"Війну виграють технології". Як штучний інтелект допоможе перемогти у війні з РФ?

Щоб здолати набагато більшого за себе супротивника, треба нівелювати його переваги. Українське військове керівництво довело, що Збройні Сили здатні не програти росіянам. Однак питання перемоги залишається відкритим. Саме тому головнокомандувач Валерій Залужний та міністр оборони Рустем Умєров наголошують на необхідності розвитку технологічної переваги.

"Війну виграють технології. Росіяни можуть мобілізовувати для мʼясних штурмів мільйони, а їх заводи за Уралом працюють у три зміни. Нашу перевагу забезпечать асиметричні відповіді і вони можливі завдяки інноваціям. Ми винаходимо технології, тестуємо і масштабуємо їх", – наголосив міністр оборони в одній з останніх заяв. 

Наразі головною технологічною зіркою є штучний інтелект (ШІ). Його розвиток та активне впровадження, здається, не оминули жодну сферу життя людини. Проте для армій, особливо західних демократій, штучний інтелект уже не новинка. У низці оборонних відомств департаменти давно розвивають та впроваджують ШІ.

Для українських Сил оборони розвиток систем машинного навчання тільки починається. Тим не менш, на фронті вже можна побачити озброєння, які працюють за допомогою ШІ. Одного дня їх кількість та системний вплив можуть стати настільки вагомими, що це дозволить переломити позиційну форму війни.

Концептуалізація використання ШІ у війську

У 2019 році американський аналітичний центр Research ANd Development (RAND) у звіті "Позиція Міністерства оборони щодо штучного інтелекту: оцінка та рекомендації" запропонував розділити використання ШІ армією на три категорії. Класифікація залежала від кількох факторів: рівня управління, контрольованості середовища та наслідків у випадку технічних збоїв.

RAND визначив такі напрямки використання ШІ: Enterprise AI, Mission-Support AI та Operational AI. Кожен з них охоплює певну сферу військової діяльності: від матеріально-технічного забезпечення армії до роботи груп у зоні боїв.

Enterprise AI використовується в системах управління фінансами і персоналом. В оборонному секторі найпоширенішими варіантами її застосування є логістика та робота з медичними записами в госпіталях. Ці середовища жорстко контрольовані, тож технічний збій у них матиме мінімальні наслідки.

Одне з таких рішень стосується України. Недавно керівник з питань ШІ в Пентагоні заявив, що його команда допомагала створювати бази даних для аналізу партнерської допомоги Україні. Ця ініціатива, відома як Skyblue, спрямована на те, щоб допомога залишалася організованою.

Mission-Support AI є проміжною категорією використання штучного інтелекту щодо контролю середовища та наслідків технічного збою. Тут ШІ покликаний покращити систему управління військами в умовах реальних бойових дій.

Нейрона мережа може допомагати в оптимізації розподілу ресурсів, плануванні місій і тактичних операцій. Для цього ШІ вчать працювати в реальному часі з великими обсягами даних, які часто неструктуровані чи дублюють одні одних.

Для армій розвинутих країн проблема перенасичення даними в ході проведення операцій не нова. Під час війн в Афганістані та Іраку до військових штабів США в Кувейті та Катарі стікалися величезні обсяги даних із супутників, літаків, радарів та польових підрозділів. Люди не змогли б швидко обробити цю інформацію.

Як наслідок, у штабах армії США накопичувалася інформація, яка була настільки неоднорідною, що отримати з неї цілісний продукт оперативних даних ніяк не вдавалося. Швидкість та якість інформування командування про ситуацію на всьому театрі воєнних дій надає суттєву перевагу одній армії над іншою.

Через майже 20 років після початку війни в Іраку армія США покращила якість отримуваних даних та активно впроваджує ШІ для швидкої обробки великих масивів інформації, що кратно поліпшує рівень обізнаності командування.

У лютому 2022 року Міноборони США шляхом обʼєднання низки департаментів створило Головне управління цифрових технологій і штучного інтелекту (CDAO). Воно має прискорити впровадження систем штучного інтелекту для отримання переваг при ухваленні рішень на всіх рівнях – від залу засідань до поля бою.

Ставка американців на ефективне використання ШІ в роботі з розвідувальними даними є стратегічним кроком з підготовки до воєн. Уже зараз військові аналітики, серед яких представники Асоціації армії США (AUSA), переконують, що у випадку воєнного зіткнення Штатів та Китаю буде особливо виражена "битва даних".

Той, хто зможе краще та швидше аналізувати події на полі бою, отримає значну перевагу. Крім того, Пентагон розробляє концепцію Decision Centric Warfare (DCW), яка має на меті досягти вищої швидкості ухвалення рішень завдяки використанню штучного інтелекту та безпілотних систем ураження.

Operational AI передбачає використання ШІ у зброї, яка працює в динамічному та агресивному середовищі. Це дозволяє посилити ефективність використання зброї або розвинути її автономність з мінімальним залученням людини. Для України саме ця категорія є пріоритетом. Вона дозволяє забрати бійців з лінії зіткнення, що в поточних реаліях гарантує збереження їхніх життів.

Український контекст

Велика війна проти Росії змусила українську армію задуматися про застосування ШІ. Усі варіанти таких рішень покликані задовольнити конкретні потреби Збройних Сил. Для стимулювання розвитку оборонних технологій у квітні 2023 року був запущений кластер Brave1. За сім місяців існування він отримав понад 780 заявок від українських стартапів і надав 84 гранти на 1,53 млн дол.

Наразі на Brave1 зареєстровані 35 розробок із застосуванням методів штучного інтелекту, з яких 29 пройшли військову експертизу. Оборонний кластер при використанні військами нейромереж також спирається на концепцію RAND.

Враховуючи технічні можливості та нагальні потреби армії, Brave1 основний акцент робить на Mission-Support AI та Operational AI для автоматизації та надання нових можливостей наявному озброєнню.

Війна в Україні сприяла переосмисленню армією США своїх пріоритетів у розвитку машинного навчання. Якщо раніше Пентагон спрямовував основні зусилля на Enterprise AI та Mission-Support AI, то тепер, аналізуючи бойовий досвід української армії, відбувається активний розвиток Operational AI.

Підвищення ситуаційної обізнаності

В умовах активних боїв головним завданням для українських розробників є забезпечення ШІ-рішень для фронту. Одним з них є система Griselda, яка використовує ШІ для збору розвідувальних даних і підвищення ситуаційної обізнаності військ. Вона здатна обробляти тисячі повідомлень із супутників, безпілотників, соцмереж, ЗМІ та зламаних баз даних ворога.

Griselda за місяць обробляє понад 25 тис цілей, а рекорд за часом з моменту отримання інформації про ворога до її появи в системі становив 28 сек. Технологія інтегрована із системою ситуаційної обізнаності Delta, застосунками для артилеристів і танкістів "Броня", "Кропива", "Укроп" та "ГісАрта".

Як і у випадку з виробниками зброї, міжнародні технологічні компанії, які розвивають технології машинного навчання, зацікавленні в залученні своїх продуктів у війні в Україні. Прикладом є низка компаній, які надають своє програмне забезпечення для аналізу даних про пересування російських військ.

Одним з найцікавіших продуктів американської компанії Palantir є Palantir Edge AI. Він дозволяє військовим автоматизувати процеси за допомогою універсальних алгоритмів. Компанія не розробляла ШІ спеціально для українських військових, а тільки вмонтувала наявні системи в певне контрольоване середовище.

Palantir може налаштувати модуль так, щоб супутникові знімки та інші джерела інформації оброблялися автоматично й відображалися на карті. Для військових це заощаджує десятки годин аналізу. Продукт зручний у користуванні, оскільки вся інформація про певну місцевість зібрана в одну зрозумілу картинку.

Компанія Primer Technologies, яка створює системи для аналізу великих наборів даних, в Україні за допомогою ШІ аналізувала перехоплені розмови окупантів.

Записи були автоматично транскрибовані, перекладені та проаналізовані за допомогою кількох алгоритмів ШІ, розроблених Primer. Для компанії це стало непоганою PR-кампанією, оскільки на цивільному ринку вона продає алгоритми ШІ, навчені транскрибувати та перекладати телефонні дзвінки.

ШІ, дрони і турелі

Використання штучного інтелекту на полі бою вже зараз розв'язує ключові проблеми: зберігає життя людей та нівелює дії російських систем РЕБ.

Дрони стали невідʼємною частиною фронту. Ними ведуть розвідку та нищать ворожу техніку. Проте, якщо на початку великої війни в застосуванні БПЛА українські війська переважали росіян, то тепер ініціатива переходить до ворога. Крім того, війська РЕБ є реальною проблемою для українських операторів дронів.

У вересні Міноборони України допустило до експлуатації комплекс БПЛА Saker Scout із системою машинного навчання. Вона дозволяє комплексу розпізнавати та атакувати 64 типи цілей у районах, де через РЕБ не можуть працювати інші безпілотники. Комплекс складається з розвідувального дрона та FPV-дронів.

У команді Saker Scout переконують, що БПЛА використовувався в автономному режимі, коли пошук та знищення цілей відбувалися без участі людини. Проєкт покликаний забезпечити надзвичайно швидкий процес розвідки, ухвалення рішень і завдання ударів, де участь людини може зводитися до мінімуму.

Головне завдання інженерів – навчити ШІ виявляти цілі ворога. Росіяни зробили роботу над помилками перших місяців війни і навчилися маскувати техніку, тому навчання нейромережі може ускладнитися. Проте українські військові володіють унікальною експертизою з демаскування ворожих цілей. Наразі обговорюється ідея залучення ветеранів, які були операторами БПЛА, до навчання ШІ.

Крім неба, штучний інтелект активно застосовується в наземних системах. Недавно Нацгвардія провела випробування дистанційно керованої турелі ТГП, яка використовує ШІ для виявлення противника. Її розробила команда devDroid.

ТГП розміщується в окопі глибиною 40-80 см, під час бою підіймає зброю на 30 см з окопу, вражає противника й опускається в окоп. Система ідентифікує цілі, визначає відстань до них, супроводжує їх та розраховує балістику. Оператору потрібно лише навести турель на ціль і натиснути на кнопку.

Бойовий модуль ТГП рухається в трьох площинах з використанням датчика орієнтації, що дозволяє йому при нахилі 30 градусів вирівнювати зброю по горизонту. Система здатна захищати опорні пункти від ворожих дронів, відволікати на себе вогонь противника і прикривати піхоту.