 мільярда гривень.

Однак найвагоміші з них потребують прийняття відповідних законів. А оскільки Верховна рада вже пішла на канікули до вересня, то ці ініціативи "зависають" щонайменше на півтора місяці і, можливо, частина з них втратить актуальність.

Зокрема, левову частку коштів "Нафтогаз", згідно з планом, має отримати внаслідок збільшення статутного капіталу на 18,6 мільярда гривень. Як з'ясувалося, секретаріат президента не бачить юридичних наслідків урядової постанови, якою Кабмін провів збільшення статутного фонду самотужки.

"Для цього треба, як мінімум, змінити "антикризовий" закон, який дозволяє вносити облігації у статутний капітал банків, щоб поширити цю процедуру на "Нафтогаз ". А якщо за всіма правилами, то треба змінити ще й закон про бюджет", - запевнив Шлапак.

Отже, якщо депутати не проявлять надмірну самосвідомість і не зберуться на позачергову сесію, то у серпні-вересні перед "Нафтогазом" знову постане проблема дефіциту коштів.

Суттєвою є розбіжність в позиціях Кабміну та секретаріату президента щодо застосування коштів, отриманих компанією завдяки збільшенню статутного фонду. Урядова постанова зобов'язує НАК спрямувати їх на розрахунки з держбанками. Водночас, Шлапак переконує, що достроково віддавати їм борги не слід.

"Якщо ми зараз віддамо борги державним банкам, то нам потрібні будуть кошти на закупівлю газу. І це будуть інші кредити під зовсім інші відсотки, які доведеться брати чи то у Європи, чи то у Росії", - зазначив чиновник.

До того ж, за його словами, якщо ці кошти будуть витрачатися поступово, частинами суми щомісяця, це матиме значно менший вплив на монетарну базу.

Серед запропонованих секретаріатом заходів є як безсумнівні, так і дискусійні: списання штрафів за порушення податкового, митного та валютного законодавства, що додасть 0,3 мільярда гривень, чергова відстрочка у сплаті податків за 2008 рік - 2,6 мільярда, поновлення стягнення з громадян пені за несвоєчасні розрахунки.

Також рекомендується восени збільшити на 20% ціни на газ для населення та підприємств теплокомуненерго, як це і передбачено у проекті меморандуму з МВФ - 0,7 мільярди гривень, а також реструктурувати кредитну заборгованість на 2,6 мільярда гривень.

Окрім того, 3 мільярди гривень планується виручити за рахунок продажу дебіторської заборгованості перед НАК, і ще 1 мільярд - за рахунок дозволу українським підприємствам закуповувати газ на майбутнє і закачувати його у сховища.

З іншого боку, значні сумніви викликає порада зменшити капітальні видатки. Секретаріат зазначає, що не отримав від "Нафтогазу" необхідної інформації, тому не може сказати точно, які програми слід скоротити. Однак Шлапак впевнений, що зекономити є на чому.

"Зараз, коли компанії по всьому світу наполовину скорочують капітальні інвестиції, "Нафтогаз" не повинен вкладати у це стільки коштів", - переконує чиновник.

Проте експерти ставляться до його слів з недовірою.

"Ще раніше програми розвитку НАК виконувалися на 40-60%. Якщо їх скоротити, це буде жах - впаде видобуток, зменшаться обсяги геологорозвідувальних робіт", - зазначає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

А керівник Центру енергетичних досліджень Костянтин Бородін відзначає щонайменше чотири напрямки, видатки на які не лише не можна скорочувати, але й треба нарощувати, посилюючи контроль за їх використанням.

У першу чергу, це витрати на підтримання в нормальному стані газотранспортної мережі, які щороку складають близько 500 мільйонів гривень. Крім того, необхідні кошти на розвиток системи автозаправних станцій "Нафтогазу".

"Це нарощування м'язів держави на роздрібному ринку нафтопродуктів, де, як ми знаємо, відбуваються не дуже гарні речі, а держава не може на них вплинути. Це коштує близько 5-7 мільйонів гривень за заправну станцію", - зазначає експерт.

Крім того, за його словами, не можна скорочувати фінансування проектів видобування вуглеводнів за кордоном - в Арабських еміратах та Єгипті.

Не менше 500 мільйонів гривень щороку потрібно спрямовувати на розвиток видобутку вуглеводнів на шельфі Чорного та Азовського морів через компанію "Чорноморнафтогаз", запевняє Бородін.

"Без усіх цих інвестицій фінансовий стан "Нафтогазу" залишатиметься складним", - каже аналітик.

Також секретаріат, по суті, підтримав ініціативу уряду із створення спеціальних рахунків підприємств теплокомуненерго у державних банках, з яких би автоматично стягувалися кошти за газ. Виходить, що критикують таке рішення тільки представники Партії регіонів.

"Деякі керівники ТКЕ можуть бути причетними до цієї сили. В умовах виборів ці кошти здатні "гуляти". Тому спеціальні рахунки - це не зовсім ринковий, але дієвий метод. Так було з обленерго: років п'ять тому вони, як банки, користувалися коштами на свій розсуд", - зазначив Саприкін.

Крім того, секретаріат пропонує передати функції формування тарифів на гарячу воду й опалення від місцевої влади Національній комісії регулювання електроенергетики. Таку "екзотичну" ідею експерти оцінюють по-різному.

"НКРЕ повністю виконує забаганки Тимошенко. Функція цього відомства полягає у встановленні незбиткових тарифів для природних монополій. Хіба воно робить це для "Нафтогазу"? Ні. Тому і для теплокомуненерго не зробить", - зазначає Бородін.

За його словами, така реформа ніяк не вплине на рівень тарифів. "Єдине, що піаритися на цій темі буде не мер кожного містечка, а прем'єр", - прогнозує експерт.

Натомість, Саприкін ставиться до такої ініціативи загалом схвально.

"Давно існує ідея створити окрему комісію спеціально для таких тарифів. Можливо, проміжним етапом могло б стати передавання цих повноважень НКРЕ. Вона хоча й залежить від уряду і президента, але може професійно створити якусь єдину методику розрахунків", - припускає він.

За словами експерта, якщо абстрагуватися від політики, то слід очікувати тотального підвищення тарифів.

"Однак у цій політичній ситуації, можливо, недоцільно передавати таке право НКРЕ, оскільки місцевій владі все-таки потрібні гроші на ремонт труб і котелень. А якщо передати це право комісії, а це фактично передача уряду, то вона підвищить тарифи, скажімо, на 3% до виборів і цим обмежиться", - говорить Саприкін.

Таким чином, переважну більшість заходів, які можуть поліпшити фінансовий стан "Нафтогазу", вважають доцільними і урядова, і президентська сторони. Єдина біда - нема політичної волі для їх втілення.

Тому до 7 серпня, дати чергової сплати за блакитне паливо "Газпрому", НАК і Кабмін будуть змушені і далі випрошувати кредити у ЄС та Росії, або продовжити практику позичок у державних банків, які вже і так перевищили всі нормативи безпеки щодо обсягу кредитів одного клієнта.

Зрештою, чому б до цієї веселої гри не долучити нещодавно націоналізовані банки? Їм уже все одно нема чого втрачати.