Українська правда

Хто прийде на місце Пинзеника?

Пинзенику важко знайти гідну заміну. Досвід показує, що просто зібрати та витратити гроші може будь хто. Але робота з державними фінансами у стані гострої кризи потребує розуміння всього механізму, а також вміння приймати та доводити до закінчення жорсткі рішення

Вчора міністр фінансів зробив заяву про звільнення. Водночас постало питання, хто зможе прийняти до своїх рук державні фінанси.

Одразу варто визнати: Пинзенику важко знайти гідну заміну. Досвід 1990-х демонструє, що просто зібрати та витратити гроші може будь хто. Але робота з державними фінансами у стані гострої кризи потребує розуміння суцільного механізму, а також вміння приймати та доводити до закінчення жорсткі рішення. У Пинзеника було перше. Нажаль, не було другого.

Але він мав власну точку зору. "Я вважаю, в цих умовах вони можуть призначити когось, подібного на міністра економіки Богдана Данилишина. Він буде вміти гарно розмовляти, але буде все підписувати, брати кредити, погоджувати", - сказав один з депутатів Верховної Ради. Він підкреслив, що то може бути хто завгодно. Навіть Сергій Буряк (голова ДПАУ) чи Микола Сивульський (голова КРУ).

"Петро Порошенко - менш ймовірно", - підкреслив депутат, а постать Сергія Терьохіна навіть не став коментувати. На його думку, головним призначенням такого міністра фінансів буде виконувати все, що скаже прем'єр Юлія Тимошенко.

Інший парламентарій, який входить до складу коаліції, запевнив, що саме зараз тривають консультації щодо призначення всього складу нового уряду, а не лише міністра фінансів.

"Я не в курсі перебігу переговорів. Але, на мою думку, скоріш за все, то буде Тігіпко (сьогодні голова правління українського Swedbank та радник прем'єра Юлії Тимошенко - Авт.)", - сказав він.

Ще вчора з'явилася ще одна версія - що це може бути голова Ради НБУ Петро Порошенко. Начебто, саме його постать лобіює спікер парламенту Володимир Литвин. В четвер ввечері Порошенко розповів, що Тимошенко з ним не вела розмов з цього приводу. Проте, це ще не означає, що Литвин ним не опікується.

Також останнім часом з'явилися чутки, що посаду міністра фінансів може обійняти перший віце-прем'єр Олександр Турчинов. Саме так колись зробив колишній міністр фінансів та перший віце-прем'єр Микола Азаров. Нажаль, отримати коментарі Азарова з цього приводу не вдалося.

Отже, на сьогодні найбільш вірогідні наступні кандидати на посаду міністра фінансів України:

За повідомленням джерел з БЮТ, однією з кандидатур, що розглядається на посаду міністра фінансів є Ігор Юшко. У другій половині 1990-х років він очолював Перший український міжнародний банк, який належить Ринату Ахметову.

Після роботи в уряді Кінаха, яка тривала протягом року, Юшко перейшов до Віктора Пінчука.

Він очолював наглядові ради "Укрсоцбанку" і страхової компанії "Оранта", які перебували у власності зятя президента Кучми. Юшко також був віце-президентом корпорації "Інтерпайп".

Минулого року він очолив українську дочку "Сбєрбанка Росії".

Сергій Тігіпко відомий як дуже жорсткий менеджер та розумна людина. Він також є втіленням колишнього ідеалу радянської людини. Він займається спортом, подобається жінкам та був однією з перших осіб українського Комсомолу.

Після розвалу СРСР був у банківському бізнесі. Вперше колишній голова "Приватбанку" з'явився в уряді 1997 року. Після цього він постійно був при влади, а наприкінці 2002 року його призначили головою Нацбанку. Але фактично він НБУ не керував, поклавши головну роботу на першого заступника Арсенія Яценюка.

А під час фінансової кризи 2004 року Тигіпко очолив передвиборчий штаб Віктора Януковича. Згодом, він не лише де-факто, а і де-юре залишив посаду голови НБУ, і покинув політику.

Кілька років Тигіпко займався бізнесом. Ходили чутки, що він "зав'язав" з політичним життям. Він розвивав три банки, а також родинний страховий бізнес під загальним брендом "ТАС". Також він є співвласником кількох машинобудівних підприємств.

Наприкінці 2007 року Тигіпко продав майже весь банківський бізнес шведам. Згідно з умовами договору, він повинен був три роки залишатись головою українського Swedbank.

Але нещодавно у Тигіпка знов з'явився потяг до політики. Він став радником Юлії Тимошенко. Відомо, що нещодавно вона пропонувала йому посаду віце-прем'єра у новому уряді, але той відмовився.

Головна причина відмови полягала в тому, що контракт зі шведами передбачав, що гроші за "ТАС-Комерцбанк" він буде отримувати частинами. Коли почалася криза, шведи почали вимагати, щоб Тигіпко продовжував керувати Swedbank.

Можливо, сьогодні ця проблема вже вирішена. Або навіть Тигіпко готовий втратити решту шведських коштів, та заробити їх іншим шляхом.

Петро Порошенко взимку 2007 року став головою Ради НБУ. Ця посада зовсім не відповідає амбіціям колишнього співвласника групи "Укрпромінвест", який прагнув досягти чогось в політиці після Помаранчевої революції.

Але, навіть будучи кумом Віктора Ющенка, він дуже швидко втратив політичне майбутнє через гучну історію з будівлею біля Маріїнського парку в Києві.

Посада голови Ради НБУ - це перше гучне місце роботи відстороненого політика.

Ходили чутки, що Порошенко хотів сісти на місце голови НБУ Володимира Стельмаха. Але сам Петро Олексійович спростовує ці "наклепи".

Про Олександра Турчинова відомо головне. Він є опорою для Тимошенко, і зможе підтримати її навіть у якості міністра фінансів. Певний досвід розпорядження державними грошима у нього є, він очолював бюджетний комітет Верховної ради у 2001-2002 роках. І це зробить Турчинова ідеальним міністров фінансів зразку середини 1990-х.

Проте, він може легко піти шляхом колишнього першого віце-прем'єра та міністра фінансів Миколи Азарова. А саме, призначити керувати Мінфіном свого першого заступника. Відомо, що за часів Азарова міністерством насправді керував Вадим Копилов.