Держава скорочує соціальні видатки і забирає гроші з рахунків пенсіонерів. Що відбувається?

Перше, на що зазвичай звертають увагу під час детального аналізу законопроєкту про державний бюджет, – це додатки до нього. Великі таблиці, у яких детально розписано, звідки держава планує брати гроші та на що хоче їх витрачати.

Проте "диявол" криється в самому тексті законопроєкту. Не став винятком і проєкт бюджету на 2025 рік, який Кабінет міністрів затвердив 13 вересня та виніс на розгляд парламенту.

Зокрема, уряд пропонує збільшити максимальний розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ), а також забрати з банківських рахунків пенсіонерів-переселенців гроші, якщо ці рахунки не використовувалися протягом року.

З хворої голови на (тимчасово) здорову

На 2025 рік уряд передбачив відчутне зниження видатків, розпорядником яких є Мінсоцполітики. Наступного року на нього збираються витратити 420,7 млрд грн проти 470,4 млрд грн у плані на 2024 рік.

Економію майже 50 млрд грн забезпечать переважно завдяки скороченню видатків на одну статтю – трансферт Пенсійному фонду (ПФУ), пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

"Це балансуючий елемент і ми вважаємо, що доходи від єдиного соціального внеску будуть достатніми для того, щоб забезпечити виконання взятих пенсійних зобов'язань. Я не бачу проблем у тому, щоб ПФУ виконав пенсійні зобов'язання з урахуванням інших змін, які ми пропонуємо в бюджеті на 2025 рік", – зазначив міністр.

Так, розмір дотації ПФУ скоротиться з 321,8 млрд грн у 2024 році до 280,2 млрд грн у плані на 2025-й.

Пенсійний фонд в Україні майже завжди був дефіцитним: його власних надходжень у вигляді ЄСВ не вистачало для виплат за зобов'язаннями. Проте під час великої війни ця ситуація змінилася. Завдяки тому, що держава сплачує ЄСВ за сотні тисяч військовослужбовців, баланс ПФУ вирівнявся.

"Цього року бюджет ПФУ є бездефіцитним в частині зобовʼязань, які мають фінансуватися завдяки ЄСВ", – повідомили в Мінсоцполітики.

Однак якщо дефіциту Пенсійного фонду немає, то для чого держава переказує йому кошти з бюджету? Річ у тім, що ПФУ фінансує лише страхові пенсії, які виплачуються відповідно до загального пенсійного законодавства, а спецпенсії для колишніх суддів, прокурорів та військових фінансують з держбюджету.

Державі складно підтримувати менш захищених пенсіонерів, але легко виплачувати по 100 тисяч суддям. Що не так з пенсійною системою?

Оскільки спецпенсіонерів в Україні набагато більше, ніж у будь-якій розвиненій країні (21% в Україні порівняно з 6% в Польщі, де цей показник найвищий серед країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку), то і видатки на виплати таким українцям вимірюються сотнями мільярдів гривень.

У 2025 році уряд планує перекласти частину зобов'язань перед спецпенсіонерами з держбюджету на ПФУ. Стаття 39 законопроєкту про держбюджет передбачає, що фонд фінансуватиме видатки на виплату пенсій частині колишніх військових та працівників силових органів, які вийшли на пенсію після 1 жовтня 2011 року.

Наразі ПФУ лише співфінансує пенсії цим категоріям осіб. Його коштом виплачується один прожитковий мінімум, встановлений для осіб, які втратили працездатність (2 361 грн). У 2024 році це має коштувати Пенсійному фонду 11 млрд грн, повідомили в Мінсоцполітики. Інша частина спецпенсії сплачувалася з держбюджету. Саме її уряд хоче перекласти на ПФУ, що і пояснює зменшення трансферту з бюджету.

Що не так з пенсіями військовим

У Мінсоцполітики вважають, що такий крок суттєво не вплине на баланс ПФУ, бо стосуватиметься пенсійних виплат невеликої кількості осіб. Проте співрозмовники ЕП, наближені до фонду, називають тривожним факт перекладання зобов'язань за обіцянки колишніх урядів з держбюджету на систему пенсійного страхування.

ЄСВ, який сплачується до Пенсійного фонду, – це страховий платіж, який надалі надає людині право на отримання страхового відшкодування – пенсійної виплати. Покриття спецпенсій коштом ПФУ – це перекладання проблеми з "хворої голови" на тимчасово здорову, адже бездефіцитність Пенсійного фонду може зникнути в разі масштабної демобілізації військових.

Проте разом з додатковими зобов'язаннями уряд пропонує передати ПФУ і додаткові джерела доходів. Ці джерела можуть стати неприємним сюрпризом і для українських роботодавців, і для деяких пенсіонерів.

Великі зарплати – більші внески

Основне джерело власних доходів Пенсійного фонду – це ЄСВ, який роботодавці сплачують за кожного працівника в розмірі 22% від його зарплати. На відміну від податку на доходи фізичних осіб чи військового збору ЄСВ не вираховується із зарплати, а нараховується зверху на суму до вирахування податків. Тобто з точки зору роботодавця цей внесок є своєрідним податком на працівника.

На перший погляд, ЄСВ має бути пропорційним: чим вища зарплата, тим більший внесок сплачує роботодавець. Проте на практиці це не завжди так, бо законодавство обмежує максимальний розмір бази нарахування ЄСВ п'ятнадцятьма мінімальними зарплатами (наразі це 120 тис грн).

Тобто якщо працівник отримує 200 тис. грн, то його роботодавець сплачує ЄСВ не з усієї суми зарплати, а лише із 120 тис. грн. Отже, розмір внеску не може перевищувати 26,4 тис. грн.

У проєкті бюджету на 2025 рік уряд пропонує збільшити максимальну базу нарахування ЄСВ до 20 мінімальних зарплат (до 160 тис. грн), тож максимальний розмір внеску для роботодавців зросте з 26,4 тис. грн до 35,2 тис. грн.

За розрахунками Мінфіну, це збільшить надходження ПФУ у 2025 році на 3,3 млрд грн. Для роботодавців це стане додатковим тягарем, який доведеться нести за рішення виплачувати великі "білі" зарплати.

Забрати пенсії в переселенців

Найбільш контроверсійна норма проєкту бюджету на 2025 рік стосується не осіб з високими зарплатами, а пенсіонерів-переселенців. Стаття 41 документа зобов'язує Ощадбанк переказати залишки коштів на пенсійних рахунках внутрішньо переміщених осіб, відкритих у цьому банку, назад у ПФУ.

Це стосується тих рахунків пенсіонерів-переселенців, за якими не було руху коштів (зняття готівки, безготівкових розрахунків чи переказів) протягом останніх 12 місяців, тобто впродовж 2024 року.

Крім того, уряд пропонує забрати гроші з рахунків пенсіонерів-переселенців, які не пройшли фізичну ідентифікацію протягом шести місяців з моменту, коли така ідентифікація мала відбутися.

Як пояснили ЕП в Мінсоцполітики, ця стаття стосується переселенців, зареєстрованих до початку великої війни. Відповідно до постанови уряду, пенсійні рахунки внутрішньо переміщеним особам відкривалися лише в Ощадбанку, тож в інших банках відповідних невикористаних залишків коштів немає. Водночас вилучення коштів з рахунків не відбуватиметься, якщо на ці рахунки накладений арешт або інше обтяження.

Пенсіонерів може побільшати на мільйон. Конституційний суд розглядає законність реформи 2017 року

Якщо після вилучення коштів з пенсійних рахунків переселенець вирішить звернутися до ПФУ чи Ощадбанку, то держава відновить виплату пенсії такій особі. Порядок відновлення виплат ще має затвердити Кабмін.

ЕП звернулася до Ощадбанку із запитом щодо кількості рахунків, яких може торкнутися вилучення коштів, і щодо суми, яку банк можуть зобов'язати переказати в ПФУ. У фінустанові відповіли, що ця інформація є банківською таємницею. Водночас Міністерство фінансів у відповідь на запит ЕП повідомило, що орієнтовна сума коштів, яку можуть вилучити з рахунків пенсіонерів-переселенців, становить 11,3 млрд грн.

Грошей не вистачає, проте не на все

Рішення уряду зекономити на пенсійних видатках можна було б зрозуміти в умовах, коли державі критично не вистачає коштів на боротьбу з агресором. Зрештою, саме через брак коштів на оборону Україна перебуває на порозі наймасштабнішого підвищення податків за останні роки.

Усі внутрішні ресурси уряд мав би витрачати на війну, але не витрачає. У бюджеті-2025 Мінфін пропонує відновити Дорожній фонд, у якому держава концентрує надходження від акцизного податку з пального й авто. На відміну від загального фонду бюджету, куди стікаються більшість доходів, а потім витрачаються переважно на оборону, гроші Дорожнього фонду мають цільове призначення – будівництво та обслуговування доріг.

Де Україна братиме і на що витрачатиме гроші у 2025-му. Аналіз проєкту держбюджету

У 2024 році Дорожній фонд скасували, перенаправивши доходи від акцизів до "загального казана". Це рішення рік тому пояснювали браком коштів на оборону. Хоча з того часу ситуація з фінансуванням армії не покращилася, уряд вирішив забрати із загального фонду бюджету до дорожнього понад 43 млрд грн.

Марченко пояснює логіку такого рішення необхідністю відновлення доріг у прифронтових районах. Наразі ці роботи фінансуються з Резервного фонду бюджету.

"Наслідки обнулення Дорожнього фонду в цьому році – це те, що ми фінансували потреби дорожнього господарства в основному з Резервного фонду. Я вважаю, що це не досить надійне рішення. Доцільніше спрямувати ці кошти в окремий фонд, щоб мати можливість виплачувати борги. Там більша частина видатків іде саме на погашення зобов'язань, узятих у попередні роки", – заявив міністр.

Таке рішення Мінфіну підтримують не всі. Зокрема, його критикують у профільному комітеті Верховної Ради.

"Не можу погодитися з відновленням Дорожнього фонду з будь-якою сумою, але аж надто – 43,2 млрд грн. Підвищуючи акцизи на пальне, ми переконували громадян, що це вимушений крок і потреба фронту... Кожна гривня українських платників податків повинна йти на оборону нашої держави, тому що тільки власні ресурси ми можемо використати на ці потреби", – заявила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.

Депутати вже готуються до "запеклих політичних баталій" навколо кошторису держави на 2025 рік. Не виключено, що в підсумку з бюджету зникне Дорожній фонд і буде переглянуте рішення про зменшення пенсійних видатків. Чи врятує це рахунки пенсіонерів-переселенців від конфіскації, покаже лише час.