Вимоги Меморандуму МВФ щодо держкомпаній, рекомендації Енергетичного співтовариства по "Нафтогазу" і "ОГТСУ"

Реформування держпідприємств

Оновлений Меморандум МВФ. 11 грудня 2023 року Міжнародний валютний фонд (МВФ) опублікував оновлений Меморандум про економічну та фінансову політику після другого перегляду в рамках програми розширеного фінансування (EFF) для України.

Меморандум містить наступні зобов'язання України, пов'язані з держпідприємствами:

• Всі банки з мажоритарною державною власністю залишаться під управлінням Мінфіну, а будь-які націоналізовані несистемні банки буде негайно передано в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Це є новим постійним структурним маяком у рамках поточної програми МВФ.

[Докладніше про кейс PINbank, який було конфісковано у російського олігарха Гінера та передано до Фонду державного майна України (ФДМУ), читайте в одному з наших попередніх дайджестів. Незрозуміло, чому акції PINbank було передано ФДМУ, а не ФГВФО. – SOE Weekly.]

• У рамках підготовки до приватизації держбанків переглянути та, за необхідності, оновити законопроект 2012 року про приватизацію держбанків і внести його до парламенту до кінця березня 2024 року.
• До кінця листопада 2024 року розробити стратегії Укрфінжитла та Експортно-кредитного агентства, узгодивши їх із загальними цілями розвитку фінансового сектору.
• Запровадити процедуру проведення оцінки ефективності діяльності всіх держбанків у 2024 році. Перша така оцінка буде проведена для кожного з банків на початку 2025 року (за результатами діяльності у 2024 році). У серпні 2025 року Мінфін опублікує ключові висновки першої щорічної оцінки, а також пропоновані Кабміном заходами за результатами оцінки.
• На початку 2024 року ухвалити законопроєкт (№ 5593-д) для приведення системи корпоративного управління держпідприємствами у відповідність до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств та пом’якшення фіскальних ризиків.

[У попередній, липневій версії Меморандуму з МВФ, кінцевим терміном для цього законопроєкту був жовтень 2023 року. – SOE Weekly.]

• Забезпечити контролюючу роль Мінфіну у відносинах з держпідприємствами щодо фінансової передбачуваності, звітності, прозорості та підзвітності, включно із затвердженням ключових фінансових показників держпідприємств у фінансових планах або щорічних листах власника для природних монополій та стратегічних держпідприємств.
• Після ухвалення законопроєкту № 5593-д ухвалити нові підзаконні акти, які забезпечать застосування закону, в тому числі запровадять процес фінансового планування держпідприємств, включаючи фінансові показники, які узгоджуватимуться з контролюючою роллю Мінфіну. Це також включатиме оновлений процес призначення та ефективну процедуру незалежної оцінки наглядових рад держпідприємств, відповідно до стандартів ОЕСР.
• До кінця березня 2024 року провести оцінку фінансового стану та фіскальних ризиків держпідприємств у політиці державної власності.
• Розробити комплексну політику держвласності, дивідендну політику та стратегію приватизації (новий структурний маяк, кінець серпня 2024 року).
• Забезпечити проведення незалежної оцінки наглядової ради "Оператора газотранспортної системи України" ("ОГТСУ") через рік після її призначення.
• Ввести сьомого члена до складу наглядових рад "Нафтогазу" та "Укренерго" та розпочати незалежну оцінку їхніх наглядових рад на початку 2024 року і завершити її до кінця червня 2024 року.

Члени команди SOE Weekly запропонували "Бачення 2030" для державної власності. Спілка українських підприємців (СУП) опублікувала звіт "Україна після перемоги: Бачення 2030 – економічна політика". У створенні документу брали участь провідні аналітичні центри, авторитетні економісти та громадські діячі, зазначають у Спілці.

Члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський підготували розділ про державну власність. Їхнє бачення ґрунтується на припущенні, що Україна завершить перехід до вільної ринкової економіки – процес, який вона розпочала у 1991 році.

Бачення Бойцуна та Яблоновського щодо держвласності до 2030 року виглядає наступним чином:

• Громадяни сприймають приватну власність як більш ефективну, ніж державну;
• Приватна власність є правилом, а державна – винятком;
• Для невеликої кількості підприємств, які залишаються у держвласності, запроваджено Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств.

Першочергові кроки для досягнення цього бачення включають:

• Розробку політики держвласності, яка описує обґрунтування доцільності володіння держпідприємствами та має достатню юридичну силу із наслідками за невиконання;
• Проведення сортування (тріажу) держпідприємств на основі критеріїв, визначених у політиці державної власності, а потім розподіл їх на групи підприємств, що підлягають ліквідації, приватизації або збереженню у держвласності;
• Реформування корпоративного управління держпідприємств, які залишаться у державній власності.

З повним текстом звіту можна ознайомитися на сайті СУП.

Енергетичне співтовариство опублікувало рекомендації щодо українських держпідприємств на газовому ринку. Секретаріат Енергетичного Співтовариства опублікував документ "Необхідність реформ газового ринку України". Він являє собою оцінку статус-кво газового ринку України та рекомендації щодо його обґрунтованого вдосконалення та структурної трансформації.

Основні рекомендації, що стосуються держпідприємств, є такими:

• Розробити дорожню карту для реформування інструменту покладання спеціальних обов'язків (ПСО) із кроками, що ведуть до поступової відмови від такого інструменту.

[Згідно з річним звітом "Нафтогазу" за 2021 рік, очікується, що непрямі субсидії споживачам у 2022 році зростуть до 842 млрд грн, що становить вражаючі 19% номінального ВВП України. – SOE Weekly.]

• Відновити конкурсний відбір постачальника "останньої надії" (ПОН) без встановлення обмежень по ціні.

[Раніше ми повідомляли, що Кабмін призначив дочірню компанію "Нафтогазу" – "Газопостачальну компанію "Нафтогаз України" – постачальником "останньої надії" на газовому ринку без проведення конкурсного відбору. "Нафтогаз" виконуватиме цю роль під час воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення. – SOE Weekly.]

• Зі зростанням ролі газових сховищ на ринку ЄС, покращити корпоративне управління їхнього оператора – "Укртрансгазу" – взявши за взірець модель "ОГТСУ".

"Укртрансгаз" може бути виокремлений зі складу "Нафтогазу" для незалежної діяльності або приєднання до "ОГТСУ" для оптимізації його діяльності.

[Як ми повідомляли раніше, 28 липня 2023 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №9311-1-д про корпоративне управління "ОГТСУ". Секретаріат Енергетичного Співтовариства привітав ухвалення цього закону, назвавши його важливою віхою для реформи корпоративного управління в Україні.

Секретаріат підкреслив, що підтримував Верховну Раду, уряд та "ОГТСУ" у проведенні цієї реформи у тісній співпраці з МВФ, Європейською Комісією, Світовим банком та незалежними експертами з корпоративного управління Андрієм Бойцуном та Олександром Лисенком.

Цей законопроект ґрунтується на попередній версії №9311-1, розробленій двома членами команди SOE Weekly, Олександром Лисенком та Андрієм Бойцуном. – SOE Weekly.]

Корпоративне управління держпідприємств

В Україні все ще забагато держпідприємств із застарілою організаційно-правовою формою. Держстат повідомив про зміни у кількості державних унітарних підприємств (ДП), казенних та комунальних підприємств в Україні.

Станом на 1 січня 2024 року їх було:

• 3 526 юридичних осіб, зареєстрованих як ДП, порівняно з 3 391 станом на 1 січня 2023 року [як ми повідомляли раніше, станом на 1 січня 2022 року було 3 664 ДП – SOE Weekly];
• 29 юридичних осіб, зареєстрованих як казенні підприємства, порівняно з 25 станом на 1 січня 2023 року [станом на 1 січня 2022 року було 30 казенних підприємств – SOE Weekly];
• 14 111 юридичних осіб, зареєстрованих як комунальні підприємства, порівняно з 14 012 станом на 1 січня 2023 року [та 14 188 станом на 1 січня 2022 року – SOE Weekly].

[Іншими словами, у цьому розподілі суттєвих змін за останні два роки не сталося.

Звертаємо увагу, що відповідно до Керівних принципів ОЕСР, уряди мають спрощувати та стандартизувати організаційно-правові форми, в яких діють держкомпанії. Зокрема, такі організаційно-правові форми мають відповідати загальноприйнятим корпоративним нормам, які застосовуються до приватних компаній.

Для України це означає, що вона повинна перетворити державні унітарні підприємства, казенні установи та комунальні підприємства на товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або акціонерні товариства (АТ).

12 січня 2023 року було прийнято у першому читанні законопроєкт №6013. Зокрема, законопроєкт має на меті сприяти перетворенню держпідприємств у стандартні правові форми, такі як АТ або ТОВ. Законпроєктом пропонується семирічний термін для корпоратизації всіх держпідприємств. – SOE Weekly.]

Енергосектор

Після отримання оплати від "Укренерго" "Гарантований покупець" зменшив борги перед "зеленою" генерацією майже на 6 млрд грн. 31 січня 2024 року голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький повідомив, що компанія сплатила "Гарантованому покупцю" 5,5 млрд грн, які вона заборгувала за послугу зі збільшення частки "зеленої" генерації.

Ці кошти "Укренерго" позичило у Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) у грудні 2023 року під держгарантію, зазначив Кудрицький.

Кудрицький також нагадав, що основним джерелом виплат за цими зобов'язаннями залишається тариф на передачу електроенергії. Протягом 2023 року він був хронічно збитковим, а за 2023 рік ще й не сплачується у повному обсязів учасниками ринку, в тому числі через вади регулювання. Як наслідок, заборгованість учасників ринку за послуги з передачі перед "Укренерго" зросла до рекордних 20 млрд грн, зазначив Кудрицький.

За його словами, прогалини в регулюванні не можна вічно заповнювати за рахунок кредитів та грантів від [міжнародних] партнерів. Стале вирішення проблеми можливе лише за умови, що всі будуть виконувати свої зобов'язання, підсумував він.

Після отримання коштів від "Укренерго" "Гарантований покупець" повідомив Forbes Україна, що виплатив виробникам ВДЕ 5,8 млрд грн, зокрема 5,5 млрд грн за червень-вересень 2023 року та 314,1 млн грн за січень 2024 року.

Станом на зараз борг компанії перед виробниками ВДЕ становить 31,8 млрд грн.

Як ми повідомляли в листопаді 2023 року, на ринку електроенергії утворився ланцюжок боргів "всіх перед усіма" на 60 млрд грн. "Економічна правда" ("ЕП") тоді писала, що "зелене" ПСО є одним з основних джерел цих боргів.

Між великими виробниками "зеленої" електроенергії та її покупцями є посередник – "Гарантований покупець", який купує "зелену" електроенергію і продає її на відкритому ринку.

Проблема в тому, що "Гарантований покупець" заробляє лише частину коштів, необхідних для оплати виробникам відновлюваної енергії. Решту має компенсувати "Укренерго" з тарифу на передачу електроенергії. Однак "Укренерго" бракує коштів, оскільки інші учасники ринку не платять, пояснювала "ЕП".

Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

АРМА дозволило "Укрнафті" управляти мережею Glusco після сплати 21 млн грн. 1 лютого 2024 року "Укрнафта" та Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оприлюднили спільну заяву, в якій повідомили, що досягли компромісу щодо гарантійних платежів за управління мережею Glusco.

"Укрнафта" також повідомила, що перерахувала 21 млн грн до держбюджету як гарантований платіж за договором про управління.

Після цього АРМА відмовилась від своєї ініціативи від 9 січня 2024 року, якою пропонувало Кабміну розірвати договір про управління мережею Glusco з "Укрнафтою".

"Укрнафта" та АРМА також підписали спільну заявку на концентрацію до Антимонопольного комітету України (АМКУ). "Укрнафта" зможе розпочати фактичне управління мережею Glusco після отримання дозволу АМКУ.

Як ми повідомляли у серпні 2023 року, після призначення Олени Думи новою головою АРМА, Агентство уже розривало попередній договір про управління мережею Glusco – того разу воно розірвало договір з компанією "Нафтогаз Ойл Трейдинг" 3 серпня 2023 року.

Тоді АРМА стверджувало, що управитель систематично надавав недостовірну інформацію про доходи від АЗС та нафтобаз. Дума заявила, що державний бюджет отримав лише 1,5 млн грн доходу за понад рік.

8 серпня 2023 року АРМА повідомило, що Міненерго підтримало його пропозицію передати мережу Glusco в управління "Укрнафти" за спеціальною процедурою.

13 вересня 2023 року АРМА пояснило, що за новим договором управління "Укрнафта" має сплачувати до держбюджету щонайменше 5 млн грн щомісяця, незалежно від фінансових результатів. Також "Укрнафта" має сплачувати 85% прибутку від управління активами Glusco до держбюджету, заявило тоді Агентство.

Докладніше про кейс Glusco читайте у наших попередніх дайджестах.

НАБУ провело обшуки в головному офісі "Укрнафти". 1 лютого 2024 року "ЕП" повідомила, що детективи НАБУ проводять обшуки в головному офісі "Укрнафти".

За словами джерела "ЕП", обшуки пов'язані із закупівлею труб у компанії "Інтерпайп", що належить бізнесмену Віктору Пінчуку. "ЕП" повідомила, що детективи НАБУ підозрюють, що труби було придбано за завищеними цінами.

[На момент написання дайджесту публічних коментарів від НАБУ не було. – SOE Weekly.]

"Укрнафта" заявила, що надала НАБУ всі необхідні пояснення та інформацію. Компанія висловила впевненість, що перевірка НАБУ виявить повну відповідність українському законодавству.

Приватизація

Голова ФДМУ дав інтерв'ю. Цього тижня голова ФДМУ Віталій Коваль дав інтерв'ю liga.net. Ми вибрали ключові моменти:

Про отримання контролю над PINbank:

• Коваль заявив, що банк уже націоналізовано, й наразі він не підлягає приватизації. За його словами, ФДМУ розглядає можливість передачі його в управління іншому органу управління, "оскільки банк має [банківську] ліцензію".

[Як ми писали раніше, частку російського олігарха Євгена Гінера в PINbank було зменшено з 88,89% до 0%, а власником цих акцій стала держава Україна в особі ФДМУ. Це рішення стало наслідком рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 27 лютого 2023 року про конфіскацію активів Гінера.

Відповідно до оновленого Меморандуму з МВФ від 11 грудня 2023 року, всі банки з мажоритарною державною часткою повинні залишатися у підпорядкуванні Мінфіну. Будь-які націоналізовані несистемні банки – такі як PINbank – мають бути передані до ФГВФО. Це є постійним структурним маяком у рамках поточної програми МВФ для України.

У грудні гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський повідомив "Інтерфакс-Україна", що його компанія сподівається придбати PINbank. Структурний маяк оновленого Меморандуму з МВФ не є перешкодою для такої угоди, сказав тоді Смілянський. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли у липні 2023 року, "Укрпошта" хоче придбати PINbank і перетворити його на поштовий банк. Тоді "ЕП" писала, що Мінфін розкритикував цю ідею, заявивши, що це порушить зобов'язання України перед міжнародними донорами, зокрема МВФ та Світовим банком.

Із цим погодився й НБУ, заявивши, що МВФ занепокоєний великою часткою держави у банківському секторі. З цієї причини влада зобов'язалася координувати кожну нову націоналізацію з МВФ.

Це не перша спроба "Укрпошти" створити поштовий банк. У травні 2020 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про створення банку на базі поштового оператора, але проти цього виступили МВФ і НБУ.

Другою спробою стало придбання "Укрпоштою" "Альпарі Банку", найменшого банку України за розміром активів. АМКУ дав дозвіл на угоду в червні 2022 року. Однак НБУ знову виступив проти, в результаті чого від угоди зрештою відмовилися, писала "ЕП".

[Докладніше про спроби "Укрпошти" купити "Альпарі Банк" читайте в одному з наших попередніх дайджестів про головні події 2021 року. – SOE Weekly.]

Про Демурінський ГЗК:

• За словами Коваля, ФДМУ розглядає можливість синергії ГЗК з "Об'єднаною гірничо-хімічною компанією" ("ОГХК"), тому що Демурінський комбінат має потужне родовище. Він уточнив, що мова не йде про злиття.
• За його словами, тривають консультації з експертами, аби зрозуміти, що робити з цими активами зараз – продавати їх разом чи окремо.

[Як ми повідомляли раніше, тодішній в.о. голови ФДМУ Олександр Федоришин заявив, що ФДМУ має намір запропонувати інвесторам купити Демурінський комбінат як об’єднаний об'єкт з "ОГХК".

Фактично, це означає, що раніше оголошені плани ФДМУ щодо приватизації "ОГХК" як одного з перших об'єктів будуть відкладені.

Також ми писали, що ФДМУ планував визначити стартову ціну для приватизації "ОГХК". Більше про попередні спроби продажу "ОГХК" читайте у наших попередніх дайджестах.

Крім цього, ми повідомляли, що 3 лютого 2023 року ВАКС задовольнив апеляцію Міністерства юстиції та конфіскував Демурінський ГЗК, який раніше належав російському олігарху Шелкову.

Згодом ми писали, що Кабмін передав ФДМУ активи Шелкова, зокрема "Інвестагро" та Демурінський ГЗК. – SOE Weekly.]

Про приватизацію "Українських енергетичних машин" (колишній "Турбоатом"):

• Коваль зазначив, що 76% акцій "Українських енергетичних машин" знаходяться в управлінні Кабміну, а не ФДМУ. Зараз це стратегічне підприємство, яке працює для енергетичного сектору та критично важливих галузей промисловості, і уряд не розглядає можливість приватизації компанії до закінчення воєнного стану, додав він.

[Як ми повідомляли раніше, Україна планує конфіскувати 50 компаній у Росії та її резидентів. Серед перелічених компаній були й "Українські енергетичні машини" (колишній "Турбоатом").

У вересні 2021 року ми повідомляли про плани злиття "Електроважмашу" з "Турбоатомом". "Електроважмаш" та "Українські енергетичні машини" числяться у планах уряду щодо приватизації. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Про український Суверенний фонд: 

• За словами Коваля, Суверенний фонд перебуває на стадії формування та концептуалізації ідеї. Наразі ФДМУ вивчає моделі інших країн.
• Також, за його словами, ФДМУ проводить процедуру сортування, щоб визначити підприємства, які є стратегічними для України і генерують дохід: вони й будуть кандидатами до Суверенного фонду. Але, додав Коваль, говорити про конкретний перелік компаній зарано, оскільки наразі лише розробляється концепція.

[У червні 2023 року ми повідомляли, що ФДМУ розробляє плани централізації управління державною власністю, які передбачають створення Суверенного фонду.

Докладніше про міжнародний досвід та більш ранні плани щодо створення таких фондів в Україні читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Остаточно: суд повернув українську частину нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок" у держвласність. 1 лютого 2024 року голова ФДМУ Віталій Коваль повідомив, що Верховний Суд визнав право власності держави на так звану "трубу Медведчука".

За словами Коваля, ФДМУ намагався повернути актив у державну власність з 2011 року. У 2021 році ФДМУ подав позов до Господарського суду Житомирської області з проханням визнати за державою право власності на трубопровід. У червні 2023 року суд став на бік ФДМУ. Зрештою, 21 січня 2024 року Верховний Суд відхилив касаційну скаргу [таким чином поставивши крапку у цій справі – SOE Weekly], додав Коваль.

Наразі триває реєстрація права державної власності на трубопровід, пояснив він.

На початку 2021 року ми повідомляли, що "Укртранснафта", дочірня компанія "Нафтогазу", за рішенням ВАКС має забезпечити охорону та обслуговування нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок".

У квітні 2021 року ми писали, що Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) обрало "Укртранснафту" для управління цим трубопроводом.

Згодом ми повідомляли, що у червні 2021 року Господарський суд Житомирської області відкрив провадження за позовом ФДМУ про повернення у держвласність нафтопродуктопроводу "Самара-Західний напрямок" – арештованого активу компанії "ПрикарпатЗахідтранс", пов'язаної з Медведчуком.

У липні 2023 року ФДМУ повідомив, що житомирський суд задовольнив позов ФДМУ, визнавши за державою право власності на "трубу Медведчука".