"З’явилася невпевненість у тому, що відбуватиметься". Генсек ІСС про світову торгівлю і Трампа

У 2024 році рекордна кількість людей перебувала в статусі виборця: майже половина населення світу обирала нову владу у 64 країнах. Серед них є і вибори, результати яких особливо важливі для України. Не лише з позиції того, з ким і в який спосіб співпрацювати в протистоянні російській агресії, а і що та на яких умовах український бізнес зможе експортувати.

На початку листопада увага світу була прикута до виборів у Сполучених Штатах, за результатами яких наступним президентом країни в січні 2025 року стане Дональд Трамп. Прихильник протекціонізму, який за свій попередній термін у Білому домі запровадив низку мит та обмежень на торгівлю, а під час передвиборчої кампанії обіцяв зробити те саме відносно всіх товарів, які імпортуються в Америку.

Однією з таких змін було мито 25% на імпорт сталі, зокрема з України, запроваджене у 2018 році. Лише з початком великої війни адміністрація президента Джо Байдена скасувала його для українських експортерів.

Повернення Трампа до влади означає лише невідомість, вважає генеральний секретар Міжнародної торгової палати (ICC) Джон Дентон. Він констатує: хоча наступний президент США і не є найбільшим прихильником Світової організації торгівлі, Україні зарано закладати песимістичні очікування.

Дентон регулярно приїжджає в Україну. Зокрема він доклався до розблокування чорноморських портів для експорту зерна у 2022 році. ЕП поспілкувалася з генсеком ІСС під час його візиту до Києва про те, чого українському бізнесу очікувати від Євросоюзу та США, чого бракує українській торговельній дипломатії і як повертати контейнери в українські порти.

— Зараз ми на шляху до європейської інтеграції, тож що змінилося і чи достатньо змінилося за останні роки в торговій політиці України в ході наближення до європейських норм?

— Думаю, ця робота триває. Ви берете Україну посеред війни і намагаєтеся інтегрувати її з функціонуючим європейським ринком із стандартами, ефективними для розвинутих економік. А українська економіка не лише в стані війни, а й намагається подолати розрив до економічних показників європейського ринку.

У політичних колах спостерігається неймовірна динаміка в розумінні цього розриву та реальних діях, спрямованих на підвищення стандартів та приведення їх у відповідність до європейських.

Україна може багато чого запропонувати глобальному світу в технологіях, агробізнесі. Ми спостерігаємо зростаючий інтерес до співпраці, наприклад, з Міжнародною торговою палатою щодо оцифрування низки процесів, які спрощують транскордонну торгівлю.

Ми працюємо з українським урядом над оцифрованими фітосанітарними сертифікатами eFITO (документ, що підтверджує безпеку продукції рослинного походження – ЕП), які необхідні для експорту в Європу (у ЄС – ЕП).

— Чи можете ви навести кілька прикладів досягнень у торговельній політиці і, можливо, прогалин, на яких Україні варто зосередитися?

— Торгівля – це також про інвестиції, тому ми дивимося на роботу, яка триває у сфері інвестиційної політики, адже для економічного зростання необхідні інвестиції, і не лише державні чи донорські. Вам потрібно створити середовище, у якому іноземні приватні інвестори захочуть вкладати кошти. Виклик полягає в ризику. Викликом також є занепокоєння щодо верховенства права, корупції та інших подібних проблем.

Ми бачимо, особливо в інвестиційній сфері, що український уряд робить багато кроків, аби вирішити занепокоєння інвесторів у цих питаннях. У цьому допомагає прозорість і в цій частині я бачу досить значні зміни за останні кілька років. Ми також помічаємо відкритість у питаннях верховенства права.

Однією з перешкод для іноземних інвесторів є занепокоєння щодо доступу до правової системи і її швидкості. Тому ми запропонували залучити Арбітражний суд ICC як повноцінного партнера для розвитку українських інвестицій, пропонуючи доступ до нашого арбітражного суду для іноземних інвесторів, які приходять в Україну.

Щодо торговельної політики, то ми бачимо, що українська торгова палата розуміє стратегічну важливість відкриття нових ринків і уряд це також зараз розуміє.

— Як арбітражний суд ICC працюватиме в Україні?

— Доступ до арбітражного суду ICC надається на підставі договорів про надання послуг. Це працює так: у контракті, який компанія укладає з інвестором, є окреме положення, що інвестор матиме доступ до арбітражу як способу вирішення спору. Це одна з тих речей, які вони захочуть бачити в угодах.

Цікаво, що в Аргентині, яка переживає, як ви могли бачити, досить значні економічні перетворення, законодавчо закріплений доступ до арбітражу як ключовий елемент для інвестування.

— Ви кажете, що в нас багато перспективних зовнішніх ринків. Що це за ринки?

— Я думаю, що багато ринків стають доступними для українського бізнесу завдяки вашим конкурентним перевагам. Однак потрібно з'ясувати для себе, де є найбільший інтерес та потенційне споживання.

Якось ми привезли делегацію українського бізнесу до Колумбії на найбільше зібрання бізнесу з Латинської Америки і дали їм можливість не тільки поспілкуватися, а й виступити. Тоді вони з’ясували, що найбільшою проблемою була не якість того, що вони пропонували, а те, що ніхто не знав, що вони це пропонують. Україна повинна стати впізнаваною. Частина бізнесу – видимість, побудова стосунків. На це потрібен певний час.

Очевидно, сільське господарство є дуже важливим сектором. Україна неймовірно конкурентоспроможна в агросекторі, не тільки в товарі, а й у технологіях, які його підтримують. Такі технології будуть цікаві не лише в Латинській Америці, а і в інших країнах, що розвиваються, зокрема в Африці та деяких частинах Азії.

Однак недостатня обізнаність ускладнює це питання. Ми зараз збираємо ще одну велику делегацію і запросили міністра аграрної політики поїхати з нами та виступити на найбільшому зібранні африканського бізнесу, яке ми проводимо в Найробі та Кенії у квітні 2025 року. Це теж спосіб розбудови можливостей тут.

І на річці, і на морі. Україна повертає контейнерні перевезення суднами. Що це означає для економіки?

— Ми бачимо, що торговельні обмеження повертаються. Дональд Трамп незабаром стане президентом США, а він відомий тяжінням до протекціонізму і торговельних обмежень. Чого нам слід очікувати? Як це вплине на здатність України експортувати?

— У національних інтересах України є збереження сильної багатосторонньої торговельної системи, тому що доступ до неї дозволить диверсифікувати свої експортні канали та можливості. Ризик наразі полягає не в якихось негайних і болісних змінах у перший же день правління обраного президента Трампа. Він полягає в невизначеності навколо того, що насправді буде відбуватися.

Відомі певні речі: будуть підвищені мита для Китаю, він говорив про підвищення мит і в інших сферах. Треба дивитися, що саме ви експортуєте і чи будуть ці товари підпадати під такі мита. Зараз занадто рано говорити точно. З упевненістю можемо сказати лише те, що з’явилася невпевненість у тому, що відбуватиметься.

Ми можемо глянути на останню адміністрацію Трампа. Так, відбулося перенаправлення деяких ланцюжків доданої вартості, але меншою мірою, ніж усі очікували. Цього разу може бути інакше. На даний момент ринки налаштовані позитивно і є позитивні зміни на тлі виборів адміністрації Трампа.

Навряд чи нова адміністрація Трампа буде "вболівати" за Світову організацію торгівлі, але це не означає, що вона не буде зацікавлена в ефективній та робочій багатосторонній торговельній системі. СОТ – це лише місце, у якому ви можете керувати такою системою.

Як ІСС ми зможемо зберегти багатосторонню торговельну систему в робочому стані, наприклад, шляхом приєднання до регіональних угод і забезпечення угод про доступ до ринків, але Україна повинна мати сильну та робочу багатосторонню торговельну систему.

— Чи можемо ми зіткнутися з новими торговельними обмеженнями з боку ЄС?

— Я не знаю. Ми не знаємо остаточної конфігурації нової Європейської комісії, тому що це все ще є предметом багатьох дискусій і дебатів у парламенті.

Із зростанням торгівлі з'являються нові виклики. У деяких державах зростає напруженість щодо сільськогосподарської продукції з України і про це потрібно думати. Тут важливо бути прозорим щодо фактів: який реальний вплив цієї продукції, яка її реальна вартість. Ми хочемо переконатися, що розгляд у ЄС цього питання не є простою реакцією на місцеві політичні проблеми.

Є схильність до підтримки сильної України. Звичайно, сильна Україна потребує сильної економіки. Якщо є спроби якимось чином ускладнити функціонування економіки, то це суперечить їхнім інтересам безпеки.

Це питання, яке потрібно узгодити. Безумовно, це можна узгодити тільки на основі того, що в інтересах самої Європи є забезпечення безпеки України, а для цього потрібна сильна економіка, яка врешті буде інтегрована з Європейським Союзом. Так навіщо тоді ставити перешкоди на шляху до цього? Це те, що ми самі хочемо обговорити з Європейською комісією.

— Наостанок – щодо морської торгівлі. Торік ми відкрили власний морський коридор, проте регулярні контейнерні лінії досі не повернулися. Чи може це змінитися найближчим часом?

— Багатостороння угода може бути одним з рішень. Як ви знаєте, ми були частиною групи початкової Чорноморської угоди, де працювали з Організацією Об'єднаних Націй і Туреччиною. Зараз ми також працюємо над тим, щоб знизити вартість транспортування товарів через Чорне море.

Морська торгівля ускладнена через вартість, особливо страхування, що робить її менш привабливою та обмежує зростання обсягів. Очевидно, певні проблеми пов'язані з недавнім ураженням шести суден. Тому ми вважаємо, що Чорноморська угода могла би бути кращим шляхом для розвитку. Тоді можна гарантувати безпечну судноплавну лінію, а це саме те, що вам потрібно.