Електроенергію тепер зможуть продавати за кордон усі, хто бажає, а не лише державне підприємство "Укрінтеренерго". В чергу вже стають компанії Коломойського та Ахметова.

Рада одноголосно "насолила" Яценюку

Законопроект про запровадження аукціонів на право експорту електроенергії державними лініями електропередач підтримала майже вся Верховна Рада - 442 депутати. Залишилось лише дочекатися підпису президента.

Не голосував хіба що Арсеній Яценюк, якого пов'язують з директором нинішнього монопольного експортера - державного підприємства "Укрінтеренерго" Андрієм Іванчуком.

Експорт електрики донедавна залишався потенційно надприбутковим, адже оптові європейські ціни були суттєво вищими за оптові українські. Інша справа, що ця різниця діставалася переважно не державі, а закордонним імпортерам. Частина коштів також відходила ДП "Енергоринок".

Щоправда, з початком кризи європейські ціни на електрику суттєво впали, а українські - продовжили зростання, тому зараз експорт електроенергії втратив колишній шарм. Але закон все ж прийнято.

Тепер експортувати електрику зможе будь-яка компанія, яка має відповідну ліцензію, є членом Оптового ринку електроенергії (ОРЕ) і не має перед ним заборгованості.

Наразі цим вимогам відповідають усі вітчизняні обленерго. До того ж, отримати таку ліцензію може будь-яка інша компанія. Залишиться тільки перемогти в аукціоні, тобто запропонувати найвищу ціну за використання міждержавних ЛЕП.

"Скоріше за все, контракти будуть укладатися вже після купівлі постачальником права доступу до міждержавних мереж і на термін, на який отримано таке право", - прогнозує аналітик компанії Dragon Capital Денис Саква.

За його словами, аукціони не скасовують необхідності проведення міждержавних переговорів, на яких досі переважно й домовлялися про експорт.

"У Росії, Білорусі та Молдові оператори мереж знаходяться під управлінням держави. Якщо приватні компанії знайдуть можливість співпрацювати з ними самостійно, то необхідність проведення міждержавних домовленостей зменшиться", - каже експерт.

На обсяги експорту запровадження аукціонів не може вплинути навіть теоретично.

В угорському, словацькому та румунському напрямках він поки що надійно стримується потужністю Бурштинського енергоострова, яка складає 550 МВт влітку та 500 МВт взимку.

Крім того, і західні, і східні імпортери скорочують споживання української енергії через її дорожнечу.

Саме на ці обмеження і послався автор закону про експорт електроенергії Микола Мартиненко, коли ЕП запитала в нього, чи може виникнути дефіцит електрики всередині країни, коли більшість підприємств почнуть її імпортувати, а не продавати на внутрішньому ринку.

Водночас він не заперечив, що може скластися гіпотетична ситуація, коли буде вигідно експортувати великі обсяги електрики до Росії або, скажімо, до Литви.

Хто посуне державного монополіста?

Микола Мартиненко пророкує, що компанія "Укрінтеренерго" таки зазнає суттєвих фінансових втрат.

"Україна не тільки позбавиться невигідних, а інколи й кабальних контрактів, коли ціна експортної електроенергії нижча за ціну для українських споживачів, а й збільшить надходження до держбюджету від продажу електроенергії", - запевняє він.

З першого погляду, прямих загроз ринковим позиціям державного експортера немає. Але на її місце вже злетілися перші "круки".

У день прийняття законопроекту ліцензію на поставку електроенергії отримала державна енергогенеруюча структура - Національна акціонерна компанія "Енергетична компанія України", яка контролюється групою "Приват".

Ще за два місяці до рішення Верховної Ради компанія "Східенерго", що належить до корпорації SCM Рината Ахметова, уклала контракт на поставку електрики угорському трейдеру System Consulting ZRt, якій "Укрінтеренерго" скоротила поставки на користь компаній групи Korlea Invest Василя Бечваржа.

На той час експерти називали контракт нереальним, однак тепер проявилася донбаська завбачливість. А тепер прес-служба Донбаської паливно-енергетичної компанії, до складу якої входить "Східенерго", проспівала оду парламентському рішенню.

"ДПЕК здатна стати одним з найбільш конкурентоспроможних вітчизняних експортерів, який зможе захищати інтереси українського енергетичного сектора за кордоном. Серед найперспективніших напрямків ми розглядаємо Угорщину, Польщу й Румунію", - говориться у повідомленні компанії.

Середньострокові контракти "Укрінтеренерго" з європейськими споживачами, зокрема, з Korlea Invest, якій постачається більша частина енергії Бурштинського енергоострова, переглядатися, схоже, не будуть.

У законопроекті Мартиненка взагалі не згадується, що робити з діючими угодами. Зате сказано, що на торги виставляється доступ до міждержавних мереж терміном не більше року. І протягом чотирьох місяців Кабмін повинен провести перші аукціони.

Експерти називають це протиріччя найслабшим місцем закону. Однак сам Мартиненко пояснює: "Аукціон провадиться "за умови наявності вільної пропускної спроможності міждержавних електричних мереж" - так прописано у законі. Отже, якщо її немає - не буде й аукціону".

Водночас, він налаштований войовничо: "Для припинення невигідних контрактів я не виключаю й подачі судових позовів, в тому числі - в інтересах держави".

Інша справа - східний напрямок, зокрема Молдова, до якої теоретично можна імпортувати струм у необмежених кількостях. Однак якщо різні компанії почнуть конкурувати за ринок СНД, то їм доведеться торгувати у збиток, настільки зараз низькі на ньому ціни.

Але у західному напрямку навіть на аукціонах шанси "Укрінтеренерго" досить високі. За словами Дениса Сакви, запропонувати найвищу ціну зможе той, хто має вихід на споживачів з найвищим тарифом.

"Укрінтеренерго" заявляла, що у них з'явився вихід на кінцевих споживачів. Якщо це так, то компанія цілком може вигравати аукціони, запропонувавши найвищу ціну", - каже експерт.

Прес-секретар Korlea Invest Андрій Комендо пояснив, що, згідно з формулою контракту підприємств групи з "Укрінтеренерго", ціна електрики на кордоні України навіть вища за її оптову ціну у Європі.

"Грубо кажучи, якщо "Східенерго" захоче продавати в ЄС, їй доведеться знайти в Європі компанію-контрагента, у якої був би дуже хороший портфель контрактів і яка би "потягнула" таку саму ціну", - пояснює він.

Є ще один засіб тиску на державного експортера. Наразі компанія має заборгованість перед ДП "Енергоринок", якої, згідно з законом, не повинно бути в учасників аукціону з доступу до електричних мереж.

Керівництво "Укрінтеренерго" пояснює наявність боргу тим, що держава невчасно відшкодовує експортний податок на додану вартість. Однак формально заборгованість існує.

Незважаючи на те, що український експортер володіє частками у підприємствах групи Korlea Invest, остання не збирається робити поблажок у разі, якщо "Укрінтеренерго" втратить можливості для експорту.

"Ризики, пов'язані зі зміною законодавства України, лежать на "Укрінтеренерго". Невиконання зобов'язань за діючими контрактами між "Укрінтеренерго" і компаніями групи Korlea Invest як однією, так і іншою сторонами призведе до нарахування штрафних санкцій", - наголосив Комендо.

Зрештою, європейські компанії, які нині імпортують українську електрику, зможуть почати і самостійну її закупівлю на оптовому ринку.

В Україні зареєстроване ЗАТ "Корлеа Інвест Україна", яке вже отримало ліцензію на поставку електрики. Має чимало проектів в Україні компанія System Consulting. Та й тимчасово витісненій з ринку компанії Emfesz її власник Дмитро Фірташ зможе допомогти з купівлею енергії на оптовому ринку.

Так чи інакше, аукціони на доступ до експортних потужностей - це європейський стандарт. А вже яким боком це дишло повернеться в Україні - прогнозувати марно.